Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи
14 лютого, 2013   ▪   Мілан Лєліч   ▪   Версія для друку

«Вікно можливостей» для інтеграції з ЄС зачинять в Україні

ЄС подає сигнали щодо готовності пом’якшити умови підписання Угоди про асоціацію. Проте в Києві, схоже, від євроінтеграції ладні відмовитися
Матеріал друкованого видання
№ 7 (275)
від 14 лютого, 2013
«Вікно можливостей» для інтеграції з ЄС зачинять в Україні

На Заході поширюються заклики до посилення персональної ізоляції Віктора Януковича. Нещодавно колишні посли США в Україні Стів Пайфер, Джон Гер­бст та Білл Міллер закликали нового держсекретаря Джона Керрі уникати будь-яких зустрічей із президентом Віктором Януковичем. Дипломати звернули увагу, що найменший контакт українського президента з американським колегою (хай навіть появу на одній фотографії) максимально тиражують провладні ЗМІ, подаючи як переконливий доказ теплих взаємин Києва та Вашингтона.

Читайте також: Присмак ізоляції: cподівання Банкової на маніпулювання лідерами ЄС не виправдалися

У ЄС, своєю чергою, демонструють готовність бути гнучкими в переговорах із найгостріших питань, але й надсилають сигнали: «вікно можливостей» для укладення Угоди про асоціацію може зачинитись, якщо її не підпишуть під час Вільнюського саміту Євросоюзу в листопаді 2013 року.

На цьому тлі особливу увагу привертає недавній візит єврокомісара з питань розширення та європейської політики сусідства Штефана Фюле, що його розглядали як підготовчий не лише до саміту Україна – ЄС, який має відбутися 25 лютого в Брюсселі, а й до підписання Угоди.

Її буде скріплено підписами або цьогоріч у листопаді на саміті Східного партнерства, або вже не раніше 2016-го. Таким був головний меседж його візиту до України. «Таких термінів, як грудень 2013-го чи січень 2014 року, не існує», – підкреслив він. У 2014-му буде проведено вибори до Європарламенту, 2015-го чекаємо на президентські перегони в Україні: тобто час для перемовин щодо Угоди про асоціацію буде не найсприятливіший. І навіть у 2016-му до них можуть не повернутися, якщо вітчизняні електоральні змагання не відповідатимуть демократичним стандартам. Та й сам текст домовленості, на узгодження й переклад якого витрачено багато місяців, на той час уже застаріє, і процес треба буде починати мало не з нуля.

Пом’якшення умов

Паралельно із Брюсселя надходять сигнали: там готові поступитись у найскладнiших питаннях і таки підписати Угоду, якщо офіційний Київ продемонструє реальні кроки до виконання бодай частини вимог (але істотної).

8 лютого Рада ЄС підтвердила, що готова укласти її «в повній відповідності з виснов­ками від 10 грудня 2012 року». За інформацією Тижня, візит Фюле був приурочений, зокре­­ма, до першого раунду оцінювання поступу України в євроінтеграційному напрямку, тоб­­то стану виконання вимог Євросоюзу, втілених у так званих 19 критеріях. Цей етап роботи має відбутися в середині лютого (другий призначено на початок травня). Мова про розширений список вимог ЄС на основі висновків Ради Європи щодо України від 10 грудня минулого року.

Судячи з переліку, який потрапив у ЗМІ, їх можна розглядати як спробу зменшити залежність підписання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС від виконання пункту «негайне вирішення питання політично вмотивованих вироків». Якщо раніше ця вимога була однією із трьох, то зараз лише із дев’ят­надцяти. Таким чином, з’явля­ється можливість для констатації дальшого «прогресу», як це сталось і під час приїзду Фюле, котрий заявив: «…порівняно з моїм попереднім візитом в Україну, що відбувся п’ять місяців тому, вдалося досягти певного, але досить обмеженого прогресу у важливих сферах».

Хоча Євросоюз не втомлюється наголошувати: для підписання Угоди про асоціацію українська влада має демонструвати прогрес у всіх без винятку напрямках, у Брюсселі не можуть не розуміти, що Київ не встигне виконати всі вказані вимоги до листопада. А надто до червня, на який призначено засідання Ради з питань співробітництва Україна – ЄС, тоді як цей захід багато в чому сформує порядок денний листопадового саміту. Попри те що Євросоюз декларує категоричну позицію в питанні політв’язнів, у випадку виконання нашою владою вимог щодо вдосконалення виборчої системи та інших реформ можливість підписання домовленості зберігається.

Режим Януковича призвичаївся до міжнародної ізоляції, а тому й не реагує адекватно на сигнали з ЄС

 

Черговий ЄЕП замість ЄС

Інший важливий меседж, який пролунав під час візиту Фюле: ЄС категорично відкидає одночасне входження Києва до якихось організацій на кшталт Митного союзу та створення зони вільної торгівлі з Євросоюзом. «Приєднання України до будь-якої структури, яка передбачає передання можливості встановлювати тарифи й передоручати торговельну політику наднаціональним органам, оз­на­­­­чатиме, що вона більше не здатна реалізувати Угоду про зону вільної торгівлі з ЄС», – прокоментував Штефан Фюле численні спекуляції вітчизняних політиків щодо пошуку якоїсь «формули одночасного зближення» і з Європою, і з Росією.

Утім, виникає запитання, чи спроможні вітчизняні можновладці адекватно сприймати позицію ЄС. «У нас справді відбулися дуже конструктивні переговори з Єврокомісаром паном Фюле… і не треба думати, що одна країна навчала іншу. У свою чергу, ми висловлювали свої зауваження на адресу Єврокомісії, – зазначив Азаров у себе на Facebook, – єврокомісар – реаліст, і він чудово розуміє, що співпраця з Митним союзом для України є необхідністю, а вже форми співпраці – це суверенне право України, і лише нам вирішувати, якими вони будуть».

Тим часом міністр закордонних справ Леонід Кожара йде далі й веде активну кампанію з обґрунтовування, по суті, відмови від євроінтеграції, педалюючи фактично римейк давньої тези про «рух до Європи разом із Росією». Наразі вона ґрунтується на концепції, що її просуває Путін, «Європи від Лісабона до Владивостока», з якої було б витіснено вплив США і в межах якої Москва могла б грати першу скрипку. «Українська» версія полягає у просуванні ідеї чергового «єдиного економічного простору» – цього разу між ЄС та Митним союзом.

Відповідна теза чітко прозвучала з вуст новоявленого глави вітчизняного МЗС іще під час українського ланчу Вік­тора Пінчука на форумі в Давосі, а потім була кількаразово повторена вдома. Зокрема, у промові Кожари на форумі «Україна-2013»: «Ми рішуче виступаємо за єдиний економічний простір між цими двома потужними економічними об’єднаннями. У мене питання: чому Європейський та Митний союзи, які мають спільний кордон і товарообіг у $446 млрд, навіть розмову не починають про полегшення торгівлі, не кажучи вже про пов­­ноцінну зону вільної торгівлі? На мій погляд, це нонсенс».

Режим Януковича, схоже, призвичаївся до нинішнього стану міжнародної ізоляції, а тому й не має наміру адекватно реагувати на жести з боку євроспільноти, які символізують готовність до компромісів. Тиск на нього з метою коригування політики навряд чи буде результативним, реалістичнішою бачиться зміна його самого. Да­льші поступки з боку ЄС українське керівництво сприйматиме хіба що як ознаку слабкості, довгоочікуваного зламу принциповості європейських структур, тобто як сигнал для подальшого нехтування їхньою позицією в процесі розбудови «сімейної» моделі держави. Зрештою, для цієї схеми більш прийнятним є пострадянський простір, тож не дивно, що останні заяви й дії Януковича, Азарова та ін. свідчать про вибір ними варіанту інтеграції, який їм нав’язує Росія.


Матеріали за темою:

--> --> -->
Реклама
Останні публікації згорнути
  • Пострадянська автократія намагається перетворити чорне золото на модерність
    29 травня, The Economist
  • За перипетіями Великодня і травневих свят залишилася майже непоміченою одна не менш знакова подія, яку оминули увагою вітчизняні ЗМІ. 6 травня Арсєній Павлов, відомий більшості під позивним Моторола, лідер батальйону «Спарта», що стратив 15 наших бійців в аеропорту, отримав ключі від квартири в самісінькому центрі Донецька у висотній новобудові.
    29 травня, Станіслав Васін
  • Деякі західні оглядачі останнім часом порушують питання про те, чи є Туреччині місце в НАТО і чи надійний вона партнер для Альянсу. Скептики в країні (особливо наближені до влади) також аналізують вигоди від союзництва, яке триває десятки років, та обстоюють більш незалежний підхід до зовнішніх відносин. Утім, останні події показують: сторони потрібні одна одній у контексті масштабних глобальних викликів, щоб успішно пройти період неспокою.
    29 травня, Пінар Севінчлідір
  • Тиждень поспілкувався з головою Проектного Офісу Реформ Міністерства оборони про перспективи реформування оборонної сфери в співпраці із західними партнерами.
    28 травня, Богдан Буткевич
  • Позаблокова Фінляндія адаптує свою оборонну стратегію відповідно до вимог часу
    28 травня, Анатолій Шара
  • 14 травня у кварталі Сонячний у Луганську в приміщенні супермаркету «Абсолют», що працював ще кілька днів тому, відкрився великий і сяючий новими кольорами «Спар» із величезною вивіскою «7:00 — 22:00». Якщо брати мірки довоєнні, то хіба це подія? Так, відкриття чергового супермаркету у великому місті — майже буденне явище.
    28 травня, Яна Вікторова
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
работа Харьков оптимизатор любовный гороскоп на год Жеральдин Пайя http://avtosale.ua/
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено