Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
5 лютого, 2013   ▪   Мілан Лєліч   ▪   Версія для друку

Заблокована Рада: принциповість опозиції чи черговий «договорняк»?

Опозиціонери виконали першу частину своєї обіцянки – заблокувати роботу парламенту через невирішену проблему з кнопкодавами. Чи виконає другу – блокувати, аж поки кожен нардеп не голосуватиме особисто – стане зрозуміло дуже скоро.
Заблокована Рада: принциповість опозиції чи черговий «договорняк»?

Партія УДАР поволі стає головним претендентом на звання найбільш технологічної та організованої опозиційної партії. УДАРівці першими виступили з ідеєю скликання позачергової сесії парламенту у зв’язку з останніми подіями довкола Юлії Тимошенко, розробили цілу «програму» боротьби з кнопкодавством і навіть встигли зробити відповідні судові позови (хоча і безглузді апріорі, але вигідні з точки зору піару) тощо.

На сьогоднішньому відкритті другої сесії парламенту кличківці були помітні одразу – за зразком бютівців, що інколи приходили під купол в однакових білих светриках чи чорних футболках, ударівці прийшли до Ради вдягнутими в червоні кофтини з написом «Голосую особисто!».

Візьміть участь у полюванні на кнопкодовів

Вочевидь, технологи партії зробили висновок з першої сесії, коли інерція суспільного мислення приписувала всі помітні «досягнення» опозиції (блокування трибуни, бійку з регіоналами, напади на кнопкодавів і т.п.) агресивним у перші дні каденції свободівцям, хоча фракція Кличка теж брала в них участь, хоча й не настільки активну.

Зараз скупчені у президії червоні кофтинки, на яких зі спини було написано «УДАР» Віталія Кличка, одразу впадали в око. До засобів ідентифікації вдалися і їхні партнери з «Батьківщини», кожен з яких пов’язав собі на рукав синьо-жовту стрічку. На відміну від першої сесії, свободівці прийшли не у вишиванках, а у ділових костюмах, більшість чоловіків із самого ранку поскидали піджаки.

Причина була очевидною – опозиція виконала свою обіцянку заблокувати парламент, поки не буде введена «сенсорна кнопка», вона ж система «Рада-3», вона ж надійний засіб убезпечитись від кнопкодавства. На кольоровий натовп опозиціонерів зі своїх місць дивилися зо дві сотні регіоналів (як для Партії регіонів, явка її нардепів сьогодні була просто феноменальною). Силового варіанту розблокування роботи парламенту ніхто не виключав. До речі, уніформа ударівців та нарукавні стрічки опозиціонерів могли згодитися і у бійці – історія знає приклади, коли під час парламентських сутичок на початку якоїсь каденції новообрані і маловпізнавані депутати отримували на горіхи від своїх же.

Але коли настала десята ранку, а регіонали не виявили жодних ознак активності, стало зрозуміло, що ситуація з блокуванням як мінімум затягнеться. Лідери фракцій зібралися на перемовини у спікера Володимира Рибака, рядові нардепи помалу розходилися по кулуарах, курилках та буфетах.

Кількагодинні переговори результатів не принесли. Синьо-білі вмовляли колег дати хоча б відкрити сесію та проспівати гімн, але ті були незворушні – цілком зрозуміло, що зайнявши трибуну та президію, регіонали там би й залишились і після прослуховування гімну, а стратегічні парламентські висоти завжди легше обороняти, ніж атакувати. З іміджевої точку зору відступ опозиції взагалі став би для неї катастрофою.

Зрештою, ансамбль Верьовки покинув Раду, регіонали – теж, ряди опозиціонерів також суттєво обміліли, але ті, що залишились, клялися тримати блокаду до переможного кінця.

Перші сумніви з’явились після заяви Арсенія Яценюка: лідер фракції «Батьківщини» повідомив, що його колеги покинуть парламент після шостої вечора, а повернуться о дев’ятій ранку завтра: «бо ніхто не має права відкривати сесію у позаробочий час».

Яценюк, будучи депутатом не одного скликання, не міг не знати, що в парламентській війні жодних правил немає, особливо для Партії регіонів – і за потреби вони могли б потовкти опозиції пики та відкрити сесію, з гімном чи без, хоч о третій ночі. Тим більше, станом на другу дня в залі залишалося десятки три опозиціонерів, біля президії – взагалі двоє-троє, і бліцкриг регіоналів мав би усі шанси на успіх. Парламентські журналісти почали говорити про можливий «договорняк» - опозиція робить вигляд, що блокує, регіонали роблять вигляд, що нічого не можуть з цим вдіяти, потім опозиція звільняє трибуну, роблячи гнівну заяву про «безпрєдєл» синьо-білих, а ті спокійно голосують потрібні закони – і всі у виграші. Подібних прикладів відомо чимало.

Ще більше туману напустив голова парламентських регіоналів Олександр Єфремов, який заявив, що в середу пленарне засідання взагалі не передбачене – начебто нардепи мають працювати в комітетах, бо так вирішила понеділкова Погоджувальна рада. Власне кажучи, колишній голова регламентного комітету Єфремов мав би знати, що рішення щодо зміні календарного плану роботи парламенту (про це і йде мова) ухвалюються парламентом більшістю голосів, і не є в компетенції Погоджувальної ради.

Таким чином, заява Єфремова може мати дві причини. Перша, очевидна, - прямий дозвіл «своїм» нардепам займатися в середу власними справами, бо дуже часто «робота в комітетах» зводиться саме до цього. Але є і інша, прихована. Якщо пленарного засідання не буде, в будівлю під куполом на цілком законних підставах можуть не запустити пресу. І це повністю розв’яже регіоналам руки, у прямому сенсі слова. Якщо, звісно, «нормалізація роботи парламенту» (так регіонали минулого скликання пояснювали побиття опозиціонерів) не станеться ще вночі, поки чергування в залі несуть кільканадцять кличківців (чомусь «Свободи» та «Батьківщини» немає, або майже немає – технологів УДАРу знову варто відзначити).


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Чи й справді найдорожчий у світі шолом для реактивного винищувача такий крутий?
    25 вересня, The Economist
  • 8 вересня, у День звільнення Донбасу, в Макіївці сталася чергова подія, яка ще на енну кількість днів (років?) відсунула від нас перемогу в цій війні. Під перемогою я не маю на увазі українські танки на площі Лєніна в Донецьку з рознесеним вщент пам’ятником, як часто це уявляє собі наша патріотична більшість.
    25 вересня, Станіслав Васін
  • Політичні еліти цього регіону майже не змінюються протягом останніх 20 років і не сформували власного клану
    25 вересня, Богдан Буткевич
  • Як імперські палаци прийшли на зміну маєткам козацької старшини
    24 вересня, Ольга Ковалевська
  • Якщо ви хочете дізнатися середню ціну на новий гаджет, то знайдете сайт, який робить вибірку з усіх пропозицій. Якщо цікавитеся відгуками на нову стрічку, котра тільки-но вийшла в кінотеатрах, — шукатимете їх там-таки, у мережі. Але якщо вам потрібно дістати середнє арифметичне від мови й політики в Україні, ви зобов’язані поїхати на Полтавщину.
    24 вересня, Олекса Коба
  • Думаю, найдосвідченішими розвідниками могли б стати таксисти. Ба навіть уже стали, з єдиною поправкою: всю зібрану інформацію вони перетравлюють самі та згодовують колегам. Від їхньої інфи, що здобута на шляхах війни, жодної користі — лише змарнований настрій та трохи гумору, якщо сам «розвідник» має таке почуття.
    24 вересня, Вікторія Малишева
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено