Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи
4 березня, 2013   ▪   Марина Міщенко ,   Ольга Мелих   ▪   Версія для друку

Світ про Україну: королівський статус Януковича, межа терпіння Брюсселю і посада від Газпрому в обмін на здачу ГТС

Минулого тижня світові ЗМІ та аналітичні центри коментували наслідки саміту Україна-ЄС, непокоїлись перебігом переговорів з МВФ та прогнозували майбутнє газових відносин між Україною та Росією.
Світ про Україну: королівський статус Януковича, межа терпіння Брюсселю і посада від Газпрому в обмін на здачу ГТС

Німецьке видання Die Welt зауважує, що невирішеність системних проблем України вичерпує терпіння ЄС та його бажання підписати угоду про асоціацію.

«Проти Тимошенко вже в розпалі новий процес: звинувачення хоче довести, що будучи бізнесменом вона у 90-х роках взяла участь у вбивстві олігарха Євгена Щербаня. І навіть якщо її не засудять, то принаймні репутацію політика буде заплямовано. Янукович явно хоче продовжити тиск на опозицію, але відчуває, яким малим зараз є його простір для дій в країні. Тому в п’ятницю він організував першу дискусію наживо з громадянами, яка тривала 4 години і мала метою виправдати його політику», - пише Die Welt.

За словами видання, терпіння Брюсселю до українців вичерпується.

«Ми маємо справу з внутрішньо глибоко політично розділеною країною, яка пронизана системною корупцією і чия демократія має великі проблеми. Це все речі, які ми в Європі не можемо так просто ігнорувати», - відзначає євродепутат від німецьких Вільних демократів і експерт із зовнішньої політики Александр Граф Ламбсдорф.

«Між тим, повне припинення переговорів про асоціацію було б немудрим. У такому випадку в Києві можуть сказати: якщо ви нас не хочете, то ми підемо до росіян», - додає він. 

Читайте також: Між Сходом і Заходом. Києву потрібно позбутися ілюзій щодо можливості гри на два боки

Gazeta Wyborcza пише, що Київ стоїть перед важким вибором і хотів би не робити його так довго, як тільки можна.

«Найкращим варіантом було б тішитися дешевим газом і відкритим багатим російським ринком, і водночас західними кредитами та технологіями. А якщо б вдалося також отримати безвізовий режим з ЄС – підхід надзвичайно практичний», - зазначає видання.

 

The Economist пише, що Віктор Янукович вирішив взагалі не реагувати на вимоги ЄС, будучи переконаним, що ЄС врешті-решт все одно підпише угоду про асоціацію з Україною.

«Існують різні думки щодо того, чи буде її (угоду про асоціацію - Ред) взагалі коли-небудь підписано чи ні. ЄС заявив, що хоче до травня побачити прогрес у питаннях правосуддя, демократії та окремих реформ, визначених угодою про асоціацію. Але це видається надзвичайно малоймовірним», - пише видання.

«У приватних розмовах європейські посадовці в Києві заявляють про глибоку розчарованість українськими партнерами. Нові звинувачення, висунуті проти Тимошенко напередодні саміту в Брюсселі, виглядали підозріло схожими на спробу підірвати прогрес, зроблений у напрямку Європи. У цьому контексті підписання угоди означатиме серйозну відмову від принципів Євросоюзу і від самої ідеї, що він може виставляти умови для співпраці», - підкреслює The Economist.

«Але здається, що Янукович твердо вирішив не піддаватися на вимоги Європи, вважаючи, що ці принципи врешті-решт поступляться політичному та економічному реалізму: відсутність прогресу у листопаді стане серйозним ударом по Східному партнерству ЄС…Український президент, можливо, має рацію, але тільки тому, що є можливість підписання угоди без подальшої ратифікації допоки не буде виконано умов», йдеться в статті. 

Читайте також: Після зустрічі з Януковичем лідери ЄС не впевнені, що угоду про асоціацію підпишуть

Крім того, як зазначає видання, Віктор Янукович використовує переговори з ЄС, щоб грати проти Росії, а Росію – для отримання поступок від Брюсселю.

«Чесно кажучи, надії Януковича на угоду засновані на припущенні про те, що ЄС не хоче втрачати Україну на користь Митного союзу Росії, а не на будь-яких реформах, які він міг би здійснити. Адже для цього потрібна буде віра в європейські цінності, якої Янукович і його команда не поділяють. Замість цього, він вважає переговори з ЄС розмінною монетою, якою можна грати проти Росії, котра намагається заманити Україну в Митний союз дешевим газом», - пише видання.

«Він так само використовує Росію як важіль для отримання поступок від Брюсселю. Зараз ЄС обіцяє Україні € 610млн  ($ 800 млн), якщо вона отримає програму від МВФ. Але це залежить від того, чи здійснить Україна більше реформ і підвищить тарифи на внутрішній газ і комунальні послуги. Коли балансування на межі війни замінює політичне бачення, зазвичай страждає прогрес», - додає The Economist. 

Читайте також: «Європауза» як стратегія

Міністр канцелярії польського президента Яромир Соколовський в коментарі Radio Polska підкреслив, що незважаючи на те, що офіційно чітких ознак успіху проведення саміту Україна-ЄС немає, але читаючи документи з точки зору офіційного Брюсселю, можна все ж помітити поступ і наміри підписати угоду про асоціацію.

«Імена Тимошенко і Луценко чітко не фігурували у розмові між представниками обох сторін, але чітко йшлося про зміни до вибіркового правосуддя. Важливим знаком того, що ЄС таки хоче і має про що говорити з Україною була зустріч президента Януковича із офіційними особами ЄС, яка тривала не 20 хв, а 2 год.

Чи хоче Янукович інтеграції? Рада ухвалила постанову щодо євроінтеграційних прагнень України. Це ще раз підтверджує, що країна має наміри європейської інтеграції. Хоча, дивлячись на етимологію України, що за деякими даними означає «між країнами», можна помітити, що в ментальності українців сидить думка, і багато хто вважає, що можна бути однією ногою в Європі, а іншою в Росії. Якщо дивитися так, то можна сказати, що країна не готова до інтеграції в ЄС. Але якщо глянути на історію країни за останні 20 років, то все більше людей стають свідомими громадянами своєї країни, і модернізація самої країни теж відбувається. Постійно бути на роздоріжжі не можна, і рано чи пізно треба буде зробити вибір. Наразі українці не підписали жодної угоди, яка могла б закрити шлях до діалогу з ЄС», - зазначив Соколовський.

На думку Йонаса Гретца з Центру безпекових досліджень в Швейцарському федеральному інституті технологій, США і ЄС не  зацікавлені в продовженні політики стримування щодо України, які вони використовували щодо колишнього Радянського Союзу.

За його словами, Захід має «життєво важливий інтерес у підтриманні незалежності» України.

Гретц вважає, що ЄС стоїть на порозі переходу від політики «батогів» до «пряників». ЄС сподівається, що зможе змусити Україну «побачити конкретні переваги від співпраці і тим самим досягти своїх політичних цілей».

Відомий британський журналіст, автор бестселера «Нова холодна війна» (New Cold War) Едвард Лукас прогнозує, що Саміт Східного партнерства, який відбудеться в листопаді 2013 року у Вільнюсі, і де ряд країн у тому числі і Україна мають підписати стратегічні документи з ЄС, може закінчитись провалом.

«Він (саміт Східного Партнерства – Ред.) має стати родзинкою головування Литви в Європейському Союзі. Але все йде не так. Мета Східного партнерства - прискорити політичну асоціацію та поглибити економічну інтеграцію з Вірменією, Азербайджаном, Білоруссю, Грузією, Молдовою і Україною, за принципом «більше за більше»: чим більше зроблять шість країн, тим більше вони отримати натомість.

Однією з проблем є те, що ці шість країн мають мало спільного крім того, що вони колись були частиною Радянського Союзу, стверджують, що є європейськими, і до них не належить Росія. Україна трохи образили включивши її разом з великою кількістю малих країн. Про-європейські країни (Грузія та Молдова) засмучені тим, що мають бути включені разом автократіями», - пише експерт.

Так, за словами Лукаса для деяких країн, зокрема Білорусі, діє принцип «менше за менше», а не «більше за більше» і взагалі не зрозуміло чи буде на саміті Аляксандр Лукашенка. Ще більші за Білорусь проблеми з правами людини має Азербайджан, але через його стратегічну важливість для США зокрема, і Заходу загалом, на це зараз ніхто не звертає увагу.

«Некомпетентне і продажне керівництво України хоче дружити з ЄС, лише за умови, що зможе залишити за ґратами лідерів опозиції, фліртувати з кремлівським Митним Союзом і залишати свій енергетичний сектор зношеним і корумпованим. Воно пообіцяло виправитись до травня. Але я не затамовую подих», - пише Лукас.

Читайте також: «Колективному Януковичу» Європа не потрібна

«Грузія і Молдова проводять реальні вибори, де люди при владі і справді програють. До листопада політична ворожнеча між президентом Грузії Міхаілом Саакашвілі і його суперником прем’єр-міністром Бідзіною Іванішвілі може вирішитись. Або ж в країні може початись хаос. Єдина успішна історія Східного Партнерства Молдова нещодавно зазнала краху уряду», - додає він.

«Марно очікувати, що гості особливо зміняться, тому ЄС повинен припинити карати народ в країнах Східного Партнерства за гріхи їх урядів. Лібералізація візового режиму і вільної торгівлі має великий психологічний вплив і підриває автократичні режими і їх розповіді», - переконаний Лукас. 

За словами швейцарського видання Neuer Zürcher Zeitung, Київ демонструє слабку готовність виконувати умови ЄС і МВФ.

«На саміті від українського президента Януковича почули майже ритуальні клятви, що він докладе усіх зусиль, щоб здійснити необхідні заходи. Враховуючи той факт, що він постійно веде свою країну в протилежному напрямку, залишається неясним, як за три місяці зроблять те, чого очевидно систематично намагаються уникнути, наприклад, відділення  судової влади від виконавчої. Булава над затриманим лідером опозиції Тимошенко та колишнім міністром внутрішніх справ Луценком розгойдується сильніше, ніж будь-коли», - пише видання.

«В економічному плані Київ демонструє слабку готовність виконати умови, які ставить МВФ для надання подальшої фінансової підтримки. Тому зараз завзято протидіють підвищенню тарифів на природний газ для населення, які значно субсидуються. Без угоди Київ, втім, не отримає доступу до фінансової допомоги у більш як €600 млн, про яку домовились на саміті в Брюсселі», - додає NZZ. 

Читайте також: Західні експерти про саміт Україна-ЄС: демагогія від Януковича, марні надії на звільнення політв’язнів і три варіанти виконання Україною вимог ЄС

Австрійське видання Die Wiener Zeitung пише, що Віктор Янукович боїться втрати контролю над країною через зближення з Росією.

«Врешті відомо, що Путіна і Януковича разом зі спільним нахилом до авторитарного управління поєднує також і взаємне неприйняття. Янукович справді є кандидатом від російськомовних українців, але не від росіян: 62-річний чоловік насолоджується в Україні своїм королівським статусом і разом з близькими до нього олігархами боїться втрати контроль, якщо країна знову втрапить під вплив старшого брата», - пише видання.

«Для того, щоб захиститися, двометровий чоловік потребуватиме допомоги від Заходу, а зокрема  - від ЄС. Питання зближення з Союзом (на відміну від зближення з НАТО) в Україні є незаперечним практично для всіх партій. Але Брюссель маніриться: затримання екс-прем'єр-міністра Юлії Тимошенко та вибіркове правосуддя в країні на сьогоднішній день роблять неможливим підписання Брюсселем угоди про асоціацію, яка би поєднала Україну і Союз», - додає Die Wiener Zeitung. 

На думку експерта польського Центру східних досліджень Аркадіуша Сарни, наразі великою є ймовірність, що Україна розглядає можливість отримання економічної допомоги від Росії замість нового траншу МВФ.

«Тверді запевнення президента Януковича, що внутрішні ціни на газ не будуть підвищені, є примітними, оскільки вони практично виключають можливість одержання кредиту від МВФ, якого Україна прагне у зв'язку з економічною ситуацією. Це може означати, що Київ очікує суттєвої фінансової допомоги від Росії, яка, можливо, стане частиною газової угоди. Це може врятувати країну від економічної дестабілізації і політичних наслідків соціально дорогої співпраці з МВФ, що з точки зору уряду в Києві є ключовою проблемою в контексті президентських виборів, запланованих на 2015 рік.

Умовою допомоги з боку Росії буде згода України на створення консорціуму за її сценарієм, тобто без участі ЄС (як раніше запропонував Київ). Вже на початку лютого посол Росії в Києві Міхаіл Зурабов натякнув, що угода такого роду може також містити відмову від минулорічних претензій Росії щодо недобору газу і вступу в Митний Союз», - пише експерт.

«Критика Енергетичного співтовариства пов'язана з газовими переговорами з Москвою оскільки можна припустити, що газовий контракт з Росією буде несумісний із зобов'язаннями України в Енергетичному співтоваристві. Це стосується, зокрема, необхідності реалізації Україною Третього енергетичного пакета, який є неприйнятним для Росії. Україна пом'якшила свою критику Енергетичного співтовариства і заявила, що не має наміру виходити з організації після заяв про газову співпрацю, котрі ЄС зробив на саміті ЄС-Україна і які поліпшили позиції Києва у вирішальній стадії переговорів з Росією», - додає Сарна. 

Читайте також: ТРУБАдури. "Сім'я" може створити РосУкрЕнерго-2

У свою чергу Die Welt вважає, що Росія в обмін на угоду про ГТС може запропонувати Україні посаду у Газпромі.

«Співрозмовник Die Welt в українському уряді передбачає, що російська держава, через свій зовнішньополітичний інструмент Газпром отримає прямий контроль над трубопроводами України. Раніше українське керівництво, як і всі його попередники, чітко заявляло, що не віддасть це національне багатство. Але тепер, під річним тиском особливо високих фіксованих цін на газ від Москви, Україну, здається, приперли до стінки. За словами київських ЗМІ, ціна є «суїцидальною» для економіки країни», - пише видання.

«Відповідно до злих чуток, Газпром хоче переконатися, щоб той чи інший українець, який посприяє угоді, отримав нову посаду, як раніше зять казахського глави держави Нурсултана Назарбаєва Тимур Кулібаєв», - додає Die Welt. 

Financial Times з посиланням на джерело, наближене до проекту Vanco, повідомляє, що компанія Ріната Ахметова ДТЕК проводить переговори з західними компаніями щодо спільної участі у проекті Vanco та видобутку енергоносіїв на шельфі Чорного моря.

«За моїм особистим переконанням, ми можемо лише рухатися вперед з таким величезним національним проектом, який може потенційно змінити весь ландшафт газового сектору України, з участю міжнародних газових та нафтових компаній. Це моя позиція. Ми в процесі, ведемо переговори. Але це також треба обговорити з нашими акціонерами», - заявив в коментарі Financial Times в кулуарах 4-го Українського енергетичного форуму генеральний директор і голова компанії ДТЕК Максим Тимченко

В той же час він відмовився оголосити, яку частку на даний момент в проекті має ДТЕК.

«Під час першого періоду розвідки нам треба буде зробити 3D сейсмічні дослідження і просвердлити два колодці. Лише для цього, за нашими розрахунками, потрібно буде близько $380 млн», - пояснив він.

Особа, близька до проекту (Vanco - Ред), зазначила, що «наразі ведуться переговори» з найбільшими західними енергетичними компаніями, оскільки розвідка в глибоких водах «потребує величезних фінансових інвестицій, технічної експертизи та сучасного обладнання».

«Було б логічно, якби сторони, що беруть участь, були б зацікавлені у приєднанні досвідчених міжнародних гравців. Зважаючи на напруженість у відносинах між Україною і Росією, природно було б обрати лише західного партнера, такого як ExxonMobil, Chevron, Shell та інші. Лише попередня розвідка коштуватиме сотні мільйонів доларів. Якщо знайдуть достатні для комерційного використання запаси, потенційно можуть бути інвестовані мільярди доларів. Зрозуміло, що у світі зараз є лише кілька компаній, готових витрачати такі гроші в Україні. Геологія має величезний потенціал», - додало джерело в компанії.


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Тиждень поспілкувався з легендарною Дітте Марчер, директором Bodynamic International, засновницею реабілітаційної програми для військових, яка допомогла тисячам людей повернутися до нормального життя після війни. Нині вона допомагає українським солдатам.
    25 липня, Роман Малко
  • Якщо люди-музеї — це здебільшого старше покоління, то в цій підбірці етнографічно-туристичних історій здебільшого свіжа кров. Проекти, що надихають, що з’являються зав­­дяки активній молодій енергії. Може, з роками й вони перетворяться на пам’ятки, але поки що це живі страшенно цікаві організми, котрі навіть диктують свої умови в деяких нішах нашого бідного туристичного ринку.
    24 липня, Богдан Логвиненко
  • Що передбачає й кого зачіпає якісна психореабілітація людей, які повертаються з війни
    24 липня, Ганна Трегуб
  • Найбільші бренди світу потерпають від дрібніших конкурентів
    24 липня, The Economist
  • Ось відчиняються двері залу, і входить одна людина, радісна та усміхнена. Сотні вітають її такими самими радісними вигуками. Овації і захват. Далі?
    24 липня, Станіслав Васін
  • Як одинаки-аматори створюють варті уваги колекції. Без меценатів і державної підтримки
    23 липня, Богдан Логвиненко
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
работа Харьков оптимизатор любовный гороскоп на год Жеральдин Пайя http://avtosale.ua/
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено