Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
29 квітня, 2013   ▪   Олександр Михельсон   ▪   Версія для друку

Звільнення Тимошенко відкладається. До президентських виборів?

Чи вийде на волю Юлія Тимошенко? Після помилування екс-міністра внутрішніх справ Юрія Луценка ця тема стала однією з провідних. До того ж, уже 30 квітня рішення за однією зі скарг Тимошенко на українську Феміду має оголосити Європейський суд із прав людини у Страсбурзі (ЄСПЛ).
Звільнення Тимошенко відкладається. До президентських виборів?

Захист опозиціонерки стверджує, що це теж може сприяти її звільненню – особливо в контексті прагнень офіційного Києва підписати Угоду про асоціацію з Євросоюзом у листопаді поточного року.

Проте, як буде показано нижче, звільнення екс-прем’єрки виглядає дуже малоймовірним не лише у найближчі тижні, а і в пару найближчих років.

Спочатку розглянемо ситуацію з помилуванням Тимошенко. Президентську адміністрацію засипали відповідним  проханнями – усього таких листів надійшло понад сто – від учених, дипломатів, депутатів парламенту та місцевих рад, громадських організацій тощо. 26 квітня стало відомо, що комісія з питань помилувань при президентові України не знайшла підстав для звільнення колишньої глави уряду. Проте розмови не вщухли.  

Голова групи захисту Сергій Власенко не втомлюється повторювати, що Янукович не зобов’язаний дослухатися до комісії, й може звільнити Тимошенко «одним розчерком пера». Вірні опозиціонерці виборці сподіваються на свято Великодня, тим більше, що того ж Луценка богомольний президент помилував саме під релігійне свято.

Експерти теж згадують звільнення Луценка, яке відбулося з порушенням указу про порядок помилування, підписаного самим Януковичем 2010 року. За цим указом, про помилування має прохати тільки засуджений. Однак Луценко категорично відмовився це робити, і підставою випустити його з колонії стало звернення Уповноваженої з прав людини Валерії Лутковської.

Якщо Янукович порушив правила тоді, говорять декотрі спостерігачі та політики, то що йому заважає звільнити Тимошенко зараз, попри те, чи дозволяють це правила.

Проте влада вже подавала сигнали, що доля Тимошенко й Луценка складеться по-різному. Достатньо одного прикладу. Після звільнення Луценка Валерія Лутковська публічно пояснила, чому не звернулась по помилування для екс-прем’єрки. За словами омбудсмена, у випадку Тимошенко закон дозволяє помилування лише після відбуття засудженою половини терміну ув’язнення. Між тим, нагадаємо, сім років тюрми для опозиційної лідери відраховуються від моменту взяття її під варту в серпні 2011 року. Тобто до «екватора» ще майже два роки.

Після того, як комісія з помилувань відхилила прохання про звільнення Тимошенко, Янукович отримав формальні підстави посилатись на цю вимогу закону перед європейцями. Українські політики та експерти можуть закидати гарантові, що у випадку Луценка він сам порушив власний же указ. Але важко уявити собі, щоб про те саме нагадували західні політики та чиновники. Це виглядало б прямим спонуканням українського президента до незаконних дій. У Європі собі такого дозволити не можуть, і Янукович це чудово розуміє.

Авжеж, коли це було йому вигідно, президент із легкістю сприяв порушенню законів і Конституції. Скажімо, коли підписав прийнятий з численними порушеннями «мовний закон», чи коли підписав нещодавні закони, прийняті частиною парламенту поза сесійною залою. Але це означає лише, що ще з більшою легкістю він дотримається закону, коли буде вигідно його дотриматись.

Тепер погляньмо на ситуацію з Європейським судом. 24 квітня там офіційно повідомили, що рішення по «справі Тимошенко» оголосять 30 квітня, о 10.30 ранку за місцевим часом (11.30 за Києвом). Нагадаємо, що йдеться про справу в скарзі № 49872/11. Головний зміст цієї скарги – незаконний арешт Тимошенко 5 серпня позаминулого року Печерським судом.

Не лише захисники, але й, скажімо так, опоненти Тимошенко очікують, що ЄСПЛ задовольнить цей пункт скарги. Принаймні, досі ніхто не припускав вголос, що суд їй відмовить. Зрештою, прецедент уже є: 3 липня торік ЄСПЛ визнав незаконним арешт Юрія Луценка в грудні 2010 року.

Але таке рішення жодним чином не дозволяє вийти на волю людині, котра вже отримала судовий вирок. Тому ж Луценкові присудили лише компенсацію у вигляді 15 тис. євро за безпідставний арешт.

Гроші, до речі, виплатили 25 січня (отримала їх дружина засудженого). Друзі нині вже звільненого екс-міністра сподіваються, що коли-небудь цей факт стане однією з підстав для процесу над слідчими та суддею, котрі запроторили Луценка в буцегарню – адже саме через це держава Україна зазнала збитків на суму понад 150 тисяч гривень. Але це «коли-небудь» має спочатку настати.

Між тим, приклад із Луценком, міжнародне законодавство та практика ЄСПЛ дозволяють впевнено прогнозувати, що у випадку Тимошенко відбудеться те самісіньке: визнання арешту безпідставним та присудження тієї чи іншої суми компенсації. Про жодне звільнення не йтиметься.

Є певний нюанс: у скарзі № 49872/11 міститься також посилання на ст. 18 Європейської конвенції з прав людини. Захисники Тимошенко стверджують: якщо ЄСПЛ визнає порушення цієї статті, це стане фактичним визнанням політичних мотивів судового процесу над екс-прем’єркою.

В практиці Страсбурзького суду ця стаття дійсно не раз використовувалась у подібному контексті. Водночас сама вона стверджує лише одне: що обмежувати встановлені Конвенцією права та свободи можна лише у певних випадках (котрі теж перераховані в Конвенції). Скажімо, для злочинів виняткового характеру, або під час воєнних дій. Прямої згадки про «політичні мотиви» там немає, і офіційна пропаганда цим неодмінно скористається.

Тож дуже важко припускати, що завтрашнє рішення ЄСПЛ змусить Віктора Федоровича помилувати Юлію Володимирівну. Понад те, далеко не факт, що це рішення підштовхне європейців до сильнішого тиску на Януковича в контексті підписання Угоди про асоціацію.

Принаймні, українська сторона вже почала контрпідготовку в цьому напрямку. За збігом обставин, саме 24 квітня, коли ЄСПЛ заявив про готовність оголосити рішення по Тимошенко, завершив свій візит до Брюсселя офіційний координатор української влади з питань європейської інтеграції, секретар Радбезу Андрій Клюєв. Одразу після цього в українських ЗМІ з’явився «злив» інформації про те, що європейські переговірники нібито погодились вилучити питання звільнення Тимошенко з переліку умов, котрі Київ має виконати заради підписання Угоди.

Усе це вказує, що Янукович та його оточення сподіваються без особливих страждань пережити чергові іміджеві втрати, пов’язані з практично неминучим рішенням Страсбурзького суду на користь Тимошенко. І лишити її у в’язниці.

Вийти ж на волю Юлія Володимирівна може в другій половині 2014 – в першому кварталі 2015 року. По-перше – про це говорять найбільше – звільнення яскравого «борця з режимом» напередодні президентських виборів може бути вигідним владі, аби внести сум’яття в і без того не дуже стрункі лави опозиції. Щоправда, треба визнати, ця схема є досить умоглядною. Ще в 2004 році Тимошенко показала вміння поступитися першим місцем заради стратегічної цілі, і для Януковича, можливо, краще було б не ризикувати.

Однак можлива інша схема. 15 жовтня минулого року ЄСПЛ відкрив провадження за ще однією скаргою Тимошенко – про порушення права на справедливий суд. За словами представників її захисту, позитивне для Тимошенко рішення означатиме, що українські суди муситимуть скасувати її вирок у «газовій справі». При цьому адвокати прогнозують, що розгляд скарги в ЄСПЛ займе два – два з половиною роки.

Крім того, на початку лютого 2015 року минає рівно половина семирічного терміну Тимошенко. Після чого, як сказала цитована вище Валерія Лутковська, ув’язнену можна цілком законно помилувати. За збігом обставин, цей час припадає акурат під президентські вибори, на котрих Віктор Янукович намагатиметься втриматись при владі. І під цей же час цілком може вийти й рішення Європейського суду з прав людини.

За логікою, прибічники Тимошенко зацікавлені в тому, щоб ЄСПЛ виніс рішення на користь екс-прем’єрки якомога раніше. Але якщо це рішення затягнеться до виборів, Віктор Янукович отримає цілий букет варіантів. Скажімо, зможе помилувати Тимошенко за кілька днів до виборів, аби вплинути на електорат своєю «шляхетністю». Або, навпаки, гарантувати Європі звільнення «політув’язненої номер один» одразу після своєї перемоги – в обмін на не надто різку критику тих методів, котрими ця перемога буде досягатися.

Разом із тим, не варто забувати про «справу ЄЕСУ» та «справу Щербаня». До президентських виборів 2015 року багато часу, і за цей час Юлія Тимошенко цілком може отримати ще не один вирок. В такому випадку її звільнення – чи через помилування, чи завдяки Страсбурзькому суду – може відбутися вже під третій термін Януковича. Або не відбутися взагалі.


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Коли в Україні нарешті з’явився інтерес до консервативної ідеології, стало зрозуміло, як мало ми знаємо про особистість і спадщину засновника українського консерватизму
    1 жовтня, Тетяна Осташко
  • Чого прагнуть лідери, що заявляють про себе як про демократичну опозицію до нинішньої влади, і чи здатні вони досягти свого найближчим часом
    1 жовтня, Андрій Голуб
  • Координатор експертної групи розвитку культурних і творчих індустрій Єврокомісії розповів Тижню про культуру крізь призму процесу творення нової вітчизняної політики, яка регулює цю царину, економічну збитковість ставлення до неї за залишковим принципом та нові форми інституцій, що стимулюють її розвиток.
    1 жовтня, Ганна Трегуб
  • Здається, немає вже новини, яка здивувала б простого мешканця Луганська. Хоча часто про події в «республіці» дізнаєшся від тих, хто живе на «великій» землі. Іноді друзі з української сторони пишуть есемеску: «А чи правда, що…» Вони щось прочитали в інтернеті й хочуть підтвердження. І лише з таких ось «новин» дізнаєшся про кадрові зміни у верхівці місцевої «влади».
    1 жовтня, Вікторія Малишева
  • Як різні мусульманські громади сприйняли війну на Донбасі
    1 жовтня, Михайло Якубович
  • З початком жовтня в Україні мало стартувати тестування на керівні посади в Державне бюро розслідувань. Втім, цього не відбулося.
    1 жовтня, Станіслав Козлюк
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено