Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи
8 квітня, 2013   ▪   Мілан Лєліч   ▪   Версія для друку

Місяць «народному повстанню»: сподівання лише на Луценка?

Акція «Вставай, Україно!» триває вже місяць, а адекватної позитивної програми її організатори досі не презентували. Їхні дії поки виглядають пародією на саме поняття «революція»
Місяць «народному повстанню»: сподівання лише на Луценка?

Остання опозиційна акція 7 квітня одразу породила цілий ряд запитань. Запланована вона була як реакція на четверговий «путч» регіоналів з проведенням пленарного засідання в будівлі парламентських комітетів на вулиці Банковій – тож чому ця реакція не була негайною, чому протест був відкладений на неділю, а на Грушевського ще з четверга не з’явились намети прихильників опозиції? Чому вирішили збиратись в парку Шевченка, а не на Майдані - що було б доречно з іміджевої точки зору (символічне місце, вихідний день, перекритий Хрещатик, купа перехожих, зрештою, матч «Динамо»-«Шахтар», в очікуванні якого центром столиці зранку вештались натовпи переважно націоналістично налаштованих фанатів).

Читайте також: Квітневий путч як "красота ігри

Відповіді на ці питання Тиждень.ua кілька днів шукав у наближених до кола тих, хто ухвалює рішення, опозиціонерів (ті, що ухвалюють, ухилялись від пояснень навіть не під запис). Відповідей так і не знайшлося – опоненти режиму переважно посилались один на одного і уникали конкретики. Середня ланка партійців нарікала на те, що їхні лідери намагаються обмежитись напівзаходами: «начебто налякати владу, але так, щоб вона не злякалась».

Власне, недільна акція, як і вся кампанія «Вставай, Україно!», в рамках якої вона проходила, поки справляє враження такої «половинчатості» та декоративності. Це виявляться і у по-військовому чіткому розпорядку «повстань» - з обіду до вечора проводимо революцію в певному облцентрі, завтра з ранку і до обіду – в наступному. Робота ж переважно ведеться «на картинку» - звідси цілі натовпи «майданарбайтерів». «Ти собі не уявляєш, як ці проплачені демотивують наш актив. У людей просто руки опускаються», - на одній з недавніх акцій поскаржився Тиждень.ua активіст одної з партій, котру досі не помітили у практиці найму прапороносців на мітинги.

Читайте також: Лідери опозиції як генерали без армії

Чимало «майданарбайтерів» було і в неділю. Це можна зрозуміти – акція збиралася в екстреному порядку, провести нормальну мобілізацію було практично неможливо. З ситуації вийшли, звізши до Києва кілька тисяч депутатів місцевих рад від опозиції. «Масовка» була вже забезпечена, тож майданарбайтерів, за інформацією Тиждень.ua докупали за цінами нижче «ринкових».

Виконати генеральне завдання – сконцентрувати увагу та протестну енергію на парламентському «путчі» 4 квітня, очевидно, не вдалося. Але на це була і об’єктивна причина – за пару годин до початку акції на волю вийшов Юрій Луценко. Загальна тональність змінилась з напружено-протестної на радісну й оптимістичну. Виступ Луценка телефоном слухали уважно, навіть індиферентні майданарбайтери припинили точити ляси.

Не виключено, що така увага буде прикута до вже колишнього політв’язня і в майбутньому. Акція «Вставай, Україно!», якій 9 квітня виповниться місяць, була акуратно, але твердо розкритикована Луценком ще на самому її початку. Перш за все, через згадану вище декоративність та штучну розпланованість. «Не можна часто вживати слова «революція» чи «постання» - такі серйозні поняття в суспільній думці просто піддаються інфляції». – розповів Луценко в одному з перших інтерв’ю після звільнення.

Змістовне наповнення акції (чи, скоріше, відсутність такого) хоч напряму і не критикувалось Луценком, але вочевидь, розходиться з його поглядами. Юрій Віталійович вже дав зрозуміти, що одного заклику до повалення Януковича явно недостатньо для усунення його режиму – опозиція має запропонувати суспільству чіткий план перемоги, і, що не менш важливо, програму дій після неї. Поки немає ні того, ні іншого.

Читайте також: Як опозиція програла владі 6:0

Одразу після початку «повстання» лідер ВО «Свобода» Олег Тягнибок в інтерв’ю Тиждень.ua вказав її завдання-максимум – дострокові парламентські й президентські вибори та програму-мінімум – підігрівання протестних настроїв у суспільстві. В найближчому майбутньому ні парламентські, ні, тим більше, президентські вибори видаються мало реальними. А підігрівати протестні настрої без озвучення чітких та незмінних вимог неможливо.

Читайте також: Олег Тягнибок про синхронність дій опозиції

В неділю опозиція спробувала список таких вимог сформувати. В ухваленій на мітингу резолюції йдеться і про скасування пенсійної реформи, і про переголосування в Раді ухвалених під час путчу законів, і про звільнення Юлії Тимошенко, і про призначення виборів в Києві. Загалом такий список виглядає досить штучно, окремі пункти між собою мало пов’язані, тому вирішити головну проблему – аморфність електорату і його небажання виходити на вулиці з  таким переліком вимог навряд чи вдасться.

Безумовно, негайне підключення Луценка до опозиційної активності могло би надати «повстанню» нового імпульсу. Але до 18 травня – дати завершення акції «Вставай, Україно!» Луценко навряд чи встигне відновити підірване в ув’язненні здоров’я та почати працювати на повну силу.

В очах багатьох українців, які критично ставились до Луценка-міністра та Луценка-опозиціонера, екс-політв’язень пройшов очищення тюрмою і цілком міг би претендувати на звання народного лідера. Але він сам вже завбачливо зазначив, що не бажає ставати «четвертим» і створювати власний політпроект. Натомість своє завдання він бачить саме в мобілізації позапарламентської опозиції – тобто береться виконувати завдання, яке нинішня опозиційна трійця чи то не хоче, чи то не може виконати.

Активність Луценка стала б у нагоді під час наступної за «Вставай, Україно!» хвилі протесаної активності, пов’язаної з всеукраїнським референдумом, котрий, найімовірніше, буде призначений на кінець літа.

 Якщо Луценко разом з однодумцями встигне до того часу сформувати обіцяний план дій на найближче та віддалене майбутнє і, разом із соратниками по парламентській опозиції, донести його до пересічних українців – тоді накопичений у суспільстві протестний потенціал нарешті зможе принести якісь реальні плоди.


Матеріали за темою:

--> --> -->
Реклама
Останні публікації згорнути
  • Скільки регіональних осередків має кожна парламентська партія? В яких регіонах найбільше партійних представництв, та яка партія має найбільшу мережу? Відповіді на ці питання шукала Громадянська мережа ОПОРА. Аналіз ґрунтується на інформації, яка була надана на запит до Міністерства юстиції України щодо всіх зареєстрованих в Україні структурних осередків шести парламентських політичних партій, які мають свої фракції у Верховній Раді («Блок Петра Порошенка», «Народний фронт», «Опозиційний блок», Об’єднання «Самопоміч», Радикальна партія Олега Ляшка, Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина»).
    30 травня,
  • Протягом тижня західні ЗМІ писали про політичну кар'єру Савченко, повернення викрадених активів, призначення Андерса Фог Расмуссена радником Порошенка та напади на журналістів в Україні
    30 травня,
  • У Франції є прошарок політиків, які демонструють якщо не прихильність до України, то бодай стійкість супроти московських впливів. Із ними можна й треба співпрацювати, принаймні ситуативно
    30 травня, Алла Лазарева
  • Пострадянська автократія намагається перетворити чорне золото на модерність
    29 травня, The Economist
  • За перипетіями Великодня і травневих свят залишилася майже непоміченою одна не менш знакова подія, яку оминули увагою вітчизняні ЗМІ. 6 травня Арсєній Павлов, відомий більшості під позивним Моторола, лідер батальйону «Спарта», що стратив 15 наших бійців в аеропорту, отримав ключі від квартири в самісінькому центрі Донецька у висотній новобудові.
    29 травня, Станіслав Васін
  • Деякі західні оглядачі останнім часом порушують питання про те, чи є Туреччині місце в НАТО і чи надійний вона партнер для Альянсу. Скептики в країні (особливо наближені до влади) також аналізують вигоди від союзництва, яке триває десятки років, та обстоюють більш незалежний підхід до зовнішніх відносин. Утім, останні події показують: сторони потрібні одна одній у контексті масштабних глобальних викликів, щоб успішно пройти період неспокою.
    29 травня, Пінар Севінчлідір
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
работа Харьков оптимизатор любовный гороскоп на год Жеральдин Пайя http://avtosale.ua/
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено