Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи
13 квітня, 2013   ▪   Мілан Лєліч   ▪   Версія для друку

«Без мандата-3»: «справа Одарченка» як новий рівень правового «бєспрєдєлу» влади

За ймовірним позбавлення Юрія Одарченка депутатського мандату можуть стояти його ж соратники з опозиції. Разом з тим, його справа свідчить, що місцеві вибори в Києві можуть-таки відбутися.
«Без мандата-3»: «справа Одарченка» як новий рівень правового «бєспрєдєлу» влади

Схоже, звільнення Юрія Луценка влада розцінила як індульгенцію на продовження правового «бєспрєдєлу». Ледь встигли вщухнути обговорення з приводу позбавлення депутатського мандату Сергія Власенка, як опозиція може позбутися ще одного депутатського багнета – члена фракції «Батьківщина» Юрія Одарченка.

Якщо над Власенком хмари згущувалися кілька тижнів, і новина про можливість позбавлення його депутатства не стала такою вже великою несподіванкою, то аналогічна ситуація з Одарченком стала громом серед ясного неба. Схеми, за якими влада розправляється з незручними нардепами, щоразу відзрізняються.

Читайте також: Справа Власенка як кінець депутатської недоторканості

Так, Олександра Домбровського та Павла Балогу позбавили мандатів через фальсифікації, які начебто мали місце при підрахунку голосів у їхніх мажоритарних округах, рішення ухвалював Вищий адмінсуд (ВАСУ); Сергія Власенка – через те, що він начебто суміщав депутатську діяльність з адвокатською, рішення ухвалював той же ВАСУ; Юрія Одарченка теж хочуть побавити мандату через сумісництво – але позов спрямовано до Окружного адмінсуду Києва.

Читайте також: Всі деталі справи Балоги-Домбровського

Позивачем є житель Донецька Сергій Горбатий, який вимагає від суду скасувати постанову Центрвиборчкому про визнання Одарченка народним депутатом (за законом, скасовувати такі рішення ЦВК може саме цей суд). Горбатий стверджує, що після складення присяги Одарченко був членом правління донецького ТОВ «Донецьк-аква», отже – сумісником. Видання «Наші гроші» пов’язує цю фірму, що займалась оптовою та роздрібною торгівлею і консалтингом у сфері управління, з секретарем РНБО Андрієм Клюєвим  Начебто у 2012 році Одарченко був введений до складу правління «Донецьк-Аква». Але найцікавіше те, що, згідно з даними деравного інформаційно-ресурсного центру… це підприємство було ліквідоване ще у вересні 2009 року, тому жодних кадрових рішень, як і будь-якої іншої діяльності, очевидно, не могло в принципі.

Але в діях нинішньої влади доцільність завжди перемагала законність, тому головне питання полягає в тому, кому може бути вигідною «справа Одарченка». Головна версія – вона пов’язана з виборами в Києві, які, схоже, все ж таки відбудуться в осяжній перспективі. Одарченко є керівником київської міської парторганізації «Батьківщини», котра висуває кандидатів на місцеві вибори. Сам Одарченко на поспіхом скликаній прес-конференції заявив, що може бути реалізований так званий «львівський сценарій». Мова йде про місцеві вибори 2010 року, коли у львівській та київській обласних організаціях «Батьківщини» стався розкол, утворилися по дві паралельні партструктури, кожна з яких оголосила себе правомочною, а опонентів – самозванцями, як наслідок, в двох базових областях біло-сердечні взагалі залишились без представництва у органах місцевого самоврядування. Того разу було очевидно, що ініціатором та виконавцем схеми є діюча влада. Але «справа Одарченка» цілком може бути інспірована його з соратниками по опозиційному табору.

За інформацією Тиждень.ua, посаду очільника київської «Батьківщини» давно приглядів собі найближий соратник Арсенія Яценюка та «скарбник «Батьківщини» Микола Мартиненко. Одарченко поки успішно обороняв своє крісло, яке у позавиборчий період не має аж надто великої ваги. Інша справа вибори – можливість провести до Київради «своїх» людей безцінна (а «Батьківщина» потенційно може стати найбільшою фракцією міського парламенту). Побічно на користь цієї версії свідчить дивна пасивність керівництва «Батьківщини»: ані від Арсенія Яценюка, ані від інших керівників фракції не пролунало жодної заяви по даній справі (для порівняння: за аналогічною «справою Власенка» опозиціонери одразу згенерували десятки коментарів і заяв). На участь Мартиненка у «справі Одарченка» доволі обережно натякнули співрозмовники Тиждень.ua з опозиційних кіл, при цьому зазначивши, що жодної конкретики вони не мають. «Принаймі за руку ми Мартиненка не спіймали», - сказав один із них. Тому на увагу заслуговує і друга версія подій, котра, однак органічно поєднується з першою. 

Читайте також Юрій Одарченко про київські вибори

Якщо в Одарченка заберуть мандат, в парламент за списком пройде майстер спорту з кікбоксингу і керівник Миколаївського облорганізації «Фронту змін» Вадим Меріков. В ЗМІ ім’я Мерікова пов’язують зі світом криміналу, сам він напередодні резидентських виборів 2010 року зі скандалом вийшов зі складу фракції «Батьківщина», напружені стосунки з місцевими біло-сердечними, за інформацією Тиждень.ua, у нього зберігаються і досі – попри те, що після формування Об’єднаної опозиції та альянсу «Батьківщини» і «Фронту змін» Меріков став керівником обласного штабу ОО. За словами співрозмовників Тиждень.ua, у випадку потрапляння до парламенту Меріков стане чи не головним кандидатом на «тушкування», тим більше, вже наявні зрадники проходили в Раду саме по квоті Арсенія Яценюка. Але поповнення лав парламентської більшості на один додатковий багнет навряд чи варте такої комбінації, що неодмінне спричинить скандал, зокрема й міжнародний. Звільнення Луценка стримано, але дуже позитивно сприйняли на Заході – і помножити на нуль такий рідкісний в останні роки зовнішньополітичний успіх лише задля залучення одного додаткового кнопкодава навряд чи доцільно. Інша річ, що влада часто намагається вбивати двох зайців одним пострілом.

Так, «справа Власенка» дозволила не лише майже вибити з орбіти захисника Юлії Тимошенко, а й отримати зайву тушку Романа Стаднійчука, котрий зайняв в парламенті місце Власенка. Подібна схема може бути застосована й цього разу. Безумовно, «справа Одарченка» може бути частиною більшої гри – невідомий громадянин з Донецька подає позов проти відомого опозиціонера, але суд його відхиляє, - влада демонструє Європі та світу «незалежність» та «незаангажованість» українського правосуддя. На користь цього свідчить і використання в комбінації фірми «Донецьк-Аква», котра, як зазначалось вище, вже є ліквідованою – у владі в наявності є десятки, якщо не сотні тисяч фіктивних, але діючих. кишенькових контор, і можна було б не давати приводів для звинувачень у правовому нігілізмі принаймі в цьому аспекті. Але як свідчить практика, подібні схеми відбілення свого іміджу для влади занадто складні, або й непотрібні. До того ж і в опозиційному середовищі на перспективи справи, розгляд якої почнеться вже в найближчу середу, дивлять досить песимістично.


Матеріали за темою:

--> --> -->
Реклама
Останні публікації згорнути
  • Скільки регіональних осередків має кожна парламентська партія? В яких регіонах найбільше партійних представництв, та яка партія має найбільшу мережу? Відповіді на ці питання шукала Громадянська мережа ОПОРА. Аналіз ґрунтується на інформації, яка була надана на запит до Міністерства юстиції України щодо всіх зареєстрованих в Україні структурних осередків шести парламентських політичних партій, які мають свої фракції у Верховній Раді («Блок Петра Порошенка», «Народний фронт», «Опозиційний блок», Об’єднання «Самопоміч», Радикальна партія Олега Ляшка, Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина»).
    30 травня,
  • Протягом тижня західні ЗМІ писали про політичну кар'єру Савченко, повернення викрадених активів, призначення Андерса Фог Расмуссена радником Порошенка та напади на журналістів в Україні
    30 травня, Віталій Рибак
  • У Франції є прошарок політиків, які демонструють якщо не прихильність до України, то бодай стійкість супроти московських впливів. Із ними можна й треба співпрацювати, принаймні ситуативно
    30 травня, Алла Лазарева
  • Пострадянська автократія намагається перетворити чорне золото на модерність
    29 травня, The Economist
  • За перипетіями Великодня і травневих свят залишилася майже непоміченою одна не менш знакова подія, яку оминули увагою вітчизняні ЗМІ. 6 травня Арсєній Павлов, відомий більшості під позивним Моторола, лідер батальйону «Спарта», що стратив 15 наших бійців в аеропорту, отримав ключі від квартири в самісінькому центрі Донецька у висотній новобудові.
    29 травня, Станіслав Васін
  • Деякі західні оглядачі останнім часом порушують питання про те, чи є Туреччині місце в НАТО і чи надійний вона партнер для Альянсу. Скептики в країні (особливо наближені до влади) також аналізують вигоди від союзництва, яке триває десятки років, та обстоюють більш незалежний підхід до зовнішніх відносин. Утім, останні події показують: сторони потрібні одна одній у контексті масштабних глобальних викликів, щоб успішно пройти період неспокою.
    29 травня, Пінар Севінчлідір
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
работа Харьков оптимизатор любовный гороскоп на год Жеральдин Пайя http://avtosale.ua/
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено