Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
25 січня, 2013   ▪   Роман Малко   ▪   Версія для друку

Український ланч у Давосі: вистава на тему багатовекторності

Як стверджує сам Пінчук, його ланч є всього лише майданчиком для дискусій, де учасники можуть висловитись і почути думки опонентів. І хоч, попри сподівання, цьогорічний майданчик з кількох поважних причин міг би стати не лише дискусійним, а й дещо конфліктним, цього не сталося
Український ланч у Давосі: вистава на тему багатовекторності
Фотогалерея: Український ланч у Давосі (зображень: 29)

На українському ланчі, що відбувся в рамках світового економічного форуму в Давосі, не лише пригощали голубцями й варениками з вишнями. Власне, не задля цього в одному з респектабельних готелів швейцарського курорту для багатіїв його було організовано. Привід виявився значно цікавішим. Учасникам запропонували обговорити вектори руху України. До Європи чи до Росії? ЄС чи Митний союз?

Як і варто було очікувати, думки з приводу цього питання розійшлися. Адже в гості до Пінчука, як дехто з учасників називає український ланч, що традиційно організовує фонд Віктора Пінчука, було запрошено дуже строкату публіку. Політики з України та світу, бізнесмени з багатьох країн, дипломати.

Як стверджує сам Пінчук, його ланч є всього лише майданчиком для дискусій, де учасники можуть висловитись і почути думки опонентів. І хоч, попри сподівання, цьогорічний майданчик з кількох поважних причин міг би стати не лише дискусійним, а й дещо конфліктним, цього не сталося.

До участі в обговоренні було запрошено шістьох спікерів. Ними цього року стали Арсеній Яценюк, лідер об’єднаної опозиції, Юрій Бойко, російський політик Олєксєй Кудрін, міністр закордонних справ України Олекій Кожара, колишній генеральний секретар НАТО і ЄС Хав’єр Солана і лідер ще однієї опозиційної сили Віталій Кличко. Все чітко пропорційно. Два опозиціонери, два представники влади, один важковаговик із ЄС і один менш важкий із Росії.

Втім, такий, на перший погляд, логічний розподіл сил виявився не дуже і прогнозованим. Звісно, кожен лив воду на свій млин. І не треба сумніватися, що представники влади хвалилися успіхами та поступом, жалілися на проблеми та нерозуміння з боку Європи і висловлювали сподівання на швидке порозуміння. Опозиція натомість наголошувала на гальмуванні реформ, політичних репресіях і необхідності рушати до Європи семимильними кроками. Хав’єр Солана, який уже зуби з’їв на українських політичних проблемах, певна річ, відстоював європейський вибір, а росіянин Олєксєй Кудрін казав про цифри та вигоди від співпраці і проблеми перекладу між Україною та Росією, неузгодженість і непорозуміння.

Однак така, здавалось би, прогнозована дискусія рано чи пізно мала б дещо розгарячіти. Річ у тім, що в бій на певному етапі мала вступити важка артилерія, яка, на відміну від спікерів, котрі потерпали від голоду на сцені, сиділа в залі за столами і смачно пережовувала вишукані страви.

Цікавих думок із приводу було висловлено чимало. І спіч кожного із промовців міг би зацікавити гурманів. Та не цитуватимемо всіх, а зупинимось лише на кількох показових моментах. Кому вже дуже цікаво знати про що йшла мова, може віднайти повний відеозапис події в інтернеті.

Отож. Який вибір логічно мала б зробити Україна і куди відтак рухатись. Цікаву думку щодо цього висловив, хоч як дивно, росіянин Кудрін. Він зазначив, що його країна вже давно співпрацює з Європою і, попри все, рухається в європейський бік. Кудрін не сказав напряму, що Україна займається дурницями і товче воду в ступі, обговорюючи вектори, а просто ніби ненавмисне спрогнозував, що має враження, що Росія швидше за Україну домовиться з європейськими бюрократами й укладе з ними угоду. Зайвий російський оптимізм? Ні, просто тонкий натяк на жирні обставини.

Ще більш промовисто порадив українській владі не перейматися, а вирішувати справжні проблеми, колишній президент Польщі Олександр Кваснєвський. Здивований скаргами Бойка на те, що з українцями всі поводяться так, як із учнями, і дають домашні завдання, а відтак ще й перевіряють їх, Кваснєвський сказав, що також мав такі самі думки, коли його країна готувалась до вступу в Європу, що також його гнітило. «Так воно і є. Коли хочеш кудись увійти, мусиш повчитись і попрацювати, – сказав екс-президент Польщі. – Зате потім буде легше». Порівняйте досвід Греції та Польщі. Остання вступила в ЄС підготованою, бо з неї вичавили всі соки, а Греція натомість проігнорувала поради, тож і має тепер проблеми. «Якщо ви зробите це зараз, то потім будете успішними», – наголосив Кваснєвський.

Коли вже ланч добігав кінця, коли на столах все було з’їдено, а спікери на сцені за щирим зізнанням Віталія Кличка «давилися слиною», дещо змінили вектори думок і представники української влади, перемістившись із питань політики до гастрономії та любові до ближнього. Міністр закордонних справ Кожара чи то з голоду, чи то натхненний деким із промовців із зали сказав, що «ми (українці. – Ред.) молода голодна нація» А тому, «коли нам пропонують сало чи борщ, то ми хочемо і те, і те». Не промовчав і міністр Бойко, сказавши на завершення свого заключного коментаря, що просто прагне порозумітися з опозицією для загального блага. «Ми хочемо бути разом з опозицією, щоб зробити багато для України».

Та перш ніж поставити крапку, слід зауважити ще один основний момент, без якого не минають жодні українські заходи в Давосі, – відсутність на них президента України. Насправді Янукович у Давосі цього року був, і всім про це відомо. Без нього не освятилась би угода з Shell, але чому він не з’явився принаймні на український ланч? Торік він таких заходів не ігнорував.

Версії розійшлися. Українські чиновники, присутні в Давосі, стверджують, що вони не надто цікавляться графіком керманича і, мабуть, той мав якісь важливіші справи, якщо поїхав геть. Опозиціонери переконані, що Янукович злякався критики і неприємних закидів у свій бік з її вуст. І не лише з її, жоден із європейських політиків, котрий брав слово, не оминув теми політичних репресій в Україні. Не всі, звісно, говорили про це відверто, але і натяків часом достатньо, аби все стало зрозумілим.

І така ситуація справляє враження, що Віктор Федорович мав рацію. Він повівся, як для себе, дуже розумно, що у Давосі ходив лише проторованими стежками і не з’явився на український ланч. Інакше він би почув про себе і країну, якою по-царськи править, чимало неприємних речей. Часи, коли європейці слухали нісенітниці з боку української влади про справедливий український суд і невтручання влади в його справи, минули безповоротно. І найяскравішою ілюстрацією того нехай стануть слова екс-президента Польщі Кваснєвського, який вже і не зовсім політичний пенсіонер, бо, подейкують, повертається у велику політику. «Я знаю, що ваша судова система цілком незалежна і ваші прокурори цілком незалежні, тож я вклоняюся перед цією незалежністю, – сказав не без сарказму в голосі Кваснєвський. – Знаю, все, що діється в українській судовій системі із Тимошенко, Немирею і Власенком у цілком незалежних судах, все діється в незалежному правовому полі і не стосується політики. Але, якби я був українським політиком, мене б ця незалежність неабияк дратувала, позаяк створює серйозні проблеми для країни».

Кваснєвський натякнув, що ці проблеми і помилки, які їх спричинили, слід негайно виправляти і не тупцювати на місці, а рухатись до поставленої мети, якою є членство в ЄС.

На завершення була кава і приємне спілкування в кулуарах. Але перед тим, як і годиться на таких приємних і майже родинних заходах, все завершилось спільним фотографуванням. Всі на сцену, звичайно, не змогли втиснутися, але хто дуже хотів, потрапив. Хоч як крути, а це – історія…


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Кількість українських бранців на території Росії та окупованого Криму зростає, однак досі не налагоджено механізму переговорів про їх визволення
    28 березня, Станіслав Козлюк
  • Картина білої американської художниці, яка зображує загиблого чорношкірого підлітка, спровокувала бурхливу суперечку щодо того, чи має хтось право говорити про чужий травматичний досвід, а також вкотре спростувала філософську тезу, згідно з якою «автор помер».
    28 березня, Олена Кухар
  • Як комп’ютерні віруси зменшують боєздатність і чиє засоби убезпечитись від них
    28 березня, Юрій Лапаєв
  • Моє свідоме життя почалося на проспекті Миру, у панельній дев’ятиповерхівці під номером 54, де з балкона на шостому поверсі було видно чи не всеньке місто, бо тоді ще свічки новобудов не затуляли ані острівця на Південному Бузі, ані дальніх околиць Ракового, де жила моя бабуся та які можна було розгледіти в дитячий бінокль.
    28 березня, Юрій Даценко
  • Франція досить боязко ставиться до надання безвізового режиму для України через проблеми власної внутрішньої політики.
    27 березня, Алла Лазарева
  • Перший заступник міністра закордонних справ України Вадим Пристайко розповів Тижню про нещодавні переговори, що відбулися в Парижі в рамках “нормандського формату”, на які несподівано не приїхали представники РФ.
    27 березня, Алла Лазарева
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2017 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено