Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи
13 грудня, 2012   ▪   Мілан Лєліч   ▪   Версія для друку

Віце-спікер Руслан Кошулинський: «Наше завдання – зламати запроваджені Литвином принципи роботи парламенту»

Незадовго до обрання заступником голови парламенту, свободівець Руслан Кошулинський розповів Тиждень.ua про мету своєї діяльності на новій посаді, боротьбу з «тушками» і скандали довкола «Свободи».
Віце-спікер Руслан Кошулинський: «Наше завдання – зламати запроваджені Литвином принципи роботи парламенту»

Новообраний нардеп Руслан Кошулинський зробив карколомний стрибок у своїй кар’єрі – з крісла голови фракції «Свободи» у Львівській міськраді пересів у крісло віце-спікера Верховної Ради. Хоча досвід минулої каденції свідчить, що ця посада є не надто впливовою – чекати черги на ведення засідання віце-спікер може місяцями – Кошулинський вважає своє призначення важливим для перспектив «Свободи» в цілому та запевняє, що не мав особистої амбіції йти в керівництво парламенту.

Тиждень.ua: Як ви будете співіснувати в одній президії з комуністом Ігорем Калетніком?

Мій життєвий досвід достатньо вагомий. Я об’їхав увесь колишній Радянський Союз, від Находки до Бресту, мав різні роботи: мив золото в тайзі, працював кухарем, технологом, виріс в спортінтернаті – тож можу знаходити спільну мову з різними людьми.

Розумієте, Кошулинський в президії – це вже не Кошулинський як такий, а представник опозиційних фракцій, не лише «Свободи». І він має представляти і урівноважувати фракції у президії. Ми не можемо втрачати голос в президії, у погоджувальних радах, ми мусимо тримати руку на пульсі – інакше навіщо тоді політичні партії взагалі беруть участь у виборах і змагаються за владу?..

Тиждень.ua: Ви сказали, що опозиція має врівноважувати більшість в президії. Але досвід минулого скликання свідчить, що посада віце-спікера має набагато меншу вагу, ніж навіть посада першого віце-спікера, не кажучи вже про посаду голови ВР. Можливо, «Батьківщина» тому й відмовилась від цієї посади, яку раніше займав її представник Микола Томенко?

Але з іншого боку – чи могли ви місяць-два тому уявити, що представник націоналістичної фракції буде заступником голови Верховної Ради? Ми не поспішаємо. Ця посада – це певна сходинка, певний досвід, певні знання, не лише для Кошулинського, а для «Свободи», тобто це інший щабель взаємин у політичній шахівниці. «Батьківщина» вже має цей досвід і більше його не потребує, а «Свобода» його лише набуває.

Ми не приховуємо, що будемо прагнути до максимальних висот у політиці. І Кошулинський потім зможе передати своїм побратимам набуті вміння й навички.

Тиждень.ua: Ви вже сформували для себе перелік головних завдань на новій посаді?

Я не готувався на цю посаду, я готувався до іншого напрямку роботи - в бюджетному  комітеті. Заступник спікера, з одного боку, має функції, делеговані йому головою ВР, з іншого - функції щодо зв’язків з суддівськими колами, щодо інформаційного забезпечення тощо. Але все ж таки депутатську направленість і напрацьовані задумки по змінах до певних законів теж хотів би зреалізувати.

Має бути дуже жорстке слово і розуміння щодо зміни взаємин у парламенті. Ті взаємини, які мали місце в підготовчій групі, мені не сподобались. Це лінія Литвина – звичка протискувати питання чи часом, чи кількістю, думаю, ми зможемо зламати цей механізм.

Ця Рада вперше за 10 років обрана за змішаним принципом. І ніколи в Раді ще не було такої великої та монолітної правої ідеологічної сили. Це означає, що виборець кардинально змінив напрямок, дав депутатам завдання, і голова та його заступники – це барометр, який мав би це відображати. Наша мета - зміна традиції в сесійній залі, коли застосовуються принципи народовладдя. Бо сьогодні ситуація як в анекдоті: «Це наша корова і ми її доїмо».

Тому завдання на п’ять років – зламати свідомість депутатів, але для цього треба буде робити радикальні кроки, ламати запроваджені Литвином принципи.

Тиждень.ua: Ви не вважаєте, що зрада депутатів Табалових кидає певну тінь і на вашу фракцію – адже ви є партнерами «Батьківщини»? І чому взагалі, на вашу думку, після всіх запевнень та обіцянок щодо чистоти списків «тушки» з’явилися одразу?

З мого боку було б некоректно говорити про це – адже це проблема наших партнерів і відповідь вони мають знайти самі для себе. Зрозуміло, що це є боляче. Тому ми були серед тих, хто висловив своє ставлення до негідного вчинку цих двох депутатів – негідного з ідеологічної, політичної, людської точки зору. Якщо взяти до уваги європейські парламенти, то там будь-яку людину, яка змінила свою ідеологічну приналежність, чекала б політична смерть. І для цього навіть закону не потрібно, існує традиція. Тому ми й показали, що люди, котрі йшли від опозиційних політичних сил, прикривалися їхніми іменами, вчинили негідно.

Тиждень.ua: Як діятиме «Свобода», якщо з’являтимуться нові «тушки»?

В такий самий спосіб. «Тушок» потрібно карати і у побутовий спосіб: не подавати руки, розклеїти фотографії у під’їзді тощо – щоб всі сусіди й родичі знали, що ця людина не має честі. Якщо покарання за зраду не врегульовано законодавчо, то ми маємо у такий моральний спосіб народити таку традицію.

Тиждень.ua: Одразу після виборів «Свобода» опинилася в епіцентрі кількох скандалів: мається на увазі марш ваших прихильників у Харкові, де лунали пронацистські гасла та вислів вашого колеги Ігоря Мірошниченка про «жидівку». Навіщо ви на рівному місці даєте приводи своїм опонентам вас критикувати і поглиблювати стереотипи щодо «Свободи», які існують у частини суспільства?

Тоді треба сказати: навіщо Тягнибок говорив ті слова на Яворині у 2004 році? Ми зараз бачимо, що практично відродження СНПУ, як раніше називалася «Свобода», відбулося після Яворини. Ясно, що це не епатажність. Так, ми є ось такі, які ми є.

Тиждень.ua: І це не помилка?

Можливо, організаційного характеру. Якщо ти хочеш щось зробити, ти маєш це підготувати, узгодити, озвучити і відстояти позицію, а не вискакувати, як Пилип з конопель. У нас за такі речі можна отримати партійне покарання.

Тиждень.ua: Мірошниченко отримав покарання?

Дозвольте уникнути відповіді на це питання, адже Мірошниченко зараз теж є депутатом Верховної Ради і рівним мені в партійній ієрархії.

Щодо Харкова – мала місце організаційна помилка, коли люди з інших організацій долучилися до партійного заходу, а з ними не проведено відповідну роз’яснювальну роботу і їх не було зупинено. Там покарання партійне точно мало місце.

Біографічна нота

Руслан Кошулинський народився 9 вересня 1969 року у Львові. 1986-го року закінчив Львівську спеціалізовану школу-інтернат спортивного профілю, потім – Кооперативний технікум.

 У 2006-му закінчив Тернопільський державний економічний університет за спеціальністю «Право». У 1987-1989 служив у Радянській армії. Працював на різних підприємствах інженером, завідувачем виробництва, а також кухарем у старательських артелях у Росії. З 2004-го – помічник народного депутата. З 1997-го року – член Всеукраїнського об’єднання «Свобода». Член Політвиконкому ВО «Свобода».

У 2010-му був обраний депутатом Львівської міської ради, очолював фракцію «Свободи» у Львівській міськраді.


Матеріали за темою:

--> --> -->
Реклама
Останні публікації згорнути
  • 16 січня 2015-го десантники 25-ої бригади отримали наказ здійснити марш зі свого місця розташування до південно-західної околиці Авдіївки (мікрорайон Хімік). Разом з десантниками в цей сектор висунулися й бригадні артилерійські підрозділи.
    28 червня, Анатолій Шара
  • Хто і як сьогодні змінює Конституцію України? Який зв’язок між цими нововведеннями та ключовими реформами в державі? Про це Тижню розповів експерт із конституційного та адміністративного права, голова правління Центру політико-правових реформ Ігор Коліушко
    28 червня, Анна Корбут
  • Протягом тижня західні ЗМІ писали про візит Володимира Гройсмана до Берліну, значення Brexit для України, стабілізацію української економіки та переклад книги Олега Шинкаренка на англійську
    28 червня, Віталій Рибак
  • Багато блогерів та журналістів вже не раз робили аналіз справ «молодих, але невизнаних» республік. Хтось перевіряв бюджети, дехто слідкував за темпами виробництва на окупованих територіях. Інших цікавив політичний бомонд Донецьку чи Луганську.
    28 червня, Павло Василів
  • Чи варто змінювати Конституцію, порушуючи її, і чому нинішні інновації не доведуть до добра? Колишній генпрокурор, суддя КСУ у відставці Віктор Шишкін на прохання Тижня проаналізував новітній конституційний процес в Україні
    28 червня, Роман Малко
  • Чимало проблем, пов’язаних з українським Основним Законом, стали результатом спроб вибудувати його на ґрунті радянської конституційної спадщини, яка не відповідає новим реаліям
    27 червня, Олександр Крамар
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
работа Харьков оптимизатор любовный гороскоп на год Жеральдин Пайя http://avtosale.ua/
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено