Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика

За антинародною ініціативою: в Україні готують референдуми про «царство Януковича» і вступ до «русского міра»

Схоже, на Банковій не полишають надій зманіпулювати думкою народу в інтересах президента. Так ближчим часом може стартувати референдум про зміну політичної системи, котра перетворить державний устрій на «суперпрезидентську» республіку. Наразі в Україні розпочинається процес підготовки до референдуму про вступ у Митний союз.
За антинародною ініціативою: в Україні готують референдуми про «царство Януковича» і вступ до «русского міра»

«Янукович або не розуміє, що дограється, або грає в піддавки». Так висловився один екс-депутат у приватній розмові, котра відбулася незабаром після підписання президентом закону про референдум у листопаді минулого року.

Колишній парламентар, чоловік математичного розуму, пояснив свою думку. За його припущенням, Віктора Януковича переконали, що через референдум можна буде тим чи іншим чином подовжити президентське правління. Але насправді ініціатори відповідного закону усвідомлювали, що він повинен стати потужною зброєю в руках сусідньої держави.
 
Рік масованої пропагандистської кампанії, спрогнозував екс-депутат, гарантуватиме, що українці на референдумі проголосують за приєднання хоч до Митного союзу, хоч до будь-якого іншого утворення з Москвою на чолі. І Януковичу, котрий виступає за «дружбу» з Росією, важко буде щось цьому протиставити. Якщо він взагалі намагатиметься протистояти.
 
Останні події показують, що на Банковій не полишають надій зманіпулювати думкою народу в інтересах гаранта. Із сьогоднішнього дня може стартувати референдум про зміну політичної системи, котра перетворить державний устрій на «суперпрезидентську» республіку. Водночас невтішний прогноз нашого співбесідника також справджується. Наразі в Україні розпочинається процес підготовки до референдуму про вступ у Митний союз.
 
Переворот від інвалідів, амазонок та «професійних жінок»
 
Цими вихідними низка громадських організацій і рухів у двох містах України – Херсоні та Харкові – виступили з вимогою до президента розпустити Верховну Раду. Водночас ці організації уже підготували резолюцію про необхідність провести всеукраїнський референдум щодо зміни політичної системи.  
 
Ініціатором референдуму стала «Єдина соціальна мережа» - об’єднання громадських організацій при Харківській міськраді. Склад об’єднання вражає своєю строкатістю: до «ЄСМ», зокрема, входять єврейський благодійний фонд «Хесед Шааре-Тіква», організація «Творча співдружність Sensus», організація «Міжнародна жіноча громада», газета «В ім’я життя», «Центр управління кар’єрою» і навіть така екзотика, як організація «Товариство Амазонок». Але ініціатива щодо звернення до президента, як зазначено на сайті «ЄСМ», йде від міської організації інвалідів «Креавіта».
 
Розпитати керівницю цієї організації Олену Шингареву про те, як скасування депутатської недоторканності допоможе вирішити проблеми харківських інвалідів, на жаль, не вдалося. За вказаним на сайті «ЄСМ» телефоном Тиждень.ua спочатку відповіли, що Шингарева «на зустрічі», а згодом взагалі перестали брати слухавку. Втім, з відкритих джерел вдалося довідатися декілька цікавих фактів про керівницю «Креавіти». Так, вона професійно займається параолімпійським спортом – тенісом на інвалідних візочках, а з 2010 року стала членом виконкому Харківської міськради.
 
Майже рік тому пані Шингарева виступила з різкою критикою на адресу Юлії Тимошенко, котра, на думку Шингаревої, «ганьбить ім’я України на міжнародній арені, демонструє повне презирство до українського народу». «Ми не допустимо, щоб Харків перетворився на Майдан», - обіцяла вона.
 
Тиждень.ua вирішив звернутись до інших організацій-членів «ЄСМ». Але їхні контактні телефони переважно мовчали, або ж лідери цих організацій нічого не могли пояснити по суті звернення до Януковича. «Ми будемо брати участь в конференції, щоб обговорити підсумки реалізації соціальних проектів у минулому році та головні напрямки роботи цього року. А  про референдум і дострокові вибори я вперше чую від вас», - сказала представниця «Харківського обласного союзу солдатських матерів» Алла Панасенко.
 
Представники херсонських громадських організацій, котрі, за інформацією місцевих ЗМІ, палко підтримали ініціативу харківських колег, теж не змогли роз’яснити ситуацію. До речі, їхній перелік виглядає не менш строкатим. Так, за зміну політичної системи України виступили Всеукраїнське товариство політв’язнів та репресованих, місцева «Організація солдатських матерів України», Ліга ділових та професійних жінок, фонд «Міжнародне партнерство» та інші.
 
У центральному керівництві Товариства репресованих Тижню.ua не змогли нічого пояснити по суті справи, вказавши, що може мати ініціатива місцевої організації, котра «користується значною самостійністю». У фонді «Міжнародне партнерство» повідомили, що керівник організації разом з дружиною перебувають за кордоном, повернуться лише за тиждень, а крім них давати коментарі ніхто не вповноважений.
 
Певну ясність змогла внести лише лідерка місцевої Ліги ділових та професійних жінок Наталія Кравець. «Ми разом з іншими місцевими організаціями справді обговорювали ініціативу харківських колег, на зустрічах і у соцмережах. І ми дійшли висновку, що Верховна Рада має працювати, якщо її обрали. Такі думки ми висловили і в коментарях херсонським ЗМІ, які дзвонили нам з цього питання», - сказала вона.
 
«Але жодної резолюції чи будь-якого іншого рішення ми не ухвалювали. Я зараз сама намагаюся розібратися в цій ситуації», - наголосила пані Кравець. За її словами, вищезгаданий фонд «Міжнародне партнерство» взагалі може бути ні до чого – адже обговорення ініціативи велося з фондом «Соціальне партнерство», який не є міжнародним.
 
Ініціатори пропонують скоротити кількість депутатів парламенту з 450 осіб до 300, повністю скасувати депутатську недоторканність, ввести верхню палату, котра формуватиметься з представників регіонів і зможе відхиляти прийняті нижньою палатою закони. Крім того, вибори нового парламенту пропонують провести виключно за мажоритарною системою.
Неважко помітити, що частина цих пропозицій повторює питання загальнонаціонального референдуму, що відбувся в квітні 2000 року. Той референдум формально теж пройшов «за народною ініціативою», але насправді його ініціювала адміністрація президента Кучми, а реальним виконавцем був фонд «Соціальний захист» близького в той час до Кучми олігарха Олександра Волкова (нині – «простого» депутата-мажоритарника у фракції Регіонів).
 
Однак реформи не стали реальністю. Народ підтримав і скорочення кількості депутатів, і верхню палату – але все це потребувало внесення змін до Конституції. Внести ці зміни міг тільки парламент. Проте корпоративна солідарність депутатів виявилася сильнішою за страх перед Банковою. Імплементація результатів референдуму (тобто внесення відповідних законодавчих змін) затяглася на півроку. А потім вибухнув «касетний скандал», і всім стало не до того.
 
Що в цьому контексті можна сказати про нинішню «ініціативу громадян»? Закон про референдум, підписаний Януковичем, справедливо критикують за те, що він дозволяє міняти закони й Конституцію у неконституційний спосіб. З одного боку, так воно і є.
 
 
Проте з іншого боку ініціатива харківських та херсонських організацій потребує змін до Конституції. А стаття 17 чинного закону про референдум вимагає вносити зміни до Основного Закону не менш, як двома третинами парламенту (чого, власне, вимагає і сам Основний Закон). Референдум може ці зміни лише «затвердити».
 
Звісно, правовий нігілізм чинної влади робить будь-які прогнози ризикованою справою, і теоретично можна уявити собі ситуацію, за якої зменшення прописаної в Конституції чисельності депутатського корпусу відбудеться без участі самих депутатів. Але наразі «народна ініціатива» виглядає лише пробним каменем. Анекдотична ситуація з керівниками громадських організацій, котрі не знають про нібито власні «ініціативи», це підтверджує.
 
Водночас «ініціативи» можна втілити в життя частково. Скажімо, винести на всенародне опитування питання про розпуск парламенту і проведення перевиборів на мажоритарній основі. Такий сценарій може бути реалізований, якщо цього захочуть у президентській адміністрації. Щоправда, на весь процес піде мінімум три місяці.
 
Відтак на Банковій виходитимуть з ситуативних інтересів. Якщо Раду вдасться «приборкати» найближчим часом, референдум про зміну політичної системи, швидше за все, відкладуть на невизначений термін.
 
Між «красивими» та «розумними»
 
Разом із тим, сьогодні в Україні розпочинається серйозна робота з підготовки до іншого референдуму – про вступ до Митного союзу з Росією, Білоруссю та Казахстаном. Ця ініціатива не нова. Ще в грудні лідер Комуністичної партії Петро Симоненко заявив на прес-конференції, що його політсила розпочне збір підписів за такий референдум саме у березні.
 
Для проведення референдуму потрібні три мільйони підписів. Зібрати їх необхідно не менше ніж у двох третинах областей, і в кожній області має бути подано не менше ста тисяч автографів громадян. Також потрібна ініціативна група в кількості не менше двох тисяч осіб. Очевидно, на такий «подвиг» спроможні лише потужні структури (зокрема, партії). Але очевидно також, що без підтримки влади, хоч би прихованої, довести справу до кінця буде дуже і дуже непросто.
 
Згідно із чинним законом, ініціативна група з проведення референдуму повинна пройти реєстрацію в Центрвиборчкомі. На час написання цього матеріалу відповідні документи від кого б то не було до ЦВК не надходили. Водночас, за даними Тиждень.ua, Компартія готова організувати збори ініціативної групи та розпочати збір підписів у будь-який день. Якої «відмашки» чекають комуністи, з’ясувати не вдалося навіть в режимі «офф-рекордз».
 
В цілому, комуністи не вперше виступають із подібними ініціативами. Ще в 2011 році КПУ обіцяла влаштувати референдум, на який, поряд із низкою популістських соціальних питань, обіцяла винести питання про державний статус російської мови та вступ до МС. Але нічого так і не відбулось.
 
Нинішні ініціативи можуть виглядати серйозніше: зокрема, Симоненко уже заявляв, що готовий до співпраці з «Українським вибором» Віктора Медведчука, громадським рухом, що виступає з різко антиєвропейською та «проєвразійською» риторикою. Рекламні щити «Українського вибору», котрі заполонили українські міста, донедавна рекламували референдум як шлях до багатства і процвітання країни. Але віднедавна вони змінили текст: тепер вони агітують за Митний союз. Вступ до цього утворення, стверджують агітплакати, повинен принести українцям щастя і заможність – а відбутись має, очевидно, саме через референдум.
 
Головна інтрига в тому, чи буде бюлетень такого референдуму містити одне запитання, чи два. Тобто – чи буде це референдум про вступ до Митного союзу (МС), чи про вибір між МС та Європейським союзом. Саме ця дилема, схоже, й гальмує старт збору підписів.
 
Під час уже згаданої прес-конференції в грудні голова КПУ Симоненко заявив, що його партія запропонує українцям визначитись саме між МС та ЄС. Про це ж комуністи говорили й пізніше. Проте 13 лютого газета «Коммерсант-Украина» опублікувала коментар того ж таки Симоненка, в котрому він сказав, що йтиметься лише про можливість приєднання до МС.
 
«Що стосується питання про Євросоюз, то тут рішення за президентом. Якщо він вважатиме за необхідне поставити громадянам питання про інтеграцію з ЄС – хай так і буде», - сказав тоді Петро Миколайович.
Президент і справді може це зробити, адже, за чинним законом, саме він формулює запитання, котрі виносяться на загальний референдум. Нюанс полягає в тому, що питання, одного разу винесене на загальний референдум, за тим же законом можна знову підняти перед народом лише через рік.
 
І тут ініціатори плебісциту про геополітичний вибір України постають перед непростим завданням. Як показує соціологія, українці дивним чином підтримують і вступ до МС, і євроінтеграцію. Зокрема, євроінтеграцію готові підтримати 59 % громадян, котрі вже визначилися зі своїми симпатіями. Разом із тим, за повернення в «русскій мір» проголосували б 57,5 % громадян.
 
 
Керівник фонду «Демократичні ініціативи» Ірина Бекешкіна в коментарі Тиждень.ua заявила, що референдум про інтеграцію до МС гарантовано отримає позитивний відгук. Адже опоненти такого курсу (котрих, згідно з цитованим опитуванням, нараховується чимало – 41 %), швидше за все, просто не прийдуть на дільниці. Зокрема, вказала експерт, це пояснюється віковим розподілом опитаних.
За МС виступають люди старшого віку, тоді як молодь, у тому числі на Сході та Півдні країни, виступає за зближення з ЄС. «Але хто у нас найдисциплінованіший електорат? Пенсіонери. І вийде, що люди, котрим за 60 років, визначать долю держави на десятиліття вперед», - спрогнозувала пані Бекешкіна.
 
Таким чином, референдум про вступ до МС може серйозно зіграти на руку Кремлю, котрий останнім часом посилив тиск на Україну з метою втягти її до міждержавного утворення під власним керівництвом. За даними Тиждень.ua, сьогодні існує два сценарії протидії подібним намаганням.
 
Перший, «слабкий», обговорюється нечисленними «євросимпатиками» у владно-олігархічних колах. Ідея полягає саме в тому, про що говорив Петро Симоненко: коли вже, згідно із законом, Янукович не може відмовитись оголошувати референдум «за народною ініціативою» (як це свого часу зробив Віктор Ющенко), то треба додати в бюлетень питання про вступ до ЄС.
 
Якщо українці підтримають одночасно вступ до ЄС та МС, це зробить результати референдуму де-факто нікчемними.
 
Модифікована версія цього «плану Б» - оголосити референдум про приєднання до ЄС не одночасно, а після референдуму щодо МС. Безпосередньо Банкова не наважиться виступити ініціатором такого референдуму, аби не дратувати Москву. Але президентська адміністрація, як показано вище, має напоготові чимало «громадських організацій», котрим зможе доручити цю місію.
 
Що ж до «сильного» сценарію, то він зводиться до скасування закону про референдум. На сьогодні це питання залишається одним із ключових в порядку денному опозиції – принаймні, якщо вірити словам опозиційних керманичів.
 
Щоправда, практичного результату добитися їм не вдалось. Але за сприяння адміністрації президента опозиційні бажання можуть стати правдою. Інша річ, що, за словами джерел Тиждень.ua, в Партії регіонів категорично не бажають іти назустріч опозиціонерам, навіть якщо це в інтересах самого президента. Адже подібні кроки в очах самих «донецьких» виглядали б слабкістю.
 
Проте, вказують джерела, в разі чого у розпорядженні Банкової є незалежний та компетентний Конституційний суд. Котрий, за потреби, може скасувати закон про референдум так само легко, як скасував Конституцію 2004 року. І з тих же причин. Адже «референдумний» закон приймали з грубими порушеннями процедури – зокрема, з голосуванням картками відсутніх парламентарів.
 
Питання в тому, що «обнуління» закону призведе до неможливості провести референдум щодо посилення влади Януковича, котрий «ініціюють» сьогодні громадські організації. І це ставить іще одне питання: чи випадково ініціатива такого референдуму виникла саме тоді, коли проросійські сили готові винести «на розгляд народу» питання про вступ до МС.
 
У підсумку, Янукович дійсно опинився в ситуації, котру шахісти називають «цугцванг» - тобто коли кожен хід веде до програшу. І наразі ми можемо тільки здогадуватись, чи розуміє це сам президент – чи він, як припустив згаданий на початку статті екс-депутат, свідомо «грає в піддавки».

Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Це місце невідь-чому завжди уявлялось мені краєм світу. Надто важкодоступним, щоб отак, просто захотівши, скоро до нього дістатися. Я не помилилась. П’ять годин від Одеси вибоїстими дорогами, коли підкидає й від цього нудить. Раз за життя можна, – кажу своєму супутникові, іноземцю. Раз за життя треба, – кажу собі, українці.
    6 грудня, Анастасія Левкова
  • Як функціонує схема заволодіння допоміжними приміщеннями в столиці
    6 грудня, Тарас Кінько
  • Недореформована пострадянська Україна забезпечила ідеальні умови для виникнення та відтворення тіньової економіки
    5 грудня, Олександр Крамар
  • Про переваги Hyundai Tucson 2016 року випуску
    5 грудня, Олександр Пархоменко
  • У розмові з Тижнем Девід Кровлі, професор Школи гуманітарних наук Королівського коледжу мистецтв у Лондоні, розповів про старі та нові медіа, постправду й андеграунд у країнах соцтабору.
    4 грудня, Ганна Трегуб
  • Відомий лозунг «Хліба і видовищ!» у «молодих державах» до кінця 2016-го повністю віджив себе. Тепер тут хочуть тільки хліба. Причому видовища, якими так славляться «народні республіки», вже викликають у вчорашніх глядачів лише блювотний рефлекс. Особливо цей рефлекс видно, коли «впарюють» успіхи «республіки».
    4 грудня, Станіслав Васін
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено