Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
22 квітня, 2013   ▪   Ольга Мелих ,   Марина Міщенко   ▪   Версія для друку

Світ про Україну: використання місії Кокса-Кваснєвського на користь Януковича, шантаж "Сім`єю" олігархів і знищення України через референдум

Минулого тижня світові ЗМІ та аналітичні центри аналізували продуктивність роботи місії Кокса-Кваснєвського, можливі подальші дії ЄС щодо України та коментували загострення політичної боротьби між владою і опозицією.
Світ про Україну: використання місії Кокса-Кваснєвського на користь Януковича, шантаж "Сім`єю" олігархів і знищення України через референдум

В коментарі Тиждень.ua екс-голова моніторингового комітету ПАРЄ Ганне Северінсен застерегла, що  в Україні місію Кокса-Кваснєвського можуть використати для виправдання режиму Януковича.

 «Обмеженням місії Кокса-Кваснєвського була їх політика «зачинених дверей». Відсутність зауважень громадськості щодо їх висновків, на жаль, дала українські владі забагато простору для пояснення дій їх місії з своєї точки зору», - підкреслила Северінсен.

«Без сумніву, вони мали вплив на поліпшення умов для політичних ув'язнених в Україні, особливо помилування Луценка і Філіпчука. У цьому сенсі вона (місія - Ред.), як видається, є корисним інструментом, що дозволяє механізм прямих переговорів з режимом Януковича, що було б неможливо для посадовців ЄС», - зазначила вона.

Втім, на думку Северінсен, місія повинна змінити інструменти взаємодії з українською владою.

«Але, якщо місія продовжиться, краще, щоб вони відмовились від надто дипломатичних шляхів, які зараз використовують, чітко висловились та дали місце політичним міркуванням, допомагаючи міжнародному співтовариству оцінити вибіркове правосуддя в Україні і реагувати до Вільнюського саміту.

Інакше існує небезпека, що їх використають як прикриття режиму Януковича, котрий лише дає обіцянку за обіцянкою, які не має наміру виконувати», - додала правозахисник. 

Нагадаємо, захисник Юлії Тимошенко Сергій Власенко вважає, що місія Кокса-Квасневського в Україні досягнула певних успіхів (зокрема у справі екс-глави МВС Юрія Луценка), однак не у ключовому питанні – переслідування Юлії Тимошенко.

До звільнення Юрія Луценка, європарламентарі Ребекка Гармс та Ельжбета Катажина Лукачієвська констатували відсутність прогресу у судових справах ув'язнених українських політиків, які відстежує місія Європарламенту Кокса-Кваснєвського.

Як відомо, 18 квітня Кокс і Кваснєвський звітуватимуть щодо ситуації в Україні у Європарламенті.

Експерт з політики ЄС та Росії щодо України, Молдови та Білорусі в Carnegie Endowment for Peace (Брюссель) Ольга Шумило-Тапіола вважає, що наразі усі держави-члени ЄС зійшлися в тому, що треба почекати поки ситуація в Україні покращиться, в той же час залишаючи шанс підписання угоди про асоціацію відкритим.

За словами експерта, з самого початку обговорень в ЄС питання зближення з Україною, країни блоку об’єдналися в дві групи: ідеалістичні активісти (Польща, Литва) і  прагматичні консерватори  (Франція, Велика Британія).

«Зростання розчарування Януковичем після нескінченних невдалих спроб достукатися до нього відвернуло (від України) навіть найбільших прихильників ідеалізму. Говорити про Україну стало емоційно важко, і ці держави не бачили особливого сенсу в лобіюванні серед решти країн ЄС підписання угоди за будь-яку ціну. У них були інші, більш важливі питання для телефонних розмов з важковаговиками, такими як Німеччина і Франція. Витрачати політичний капітал на Україну, навіть з урахуванням фактора Росії, вже не видається того вартим », - пише Шумило-Тапіола.

Читайте також: Павел Свєбода: «Якщо Україна не підпише Угоди про асоціацію з ЄС, їй буде складно повернутися до переговорів»

В той же час, на думку аналітика, для другої групи президентство Януковича підкреслило необхідність ЄС думати про свої цінності.

«Ці держави наполягають на тому, що Київ повинен виконати умови ЄС, перш ніж угоду про асоціацію зможуть підписати. Їх тактичні інтереси змістилися. Вони відклали зближення з Україною, країною, керівництво якої діє проти європейських цінностей… Позицій всіх держав-членів в даний час збіглися навколо бачення, що треба почекати поки ситуація в країні покращиться, в той же час залишаючи шанс підписання угоди про асоціацію відкритим. Вони прагнуть насамперед не просування європейських цінностей в Україні, але того, щоб ЄС не ставив під загрозу свої цінності через геополітичні побоювання окремих держав-членів ЄС. Деякі ідеалісти все ще намагаються впливати на ситуацію на місцях, але навіть їх надії приречені з часом згаснути», - зазначає експерт.

Шумило-Тапіола пропонує ЄС змінити свій підхід до України, зокрема, відмовитися від розмов про розширення ЄС.

«Держави-члени ЄС повинні призупинити дискусію про розширення ЄС і послати чіткий сигнал Україні. Сумна істина полягає в тому, що ЄС не має інституційного потенціалу та волі, щоб розширитись за межі кількох балканських країн. Ясно також, що пряник розширення не спрацює  в Україні так як це було в Польщі.

Видалення питання розширення з дискусій з Україною допоможе ЄС бути більш прагматичним і менш емоційним щодо України. Це приборкає роздуте почуття власної важливості Києва і допоможе зрозуміти релевантність України для ЄС-27. 

Адмірал американського флоту у відставці  Джеймс Лайонс, який був командувачем Тихоокеанского флоту США і головним військовим представником США в ООН у своїй статті для The Washington Times зазначив, що США повинні більш активно реагувати на намагання Росії повернути Україну у свій геополітичний і економічний табір.

«…Москва використовує кожну можливість, щоб силою втягнути Україну назад у свій геополітичний і економічний табір. Маневри в Чорному морі і економічний тиск на Київ – з того ж розряду», - пише Лайонс.

«Як і очікувалося, реакція адміністрації Обами на стратегічну ініціативу Москви була пасивною. Нещодавнє скасування президентом Обамою балістичної протиракетної оборони НАТО в Європі може бути ще одним свідченням «гнучкості», яку він пообіцяв президенту Росії Дмітрію Мєдвєдєву восени 2012 року.

Замість того, щоб зосередитись на зусиллях Росії поглинути Україну Державний департамент США на ділі, якщо просто не на словах зробив пріоритетом тиск на Київ щодо питань демократії, прав людини та верховенства права, де дійсно є проблеми, але за станом яких Україна на голову вища за путінську Росію. Основною з цих вимог є звільнення колишнього прем’єр-міністра Юлії Тимошенко, засудженої до семи років ув’язнення за укладення невигідної угоди з росіянами», - зазначає він.

«Внутрішні проблеми України є важливим питанням. Але в умовах триваючих провокацій з боку Москви адміністрація Обами мала би змінити порядок своїх пріоритетів. Дозволити Москві затягнути Україну у відроджені квазі-радянські відносини - не в інтересах США», - переконаний Лайонс. 

Читайте також: Від Митного союзу до знищення нації

Директор Програми з Росії та Євразії Фонду Карнеґі Метью Роджанскі попереджає, що навіть після підписання угоди про асоціацію, ЄС уважно слідкуватиме за ситуацією в Україні.

«Навіть якщо угоду про асоціацію буде підписано, керівництво України не повинно мати жодних ілюзій стосовно проблем, з якими вони стикаються. Контроль і критика ситуації з правами людини і демократією в Україні, безсумнівно, продовжаться.

Тимошенко, чи то в тюрмі, чи то вже за її межами і далі залишатиметься символічним та духовним лідером опозиції, а її важке випробування служитиме громовідводом для міжнародного втручання в українську внутрішню політику. Більш того, українські посадовці виявлять, що незважаючи на величезні витрати і труднощі, пов’язані з завершенням угоди про асоціацію, церемонія підписання у Вільнюсі це – лише початок», - пише експерт.

«Якщо Україна до листопада не продемонструє прогресу у вирішенні проблем вибіркового правосуддя або з якоїсь іншої причини, перспективи, як свідчить нещодавня історія, є похмурими, і немає жодних причин сподіватись, що там, де дипломатія і співпраця провалились, успішними стануть більш суворе покарання та ізоляція», - вважає Роджанскі.  

Читайте також: Павел Свєбода: «Якщо Україна не підпише Угоди про асоціацію з ЄС, їй буде складно повернутися до переговорів»

Німецький політолог Вінфрід Шнайдер-Детерс пише про зростання влади «Сім`ї» і можливі наслідки її тиску на олігархів.

«Тоді як президент Леонід Кучма в неофеодальному стилі здобував лояльність та фінансування своєї виборчої кампанії в обмін на видачу ліцензій на приватизацію державних компаній, Янукович за привілейовану приватизацію вимагає частку для «Сім`ї» - олігархи тепер повинні ділитися», - пише експерт.

«На сьогодні олігархи зіткнулися з дилемою: з одного боку, вони не хочуть повернення нинішньої опозиції, зокрема Юлії Тимошенко, до влади. З іншого боку, подальше перебування Януковича при владі загрожує їх інтересам, оскільки «Сім’я» зазіхає на їх активи. Маючи в руках «Сім’ї» всі державні фінансові органи, Янукович володіє достатніми засобами, щоб шантажувати олігархів. Тримаючи під своїм командування усі силові органи, він може надати своїм претензіям до олігархів необхідного тону. Тому в інтересах олігархів нині запобігти встановленню повної монополії на владу в Україні з боку Януковича і його «Сім`ї», що перед наступними президентськими виборами 2015 року робить все більше олігархів потенційними союзниками опозиції», - додає аналітик. 

На думку професора політології Ратгерського університету Олександр Мотиля, якщо нинішній режим продовжить свій наступ на демократію в Україні, президент Янукович буде повністю ізольований від світу і від свого народу.

«Якщо режим піде у наступ на демократичну опозицію за зразком Білорусі, Росії та Узбекистану, легітимність Януковича, яка і так вже спадає, піде в мінус. Гірше того, він повинен буду визнати, що він - диктатор, якого підтримує нелегітимний парламенті, який нездатний проводити реформи, просувати європейську інтеграцію та зберігати економіку від колапсу. Януковичу дістанеться повний хаос», - пише Мотиль.

«Європейський Союз ніколи не підпише угоду про асоціацію з українською версією Роберта Мугабе, тоді як президент Росії Путін посилить неоімперіалістичний тиск на Малоросію. Нарешті Янукович буде повністю ізольований від світу і від свого народу», - переконаний експерт. 

Мотиль також зауважує, що розпуск Ради через референдум і проведення виборів в один раунд можуть завершитись знищенням України.

«Регіонали ніколи не визнають, що їх засідання парламенту було незаконним, а воно, звичайно ж таким було, а закони, які вони прийняли – нікчемними….Якщо протистояння двох Рад триватиме або відновиться, то в силу революційної логіки одна сторона повинна буде придушити іншу, або за висловом Леніна – «Хто кого?», - підкреслює Мотиль.

«Єдиним рішенням (для Януковича – Ред.) за такої потенційно нестабільної позиції є розпустити нинішню Раду через референдум, створити слухняну інституцію на її місці та провести президентські вибори в один раунд сподіваючись, що опозиція не зможе домовитись щодо єдиного кандидата для виборів 2015 року», - зазначає експерт.

Втім, на думку Мотиля, такий підхід може завершитись знищенням України.

«Якщо регіональні більшовики не дадуть більшості країни проголосувати, і якщо Янукович виграє на виборах шляхом поділу більшості, розрив між прихильниками Європи та прихильниками Росії, між прихильниками модернізації та прихильниками радянського минулого, прихильниками української незалежності та малоруського васалітету поглибиться», - вважає аналітик.

«Як тільки на сцену вийде насильство (чи то знизу, чи то зверху) як це безперечно може бути за такого сценарію, Україна стане некерованою. У цей момент Зімбабве Європи може стати Сирією Європи», - додає він. 

Читайте також: Путін і діти. Янукович може наважитись на узурпацію влади за білоруським сценарієм

Для головних гравців в ЄС звільнення Луценка не є достатнім аргументом для підписання Угоди про асоціацію з Україною.

- Звільнення Луценка було найбільш видовищним результатом ефективної політики ЄС по відношенню до України-, вважає депутат Європарламенту Павел Залєвскі, - Найголовніше проте те,  чого неозброєним оком не видно. А саме той факт, що президент Янукович не продовжив серію арештів опозиції, а політична система країни – хоч і залишається далекою від європейських стандартів – є на сьогодні принаймні конкурентною. Я вірю в підписання Угоди про асоціацію, але це буде не «нагорода» Януковичу, а як крок до запровадження європейських стандартів в Україні.

«Україна є важливою країною Європи, яка, на жаль, опинилася у скрутній ситуації та перед вибором: Росія чи ЄС.- зазначив колишній голова Європарламенту, а нині керівник німецького Фонду Конрада Аденауера Ганс-Ґерт Пьоттерінґ в інтерв’ю Gazeta Wybircza. - В Україні існує брак демократії, а навіть певна форма авторитаризму. До того ж в країні нівелюються права громадян та не дотримується верховенство права, а тому говорити про членство країни в ЄС можна лише на далеку перспективу. ЄС – є спільнотою цінностей, а тому державі, яка не дотримується цих принципів не має бути в Європейському Союзі». Перед Україною ще довга дорога до країни із верховенством права. Хоча перспективи до зближення із ЄС є, оскільки на думку  Пьоттерінґа, Янукович все ж таки ставить на ЄС.


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Світові медіа аналізують результати проміжного звіту міжнародної слідчої групи щодо збиття літака MH17 17 липня 2014 року в небі над Україною і роздумують над притягненням до відповідальності кремлівського режиму.
    29 вересня, Ольга Ворожбит
  • Те, що колись видавалося немислимим, сьогодні не таке далеке від реальності
    29 вересня, The Economist
  • Низькі рейтинги нинішнього владного дуумвірату викликають у його учасників приплив політичних амбіцій в умовах певної невизначеності. Поки що приховані, але від того не менш сильні. Тиждень спробував спрогнозувати, у що можуть мімікрувати нинішні партії влади й на які суспільні сили вони спиратимуться.
    29 вересня, Богдан Буткевич
  • Попри прагнення деяких (переважно українських) політиків вилучити тему Волині з українсько-польських відносин, у Польщі кампанія обговорення «злочинів українських націоналістів» набула мистецького підживлення
    29 вересня, Юлія Олійник
  • Георгій Тука, який майже півроку працює в новому Міністерстві тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб, розповів Тижню про своє ставлення до конфлікту переселенців і держави довкола соціальних виплат та боротьби з контрабандою на Донбасі.
    29 вересня, Андрій Голуб
  • Однією з головних новин минулого тижня стала спроба так званого державного перевороту в угрупованні «ЛНР». Після того як лідер луганських сепаратистів Ігор Плотницький 21 вересня заявив, що проти нього готувався заколот, який провалився, багато хто спочатку сприйняв це як чергове інформаційне вкидання чи самопіар сепаратиста. Адже жодних конкретних імен Плотницкий не називав.
    29 вересня, Денис Казанський
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено