Політика

  ▪   Мілан Лєліч

Рада розблокується, щоб заблокуватись

У середу, 20 лютого, Верховна Рада може відновити роботу. Але повноцінно перемогою це не зможуть назвати ані влада, ані опозиція – адже перша все-таки пішла на поступки другій (що за останні три роки ледь не прецедент), натомість регіонали залишили за собою широку шпарину для кнопкодавства

«Крига скресла», - так відповів сьогодні лідер «Свободи» Олег Тягнибок на питання про успіхи чергового раунду консультацій в кабінеті у спікера. Поштовхом до цього стало показове тестування системи «Рада-3» із увімкненою сенсорною кнопкою минулої п’ятниці.

Тоді лідер фракції ПР Олександр Єфремов у присутності журналістів показав, як можна надурити «сенсор», замінивши палець мобільним телефоном. Хоча такий прийом дозволяє одному нардепу проголосувати лише за двох, а не за вісьмох, як без «кнопки», опозиціонерам довелося визнати, що система все-таки недосконала.

Вперте небажання синьо-білих погоджуватися на «сенсор», в неофіційних розмовах з Тиждень.ua вони пояснювали суб’єктивними причинами – впровадження «кнопки» для них було б рівноцінним капітуляції (чого за президентства Януковича не траплялося ні разу), сюди ж додавалась особиста неприязнь Олександра Єфремова до Арсенія Яценюка, який намагався впровадити «кнопку» ще за часів свого спікерства. Втім, є й об’єктивні причини – відсутність «сенсору» залишає регіоналам непогану можливість і надалі займатися кнопкодавством .

Епопея з персональним голосуванням змусила регіоналів переглянути механізм роботи власної фракції – неабияка частина її членів навряд чи гадала, що після виборів доведеться сидіти не у своєму окрузі чи вирішувати особисті питання, а сумлінно приходити в будівлю на Грушевського.

Бажання верхівки регіоналів оперативно зібрати в парламенті усі наявні «багнети», спочатку для силового розблокування трибуни, а потім – як козир в торгах з опозицією, наштовхнулося на нерозуміння та подекуди відверте ігнорування з боку синьо-білої «піхоти».

Читайте також: ПР готує асиметричну відповідь

Проблеми ПР можуть бути пов’язані з тим, що від переговорів з нардепами майже самоусунувся Секретар РНБО Андрій Клюєв, віддавши головну роль першому віце-прем’єру Сергію Арбузову, котрого більшість рядових регіоналів категорично не сприймають як «свого». Власне, Арбузов вже одного разу довів неспроможність мобілізувати депутатський корпус, коли не зміг з першого разу навіть організувати власне, чисто формальне, звільнення з посади голови НБУ.

Для вирішення проблеми регіонали почали практикувати зустрічі своїх нардепів з керівництвом партії та членами Кабміну. Перша з них відбувалася приблизно два тижні тому, друга – вчора. Намагаючись здобути лояльність народних обранців, топ-регіонали, за інформацією Тиждень.ua, пообіцяли прислуховуватись до їхніх прохань і звернень, які мають збирати керівники неформальних груп в самій фракції, числом сім – і передавати «нагору».

Але зміцнювати дисципліну в своїх регіонали вирішили не лише пряником, а й батогом. Так, цілком серйозно обговорюється сценарій позбавлення злісних прогульників депутатських мандатів (перший крок на шляху до цього – вигнання з фракції ПР). Якщо раніше ця ініціатива виходила знизу, від рядових нардепів, «ми ходимо в Раду, а чого вони не ходять?» - питались вони, то зараз питання вийшло на найвищий рівень. Називають навіть першого кандидата «на виліт» - перебіжчика з БЮТ Андрія Веревського. В таку логіку ідеально лягає і нещодавнє позбавлення Вищим адмінсудом депутатських мандатів Павла Балоги та Олександра Домбровського. «Вийшло два на два – ми своєю травлею Табалових зупинили інших потенційних тушок, а вони Балогою і Домбровським налякали своїх, щоб не сіпались дуже», - сказав Тиждень.ua один з опозиціонерів.

Таким чином, станом на вечір вівторка ПР змогла назбирати трохи більше двох сотень депутатів (при загальній чисельності фракції у 208 осіб), що це гарантує їм, разом з лояльними позафракційними та комуністами необхідну більшість навіть при персональному голосуванні. Шлях до розблокування роботи парламенту відкрито.

За інформацією Тиждень.ua, ближчий пленарний день має проходити за наступним сценарієм: урочисте відкриття сесії – голосування про внесення «розблокувального законопроекту» до порядку денного шляхом підняття рук (цей етап можна пропустити) – перерва для розгляду його в комітеті (що може зайняти не більше кільканадцяти хвилин) – голосування законопроекту в першому читанні та в цілому, теж підняттям рук. В цей же день законопроект підписується спікером Володимиром Рибаком і президентом Віктором Януковичем, в четвер друкується в «Голосі України» та набуває чинності – і парламент починає нормальну роботу.

Суть «розблокувального законопроекту», зводиться до внесення наступних змін до Регламенту: картки депутатів, які не зареєструвалися перед початком засідання, блокуються, і вони відстороняються від роботи на кілька засідань, те саме стосується і нардепів, які голосують за відсутніх колег.

Читайте також: Блокування Ради – принциповість чи договорняк?

Перші збої у вищеописаному сценарії можуть трапитись вже на стадії розгляду законопроекту парламентським комітетом. За тим же Регламентом ВР, жоден законопроект не можна ухвалювати в першому читанні і в цілому, якщо хоча б один нардеп заявить про бажання внести туди відповідні поправки – йому будуть зобов’язані надати для цього два тижні. «Якщо якийсь позафракційний скаже, що у нього є поправки, і регіонали дадуть йому час – це означає, що вони нас просто вирішили надурити з цим законопроектом, і все затягнеться надовго», - розповів Тиждень.ua один з опозиційних лідерів.

Але навіть якщо зміни до Регламенту набудуть чинності вже в четвер, жодної гарантії персонального голосування вони не дадуть. Навіть самі регіонали не приховують, що можуть збирати повний склад своєї фракції у сесійній залі лише у виняткових випадках, далеко не завжди, коли потрібно, а йти на компроміси з опозицією в обмін на її голоси вони будуть ще рідше. А оновлений Регламент обійти буде не надто складно. Для цього досить, щоб депутати фракції на одну хвилину зазирнули до парламенту і поставили свій підпис у відомості – після чого вони поїдуть займатися своїми справами, віддавши депутатські картки колегам, які і будуть за них голосувати.

Як подібні факти фіксуватимуться і, тим більше, каратимуться, незрозуміло. Опозиційні нардепи в розмовах з Тиждень.ua велику роль в цьому процесі віддають журналістам, котрі фіксуватимуть мають фіксувати кнопкодавів на фото- і відеокамери. «Якщо будуть помічені факти кнопкодавство при голосуванні за якийсь закон, його негайно треба буде переголосувати підняттям рук», - кажуть вони. Така ідея виглядає утопічною: механізм передачі депутатам відзнятих фото- і відеоматеріалів, як і встановлення їхньої автентичності, та ще й за умов «конвеєрного» розгляду законопроектів, створити майже неможливо.

Крім того, в сесійній залі є розміщена прямо під ложею преси чималенька «мертва зона», в принципі недосяжна для об’єктивів камер і найбільш віддалена від опозиційних секторів. Зрозуміло, що картки де-факто відсутніх нардепів будуть використовуватися саме там. «На вудочках будете спускати камери», - в розмові з журналістами пожартував один з опозиціонерів. До речі, саме в «мертвій зоні» вже кілька разів за це скликання регіонали й справді активно займалися кнопкодавством, відбиваючи атаки на цей сектор з боку опозиціонерів.

Тепер вже бігати по залу та хапати опонентів за руки опозиція не зможе – в рамках пошуку компромісу по змінам в Регламент вироблено і норму про те, що кожен присутній нардеп має натискати кнопки «За», «Проти» чи «Утримався», тож опозиціонери фактично прив’язуються до своїх місць в залі. Фізично перешкоджати кнопкодавами буде нікому.

«Якщо вони знов почнуть голосувати за інших, або щось піде не так, як ми домовились – ми блокуємо одразу, ми їх про це вже попередили», - заявив Тиждень.ua заступник голови однієї з опозиційних фракцій. Враховуючи усе вищевикладене, «не так» все піде дуже скоро. І відлік тридцяти днів блокування парламенту доведеться починати знову