Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи
1 лютого, 2013   ▪   Роман Малко   ▪   Версія для друку

Східний вітер із Давосу

Всесвітній економічний форум у Давосі та подальші події підтвердили, що режим Януковича та "проєвропейські" олігархи не збираються долати совкову інерцію та залежність від Росії
Східний вітер із Давосу

На цьогорічному форумі у Давосі українці не брали участі в обговоренні глобальних проблем планети, не шукали шляхів, як подолати кризу Єврозони і нестабільність національних економік, і не думали над тим, що робити з нестачею прісної води. З Віктором Януковичем, який і цього року очолив національну делегацію на економічному форумі, ніхто із впливових топ-політиків бачити не хотів, а ті представники політичних та бізнес-кіл, які мали інтерес не змогли його задовольнити, оскільки український гарант швиденько повернувся додому, можливо відчувши дискомфорт порівняно із царсько-запопадливою атмосферою, яку йому створює свита в Україні, бережно охороняючи від журналістів.

Йому так і не пощастило поговорити із жодним іноземним лідерів, якщо не враховувати нового прем’єр-міністра Грузії Бідзіну Іванішвілі, який багато в чому намагається наслідувати Януковича, хоч і поводиться більш обачно і виважено, і перекинутися кількома  фразами з прем’єр-міністром Нідерландів під час підписання газової угоди дочірньою компанією транснаціональної корпорації Shell про видобуток сланцевого газу на Юзівському родовищі в Україні.

Була, щоправда, ще швидкоплинна   зустріч з екс-держсекретарем(часів горбачовської перебудови) США Генрі Кесінджером, який уже кілька десятиліть перебуває на пенсії. Заходи, що традиційно організовуються в Давосі фондом українського олігарха Віктром Пінчука, пік впливу якого припав на час президентства його тестя Леоніда Кучми, Янукович проігнорував, його участь у панельній дискусії з приводу прискорення інфраструктурного розвитку в умовах обмежених бюджетних ресурсів, була скасована.

Вочевидь,  щоб компенсувати дошкульну і демонстративну персональну ізоляцію у Давосі справжньому, Віктор Федорович вирішив провести "Давос в Україні" – точніше Регіональний самміт того ж таки Всесвітнього економічного форуму по Европі і Центральній Азії.

Очевидно розрахунок робиться на те, що на зборах представників "європейських та євразійських країн", на правах господаря він напевне зможе розраховувати на увагу гостей, навіть якщо більшість, коли не усі серед них будуть репрезентувати виключно азійські країни. Врешті, що буде саме так свідчить відкладений на невизначену перспективу саміт Центральноєвропейських країн, який мав відбутися ще в травні минулого року, але від участі у якому відмовилися більшість учасників через політичні репресії проти таких страшних для нинішнього керманича опозиціонерів.

Ланч у Пінчука

Менше з тим, розуміючи, що в Давосі він мало кому цікавий, Янукович зібрав речі і поїхав додому відмовившись від єдиної поважної нагоди засвітитись на публіці, участі в щорічному українському ланчі. І дійсно, могло ж довестися відповідати на незручні питання та зустрічатися з лідерами опозиції.

Зазвичай, на український ланч, що традиційно організовується фондом Пінчука, запрошують ключових гравців української економіки та політики і, по-можливості, політики та економіки світової. І хоч темам, які піднімаються вже кілька років бракує сенсаційності, а виступи учасників частіше зводяться до оприлюднення власних позицій, ніж до дискусії, ця акція традиційно була досить популярною серед представників українського та іноземного бізнесу, політиків та дипломатів.

Цього разу знову вирішили поговорити про те, куди ж все-таки рухатись Україні: в ЄС чи Митний союз? До участі в обговоренні було запрошено шістьох спікерів. Ними цього року стали Арсеній Яценюк, Віталій Кличко, віце-прем’єр Юрій Бойко, міністр закордонних справ України Леонід Кожара, колишній генеральний секретар НАТО і ЄС Хав’єр Солана, російський політик Олексій Кудрін. Все чітко пропорційно. Два опозиціонери, два представники влади, один важковаговик із ЄС і один менш важкий із Росії.

Гостей за столиками розсаджували відповідно до рангів і симпатій одне до одного. На найпочесніших місцях в центрі опинилися екс-президент Кучма з родиною, дочкою Оленою Франчук  та зятем Віктором Пінчуком, поруч екс-президент Польщі Олександр Кваснєвський, керівник "Сбербанку Росії" Герман Греф, українські  мільярдери Сергій Тарута, Вадим Новинський, Олександр Ярославський (з молодою дружиною),  якого нещодавно фактично змусили продати  свій  найулюбленіший актив  - ФК «Металіст», при чому тут в Давосі він зізнався журналістам, що не знає кому він його продав, а така дивна утаємниченість лише грає на користь чуток про те, що клуб дістався старшому сину Януковича. А от Петру Порошенку з дружиною відвели місце подалі.

Як і варто було очікувати, думки під час дискусії розійшлися. І хоч, попри сподівання, цьогорічний майданчик з кількох поважних причин міг би стати не лише дискусійним, а й дещо конфліктним, цього не сталося. Можливо забракло все-таки Віктора Федоровича, задля якого, цілком ймовірно і підняли, здавалось би давно говорене-переговорене питання багатовекторності. Публіка була трохи розчарована. Знаючи, що Янукович повернувся в Київ, європейських політиків прийшло обмаль. Переважали українські та російські бізнесмени.

Представники влади хвалилися "успіхами" та "поступом", жалілися на проблеми та нерозуміння з боку Європи і висловлювали сподівання на швидке порозуміння. Виглядало так, що рух до ЄС для України важка і вимушена справа, а оскільки процеси затягуються і ставляться до режиму Януковича в Європі не серйозно, він змушений вести країну до Митного союзу. "Україна дуже хоче в Європу зі всіма її принадами, але має право співпрацювати з ким забажає" – таке от хитросплетіння з мінімумом конкретики і максимумом декларацій, що ні до чого не зобов’язують.

Показово, що за  кілька днів до оголошення вироку Пукачу у справі про вбивством Георгія Гонгазе екс-президент, який раніше дозволяв досить різко покритиковувати нинішнього свого колишнього спадкоємця Януковича, зокрема й під час попереднього заходу Пінчука, що відбувся у версні минулого року у Ялті, цього разу висловився фактично на підтримку його курсу: " європейські в нас повинні бути на першому місці, але ви ж розумієте, що без широкої співпраці з Росією у нас майбутнє також дуже примарне. Треба серйозно думати. Треба досягти такого рівня спілкування між лідерами, щоб обійтися без ультиматумів: "Ти йди сюди і більше тобі місця в інших об’єднаннях нема".

Будучи проігнорованим Віктором Януковичем та за чутками під прискіпливою увагою державних структур, у тон тестю висловлювався і сам Пінчук, чи найбільш "проєвропейський" донедавна серед українських олігархів. Мовляв, "Україна не може собі дозволити розкоші, наприклад, заради цінностей… рухатися тільки в Європу і забути, що без Росії і без Митного союзу ми взагалі можемо зараз не вижити економічно… якщо ми підемо тільки туди (в ЄС), де нас, до речі, не чекають, і забудемо про те, що по дорозі треба їсти… наскільки у нас тісні економічні зв’язки з Росією, які залишилися з часів ще СРСР, то там ми не знайдемо, а це – загубимо". Коментарі зайві.

Дисонансом цим заявам були результати інтерактивного голосування на айпадах, що проводилася серед присутніх на дискусії – за рух до ЄС висловилось 57%, а за Митний союз лише 6% учасників. Останніх схоже репрезентував перш за все російський десант, який досить активно що б не сказати агресивно критикував "втягування" України до ЄС.

Представники опозиції – Яценюк та Кличко – наголошувала на гальмуванні реформ, політичних репресіях і необхідності пришвидшити євроінтеграцію. Цікаво при цьому, що російськомовний в побуті Віталій Кличко, виявився єдиним присутнім, хто поряд з англійською виступив і українською мовою. Основну увагу він приділив небезпеці диктатури Януковича та псевдореформам, що потрібні нинішній владі лише для проформи. Арсеній Яценюк зосередився переважно на темі Тимошенко. А в коментарі Тижню.ua він пізніше заявив, що у нього "два завдання. Перше – зробити Україну членом ЄС, друге – звільнити Юлію Тимошенко і Юрія Луценка. І я намагаюсь виконати їх разом. Надзвичайно складно, але я над цим працюю".

Колишній генеральний секретар НАТО та ЄС Хав’єр Солана відстоював європейський вибір, знову і знову агітував за вступ до Європи. Попри намагання прокоментувати неявку Януковича більш менш нейтрально, мимоволі таки засумнівався в його мудрості державного діяча. «Треба знати причину, чому він зараз не тут. Я не знаю. Якщо це політичні причини, то це – помилка. Тут зараз збирається багато людей. Це можливість звернутися до широкого кола людей і країн, які тут представлені».

Міністр фінансів РФ Алєксєй Кудрін підраховував вигоди від співпраці з Митним союзом і наголошував на "проблемах перекладу" між Україною та Росією, неузгодженості та непорозумінні. А підсумовуючи почуте від інших учасників, відзначив, що його країна вже давно співпрацює з ЄС і, попри все, рухається в європейський бік(!). Він не сказав напряму, що Україна займається дурницями і товче воду в ступі, обговорюючи вектори, а просто ніби ненавмисне спрогнозував, що має враження, що Росія швидше за Україну домовиться з європейськими бюрократами й укладе з ними угоду. А тому, мовляв варто зусилля України та Росії об’єднати.

Здивований скаргами віце-прем’єра Юрія Бойка на те, що з українцями всі поводяться так, як із учнями, і дають домашні завдання, а відтак ще й перевіряють їх, екс-президент Польщі Алєксандр Кваснєвскі сказав, що також мав такі самі думки, коли його країна готувалась до вступу в Європу, і це також його гнітило. Але «коли хочеш кудись увійти, мусиш повчитись і попрацювати, – сказав екс-президент Польщі. – Зате потім буде легше». Кваснєвський закликав порівняти досвід Греції та Польщі. Остання вступила в ЄС підготованою, бо з неї вичавили всі соки, а Греція натомість проігнорувала поради, тож і має тепер проблеми. «Якщо ви зробите це зараз, то потім будете успішними», – наголосив він.

Керівник «Сбербанку Росії» Герман Грєф явно був роздратований Кваснєвським і вимагав припинити тягнути Україну "будь куди", під яким він, як відразу ж виявилося, чомусь бачить саме ЄС, і в жодному разі не має слухати повчання усіляких там кваснєвських. Мовляв, Україна куди більша від Польщі і за потенціалом рівна Великобританії. "Україна і Росія – нерозривні", – підсумував він, – а "вибирати між Росією та Європою все одно, що вибирати між ланчем в Пінчука і обідом в Британської королеви на який присутніх не запрошували".

Бавитись в високу дипломатію більше не було сенсу і екс-президент Польщі озвучив те, що вже давно варто було озвучити європейським політикам. Можливо він притримував свій короткий спіч особисто для президента Януковича, а оскільки той не з’явився, то слухати довелось його представникам. «Я знаю, що ваша судова система цілком незалежна і ваші прокурори цілком незалежні, тож я вклоняюся перед цією незалежністю, – сказав не без сарказму в голосі Кваснєвскі. – Знаю, все, що діється в українській судовій системі із Тимошенко, Немирею і Власенком у цілком незалежних судах, все діється в незалежному правовому полі і не стосується політики. Але, якби я був українським політиком, мене б ця незалежність неабияк дратувала, позаяк створює серйозні проблеми для країни та її іміджу».

В якийсь момент стало зрозуміло, що тема розмови вичерпана і додати чогось суттєвого ніхто не може та й не хоче. Підсумовуючи почуте та сказане, міністр закордонних справ Кожара, чи то з голоду, чи натхненний російськими колегами заявив, що «ми (українці. – Ред.) молода голодна нація» А тому, «коли нам пропонують сало чи борщ, то ми хочемо і те, і те». Цікаво, що уже після повернення до України, на зустрічі із представниками ЄБА Леонід Кожара заявив, що Україна продовжує переговори з МС про формат співпраці і сподівається знайти компромісний варіант: "Можна говорити і про статус асоційованого членства". От такий "борщ" до європейського "сала".

А тим часом прихильники "східної кухні" набирають популярності і в парламенті. Під час зустрічі із своїм російським "другом" Владіміром Жіріновскім, спікер парламенту Володимир Рибак (який саме тоді відмовлявся виконувати українську конституцію та скликати позачергову сесію ВР на вимогу понад 150 депутатів від опозиції), заявив, що очікує "поглиблення партнерства" із Росією, оскільки це "не суперечить європейській інтеграційним прагненням". Прислужитися цьому має давно прогнозована (але за словам Рибака нарешті створена) міжфракційна група проросійських депутатів, чисельність якої наразі уже досягла 125 мандатоносців.

Чи тог збіг чи цілеспрямована тенденція, однак фактично одночасно прем’єр-міністр Микола Азаров написав у себе на Facebook, що він "прихильник того, щоб пересування в рамках нашої колишньої спільної держави відбувалося без жодних ускладнень для громадян наших країн". Про який безвізовий режим із ЄС може йтися? Хіба що за умови "спільного руху" до ЄС, який у Давосі знову запропонував російський десант.


Матеріали за темою:

Реклама
Новини за темою
Останні публікації згорнути
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
работа Харьков оптимизатор любовный гороскоп на год Жеральдин Пайя http://avtosale.ua/
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено