Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи
21 березня, 2013   ▪   Мілан Лєліч   ▪   Версія для друку

Звіт Єврокомісії: в української влади лишився місяць

Попри окремі позитивні моменти, зазначені у звіті Єврокомісії по виконанню Україною рекомендацій ЄС у 2012 році, загальний тон документу залишає мало сподівань на підписання цього року Угоди про асоціацію.
Звіт Єврокомісії: в української влади лишився місяць

«Після оприлюднення звіту я звернув увагу, що ви зосередилися в основному на негативних аспектах. Це дуже європейський підхід. Ми не говоримо про позитивні досягнення, а зосереджуємо увагу на негативі», - заявив на презентації щорічного звіту по впровадженню в Україні європейської політики сусідства посол Євросоюзу Ян Томбінський. Говорячи «ви зосередились», він, вочевидь, мав на увазі журналістів – але точно не вітчизняне МЗС, яке після оприлюднення тексту звіту видало бравурний прес-реліз, в якому відзначило «об’єктивну оцінку досягнень у двосторонніх відносинах (у звіті – Ред) та позитивних зрушень у процесі реалізації реформ в Україні». Але про численні зауваження з боку Європу не сказало ні слова.

Натомість аналіз звіту свідчить, що складних проблем у стосунках Україна-ЄС куди більше, ніж «позитивних зрушень». Зауваження європейців можна розподілити за наступними категоріями (подано прямі цитати із звіту):

Вибіркове правосуддя

«Довіра до судоустрою України була підірвана судовими справами, які не відповідали міжнародним стандартам справедливості, прозорості та незалежності судового процесу і свідчили про вибіркове використання правосуддя проти лідерів опозиції та членів колишнього уряду. В роботу українських суддів втручаються представники виконавчої гілки влади»

Свобода слова

Ситуація зі свободою ЗМІ у 2012 році не покращилася. Стали частіше з’являтися повідомлення про фізичні напади на журналістів, тоді як правоохоронні органи не розслідували ці випадки належним чином. В інформаційному просторі домінують проурядові ЗМІ. Тиск на засоби масової інформації, які критикують владу, посилився. Журналісти та експерти з питань медіа критично відгукувалися про роботу Міжвідомчої робочої групи при Президенті України через її неспроможність ефективно вирішити ситуацію, що склалася. В парламенті у першому читанні було прийнято закон про наклеп, однак його було відкликано внаслідок гострої критики з боку громадянського суспільства та міжнародної спільноти. Не відбулося прогресу в прийнятті законодавства про громадське мовлення та прозорість прав власності на засоби масової інформації.

Парламентські вибори

Відсутність однакових умов, викликана зловживанням адміністративним ресурсом, випадками залякування кандидатів й адміністративного персоналу, відповідального за проведення виборів, незбалансованим висвітленням кампанії у ЗМІ, а також порушеннями та затримками, що спостерігалися у ході підрахунку голосів і затвердження протоколів, стала кроком назад у порівнянні з попередніми загальнодержавними виборами. Прем’єр-міністр України взяв на себе публічне зобов’язання відреагувати на скарги, пов’язаніз виборчим процесом. Встановлення результатів виборів у п’яти одномандатних округах виявилося неможливим. Виборче законодавство потребує додаткового вдосконалення для його приведення у відповідність до стандартів ОБСЄ і Ради Європи. Судові процеси, що не відповідали міжнародним стандартам, не дали деяким представникам опозиції брати участь у виборах.

Боротьба з корупцією

Незважаючи на те, що Національну антикорупційну стратегію було схвалено у жовтні 2011 року, індекс сприйняття корупції залишається високим: "Трансперансі Інтернешнл" поставила Україну на 144-тому місце серед 176 країн у Рейтингу сприйняття корупції у 2012 році.

Читайте також Чому Україна не виконає список Фюле

Права людини

Навесні 2012 року вибори нового Уповноваженого Верховної Ради з прав людини спричини протистояння у дуже поляризованому парламенті. Обрати Омбудсмана поза рамками внутрішньої політичної боротьби не вдалося.

Продовжують викликати стурбованість умови утримання ув’язнених і переповнені місця несвободи.

Сприяння ґендерній рівності з боку урядових організацій постраждало від значного уповільнення співпраці з громадянським суспільством, а також певним відходом від раніше досягнутих стандартів.

ЛГБТ-спільнота продовжує потерпати від дискримінації та часто є жертвою мови ворожнечі. Її представники не змогли реалізувати своє право на свободу мирного зібрання під час "Київ-Прайд 2012" через протестувальників, які виступають проти ЛГБТ. У жовтні 2012 року прийняття у першому читанні законі, що забороняє пропагування гомосексуалізму, викликав серйозне занепокоєння.

Кримськотатарські та ромські меншини, а також такі групи, як іноземні студенти та нелегальні мігранти, потерпають від різних форм дискримінації та інколи від актів насильства. Зменшилося представництво кримських татар в місцевих органах влади, тоді як прийняття законопроекту про депортовані народи було відкладене.

Місцеве самоврядування

Україна залишається однією з найбільш централізованих держав Європи, що впливає на місцеве та регіональне самоврядування. Практичні результати реформ, що здійснюються у тісній координації з Радою Європи, ще очікуються. ЗМІ та громадські організації повідомляли про посилення тиску на обраних місцевих голів, які не є членами провладної партії. У кількох випадках депутати місцевих рад звільняли обраних місцевих голів і заміщали їх "головами адміністрацій", призначеними центральною владою.

Соціально-економічна сфера

Вже досить високий дефіцит поточного рахунку додатково виріс у 2012 році, досягнувши 68,3% ВВП (з 5,5% у 2011 році). На кінець 2012 року золотовалютні резерви зменшилися до 25,3 млрд. дол. США (18,6 млрд. євро). Україна не отримала траншів у рамках угоди резервного кредитування з МВФ у 2012 році, оскільки влада країни не досягнула домовленості з МВФ щодо тарифів на газ і показників бюджету.

Прогрес у впровадженні структурних реформ для посилення конкурентоспроможності був повільним. Обсяг прямих іноземних інвестицій залишається низьким у порівнянні з іншими країнами регіону.

Було теоретично підвищено соціальні виплати й заробітні плати з метою пом’якшити вплив кризи, однак в реальності виплати не були здійснені.

Разом з тим, Євросоюз відзначив і ряд здобутків, яких минулого року досягла українська влада: вступ в силу нового Кримінального-процесуального кодексу та закону про адвокатуру, створення Національного превентивного механізму, спрямованого на протидію катуванням, прогрес в енергетичній галузі (розмежування сфер діяльності НАК «Нафтогазу»), активну участь України в розв’язанні ряду міжнародних конфліктів, зокрема придністровського, нове законодавство про свободу зібрань, прогрес у захисті прав дітей, позитивний ефект від ухвалення Митного кодексу, успіхи в царині вищої освіти тощо.

Втім, як зазначено в звіті, «загалом розвиток у сфері глибокої та сталої демократії в Україні справляє двояке враження». Як неодноразово наголошували європейські високопосадовці, підписання чи не підписання Угоди про асоціацію та зону вільної торгівлі між Україною та ЄС на листопадовому саміті у Вільнюсі залежить від виконання нашою державою повного переліку вимог – тому намагання влади підкреслити успіхи та замовчати невдачі (як у вищезгаданому повідомленні МЗС) практичних результатів не принесуть.

Читайте також: Західні експерти про саміт Україна-ЄС

Як і раніше, пріоритетними для ЄС є три напрямки – зміни у виборчому законодавстві, розв’язання проблеми вибіркового правосуддя та ухвалення рекомендованого Євросоюзом пакету реформ, що під час презентації звіту вкотре підтвердив посол Томбінський. Цілком зрозуміло, що виконати усі вимоги в цих сферах українська влада не встигне, та й часу об’єктивно лишається дедалі менше.

Як і зазначав Тиждень.ua, українська влада не повинна сподіватись, що на все про все має ще вісім місяців, аж до листопадового саміту. «Чому ми говоримо про травень та червень як про перший етап? Тому що є певні бюрократичні процедури. Єврокомісія повинна офіційно звернутись до Європарламенту і країн-членів ЄС, щоб отримати мандат на підписання Угоди про асоціацію. Тому важливо показати прогрес уже в травні», - підкреслив Томбінський. Розраховувати на те, що Україні дадуть хоч невелику відстрочку, за його словами, не доводиться: «Якщо Україна не досягне прогресу майже за рік, який лишився до саміту, важко буде пояснити, чому додаткові мають два-три місяці все змінити».

Але загалом посол ЄС поки надзвичайно обережний в оцінках, чим дуже відрізняється від свого попередника на посаді Жозе Мануель Тейшейри, котрий в останні місяці своєї каденції перебував ледь не в стані відкритої війни з українським МЗС. Схоже, Європа і досі залишає шанс, а аналізований звіт – найостанніше попередження. Наступний документ щодо стану справ в Україні – звіт місії Кокса-Кваснєвського про вирішення проблеми політв’язнів - буде оприлюднено вже в кінці квітня, і саме він буде чи не визначальним, бо вплине на рішення Європарламенту та країн ЄС по видачі Єврокомісії мандату на підписання Угоди в листопаді. Тобто вирішити проблему Тимошенко-Луценко владі де-факто треба протягом найближчого місяця. Потім вже може бути пізно.


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • 18 вересня в Росії відбудуться вибори депутатів Державної думи. Однак передвиборчого ажіотажу в країні не спостерігається. Скандали, інтриги, війна компроматів — усе це не про російські вибори.
    25 серпня, Денис Казанський
  • Кадрові перестановки у Кремлі щось означають. Але що, не знає ніхто
    25 серпня, The Economist
  • Етос служіння як головна ознака профпридатності «верхів»
    25 серпня, Ігор Лосєв
  • Тиждень поспілкувався зі спікером Верховної Ради України Андрієм Парубієм про зміну поколінь у політиці, роботу над помилками минулого й актуальний порядок денний для політичних еліт і всього суспільства
    25 серпня, Станіслав Козлюк
  • Жоден суддя, обвинувачений у переслідуванні активістів Майдану, за два роки так і не був засуджений за винесення неправомірних рішень. Максимальне покарання, яке вони дістали, — звільнення
    25 серпня, Станіслав Козлюк
  • 25 років — час одного покоління. Я пам’ятаю себе частиною покоління, яке зустрічало Незалежність у 1991-му й свідомо робило свій вибір на користь вільної України. 25 років тому нам було важливо, щоб Україна просто була. Сьогодні я відчуваю себе частиною покоління, якому мало, щоб Україна просто була. Нам важливо реалізувати унікальний шанс створити нову країну — Україну Гідності.
    24 серпня, Павло Клімкін
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
работа в Ужгород, новости ukr.net, Погода в Биробиджане на ближайшие дни
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено