Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
14 лютого, 2013   ▪   Святослав Птіцин   ▪   Версія для друку

Суд у справі Щербаня: грізна суддя Царевич, бійка з «Грифоном» і свідок, що грає у «зіпсований телефон»

Третє засідання у так званій «справі Щербаня» мало би стати сенсаційним. Адже до зали суду мала прибути сама Юлія Тимошенко. Однак пристрастей вистачило й без того: суд на якийсь час перетворився на барикади у буквальному розумінні цього слова
Суд у справі Щербаня: грізна суддя Царевич, бійка з «Грифоном» і свідок, що грає у «зіпсований телефон»

Засідання, що досить символічно, вирішили провести у приміщенні, в якому свого часу судили  Юрія Луценка. Велика простора зала, дерев’яні сидіння у три ряди, посилена охорона. Суддя Оксана Царевич, яка не так вже й давно розбирала справу екс-міністра внутрішніх справ, демонструє  серйозні наміри. Відтак – одразу після початку засідання оголошує перерву і видаляється до нарадчої кімнати. Вирішувати – як краще покарати підозрювану за неповагу до суду.

Тим часом, народні депутати від опозиції займають найкращі, перші ряди. Тут і Олександра Кужель, і Володимир Яворівський, і Роман Забзалюк і багато інших. Традиційно, на стороні захисту – Андрій Кожемякін, Сергій Власенко та Олександр Плахотнюк. Нардепи обговорюють український суд загалом та персону Царевич зокрема. Тут же захисник Власенко, вкотре нагадує присутнім, що Тимошенко таки не відмовлялася їхати до Києва.

Суддя, щоправда, була іншої думки. Вийшовши до зали, вона наносить перший удар – Тимошенко таки не поважає суд  від першого засідання, на слухання не з’являється, ігнорує поважний суд,  а відтак гідна покарання  у вигляді штрафу у розмірі 1,7 тис гривень. Пані Царевич так поспішала оголосити вирок,  що аж заплуталась у цифрах. Апелюючи до статті 185, частини 3 Адміністративного кодексу України (прояв неповаги до суду), суддя наклала на підозрювану аж 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, хоча максимум, передбачений законодавством, рівно в 10 разів менший.

Із зали чутно не надто приємні вигуки на адресу судді, суду і прокурорів. Царевич вирішила вступитись за колег і порадившись із собою(як свого часу робив Родіон Кірєєв) на місці, ухвалила – галасливого Володимира Яворівського видалити із зали. Попутно суддя попереджає Власенка про можливість видалення. На все про все суд дав 5 хвилин. Царевич зникає за лаштунками у нарадчій кімнаті, опозиціонери знову загомоніли.  

Читайте також: Довічне для Тимошенко: нюанси звинувачень і розгубленість опозиції

Повернувшись, Царевич знову намагається почати засідання. І знову зі штрафу – цього разу Сергієві Власенку, ті ж 1,7 тисяч гривень. Але захисник таки бере слово.

«Вчора 13:00 до 15:30 у мене була зустріч з Тимошенко. В цей час до кімнати заходила заступник начальника Качанівської колонії Оксана Кошлич. Чи Кошич. Чи Кошак – вибачте, не можна прочитати її прізвище», - розповідає Власенко.

«Тимошенко в неї питала, коли ж прибуде конвой, аби їхати до Києва. На що заступник начальника колонії відповідала, що питання вирішується. Згодом вона зайшла до кімнати ще раз і уточнила, чи справді Тимошенко не відмовляється від поїздки в Київ», - наголосив захисник.

Він зазначив, що документ Пенітенціарної служби – сфальшовано і до Генпрокуратури з цього приводу передана відповідна заява. Суддя ж отримує оригінал заяви Тимошенко, який кількома хвилинами раніше оприлюднила прес-служба партії «Батьківщина».

Поважний суд долучає документ до матеріалів справи й одразу намагається перейти до допиту свідка. Захисники намагаються заявити Царевич відвід. Бажання адвокатів долучають до матеріалів справи, залишивши без уваги. Присутні в залі депутати починають вимагати справедливого суду за процедурою. На що Царевич не те, щоб сильно ображається, але наказує всім, не причетним до процесу, вийти геть. Тобто, депутатам. Останні рішенням не задоволені, кажуть, що нічого не порушували і взагалі – нікуди не підуть. В справу включається «Грифон». Перший штурм депутати витримали. Командир спецпідрозділу спочатку ввічливо, але наполегливо просив нардепів вийти. Потім просив не ввічливо. Потім намагався допомогти силою.  Але марно. Правоохоронці відступають. Депутати нашвидкуруч будують барикади зі стільців і готуються до кругової оборони. Правоохоронці блокують виходи.  

Суддя Царевич, виглянувши з кімнати, побачила депутатів, що окопалися на передніх рядах. Служителька Феміди висуває ультиматум: або зал покинуть порушники спокою, або суддя не прийде. У засіданні виникає раптова перерва на невизначений термін. Починають ширитися чутки про приїзд  загону «Беркуту». Депутати веселішають. У коридорах видно чорні шоломи. Судове засідання якось непомітно для присутніх перетворюється з мирного розгляду справи у захоплюючу гладіаторську арену.  

«Судову залу мають покинути особи, не причетні до судового процесу», - бубонить «грифонівець», зачитуючи переданий секретарем папірець. Депутати не слухають.

Замість судді до зали входить «Беркут». З одного боку браві хлопці в захисних костюмах напирають на недоторканих депутатів. Бити не б’ють, але штовхають . Лавина  бійців у чорних шоломах підхоплює опозиціонерів і під їхні дружні крики виносить з приміщення.  В приміщенні залишається десяток «Беркутівців», знищені дерев’яні лави та кілька журналістів.   

Робочий день добігає кінця. У залі з’являється пані Царевич. Вона витримує театральну паузу у три хвилини, після чого починає читати. Суть зводиться до одного – попри неявку Тимошенко, допит свідка відбудеться. До зали запрошують таємничу особу: середніх років чоловік, лисуватий, у чорному пальто. Він похапцем проходить до трибуни, стає перед мікрофоном і починає говорити. Його ім’я Ігор Марєнков. З його слів стає зрозумілим, що він свого часу займався бізнесом і мав зв’язки не те, щоб у кримінальних колах, але  був частково наближеним до них.

Свідок одразу ж зізнається – з Тимошенко особисто не був знайомий, але досить тривалий час проживав з нею в одному готелі і, начебто, мав знайомства з не то бандитами, не то бізнес-партнерами екс-прем’єра. Чоловік розповідає про Кушніра(лідер донецького ОЗУ – Ред.), згадує вбивство Щербаня, свою раптову зустріч із Тимошенко.

«У 1995 році Рябін (знайомий свідка і поплічник Кушніра) цікавиться, чи є в мене питання до українського уряду. Також йшла мова про зв’язок з Лазаренко», - починає здалеку свідок.

Згодом він розповідає, що у 1996 році йому з Донецька телефонував один із бізнес-партнерів і цікавився, чому закритий донецький аеропорт. Це було в день убивства Щербаня. Після Марєнков переноситься у 1997 рік.

«У 1997 році Рябін був у Києві. Й він розповів мені, що по замовленню Тимошенко і Лазаренко могли вбити», - говорить свідок вкрай заплутано. Важко зрозуміти – чи то Щербаня вбили на замовлення, чи то існувала загроза життю нині засудженого екс-прем’єра.

Після цього починається нещадне перестрибування з року в рік. За логікою Марєнкова важко прослідкувати. Він постійно згадує якісь деталі, які мали місце за рік-два до озвучуваних ним подій. Власенко постійно уточнює – чи правда, що свідок справді спирається на слова знайомих. Свідок підтверджує. Захисник звертає увагу суду на те, що Марєнков переказує слова інший осіб. У судді, однак, такі розповіді запитань не викликають, вона уважно слухає.

Врешті присутніх переносить у 1996 рік. Свідок розповідає про свою раптову зустріч з Кушніром і Тимошенко в готелі.

«Люди Рябова і Кушніра зупинялися в готелі «Національний». Там я у 1996 році зустрів Тимошенко разом з Кушніром. Кушнір, який любив прихвастнути, розповів, що Лазаренко і Тимошенко – одне ціле. І Тимошенко вирішить їх усі проблеми з грошима», - завершив розповідь свідок. Присутні в залі засідань розводили руками, загубившись у хитросплетіннях слів.

Суддя оголошує перерву до 10-ї ранку 14 лютого. У коридорах суду досі чергує «Беркут». Прокурор Пушкар, який весь день мовчки сидів у залі, спілкується з пресою. Розповідає, що один з депутатів опозиції, Костянтин Бондарев, чинив тиск на свідка.

«Свідок написав відповідну заяву до Генпрокуратури. Бондарев  дуже наполегливо цікавився, які показання буде давати свідок. Це можна розцінювати як тиск», - сказав Пушкар додавши, що словам свідка можна вірити, оскільки той «був безпосереднім учасником тих дій і чув про них безпосередньо від осіб, які організовували вбивство».

Власенко, натомість, незадоволений словами Марєнкова.

«Свідок говорить зі слів других, третіх, часом четвертих осіб. Деякі з них вже давно померли. У мене враження, що справи просто не існує, якщо з порушеннями закону билися за те, щоб допитати свідка», - говорить захисник.

Народ розходиться. Бійці «Беркуту» організовано пакуються в мікроавтобус. Приміщення суду залишають прокурор і захисники. До наступного ранку.


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Світові медіа аналізують результати проміжного звіту міжнародної слідчої групи щодо збиття літака MH17 17 липня 2014 року в небі над Україною і роздумують над притягненням до відповідальності кремлівського режиму.
    29 вересня, Ольга Ворожбит
  • Те, що колись видавалося немислимим, сьогодні не таке далеке від реальності
    29 вересня, The Economist
  • Низькі рейтинги нинішнього владного дуумвірату викликають у його учасників приплив політичних амбіцій в умовах певної невизначеності. Поки що приховані, але від того не менш сильні. Тиждень спробував спрогнозувати, у що можуть мімікрувати нинішні партії влади й на які суспільні сили вони спиратимуться.
    29 вересня, Богдан Буткевич
  • Попри прагнення деяких (переважно українських) політиків вилучити тему Волині з українсько-польських відносин, у Польщі кампанія обговорення «злочинів українських націоналістів» набула мистецького підживлення
    29 вересня, Юлія Олійник
  • Георгій Тука, який майже півроку працює в новому Міністерстві тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб, розповів Тижню про своє ставлення до конфлікту переселенців і держави довкола соціальних виплат та боротьби з контрабандою на Донбасі.
    29 вересня, Андрій Голуб
  • Однією з головних новин минулого тижня стала спроба так званого державного перевороту в угрупованні «ЛНР». Після того як лідер луганських сепаратистів Ігор Плотницький 21 вересня заявив, що проти нього готувався заколот, який провалився, багато хто спочатку сприйняв це як чергове інформаційне вкидання чи самопіар сепаратиста. Адже жодних конкретних імен Плотницкий не називав.
    29 вересня, Денис Казанський
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено