Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
21 січня, 2011   ▪   Версія для друку

На всіх язиках усі заговорять?

ОБСЄ переконана, що мета законопроекту про мови не має нічого спільного з мовним лібералізмом та захистом прав меншин. Ідеться про утвердження російської мови як де-факто державної
Матеріал друкованого видання
№ 3 (168)
від 21 січня, 2011
На всіх язиках усі заговорять?
Такого в історії ОБСЄ ще не було, щоб вла­­да держави–чле­­на цієї організації руками й вустами своїх вірних глашатаїв підривала зсередини функціонування й розвиток державної мови. Верховний комісар Організації з безпеки і співробітництва в Європі у справах національних меншин Кнут Воллебек у своє­­му листі до спікера Верховної Ради Володимира Литвина від 20 грудня 2010 року, не втримавшись, відверто зауважив: фактично кинути напризволяще державну мо­­ву за рахунок дерегуляції її вживання й одночасно ут­­верджувати іншу, недержав­­ну, – це просто унікально. Це пряма дорога до дезінтеграції всієї країни. У листі пан Воллебек викладає результати свого аналізу законопроекту «Про мови в Україні» №1015-3. Голова парламенту мав передати його депутатам. Але чомусь не надто поспішав це робити. Нижче Тиждень наводить деякі коментарі верховного комісара щодо норм проекту закону. 

ПРАВА МЕНШИН

Проект закону про мови в Україні
«...Регіональна мовна група – група осіб, що проживає в певному регіоні (населеному пункті), яка переважно вживає одну й ту саму мову». (ст. 1)

«До кожної мови... застосовуються заходи, спрямовані на використання регіональних мов або мов меншин, що передбачені у цьому Законі, за умови якщо кількість осіб, – носіїв регіональної мови, що проживають на території, на якій поширена ця мова, складає 10 відсотків і більше чисельності її населення (ч. 3 ст. 8)».

ОБСЄ 
Запропоновано підхід, за яким головним критерієм є «вживання» мови, а не її вибір. У регіонах, в яких домінує певна мова, чи то державна, чи то міноритарна, вживання мови не обов’язково збігатиметься з вибором індивідуума, оскільки він, найімовірніше, буде змушений із соціальних та економічних міркувань послуговуватися домінантною мовою. Такий критерій завдаватиме шкоди інтересам насамперед носіїв дрібніших міноритарних мов. Варто зауважити, що оновленої статистики щодо лінгвістичних уподобань українських громадян просто немає. А такі дані є неодмінною умовою застосування норм законопроекту, зокрема норм частини 3 статті 8. Тому єдиним легітимним джерелом відповідної інформації є перепис 2001 року, зокрема та його частина, що стосується рідної мови респондентів (67,5% визнали рідною українську, 29,6% – російську).


Проект закону про мови в Україні
«Державна мовна політика України базується на визнанні та всебічному розвитку української мови як державної та гарантуванні вільного розвитку російської мови, інших регіональних мов або мов меншин...» (ч. 1 ст. 5)

«...до регіональних мов України, до яких застосовуються заходи, спрямовані на використання регіональних мов, що передбачені у цьому Законі, віднесені мови: російська, білоруська, болгарська, вірменська, гагаузька, ідиш, кримськотатарська, молдавська, німецька, новогрецька, польська, ромська, румунська, словацька та угорська» (ч. 2 ст. 8).

ОБСЄ 
Хоча формально йдеться про захист і підтримку не лише російської, а й «інших регіональних і мов меншин», у решті положень законопроект майже повністю сфокусований на захисті й підтримці саме російської та не пропонує адекватної підтримки меншим регіональним мовам. Такий підхід викривляє об’єкт і мету міжнародних правових механізмів із захисту прав людини та меншин. Його головні протекціоністські інструменти стосуються лише тих мов, які набудуть статусу регіональних, оминаючи ті, які на нього не претендуватимуть. При цьому в законопроекті не врегульовано, як статус регіональної мови буде пов’язаний із різними адміністративно-територіальними одиницями – областями, районами, містами, селами.

МЕДІА

Проект закону про мови в Україні
«Телерадіоорганізації України можуть на власний розсуд вести мовлення державною мовою, російською, іншими регіональними мовами, мовами міжнародного спілкування та іншими мовами, – як однією, так і кількома. Для державних загальнонаціональних телерадіоорганізацій частка мовлення державною мовою має становити не менше 60 відсотків, російською мовою – не менше 20 відсотків загального обсягу добового мовлення». (ч. 3 ст. 25) «Мова друкованих засобів масової інформації визначається їх засновниками відповідно до установчих документів». (ч. 6 ст. 25) Частина 4 цієї статті 25 знімає також будь-які вимоги щодо мови аудіовізуальних творів, ідеться, зокрема, і про рекламу.

ОБСЄ 
Майже цілковита ліквідація регулювання та обмежень, які гарантували використання державної мови у телемовленні та пресі, особливо в приватному секторі, може серйозно позначитися на становищі української мови. Ринкові вимоги й асиметричний білінгвізм в Україні сприятимуть імпорту та виробництву російськомовних програм, фільмів та публікацій. Запровадження такої дерегуляції – унікальний випадок в історії ОБСЄ. Всі її країни-члени навпаки прагнуть закріпити законодавчо адекватну присутність державної мови в медіа, особливо на телебаченні.


Додаткові зауваження і висновок

Проект закону про мови в Україні
«Жодне з положень цього Закону про заходи щодо розвит­ку, використання і захисту регіональних мов або мов меншин не повинне тлумачитися як таке, що створює перешкоди для володіння державною мовою». (ч. 9 ст. 8)


ОБСЄ 
Підхід і зміст законопроекту, на жаль, можуть спричинити значне зниження інтересу до державної мови, зменшення можливостей її вивчення у більшій частині України, що лише поглибить наявні лінгвістичні поділи. Замість «зміцнення єдності українського суспільства» (ст. 2) такий закон може призвести якраз до протилежного. У законі немає гарантій захисту мовних прав громадян, які хотіли б послуговуватися українською в регіонах, де домінуватиме регіональна мова, тобто йдеться саме про меншість з-поміж меншості, яка на загальнонаціональному рівні є більшістю. Законопроект також жодним чином не врегульовує питання фінансування передбачених ним заходів.

МІСЦЕВІ ОРГАНИ ВЛАДИ

Проект закону про мови в Україні
«Акти місцевих органів державної влади та органів місцевого самоврядування приймаються і публікуються державною мовою. У межах території, на якій поширена регіональна мова… акти… приймаються державною мовою або цією регіональною мовою та офіційно публікуються обома мовами, причому обидва тексти мають рівну юридичну силу». (ч. 2 ст. 11) Регіональна мова використовуватиметься нарівні з державною також у роботі, діловодстві і документації місцевих органів державної влади і місцевого са­­моврядування (ч. 1 ст. 12), під час виборів і референдумів (ст. 13). Судочинство також може здійснюватися регіональною мовою за клопотанням сторони процесу су­­ду (ч. 1 ст. 15).

ОБСЄ 
Аналіз лінгвістичної та географічної ситуації в Україні та структури її населення дає змогу усвідомити, що російська як мова, яку вживає 10% і більше населення певної області, використовуватиметься нарівні з державною в більшості областей України. На практиці решта міноритарних мов узагалі випадають із зони регулювання. Отже, такий закон досягне єдиної беззаперечної мети – використання російської нарівні з державною у більшій частині України. Законопроект також не містить жодного положення, яке б вимагало від державних службовців володіння державною мовою України.


ОСВІТА
Проект закону про мови в Україні
«Громадянам України гарантується право отримання освіти державною мовою і російською мовою…»(до цього додаються ще регіональні мови). (ч. 2 ст. 21)

«Потреба громадян у мові навчання визначається в обов?язковому порядку за заявами про мову навчання, які надаються учнями (для неповнолітніх – батьками…), студентами при вступі до державних і комунальних навчальних закладів». (ч. 3 ст. 21)

«Державні і комунальні навчальні заклади у встановленому порядку створюють окремі класи, групи, в яких навчання ведеться іншою мовою, ніж у навчальному закладі в цілому, за наявності достатньої кількості відповідних заяв...» (ч. 4 ст. 21)


ОБСЄ 
Реформи в освіті, запропоновані в законопроекті, суперечать попереднім рекомендаціям Верховного комісара ОБСЄ у справах національних меншин, відповідно до яких освітня система має забезпечити баланс між метою збереження та розвитку ідентичностей і мов меншин та їхньою інтеграцією до суспільства, у якому вони живуть. Законопроект сприятиме формуванню одномовної освітньої системи в школах, де навчатимуться представники меншин, що не дасть змоги їм досягти достатнього рівня володіння державною мовою. Самі лише уроки української мови та літератури не можна вважати базою для опанування державної мови на високому рівні.
Розяснення від ОБСЄ цілей Європейської хартії регіональних мов

«Будь-яке послаблення державної або офіційної мови (мов) суперечить духу Хартії. Захист і підтримка регіональних та міноритарних мов не мають провадитися за рахунок державної чи офіційної мови (мов)»




Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Як Польщі вдалось уникнути обсягів тіньової економіки, з якими зіткнулись Україна та інші колишні республіки СРСР
    11 грудня, Ольга Ворожбит
  • Нелегальний бізнес має у Франції досить спокійне життя
    11 грудня, Алла Лазарева
  • Ось уже два з половиною роки триває конфлікт на Донбасі, і весь цей час сотні тисяч людей живуть за межами своєї малої батьківщини, бо були змушені поїхати з Донецька.
    11 грудня, Станіслав Васін
  • Корупційні скандали не рідкість і для деяких країн-членів ЄС, особливо, для тих, хто приєднався до спільноти після тривалого перебування в орбіті СРСР.
    10 грудня, Ольга Ворожбит
  • Ліберали намагаються уникнути поразки, підтримуючи протекціонізм і посилення прикордонних режимів
    10 грудня, The Economist
  • Перший російський військовий, якого я побачила, був майже точною копією президента своєї держави. Невисокий, з типовою зовнішністю, усміхнений, але абсолютно холодний до всього, що не стосувалося безпосередньо його. Зовнішність прекрасно підійшла б для розвідника: типовий чоловік між 30 та 40 роками, швидше худорлявий, без виразних ознак ані в рисах обличчя, ані в мові.
    10 грудня, Вікторія Малишева
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено