Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи
27 лютого, 2013   ▪   Марина Міщенко   ▪   Версія для друку

Західні експерти про саміт Україна-ЄС: демагогія від Януковича, марні надії на звільнення політв’язнів і три варіанти виконання Україною вимог ЄС

Тиждень.ua зібрав думки європейських політиків та експертів у перші дні після саміту між Україною та ЄС, який відбувся 25 лютого у Брюсселі за участі президента України Віктора Януковича та голови Єврокомісії Жозе Мануела Баррозу і президента Ради ЄС Германа Ван Ромпея.
Західні експерти про саміт Україна-ЄС: демагогія від Януковича, марні надії на звільнення політв’язнів і три варіанти виконання Україною вимог ЄС

Депутат групи «Зелених» в Європейському парламенті Ребекка Гармс відмітила, що після саміту у європейських політиків все ще залишається чимало сумнівів щодо дотримання в Україні принципу верховенства права.

«Ми маємо вже кілька років досвіду з президентом Януковичем і теперішнім урядом, і стурбованість подіями в Україні лише зростає: не лише пані Тимошенко і пан Луценко залишаються у в’язниці, а й з’явилися нові звинувачення стосовно екс-прем’єра і генеральний прокурор проголосив публічно, що він переконаний у тому, що Тимошенко визнають винною», - зазначила Гармс в коментарі Тиждень.ua.

При цьому додала, що і адвокат Тимошенко, депутат Верховної Ради Сергій Власенко також може бути незабаром заарештований.

«Крім того, останні події навколо агенції УНІАН очевидно є проблемою свободи ЗМІ, і питання незалежності журналістів викликає стурбованість», - додала Гармс.

«Список передумов Єврокомісії показує, до чого ще Україна має себе зобов’язати, якщо вона серйозно прагне угоди про асоціацію. Але оскільки сумніви щодо верховенства права залишаються, я не бачу, щоб у Європейському парламенті була більшість, яка би погодилася на угоду про асоціацію», - резюмувала Ребекка Гармс.

На думку колеги Гармс по фракції в Європарламенті Вернера Шульца, лідери України мають продемонструвати справжню політичну волю до змін.

 «Щоб довести, що воно справді згодне і виконуватиме положення угоди про асоціацію українське політичне керівництво повинно спочатку продемонструвати волю до здійснення необхідних реформ. Ці мінімальні вимоги такі як, наприклад, верховенство права і свобода слова, повинні залишатися фундаментальними передумовами для більш тісних відносин з ЄС.

ЄС має допомогти Україні стати менш залежною від Росії через енергетичну співпрацю і підтримку модернізації інфраструктури. ЄС також повинен укласти угоду про основний візовий режим, щоб забезпечити більшу свободу і обміну між Україною та ЄС», - відмітив у свою чергу Вернер Шульц. 

Читайте також: Після зустрічі з Януковичем лідери ЄС не впевнені, що угоду про асоціацію підпишуть

За словами депутата Європарламенту від Польщі Марека Сівєця, у ЄС були очікування, що українська влада звільнить когось з політичних в’язнів напередодні саміту.

Коментуючи саміт Україна-ЄС, що відбувся у Брюсселі Тиждень.ua, Сівєць відзначив, що багато було сказано про історичний момент і важливість Угоди про асоціацію та ЗВТ.

«Я не намагаюся підірвати важливість саміту ЄС-Україна, проте виступи і президента Баррозу і президента Ромпея дають підстави вважати, що Україна і досі не виконала вимоги, окреслені ЄС. Крім того, були певні очікування, що українська влада звільнить когось з політичних в’язнів, щоб довести свої дії проти так званого вибіркового правосуддя», - відзначив євродепутат.

«Якщо подивитися на саміт під цим кутом, то він не дуже вражає», - додав Сівєць.

Водночас він відзначив і позитивний аспект саміту: «Лідери повністю підтримали спостережну місію Кокса-Кваснєвського в Україні і сподіваються, що це приведе до зменшення випадків вибіркового правосуддя і дасть раду випадкам, які викликають особливу стурбованість».

«Залишивши згадане окремо, я проте вважаю, що у разі, коли президент Янукович виконає його обіцянки про ефективне втілення всеосяжних реформ судочинства відповідно до європейських стандартів, то шанси підписання вже парафованої Угоди про асоціацію включно з ЗВТ на саміті Східного партнерства у Вільнюсі дуже високі. У промовах до і після саміту Янукович наголосив, що Україна докладе усіх зусиль, щоб досягти цієї стратегічно важливої мети. Я сподіваюся», - сказав Сівєць.

Голова Комітету парламентського співробітництва ЄС-Україна Павел Коваль висловив «задовленість» самітом, де обидві сторони засвідчили своє бажання підписати угоду про асоціацію.

Коваль сказав, що це має відбутися як тільки Україна здійснить «відчутний прогрес» в певних областях.

«Висновки саміту ще раз підтверджують, що європейський вибір України може стати реальністю і Україна незабаром може закріпити свої відносини з ЄС. Тим не менше, цьому має передувати адекватне зусилля від української сторони щодо виконання її зобов'язань. Парламент не раз підкреслював необхідність підтримки європейського вибору України в ЄС. Саміт Східного партнерства у Вільнюсі в листопаді цього року є реалістичною датою підписання угоди про асоціацію, але якщо ми втратимо цю можливість, вона може не з'явитися знову в найближчі декілька років», - відмітив Коваль.

На думку депутата від Соціал-демократичної групи в Європейському парламенті Лібора Ручека (Чехія), саміт дав імпульс для підписання угоди про асоціацію.

«Обидві сторони повинні використати нинішній імпульс до того, щоб угоду про асоціацію і поглиблену та всеосяжну вільну торгівлю - документи історичного значення, які встановлюють незворотний шлях України до європейської інтеграції, підписали на наступному саміті Східного партнерства у Вільнюсі в листопаді. Це можливість, яку ні ЄС, ні Україна не можуть дозволити собі змарнувати. Ми закликаємо українську владу вжити подальших заходів щодо вирішення нерозв'язаних проблем, насамперед у галузі вибіркового правосуддя, порушення в ході виборів і судової реформи в найближчі кілька місяців, які стануть вирішальними. Крім того, ми закликаємо Раду та Комісію підтримати конструктивний та ефективний підхід. Крім підтримки процесу реформ в Україні, Євросоюз має, зокрема, активізувати співпрацю і допомогу в енергетичному секторі, на підставі Меморандуму 2009 року», - відмітив євродепутат.

Віце-президент Європейської народної партії відповідальний за Східне партнерство Яцек Протесевич заявив, що результати саміту Україна-ЄС можуть бути позитивним кроком на шляху до успішного завершення саміту Східного партнерства у Вільнюсі, але від української сторони потрібні більш конкретні кроки.

«Україна має показати, наскільки серйозно вона ставиться до до широких політичних реформ, а не лише обмежуватися заявами про свою прихильність до порядку денного асоціації. Зміни повинні стосуватися не тільки прогресу в трьох областях, визначених Радою ЄС та Європейською Комісією. Тому вона повинна забезпечити повну повагу основних свобод і гарантій, в тому числі свободи вираження поглядів та свободи засобів масової інформації, які повинні мати змогу продовжувати працювати самостійно і без будь-якого тиску», - підкреслив Протесевич.

 

Екс-голова моніторингового комітету ПАРЄ Ганне Северінсен у коментарі Тиждень.ua заявила, що за роки правління Віктора Януковича чула занадто багато обіцянок, які виявились демагогією.

«Думаю, що Янукович вимушений був пообіцяти реальний прогрес у проведенні реформ, але за останні роки я чула від нього так багато обіцянок, котрі виявились демагогією - на практиці він робив навпаки. Я думаю, що зустріч у Брюсселі змусила його зрозуміти, що тепер він має працювати на результат. Я сподіваюсь, що він почне усвідомлювати, що на кону стоїть майбутнє України!», - зазначила Северінсен.

Вона також підкреслила, що, на жаль, не помітила справжнього бажання України перейти від заяв до конкретних дій.

«Було прийнято окреме законодавство, але найважливішою є політична воля. Заяв недостатньо. Його (Януковича – Ред.) проблема у тому, що для нього реформи означають, що він має віддати свою абсолютну владу. Але від цієї влади залежить подальше збагачення його «Сім’ї», - відзначила правозахисник.

На питання наскільки твердо Євросоюз готовий відстоювати свої вимоги до України, Северінсен, сказала, що ЄС «повинен бути жорстким».

«Треба прибрати принаймні статті про криміналізацію політичних рішень. Їх (Тимошенко  і Луценка – Ред.) треба випустити з ув’язнення і надати їм  можливість на справедливий судовий розгляд», - прокоментувала екс-голова моніторингового комітету ПАРЄ  першочергові заходи, які Україна повинна виконати для того, щоб угоду про асоціацію підписали.

Відповідаючи на запитання Тиждень.ua, Северінсен також висловила хвилювання, що гроші, виділені ЄС Україні в рамках домовленостей саміту, можуть бути витрачені не за призначенням.

«Дивлячись з трирічної перспективи я завжди боюсь, що гроші підуть не в ті кишені», - додала вона.

Експерт Центру європейської політики в Брюсселі Аманда Пол в коментарі Тиждень.ua заявила, що саміт між Україною та ЄС послав сигнал українському суспільству, що ЄС не покинув Україну.

«Зазвичай на самітах не відбуваються великі прориви, і цей не став винятком. Однак, той факт, що він взагалі відбувся, є позитивним знаком. Було повністю відкрито канали зв’язку і обговорили всі питання …

Президент Янукович ще раз повторив, що євроінтеграція є його пріоритетом. Представники ЄС зі свого боку ще раз підкреслили, що хочуть підписати угоду про асоціацію та про вільну і всеохопну торгівлю з Україною як тільки вона відповідатиме необхідним критеріям.

Саміт також послав сигнал українському суспільству, що ЄС не покинув Україну, що Україна важлива для ЄС, і ЄС хоче допомогти Україні допомогти самій собі. Лідери України знають, яке домашнє завдання вони мають виконати, і коли спливає строк його здачі. Є три шляхи його здійснення: керівництво України і її політична еліта можуть вдатися до підходу «задіяння всіх рук», щоб добитися прогресу у виконанні вимог ЄС; фрагментарний підхід в надії, що виконання частки вимог замість усіх буде достатньо або ж продовжити багато говорити і мало робити та далі тягнути свою прекрасну країну і надзвичайно терплячий народ до ще більшого відчаю», - відмітила Пол.

«В цілому політику України можна охарактеризувати як «багато слів і мало дій»…Більше уваги було зосереджено на «розробці стратегії» для президентських виборів. На саміті Віктор Янукович пообіцяв рухатися вперед у виконанні критеріїв ЄС. Лише час покаже, чи були це просто слова, чи він зробить щось конкретне…Хоча дива трапляються і Україна є передбачувано непередбачуваною, я буду дуже здивована, якщо Україні вдасться виконати всі поставлені завдання на 100% за той короткий період часу, який вона має. Однак, якщо буде виявлено достатню політичну волю і здійснено ефективний прогрес, все ще існує можливість того, що угоду про асоціацію підпишуть», - додала експерт. 

На думку дослідника з питань східної політики ЄС в Європейському Університеті Віадріна (Фракфурт-на-Одері, Німеччина) Ірини Солоненко, своїми нинішніми діями Віктор Янукович продемонстрував, що більше зацікавлений у перемозі на президентських виборах у 2015 році, ніж в укладенні Угоди про асоціацію з ЄС.

 

«До сьогодні Україна зробила все можливе, щоб забезпечити, щоб угоду про асоціацію не підписали цього року. Жовтневі парламентські вибори були проведені погано, лідери опозиції Юлія Тимошенко та Юрій Луценко як і раніше перебувають в тюрмі. Останнім часом здійснюється тиск на свободу засобів масової інформації. Не було досягнуто прогресу в інших ключових областях. Багато західних лідерів, в тому числі канцлер Німеччини Ангела Меркель намагалася переконати Януковича припинити вибіркове правосуддя ще в серпні-вересні 2011 року. Тоді склалося враження, що Янукович прийняв це до відома. Однак, як незабаром стало очевидно, що це враження було хибним. Янукович виявився вельми несприйнятливим до зовнішньому тиску і стимулів. Він також абсолютно ясно показав, що його реальний інтерес наразі - виграти президентські вибори в 2015 році...Нинішній статус-кво є кращою позицією для Януковича на його шляху до 2015 року. Тим не менш його простір для маневру скорочується», - пише експерт.

 

«Ціна політичного виживання Януковича стає все вищою і означає ізоляцію від ЄС на довгі роки і становлення васалом Росії. Тим не менш, ціна втрати влади може стати ще вищою. Це залишило Україну і її суспільство заручниками амбіцій та приватних інтересів і страхів невеликої групи людей при владі», - відмічає вона.

За словами Солоненко, ЄС з часом стало ясно, що пострадянські режими Східної Європи, зокрема Україна,  засновані на неородовій моделі відносин «патрон-клієнт», де неформальне і формальне прийняття рішень тісно взаємопов'язані.

«За такої ситуації зовнішні фактори відіграють набагато слабшу роль. ЄС повинен бути терплячим. Потрібен час, щоб з’явилася критична маса акторів, які орієнтуються на державне будівництво і зацікавлені у реформах. 

Логіка в тому, що якщо ЄС більше не має чого запропонувати, він все ще може багато вимагати. У контексті президентських виборів 2015 року в Україні питанням є чи дасть підписання угоди Януковичу зелене світло для фальсифікації виборів, або, навпаки, менше простору для маневру?», - додає аналітик. 

Читайте також: Між Сходом і Заходом. Києву потрібно позбутися ілюзій щодо можливості гри на два боки


Матеріали за темою:

--> --> -->
Реклама
Останні публікації згорнути
  • Скільки регіональних осередків має кожна парламентська партія? В яких регіонах найбільше партійних представництв, та яка партія має найбільшу мережу? Відповіді на ці питання шукала Громадянська мережа ОПОРА. Аналіз ґрунтується на інформації, яка була надана на запит до Міністерства юстиції України щодо всіх зареєстрованих в Україні структурних осередків шести парламентських політичних партій, які мають свої фракції у Верховній Раді («Блок Петра Порошенка», «Народний фронт», «Опозиційний блок», Об’єднання «Самопоміч», Радикальна партія Олега Ляшка, Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина»).
    30 травня,
  • Протягом тижня західні ЗМІ писали про політичну кар'єру Савченко, повернення викрадених активів, призначення Андерса Фог Расмуссена радником Порошенка та напади на журналістів в Україні
    30 травня, Віталій Рибак
  • У Франції є прошарок політиків, які демонструють якщо не прихильність до України, то бодай стійкість супроти московських впливів. Із ними можна й треба співпрацювати, принаймні ситуативно
    30 травня, Алла Лазарева
  • Пострадянська автократія намагається перетворити чорне золото на модерність
    29 травня, The Economist
  • За перипетіями Великодня і травневих свят залишилася майже непоміченою одна не менш знакова подія, яку оминули увагою вітчизняні ЗМІ. 6 травня Арсєній Павлов, відомий більшості під позивним Моторола, лідер батальйону «Спарта», що стратив 15 наших бійців в аеропорту, отримав ключі від квартири в самісінькому центрі Донецька у висотній новобудові.
    29 травня, Станіслав Васін
  • Деякі західні оглядачі останнім часом порушують питання про те, чи є Туреччині місце в НАТО і чи надійний вона партнер для Альянсу. Скептики в країні (особливо наближені до влади) також аналізують вигоди від союзництва, яке триває десятки років, та обстоюють більш незалежний підхід до зовнішніх відносин. Утім, останні події показують: сторони потрібні одна одній у контексті масштабних глобальних викликів, щоб успішно пройти період неспокою.
    29 травня, Пінар Севінчлідір
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
работа Харьков оптимизатор любовный гороскоп на год Жеральдин Пайя http://avtosale.ua/
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено