Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
13 лютого, 2013   ▪   Спілкувався: Мілан Лєліч   ▪   Версія для друку

Павло Балога: Керівництво країни підставили з рішенням суду по мені й Домбровському

Павло Балога вважає, що про рішення ВАСУ, яким його позбавили мандата, влада скоро намагатиметься забути
Павло Балога: Керівництво країни підставили з рішенням суду по мені й Домбровському

Один з двох депутатів, яких Вищий адмінсуд (ВАСУ) минулої п’ятниці побавив мандатів, впевнений, що влада не сподівалася на такий резонанс судового рішення. Балога обіцяє «захищатися», але переконаний, що «поганий мир краще, ніж добра війна»

Тиждень.ua: Павле Івановичу, рішення суду, на вашу думку, викликано винятково політичними мотивами, чи було зумовлено й тиском з боку влади на наявний у вас та вашого оточення бізнес?

На мою думку, в парламенті склалася така ситуація, що і я, і, напевно, Домбровський (не хотів би за нього коментувати), знаходимося і не у владі, і не в опозиції. Але є різні думки і у провладних фракціях, є в них якісь хитання. Тому, думаю, вирішили зробити якийсь показовий процес, але не думали, що він набуде такого резонансу. Ви бачите, що наразі немає жодної людини, котра б мала хоч трохи здорового глузду, яка б сказала, що це рішення носить правильний характер. Це рішення – це просто набір слів на папері, воно не тягне за собою жодних наслідків.

В Україні є багато проблем. Мало того, що ми не виділяємо коштів на покращення іміджу нашої держави у світі, ми ще й навпаки робимо такі речі, які ізолюють Україну від інвесторів, кредиторів, дипломатів. Рівень демократії в Україні зараз схожий на африканський. Може, в Африці з демократією зараз вже й краще, ніж в Україні.

Читайте також: Олександр Домбровський: Тиражувати рішення про позбавлення мандатів навряд чи хтось буде

Погроз мені ніяких не було. Думаю, ті люди, які це замовили, дай їм Бог здоров’я, підклали керівництву держави дуже велику свиню. Так підставляти керівників країни – елементарна тупість.

Тиждень.ua: Тобто ви вважаєте, що керівництво країни підставили, не воно було замовником?

Враховуючи мій статус як політика, для мене в принципі некрасиво говорити речі, в яких я не впевнений на сто відсотків. Навіть якщо я в чомусь впевнений на дев’яносто дев’ять відсотків, я цього не кажу.

Тиждень.ua: Те, що мандати одночасно забрали у вас і Домбровського – просто збіг обставин?

Так, ми з ним просто опинилися в одному човні, і після цього рішення ми з ним навіть не зідзвонювалися. До речі, нас обох навіть не викликали на суд, написали якісь рішення, а людей, яких воно стосується безпосередньо, навіть не покликали. Значить, так було треба…

Тиждень.ua: Депутатський корпус вдасться залякати цим рішенням? І як будете діяти ви: долучитесь до опозиції, домовлятиметесь з владою?

Я йшов на вибори як мажоритарник. Якби я був готовий до чиєїсь фракційної дисципліни, я вибрав би якусь партію і спокійно пройшов би по списку. Тиску я жодного не боюсь і кидатись в одну чи іншу сторону теж не маю причин. Я дію винятково через призму інтересів мого округу та моїх виборців.

Читайте також: Юрій Кармазін: Я оскаржив депутатство Балоги і Домбровського через бездіяльність ЦВК

Щодо тиску – як кажуть, боятися вовків – в ліс не ходити. А захищатися я вмію. Але тут захищатися навіть не потрібно, я думаю. Почнеться новий сесійний тиждень, і влада намагатиметься забути про цей конфлікт, так, наче його й не було. Звичайно, це рішення не потрібно опозиційним депутатам, не потрібно й неопозиційним, непотрібно й регіоналам. Якщо все ж таки трапиться так, що мандат заберуть, хоча я в це не вірю, це буде удар не по мені, а удар по всьому суспільству. Тоді треба буде відмінити шоу під назвою «вибори» і просто рішеннями судів призначати всіх депутатів.

Тиждень.ua: Ви маєте інформацію про те, що позбавленням депутатства дії влади проти вас не обмежаться – бо є ще й прокуратура?

Для цього треба буде щось придумати нове.

Тиждень.ua: Якщо треба буде, то придумають, ви розумієте.

Якщо придумають – будь ласка, але це буде виглядати ще більш некоректно й неграмотно, ніж це рішення. Я вмію воювати – але не хочу. Краще поганий мир, ніж добра війна.

Тиждень.ua: Подібних рішень щодо інших депутатів варто чекати в майбутньому?

На мою думку, їх не буде. Ми подбаємо про те, що ці фізичні особи в мантіях, які написали таку дурню, були перевірені на предмет залежності від алкоголю та наркотиків. Якщо вони не наркомани і не алкоголіки, то рано чи пізно прийде час, коли їх спитають, чому вони це зробили, може, це було під чиїмось тиском тощо… Я думаю, ми доживемо до часу, коли правда стане відомою. І поки я живий, я зроблю все, щоб усі винні були покарані.


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • За якою траєкторією вже понад 25 років іде студентський рух у країнах колишнього СРСР
    23 липня, Арсеній Сітніков
  • Хіт-парад 12-2, «Червона рута» в Севастополі, касети-фірмачі та інші радощі середини 1990-х
    22 липня, Сергій Харинович
  • Погодьтеся, вести довгі розмови про систему правосуддя в невизнаній «республіці» доволі дивно. Які закони можуть бути на території цілковитого беззаконня та невизнаності? І саме це найбільша перешкода з усіх можливих. Можна запастися ліками, можна подбати про харчі, але як можна будувати життя там, де не дотримують законів?
    22 липня, Вікторія Малишева
  • Сильна кураторська команда готує в Америці нову виставку сучасного мистецтва, яку вже готові «авансом» порівнювати з німецькою Документою. Втім, із останньою цьогоріч не все так райдужно, як прогнозували на початку літа.
    21 липня, Олена Кухар
  • Молоду людину араби називають словом «шаб» або «шаба». Множина «шабаб» (молодь) вживається дуже часто і в літературній, і в розмовній мові, а також у різних діалектах: «шабаб хоче того», «шабаб протестує», «шабаб мігрує».
    21 липня, Михайло Якубович
  • Ще з часів Середньовіччя університети вважалися особливим середовищем, а ті, хто там навчався, нерідко конфліктували з містом. В Університеті Болоньї перший студентський рух виник ще в XIII столітті, більше ніж за 500 років до того, як схожа солідарність з’явилася в будь-якому іншому університеті. Звісно, у студентів тієї епохи вимоги були значно меркантильнішими, ніж у їхніх наступників у XX столітті, й стосувалися передусім власної безпеки. Тоді вони ще не прагнули впливати на викладачів чи міняти світ.
    21 липня, Ольга Ворожбит
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2017 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено