Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
16 травня, 2013   ▪   Мілан Лєліч   ▪   Брюссель   ▪   Версія для друку

Рішення Єврокомісії щодо України: Київ отримав ще трохи часу, а не гарантію асоціації з ЄС

Почавши робити хоч якісь кроки щодо виконання вимог Євросоюзу, українська влада отримала ще трохи часу для імітації успіхів на європейському напрямку. Її оцінка останнього рішення Єврокомісії як великої дипломатичної перемоги не має нічого спільного з реальністю.
Рішення Єврокомісії щодо України: Київ отримав ще трохи часу, а не гарантію асоціації з ЄС

Попри те, що вирішальний для європейських перспектив України саміт «Східного партнерства», на якому планується підписати Угоду про Асоціацію (УА), відбудеться лише за півроку, травневі рішення європейських інституцій заздалегідь розцінювалися як визначальні. На це натякав і профільний Єврокомісар Штефан Фюле, котрий під час лютневого візиту до України дав зрозуміти, що чекати прогресу у сфері демократії аж до самого саміту Європа не буде. Інші європейські високопосадовці та вітчизняні експерти також заявляли, що дедлайн для України настане не у листопаді, а значно раніше. На це є цілком об’єктивні причини – ЄС є досить бюрократизованою організацію, і процес ухвалення рішень, тим більше, таких важливих, як укладення УА з новою країною, вимагає декілька місяців.

Однією з ключових дат називалося 15 травня, коли єврокомісари на своєму зібранні мали схвалити проект рішення Ради ЄС про підписання Угоди. Це й було зроблено, але значення цієї події не варто перебільшувати. «Це не є оцінкою прогресу Україну, це не є рекомендацією підписати УА – Єврокомісія лише виконала обов’язкову, суто технічну процедуру», - кілька разів наголосив у розмові з Тиждень.ua Петер Стано, офіційний представник єврокомісара Фюле, прокоментувавши в такий спосіб спішні заяви окремих провладних політиків про чергову перемогу вітчизняної дипломатії.

Читайте також: Єврокомісія схвалила проект рішення про підписання асоціації з Україною

Єврокомісія окремо вказала, що обов’язковою передумовою підписання Угоди є створення Україною необхідних для цього політичних передумов, тобто виконання вимог, поставлених минулого грудня Радою ЄС (вони втілені у так званому «списку Фюле» з 11 пунктів). Попри те, що за словами останнього, Європа та Україна щотижня консультуються на предмет досягнутого прогресу, оцінки двох сторін суттєво відрізняються.

Список вимог ЄС залишається незмінним: вирішення проблеми з вибірковим правосуддям, реформа судової та виборчої системи

Представник України при ЄС Констянтин Єлісєєв нещодавно заявив про досягнутий поступ аж у восьми з одинадцяти напрямків. Європейські чиновники поки уникають подібних конкретних оцінок навіть у розмовах «не під запис», очевидно, залишаючи собі поле для маневру.

«Поки можна точно сказати, що нинішні кроки України недостатні для позитивного рішення з боку Європи», - заявив Тиждень.ua один із посадовців Єврокомісії. Серед найважливіших кроків, за його словами, є довгоочікуване звільнення з-за грат Юрія Луценка. Якби він лишився в неволі до цього часу, ймовірно, з’явився би ризик відмови від підписання Євросоюзом Угоди вже на нинішньому етапі.

Список вимог ЄС залишається незмінним: насамперед, це вирішення проблеми з вибірковим правосуддям, реформа судової та виборчої системи. Їхній чіткий перелік, у вигляді 11 пунктів, за словами співрозмовників Тиждень.ua, якраз і був потрібен для того, щоб українська влада не могла вдати, що не зрозуміла, чого хоче від неї Європа, з іншого боку, він є запобіжником від появи в останній момент додаткових умов з боку країн-членів ЄС, котрі критично налаштовані щодо України.

За словами співрозмовників Тиждень.ua, ЄС поки готовий дати Україні ще трохи часу для виконання вимог, насамперед ключової – звільнення Юлії Тимошенко. Наразі формула (хоча й дуже спрощена) «Тимошенко за ґратами – Угоди не буде» цілком має право на існування. Натомість у зворотній бік вона не діє – тобто звільнення Тимошенко автоматично не призведе до підписання Угоди, хоча дуже його наблизить.

«Тимошенко в неволі – яскраве, наочне втілення наявності в Україні вибіркового правосуддя. Ми ж не вимагаємо її звільнення тому, що вона – Тимошенко, і вона нам подобається. Ви суверенна країна – якщо її  у чомусь звинувачують - будь ласка, проводьте суд, але суд чесний та справедливий», - зазначив один з посадовців Єврокомісії, котрий займається зокрема українськими питаннями, одразу визнавши, що для такого судового процесу вже не залишилось часу.

Наступний крок по підготовці УА до підписання має статися 27 травня, коли Рада ЄС розглядатиме схвалені Єврокомісією пропозиції. Після того настане перерва аж до осені, адже і європейські інституції, і український парламент більшу частину літа проводять на відпочинку. Фактична перерва може тривати до вересня-жовтня, коли Євросоюз вже справді остаточно визначиться, чи підписувати Угоду.

Можливі сподівання української влади змінити щось в останній момент (наприклад, випустити Тимошенко за кілька днів до саміту) марні. І через згадану вище бюрократизованість самого ЄС, і через несприйняття європейцями «рішень, які роблять «під щось», тоді як відведено було часу, більш, ніж достатньо», за висловом одного з профільних єврочиновників.




Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Як автоматизується полювання на відмивачів грошей
    19 листопада, The Economist
  • Експертиза, яка дає змогу вийти за межі лише виробництва культурного проекту й піднятися до рівня стратегування і, що головне, втілення тих стратегій у життя, — це дуже рідкісна річ в українському культурному середовищі. У наших реаліях навіть міністр культури має бути бодай трохи митцем, але чомусь не обов’язково професійним менеджером і політиком, здатним аналізувати статистичні дані, розуміти політичні наслідки слів та дій, а також передбачати ефективність інвестицій.
    18 листопада, Тетяна Філевська
  • На балконі нашого офісу Вася смачно затягується цигаркою, яку підкурює від іншої цигарки, і продовжує свій монолог у мій бік, але вже й не дивиться на мене: — Так, а ще мені треба, щоб ти начитав для радіо українські класні прислів’я, ще картинка, ще... — я вже й не слухаю. Усі його слова далі звучать як «бла-бла-бла», а в моїй голові народжується діалог для опонування.
    18 листопада, Тарас Білка
  • Івона Костина, заступниця керівника громадської організації «Побратими», яка займається психосоціальною адаптацією ветеранів, була координатором команди Іnvictus Games в Україні. У вересні в рамках цих ігор в Канаді вона відвідала дві тематичні конференції й поділилася отриманим досвідом.
    17 листопада, Ганна Чабарай
  • Кажуть, якщо довго й наполегливо про щось мріяти, мрія обов’язково здійсниться. Можливо, українські політики в це не вірять, але після Революції гідності вони справляли враження безнадійних, але наполегливих мрійників, бо використовували чи не кожну можливість, щоб публічно заявити про необхідність «плану Маршалла» для України.
    17 листопада, Любомир Шавалюк
  • Велика чистка в Саудівській Аравії: Мугаммад ібн Салман посуває конкурентів на владу
    17 листопада, The Economist
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2017 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS

Матеріали, позначені як "Новини компаній" розміщуються на правах реклами. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено.