Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
6 квітня, 2013   ▪   Ганна Трегуб   ▪   Версія для друку

Закон і реальність. Грузинський екс-прокурор Ерік Сванідзе про новий український КПК та досвід Грузії в реформуванні кримінального судочинства

Процес демократизації країн, які перебувають на перехідному етапі свого розвитку, зокрема колишніх республік СРСР, та наближення їх до європейських стандартів передбачає глибокі системні зміни судочинства. Зокрема, це стосується і кримінального правосуддя, яке містить щонайбільше механізмів для зловживань різного рівня.
Матеріал друкованого видання
№ 13 (281)
від 28 березня, 2013
Закон і реальність. Грузинський екс-прокурор Ерік Сванідзе про новий український КПК та досвід Грузії в реформуванні кримінального судочинства

Про те, як упровадження нового вітчизняного Кримінального процесуального кодексу зможе виправити ситуацію в Україні, приміром, чітко відокремити повноваження та відповідальність прокурорів, слідчих, адвокатів і суддів, Тиждень дізнавався в довгострокового консультанта проектів Ради Європи, екс-прокурора Грузії Еріка Сванідзе.

У. Т.: Однією з позицій нещодавно впровадженого в Україні КПК є інститут «негласних слідчих дій». Як ви оцінюєте цю норму з позиції дотримання прав людини? Чи не загрожує вона тим, що не лише підозрюваним, а й будь-яким неугодним владі особам у ході таких дій можуть бути підкинуті компромат, докази «винуватості»?

– Ви маєте достатньо захисних заходів проти зловживань у цій сфері. З одного боку, судовий контроль. З іншого – Закон «Про оперативно-розшукову діяльність», що перебуває поза нинішнім КПК. Найбільший здобуток згаданого Кримінального процесуального кодексу в тому, що ці процеси включено до змагальної процедури. Отже, окрім судового контролю більшість прихованих слідчих дій або ж дій щодо дізнання потребують судового нагляду. А отже, є спеціальна процедура, коли прокурори або слідчі мають вимогу доводити потребу в таких діях. Що цілком відповідає вимогам Європейської конвенції з прав людини, зокрема її ст. 8 щодо пропорційності правомірності певних дій у процесі судового розслідування. У цьому сенсі в Україні імплементоване таке саме законодавство, як і в більшості європейських держав. Тут я говорю про правові акти. Як їх упровадять у практику, буде видно за деякий час.

Розділення прокуратури та слідчих органів потрібне для того, щоб не допустити фактів зловживань владою і повноваженнями

Ви повинні розуміти: вони не обов’язково гарантують 100% того, що особи, які провадять слідчі дії, не зловживатимуть своїми повноваженнями. Текст без імплементації залишається лише текстом. Ми працюємо над впровадженням нового КПК у місцеву практику і спілкуємося не тільки з владою, а й із представниками громадянського суспільства. Ще зарано говорити про значущі результати, однак мені здається, що вже є певні сигнали. Загалом ті, хто порушує закон, – дуже вигадливі особи, їм доволі часто вдається знайти в законі білі плями чи слабкі місця, щоб обійти їх. З огляду на це український КПК є таким же резистентним, як й інші подібні європейські кодекси, що нормують кримінальне судочинство.

У. Т.: Які процедури, формалізовані новим КПК, становлять найбільші корупційні ризики?

– Впровадження будь-якого законодавства підштовхує до постановки такого питання, передбачаючи певний відсоток небезпеки. Навіть якщо й немає дискусії щодо того, застосовувати той або інший закон чи ні, якщо його дотримання ніхто не контролює і його легко порушити, все ж таки й найкращі з них можуть бути використані задля корупційної вигоди. Проте такі дії все одно є вельми лімітованими. Наприклад, у разі накладання арешту замість того, щоб відпустити особу на поруки під заставу, можна вимагати її обов’язкового утримання в СІЗО. У КПК детально прописані норми, які мінімізують ці ризики. Проте я повторю: будь-який закон може бути порушений. Сам по собі він не вирішує проблеми, проте є важливою умовою для мінімізації ризиків корупції.

Грузинський досвід у цьому плані є доволі успішним, оскільки відбулася зміна не суто законодавства, а суспільної свідомості. На то були сильна політична воля і комплексний підхід включно із вжиттям необхідних заходів. Я кажу не лише про підвищення зарплат, а й про матеріальне забезпечення. Також були імплементовані специфічні закони. До того ж у Грузії КПК, подібний до нинішнього українського, почав дуже активно застосовуватися проти тих, хто був втягнутий у корупційні схеми. Вдалося зменшити кількість прихованих слідчих дій, і діяльність прокурорів та суддів стала прозорішою. Боротьба з корупцією досить потужна і повномасштабна. Однак загалом підхід до її подолання має включати не лише голий закон, а й низку інших елементів. Грузії, як на мене, комплексні зміни більш-менш вдалися, що дало змогу мінімізувати ризики розкручування корупційних схем тощо.

У. Т.: Однією з особливостей нового українського КПК є зміна ролі та повноважень прокурора. Які новації, на вашу думку, ключові?

– Новий український КПК впроваджує найсучаснішу модель роботи прокуратури в рамках кримінального правосуддя. Головним тут є концепт про процедурне керівництво, яке мають здійснювати прокурори. Це дуже прагматична річ, яка спирається на просту логіку: прокурор є кінцевим користувачем продуктів діяльності слідчих органів. Це особа, яка веде справу і виступає обвинувачем перед судом. Слідчі органи не мають ані сили, ані повноважень прокурора, а лише проводять розслідування.

У країнах із пострадянською специфікою, зокрема в Україні та Грузії, краще відокремити прокуратуру і слідчі органи одне від одного. Новий КПК є тим законодавчим майданчиком, на основі якого це можна зробити. В України попереду ще п’ять перехідних років, протягом яких прокуратура поступово буде позбавлена повноважень розслідувати кримінальні злочини самостійно. Вона й без того вже є достатньо потужним органом завдяки своїй функції вести справи в суді як сторона обвинувачення та керувати слідчими органами в процесі збору свідчень та розслідування. Розділення прокуратури та слідчих органів потрібне для того, щоб не допустити появи надпотужної інституції, яка може зловживати своєю владою і повноваженнями.

У країнах, які перебувають на шляху трансформації судової системи, зокрема сектору прокуратури, дуже важливо не змішувати, а розподіляти повноваження, щоб мати якіснішу відповідальність. Прозорість судової системи залежить від чіткості та ясності повноважень прокуратури, оперативних, слідчих органів і суддів.

У. Т.: Якими є практика і досвід Грузії щодо демократизації прокуратури?

– Селективні процедури вже були запроваджені. Як інсайдер можу сказати, що лунають послідовні заяви, які доводять, що й після демократизації прокуратури є певні зловживання. Прокурор досі лишається домінантною фігурою під час судових процесів. Знову ж таки це питання імплементації законодавства: закон сам по собі може бути чудовим, однак практика і його впровадження призводять до відхилень. Тому потрібно дивитися на суть процесів, а не тільки на текст чи формальний процес імплементації.

У. Т.: Що саме в системі ведення слідчих дій та судочинства має змінити впровадження Державного бюро розслідувань?

– Важливо, щоб в Україні не була створена ще одна інституція-«монстр». Розподіл функцій і повноважень щодо ведення кримінальних справ і судового процесу має бути прозорим. Також важливим і дискусійним питанням залишається масштаб досудових слідчих дій. Я проти зібрання всіх органів, які проводять слідчі дії в Україні, під одним дахом Державного бюро розслідувань. Краще розподілити ці повноваження і функції між трьома-чотирма різними слідчими інституціями, як у вас є зараз. Цілком можливо, що Держбюро розслідувань займатиметься питаннями економічної корупції та зловживання повноваженнями серед високопосадовців, особливо коли йдеться про порушення прав людини. Є вимога прецедентного права, яке використовує Європейський суд з прав людини, що розслідувати такі справи має окремий інституційно незалежний слідчий орган.


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Воно не прийме тебе, поки не полюбиш його першим, поки не звикнеш до його характеру, до його камерності й непоказного аристократизму. Замешкати тут — означає зголоситися на те, щоби про тебе тут усі все знали і ти так само все про всіх знав, прийняти неписане правило, що, зрештою, у людей не може бути аж надто багато секретів.
    26 вересня, Ярослава Тимощук
  • Французький політолог розповів Тижню про майбутнє переговорів щодо війни в Україні та перспективи геополітичних змін упродовж наступного року, а також поділився спогадами про власну поїздку на лінію фронту.
    26 вересня, Алла Лазарева
  • Чи й справді найдорожчий у світі шолом для реактивного винищувача такий крутий?
    25 вересня, The Economist
  • 8 вересня, у День звільнення Донбасу, в Макіївці сталася чергова подія, яка ще на енну кількість днів (років?) відсунула від нас перемогу в цій війні. Під перемогою я не маю на увазі українські танки на площі Лєніна в Донецьку з рознесеним вщент пам’ятником, як часто це уявляє собі наша патріотична більшість.
    25 вересня, Станіслав Васін
  • Політичні еліти цього регіону майже не змінюються протягом останніх 20 років і не сформували власного клану
    25 вересня, Богдан Буткевич
  • Як імперські палаци прийшли на зміну маєткам козацької старшини
    24 вересня, Ольга Ковалевська
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено