Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи
15 березня, 2013   ▪   Мілан Лєліч   ▪   Версія для друку

Янукович 2.0

Президентська кампанія стартувала. Підбиття підсумків перших трьох років президентства Віктора Януковича можна сприймати як її стартовий майданчик за його переобрання в 2015-му.
Матеріал друкованого видання
№ 10 (278)
від 6 березня, 2013
Янукович 2.0

 Телевізійний «Діалог з країною», участь у розширеному засіданні уряду, на якому приймається нова «програма активізації економіки», перша за 15 місяців прес-конференція дають можливість уявити, який образ Януковича намагатимуться сформувати політтехнологи на наступних виборах. Отже, Янукович-2 – це такий собі Лукашенка, за керівництва якого країна неабияк рушила вперед, особливо порівняно з часами «помаранчевої руїни». Навіть на четвертому році його каденції українські високопосадовці, аж до прем’єр-міністра, не соромляться пояснювати свої невдачі «важкою спадщиною папєрєдніків». Ймовірно, такі аргументи лунатимуть аж до 2015-го.

Натомість Янукович у кожному своєму публічному виступі не втомлюється розповідати про досягнуті за його президентства «покращення» в найрізноманітніших сферах: зростання доходів держбюджету і рівня виплат при народженні дитини, інвестицій у видобуток вуглеводнів, активне будівництво дитсадків. Пишається, що він збільшив ВВП країни на 153%, і байдуже, що мається на увазі номінальний валовий продукт, який у принципі не дає реальної оцінки стану економіки, бо може цілковито перекриватися інфляцією. Але, звісно, самі по собі такі цифри звучать вражаюче. Коли ж владі відверто нічим крити, з вуст гаранта лунають пустопорожні вислови про «позитивні сигнали», «системні зрушення» та «комплексні перетворення», які навряд чи до кінця зрозумілі аудиторії, котрій призначаються, але мають створити в неї відчуття того, що в державі все під контролем. Зрозуміло, під чиїм.

Навряд чи образ доброго «царя-батюшки» –  це саме той формат, який здатен забезпечити Януковичу другу президентську каденцію

Однак справжній стан справ в Україні за розповідями про вдаване покращення не приховаєш – доводиться визнавати наявність проблем. І саме ці проблеми, а точніше можливість їх оперативного вирішення, й формують другу частину нав’язуваного українцям образу глави держави. На Банковій вирішили застосувати до України модель «хороший цар – погані бояри», яка століттями успішно діяла в Росії й працює досі. Під час «Діалогу з країною» Янукович роздавав вказівки «боярам-чиновникам» різного рівня – від міністрів до працівників Укртелекому, які не реагують на потреби простих громадян і гальмують реформи: не займаються освітленням вулиць, не завозять техніку в школи, не ремонтують дитячі майданчики, не виконують рішення суду. Проблеми такого штибу розв’язувалися теж ледь не в прямому ефірі – ось пенсіонерці, яка подала «чолобитну» президентові країни, чиновники різного рівня наввипередки пропонують матеріальну допомогу, підключають стаціонарний телефон.

Склалося враження, що президент свято вірить, ніби нарахована пенсія 950 грн – це одиничний випадок і цьому зараз легко зарадить горе-чиновник, який її нарахував, а не 2,5 млн пенсіонерів, які отримують менше 1000 грн. Легкість у вирішенні проблем підданих може ввести главу держави в оману щодо можливості «за монаршою вказівкою» вирішувати проблеми значно серйозніші: стабільність гривні, державний борг, цивілізаційний вибір. «Діалог з країною» та прес-конференція продемонстрували, що Янукович уже нині живе в уявному світі, який йому створили ганни герман, дарки чепак, сергії льовочкіни, андрії портнови і т. ін., і дуже не любить, коли цей ілюзорний світ хтось намагається зруйнувати. Янукович щиро вірить, що подяки на його адресу з боку театралів, лікарів та шахтарів були справжніми, а не зрежисованими, і весь український народ від Донбасу до Львова, звісно, транзитом через Кіровоградщину, справді вдячний своєму президенту за численні «покращення». Натомість, почувши чи не єдине гостре запитання під час прес-конференції, що його поставив російський журналіст (не український!?), Янукович одразу розродився довгим нервовим монологом, суть якого звелася до того, що в усьому винна Тимошенко. Всі присутні в залі медійники тієї миті перетворилися на його ворогів, що ставлять підступні запитання і не хочуть помічати «успіхи реформ».

Зрозуміло, що перебування Януковича в ілюзорному «покращеному» світі насамперед вигідне його оточенню, яке може маніпулювати главою держави у власних інтересах. Головне при цьому – оперативно ліквідовувати будь-які подразники. Спосіб лежить на поверхні: будь-кого, хто публічно висловлює критичний погляд щодо дій влади (журналістів, громадських діячів, опозиційних політиків тощо), тобто гівномьотів, як висловився один із донецьких високопосадовців, виставляти в очах президента «підривниками» та «провокаторами», котрі свідомо саботують «системний курс реформ», і тим самим відкрити дорогу репресіям проти них. Цей механізм уже давно працює в Росії та Білорусі. Тепер, схоже, його разом із невластивою для України патерналістською моделлю стосунків між владою та народом намагаються прищепити і в нас.

Але виникають великі сумніви в тому, що образ доброго «царя-батюшки», який нічого не знає про справжні проблеми своїх підданців, але готовий карати усіх незгодних, – це саме той формат, який здатен забезпечити Януковичу другу президентську каденцію. Адже за такої «державної політики» невдоволених ставитиме дедалі більше.


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • 18 вересня в Росії відбудуться вибори депутатів Державної думи. Однак передвиборчого ажіотажу в країні не спостерігається. Скандали, інтриги, війна компроматів — усе це не про російські вибори.
    25 серпня, Денис Казанський
  • Кадрові перестановки у Кремлі щось означають. Але що, не знає ніхто
    25 серпня, The Economist
  • Етос служіння як головна ознака профпридатності «верхів»
    25 серпня, Ігор Лосєв
  • Тиждень поспілкувався зі спікером Верховної Ради України Андрієм Парубієм про зміну поколінь у політиці, роботу над помилками минулого й актуальний порядок денний для політичних еліт і всього суспільства
    25 серпня, Станіслав Козлюк
  • Жоден суддя, обвинувачений у переслідуванні активістів Майдану, за два роки так і не був засуджений за винесення неправомірних рішень. Максимальне покарання, яке вони дістали, — звільнення
    25 серпня, Станіслав Козлюк
  • 25 років — час одного покоління. Я пам’ятаю себе частиною покоління, яке зустрічало Незалежність у 1991-му й свідомо робило свій вибір на користь вільної України. 25 років тому нам було важливо, щоб Україна просто була. Сьогодні я відчуваю себе частиною покоління, якому мало, щоб Україна просто була. Нам важливо реалізувати унікальний шанс створити нову країну — Україну Гідності.
    24 серпня, Павло Клімкін
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
работа бизнес аналитик Днепропетровск, текущая погода в харькове, http://tvgid.ua/serial/1808/staraya-krepost/, http://sinoptik.com.ru/погода-сертолово
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено