Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи
7 грудня, 2012   ▪   Спілкувалися: Олександр Михельсон   ▪   Версія для друку

«Права рука Яценюка» Андрій Пишний: Створення єдиної партії на базі Об’єднаної опозиції - неминучий процес

В інтерв’ю Тиждень.ua Андрій Пишний висловив оптимізм щодо перспектив об’єднаної опозиції, котрий може видатись дещо наївним більш досвідченим і цинічним політикам
«Права рука Яценюка» Андрій Пишний: Створення єдиної партії на базі Об’єднаної опозиції - неминучий процес

У кабінеті Андрія Пишного висять інсталяції його давнього приятеля, західноукраїнського художника, стоять фотографії дружини та двох дочок, і лежать примірники журналу «Тиждень». «Злі ви», - напівжартома каже політик про журналістів. Про картини розповідає: «Першу я купив, коли тільки приїхав до Києва, дорого, а в мене ще й квартири не було». Кілька років тому Пишний практично повністю втратив слух, тому інтерв’ю зазвичай дає за окремим столиком під стінкою в своєму кабінеті, де для цього найкраща акустика.

Кандидат юридичних наук та фахівець із банківської справи, Пишний почав у 2000 році працювати начальником юридичного відділу Ощадбанку, доріс там до першого заступника, а в 2004 – 2005 роках виконував обов’язки голови. З травня 2007 до червня 2009 року був заступником секретаря Ради нацбезпеки й оборони. До Верховної Ради VIIскликання пройшов як 19 номер списку ВО «Батьківщина».

Новоспечений політик, котрий за два дні до минулих парламентських виборів відзначив своє 38-річчя, користується великою довірою Яценюка: у «Фронті змін» він очолював комітет партійного контролю, а під час кампанії був одним із заступників голови виборчого штабу.

«КРАЇНУ ЧЕКАЄ НЕЙМОВІРНО СКЛАДНИЙ РІК»

Тиждень.ua: Андрію Григоровичу, як вам Державний бюджет на 2013 рік?

Депутати отримали проект бюджету, якщо не помиляюся, лише ближче до обіду 4 грудня. З того, що кидається в очі, назву зміну акцентів: від бюджету насолоди до бюджету палиці. За все знову платитиме народ: з українських підприємств зберуть на 1,6 млрд. грн. менше податку на прибуток, натомість планують зібрати на 1 млрд. грн. більше податку з фізичних осіб, тобто громадян.

Так само не видно дна боргової ями, в яку Україна стрімко летить уже третій рік – прямий та гарантований державний борг притул наблизився до астрономічних 600 млрд. грн.     

Загалом, проблема ще й в тому, що бюджетні параметри за урядування Януковича – Азарова часто-густо немає сенсу обговорювати. Це фікція. Візьмімо той же бюджетний дефіцит – базовий показник, за яким оцінюють стан «здоров’я» державних фінансів. Він перетворився на щось аморфне.

На початку 2012 року бюджет дефіцит становив 8 мільярдів, але лише протягом третього кварталу уряд збільшив діру до 38 млрд. І це також  пуста цифірь, бо для розуміння реального бюджетного дефіциту треба додати до цього офіційний дефіцит Пенсійного фонду – майже 12 мільярдів, державні гарантії (в тому числі по НАК «Нафтогаз України») – майже 70 мільярдів, 40 мільярдів неповернутого ПДВ, 16 мільярдів переплаченого податку на прибуток… Складіть докупи й порівняйте – виходить, що реальний дефіцит на порядок перевищує запланований.   

Така ж ситуація і в проекті бюджету 2013 року. Офіційний дефіцит – 50 млрд. грн., 3,2 % ВВП. Однак забули порахувати дефіцит Пенсійного фонду – 40 млрд. грн., фінансова підтримка через облігації державної внутрішньої позики «Нафтогазу» та Ощадбанку - 8 млрд. грн. та 1,4 млрд. відповідно, позику Аграрному фонду – 5 млрд. грн. державні гарантії – 50 млрд. грн. Отримуємо, що реальний дефіцит – не менше 9 % ВВП! Усе це означає, що базові макроекономічні показники на сьогоднішній день не просто мають розмиті контури, а їх не існує, як таких. Бюджетне планування мертве.

Читайте також: Чим небезпечний бюджет-2013

Тиждень.ua: Але якщо все дійсно так погано, як взагалі зможе існувати держава в наступному році?

Країну чекає неймовірно складний рік. Внутрішня некомпетентність та ненажерливість  сумуються з зовнішніми викликами. Треба розуміти, що цей бюджет писався «на коліні», поспіхом та не відображає нічого, окрім намагання Януковича втримати за будь-яку ціну владу. Через це найбільше зросло фінансування генпрокуратури – на 550 млн. грн., СБУ - на 160 млн., на «громадський порядок» виділено вдвічі більше, ніж на оборону країни – 15 проти 37. Головний ворог влади – всередині країни. 

Саме через це це Януковичу «кров з носа» потрібно було протягнути бюджет через підконтрольну Верховну Раду VIскликання. Політичний маразм: агонізуючий (відставлений) уряд – передав бюджет мертвій Верховній раді. От і вийшов не бюджет, а кошторис війни проти власного народу.

Янукович відчуває, що парламент наступного скликання буде набагато складнішим для нього. Я буквально вчора був на ефірі одного з телеканалів, так один з учасників, депутат від Партії регіонів, відверто там визнав: ми не розуміємо, як працювати з новим парламентом та опозицією в цьому парламенті.

Українці проголосували за опозиційні партії. Опозиційна «трійка» разом отримала за списками абсолютну більшість та понад 10 мільйонів голосів. Тому навіть попри спотворення  реальних політичних настроїв за рахунок мажоритарників новий парламент буде кращим за діючий.

Пропрезидентська більшість не складається. Точніше, вона буде складатися ситуативно, її доведеться Януковичу складати кожного разу заново. І, звісно, головне досягнення суспільства в тому, що у влади ніколи не буде 300 голосів під зміну Конституції. Це, до речі, пояснює, чому нинішня більшість із таким поспіхом, всупереч регламенту і Конституції, ухвалила закон про всеукраїнський референдум, котрий після його відхилення два з половиною роки пролежав у комітеті на полиці.

Тиждень.ua: Раз уже ви торкнулися цього питання – чи є загроза перетворення референдуму на інструмент здійснення президентом влади в обхід парламенту?

Абсолютно. Цей інструмент дозволяє реалізувати план з узурпації влади. Цей закон дає можливість змінювати Конституцію та приймати закони без участі парламенту. Також він дає Януковичу можливість «освячувати» рішення, пов’язані з такими базовими питаннями, як суверенітет та територіальна цілісність держави. Допускаю, що, оговтавшись після поразки на виборах, Банкова усвідомила, що програла – країна отримала парламент, який може стати на заваді узурпації влади та буде вогнищем опозиційних настроїв.

Головна цінність нового парламенту не в тому, що він може зробити, а в тому, чому він має завадити. Тому влада почала шукати обхідних шляхів, і реанімований антиконституційний закон про референдум – це один з них.            

Закон виписаний таким чином, що той, хто формулює питання, може багато в чому запрограмувати відповіді. Виконавча вертикаль повністю контролює процес підрахунку голосів. Центрвиборчком навіть не публікує результати – а просто «оголошує»! І саме ЦВК, за цим законом, визначає відповідність чи невідповідність Конституції питань, які виносяться на референдум. А як працює ЦВК, ми бачили місяць тому, коли вони ніяк не могли встановити результати виборів у так званих «проблемних» округах, навіть маючи на руках протоколи з мокрими печатками.

Тиждень.ua: Ви очікуєте проведення через референдум тих чи інших небезпечних для державності рішень?

Так. Справа в тому, що для Януковича починаються складні часи. Жодних ілюзій не залишилось.  Час зараз грає на українське суспільство, тому що Партія регіонів стикається з наслідками своєї брехні про «стабільність» і «покращення». Відтак влада намагатиметься вкидати через референдум питання, які поляризують суспільство.

Вони  постійно цим займаються, аби відволікти громадську увагу. Так було, наприклад, в липні місяці, коли вони «продавили» закон про нищення української мови. За рахунок цього їм вдалося мобілізувати свій електорат…

Тиждень.ua: Але протилежний табір теж мобілізувався – погляньте на відсотки тієї ж «Свободи».

Дійсно, та ініціатива спрацювала в обидва боки. Але суть в іншому: за три роки правління Януковича умовний поділ країни на Схід-Захід втратив мобілізуюче значення, таке важливе для Партії регіонів. Суспільство почало гуртуватись по лінії влада – народ.  Тому, вкинувши провокаційну тему, Банкова намагалась відволікти увагу суспільства від соціально-політичної ситуації та спрацювати на розкол країни.

Хоча розколу як такого не сталось:  навіть на Донбасі, куди регіонали спрямовували всі ресурси, за опозиційні партії проголосувало 12 %, понад 21 % в Криму, 38 % на Дніпропетровщині, 39 % на Херсонщині…

Тож, повертаючись до закону про референдум, я не виключаю, що його використовуватимуть для поляризації суспільства в критичні для Партії регіонів моменти з метою нав’язати свій руйнівний сценарій для країни, який не має нічого спільного з реальними потребами та інтересами людей. 

Читайте також: Українська проєвропейська більшість стала фактом

Тиждень.ua: І що ж опозиція може зробити з цим законом?

По-перше, не визнавати цей закон. По-друге, ми працюємо над оскарженням цього закону в Конституційному суді. По-третє, необхідно налагодити ефективну комунікацію із суспільством, яке б так само рішуче висловило своє неприйняття даного закону.

Це, до речі, першочергове завдання – організація не лише дієвої опозиції в парламенті, а й постійна комунікація з суспільством з метою активного залучення його до політичного життя. 

Тиждень.ua: Як у рамках такої комунікації пояснити ініціативу про скасування на референдумі статей Кримінального кодексу, за якими сидять Тимошенко й Луценко? Виходить, ви проти закону, але не проти ним скористатись?

Особисто я не тішу себе сподіваннями, що влада допустить такий референдум. Та й Конституція забороняє проведення референдуму з питань амністії. Однак треба використовувати будь-які можливості, щоб припинити політичні переслідування й повернути Тимошенко та Луценка до активної безпосередньої політичної діяльності, чого, природно, не може бути, поки вони не на волі. Це жодним чином не знімає принципових правових і політичних заперечень щодо формату цього закону.

Я, взагалі, не заперечую референдуму як форми безпосередньої демократії. Але ж зміст демократії – це процедура, чи не так? А в даному випадку процедура виписана таким чином, що референдум матиме стільки ж спільного з демократією, як вирок Тимошенко – з правосуддям! На референдум не повинні виносити десять чи двадцять запитань. Не повинні виносити цілі законопроекти – це все одно, що школяра змушувати довести теорему Ферма.

А оцініть такі формулювання: висловлення президентом чи Верховною Радою позиції щодо винесених на референдум питань не є агітацією. Водночас засоби масової інформації та їхні посадові особи та творчі працівники не мають права висловлюватись щодо референдуму без відповідної проплаченої угоди…

«ЗА УМОВИ ПЕРСОНАЛЬНОГО ГОЛОСУВАННЯ БІЛЬШОСТІ НЕ ІСНУВАТИМЕ»

Тиждень.ua: Все ж таки, як опозиція скасує чи змінить закон про референдум? Адже Конституційний суд у нас не менш незалежний та об’єктивний, ніж ЦВК.

Під тиском суспільства через парламент.

Тиждень.ua: А де взяти голоси?

Зверніть увагу, як зараз змінюються суспільні настрої.  Економічна криза, безпорадність уряду, міжнародна ізоляція… Тому мажоритарники, та й інші депутати, які реально оцінюють ситуацію, розумітимуть: режим слабшає. Тобто у новій Раді матимемо нестабільну ситуацію.  Відтак опозиції, отримавши 180 мандатів, довівши свою інакшість, налагодивши комунікацію із суспільством (це принципова річ), цілком під силу стати  центром тяжіння в парламенті. 

Тиждень.ua: На яких правових підставах Рада може скасувати закон про референдум?

Достатньо вже того, що він суперечить Конституції. Адже вона чітко регламентує процес внесення у неї саму. За Конституцією, робити це без участі парламенту не можна. Далі, в процесі його ухвалення було порушено усі мислимі вимоги регламенту Верховної ради. Закон суперечить низці рішень Конституційного суду та ігнорує вимоги Венеціанської комісії.  

І це не все. Адже ґрунтовний юридичний аналіз того документу провело ще Головне юридичне управління Верховної Ради. Вони дали 16-сторінковий висновок, де чітко вказано, що закон дає можливість адміністративно впливати на результати референдуму на всіх етапах його проведення! Від формулювання питань і формування комісій – до підбиття підсумків. Написано і про порушення регламенту, і багато про що.

Читайте також: Режим Януковича хоче позбавити громадян права впливати на владу

Тиждень.ua: Щодо порушень регламенту і Конституції. Регіонали ніби погодились на відповідний закон, але як ви збираєтесь забезпечити його дію?

Технічно все просто. Є система «Рада-3», інстальована за спікерства Арсенія Яценюка. Вона ще відтоді готова до роботи. Але тоді Партія регіонів «завалила» постанову про її введення в дію. І зараз вони теж намагаються відійти від цього моменту. Юридично – ще простіше. Персональне голосування – пряма вимога Конституції.  

Тиждень.ua: Які висувались аргументи проти персонального голосування?

Немає у них ніяких аргументів. Хоча логіка зрозуміла: у них немає стабільної кількості голосів. За умови дотримання вимоги Конституції щодо персонального голосування ні більшості, ні навіть фракції Регіонів де-факто не існуватиме.  

Тиждень.ua: А опозиція існуватиме?!

Для опозиції це неймовірно принципова річ! Для нас одне з першочергових завдань – повернути в український парламент законність. Сьогодні настав критичний момент. Тому питання про особисте голосування треба ставити дуже жорстко. Якщо опозиція не забезпечить дотримання вимоги про персональне голосування, Янукович продовжить наступ і зможе провести не тільки закон про референдум, а що завгодно.  

Вони ж просто не звикли працювати в парламенті! Утримуючи холуїв з мандатами вони звикли «працювати» в кабінетах, в ресторанах, в мисливських угіддях… А для опозиції повернути законність – принципово. Ми повинні довести свою інакшість порівняно з опозицією в попередньому парламенті. Як? Тільки на власному прикладі.

Тиждень.ua: Вибачте, але хіба у вас є для цього важелі? Регіонали та їхні сателіти просто проігнорують норми нового закону, як ігнорували Конституцію.

Будь-яке голосування, яке відбуватиметься з порушенням процедури особистого голосування, треба, по-перше, блокувати, по-друге – якщо воно таки відбудеться – не визнавати. Якщо знадобиться, організовувати мітинги та протести. Я переконаний, це повинно стати основним завданням фракцій «Батьківщини», УДАРу та «Свободи». Ми зобов’язані жорстко відвойовувати повагу до закону. Повторюю, це принципове питання. Робитимемо усе, що можливо.

   Тиждень.ua:  Чому опозиція погодилась провести перевибори лише на п’яти округах, хоча стверджує, що перемогу у неї вкрали ледь не в двох десятках?

Станом на 1 листопада ми нарахували, здається, 17 проблемних округів. Потім їх кількість зменшилась, і врешті-решт звелася до п’яти. Хоча ті ж 11 та 14 округи теж повинні були сюди відноситись, і ми будемо за них боротися.

Тиждень.ua: Як саме боротися? Вищий адмінсуд уже визнав результати, ЦВК офіційно назвала переможців!

Є Європейський суд із прав людини. Наскільки мені відомо, Романюк, Булатецький і Доценко (кандидати від ОО на 94, 194 і 197 округах; висуванцями влади на цих округах були Тетяна Засуха, Валентина Жуковська та Богдан Губський відповідно; результати виборів «не встановлені» – Ред.) вже на поданні до Європейського суду.

Тиждень.ua: Які підстави вони наводять?

Порушення права на вільні вибори. Є прецедент – справа «Ковач проти України». Ця справа дозволяє сформулювати чітку позицію: якщо волевиявлення виборців не було враховане без достатніх на те підстав, такі вибори не можуть бути визнані. Хоча в кожному окрузі, звісно, своя історія.

Читайте також: Володимир Філенко про поразку опозиції

Тиждень.ua: Знов-таки, чому спірних округів тільки п’ять? Бо лідери опозиції так домовились із владою?

Жодних домовленостей із владою не було і не могло бути. А ваше питання, чому лише 5 округів, варто переадресувати ЦВК. Це ж ЦВК приймала рішення, що одних округах за наявності кричущих та тотальних порушень результати можна встановити, а в інших чомусь навіть «мокрі» протоколи не допомогли встановити результати.  

Знаєте, коли ми подавали позов до Адміністративного суду, у нас на якийсь час зажевріла надія, що Банкова, під тиском вулиці та закордонних партнерів, дала слабину, і судді почали читати закони. Ми так думали, тому що ВАСУ ухвалив рішення про забезпечення позову, й заборонив ЦВК публікувати результати по 11 та 14 округах. Але, на жаль, подальший розгляд цієї справи підтвердив, що Адміністративний суд – одне ціле з Печерським та Київським апеляційним, який ухвалював рішення по округу Засухи…

Ви підтверджуєте, що в цих 5 округах ОО висуне тих же кандидатів?

Однозначно. Ці люди вже перемогли. Звичайно, Партія регіонів намагатиметься втулити на ці округи всіх, кого можна й не можна. Але ми дуже розраховуємо, що люди зробили правильні висновки, і ми доб’ємося справедливості й здобудемо перемогу.

А чи домовляєтесь ви про підтримку ваших кандидатів з боку УДАРу, чиї представники відібрали у ваших висуванців чимало голосів 28 жовтня?

(Зітхає)Я дуже сподіваюсь, що наші партнери усвідомлюють необхідність висунення узгоджених кандидатів. Ми спільно виходили на мітинг під ЦВК, спільно ставили вимоги голові ЦВК, відтак є підстави сподіватись, що УДАР не буде висувати своїх представників. Якщо, не дай Боже, виявиться інакше, то, думаю, це буде причиною для відвертої публічної розмови. Але поки про це говорити немає підстав. Ми підписали «заяву трьох», де визначили спільну позицію і першочергові законопроекти, які підтримаємо в парламенті – отже, співпраця розвивається.

Тиждень.ua: Чи готові три опозиційні фракції також домовлятися про розподіл парламентських комітетів, узгоджену кандидатуру віце-спікера?

Про це мова навіть не йде. Ми ж не брали участі в роботі підготовчої групи, доки не виконано нашої базової вимоги – забезпечити персональне голосування. Запевняю вас, без цього все інше не має значення.

Тиждень.ua: Але у верхівці ОО є й така думка, що комітет – це потрібний для опозиційної діяльності інструмент, тож від крісел не варто відмовлятись.

Це було б так, якби в парламенті голосували депутати, а не Чечетов і двадцять «піаністів», котрі скачуть по залі з місця на місце. Ну, от яку роль відіграли члени чи й голови комітетів при розгляді проекту бюджету на 2013 рік?!

А згадайте, як приймався Податковий кодекс? Тодішній міністр фінансів Ярошенко, урочисто анонсуючи Податковий кодекс, розхвалив його так, ніби це просто якась супер-технологія чи ліки від раку. Оголосив навіть про податок на розкіш. Але поки цей кодекс несли з Грушевського на Грушевського (з Кабміну до Ради), загубили всі «революційні зміни». І регіонали змушені були голосувати, фактично, за обкладинку.

Мало того. Ми якось порахували: виходячи з того, що кодекс діє вже майже два роки, в середньому поправки до нього вносились кожні три тижні! В цілому було внесено 27 груп різних поправок! Вони фактично змінили суть та ідеологію кодексу, наскільки там можна говорити про ідеологію.

Словом, якщо не буде персонального голосування, членство в комітетах не має жодного значення.

Тиждень.ua: У нас є інформація, що Юлія Тимошенко вимагала не брати участі в розподілі комітетів, але Турчинов та Яценюк із цим нібито не згодні.

Я не можу цього підтвердити. Побажання озвучувались, заперечень не викликали. Я був присутній на нашому спільному засіданні, коли зачитувалось звернення Юлії Володимирівни. Там, до речі, не було ніякої інтриги, яку намагаються знайти…

Тиждень.ua: Журналісти?

(Сміється)Це ви сказали. Так ось. Звернення зачитав Андрій Кожемякін, виступив Сергій Власенко. Це був абсолютно технічний момент.

І в тому, щоб не брати участі в розподілі комітетів, всі були згодні, це навіть не обговорювалось. Так само, як у питанні щодо персонального голосування, щодо першочергових законопроектів, щодо відмови від депутатських квартир, нарешті, в тому, щоб не ставити першочерговим питанням звільнення Тимошенко, а сконцентруватись на принципових соціально-економічних питаннях. Останнє, до речі, було її вимогою, на якій наголосили.

Читайте також: Андрій Кожемякін: Давати гарантії не в моїх правилах

Тиждень.ua: Як щодо створення на базі ОО єдиної партії й фракції?

Ми всі підписали присягу, і я підписував, увійти в одну фракцію. Тому всі розмови про дві чи більше фракцій не мають жодного підґрунтя.

Щодо єдиної партії на базі ОО, скажу відверто, це досить складний і тривалий процес. Але неминучий. Ми повинні пройти цей шлях. Принаймні, це моє особисте переконання.

Тиждень.ua: А у тих же Яценюка й Турчинова, за вашими спостереженнями, є таке переконання?

Ми зараз працюємо як одна команда. Якщо відбуваються дискусії, то вони не несуть жодного деструктивну. Дискусії – це нормально.

Тиждень.ua: З ким не поговориш – усі за єднання. Чому ж тоді процес гальмується, хто проти?

Я не знаю нікого, хто проти. Я вірю, що в результаті тих процесів, які відбуваються, повинна утворитися єдина, демократична, проукраїнська, проєвропейська партія.

Я пригадую, як починався об’єднавчий процес. Як створювався Комітет опору диктатурі, як превалювала атмосфера скепсису, як поступово ми рухались до усвідомлення об’єднавчого формату: створено робочі групи – організаційна, кадрова, ідеологічна…  Дискусії були дуже активні! Й мало хто вірив, що об’єднання відбудеться, що воно взагалі можливе. Але воно відбулося.

Ми пішли за списком партії «Батьківщина». Це було непросте рішення, йдучи за єдиним списком, кожному, хто представляв іншого суб’єкта ОО, аніж «Батьківщина», треба було вийти зі складу свої партій та її керівних органів. Той же Арсеній Яценюк мусив скласти повноваження лідера «Фронту змін», так само, як, скажімо, Анатолій Гриценко,  – повноваження лідера партії «Громадянська позиція». Але ми зробили цей крок. Тепер треба працювати далі. Адже, погодьтесь, запит на появу потужної демократичної патріотичної партії в суспільстві є.

Я взагалі припинив би розмови про те, чи можуть патріоти об’єднатися. Ми вже об’єдналися! Тепер треба переходити до другої фази.

Тиждень.ua: А як, на вашу думку, краще назвати нову партію: «Батьківщина», «Фронт», чи ще якось?

Не знаю. Це буде вирішуватись з’їздом, але до цього ще треба пройти складний шлях політичних консультацій і партійних дискусій. Єдине питання, яке зараз не викликає жодних дискусій – це питання про лідера. Лідером опозиції є і буде Юлія Тимошенко.

«ЧИМ ДАЛІ ВІД МИТНОГО СОЮЗУ, ТИМ КРАЩЕ»

Тиждень.ua: Ви згадали про ідеологію. Чи збирається, і як, опозиція скасувати чи змінити такі неоднозначні закони, як закон про засади зовнішньої і внутрішньої політики, або закон про мови?

Щодо закону про засади зовнішньої та внутрішньої політики, то він і тепер передбачає європейську інтеграцію як зовнішньополітичний пріоритет. Тому Януковичу просто треба його виконувати. Єдине, звідти прибрали – пункт про вступ до НАТО, розмінявши його на «Харківські угоди» Януковича, за якими Україна не лише сплачує Росії найвищу в Європі вартість газу, але й віддала їй частину території та ще й обмежила власне зовнішньополітичне поле. 

Тиждень.ua: Ви вважаєте вступ до НАТО неактуальним?

НАТО я розглядаю у першу чергу як організацію, котра здатна сформувати для України порядок денний реформування. В тому числі – створення здорових інституцій громадянського суспільства. Взагалі, демократія – це привілей здорових суспільств. В цьому контексті стандарти країн НАТО важливі, як вкрай важливою є, до речі, і Угода про асоціацію з ЄС. Бо кращого плану реформ годі шукати.

Тиждень.ua: На вашу думку, Європа повинна погодитись на цю Угоду за президентства Януковича, чи, навпаки, має заблокувати її до зміни влади в Україні?

Я в тому таборі, який вважає, що ЄС на сьогодні через очевидну авторитарність правлячого в Україні режиму втратив залишки мотивації продовжувати будь-які переговори з Януковичем про асоціацію. Більш того, демократичні засади – це основа суспільної та політичної легітимності Європи, тому вперте руйнування української демократії позбавляє не лише позбавляє аргументів останніх адвокатів України, але й права керівників ЄС демонструвати прогрес у перемовинах з Банковою. Адже асоціацій з диктаторськими режимами не укладають, а зворотнє дуже важко довести виборцям європейських лідерів. Коли канцлер Німеччини Ангела Меркель з трибуни бундестагу прямим текстом заявляє, що народи Білорусі та України потерпають від репресій – яку асоціацію тут можна обговорювати?

Проте я стовідсотковий прихильник того, щоб Угода була укладена якомога скоріше, і тому Європа не повинна полишати Україну, а, навпаки, має посилювати тиск на правлячий режим, персоніфікуючи відповідальність. Разом з ефективною роботою опозиції,  поєднання зовнішніх та внутрішніх чинників змусить владу йти на широкі компроміси з суспільством.  

Проти перспектив підписати Угоду про асоціацію за президентства Януковича говорить те, що сьогодні по відношенню до України вже діє режим міжнародної ізоляції з боку Заходу. Можливо, не настільки виразна, політична ізоляція має відчутні наслідки в економічній сфері Саме тому, зокрема, ми не можемо продовжити співпрацю з Міжнародним валютним фондом.

Недарма ще влітку заступник держсекретаря США зробив показову заяву: Світовий банк ставить свою співпрацю з Україною в залежність від стану української демократії. А між тим, від співпраці з МВФ та СБ напряму залежить, чи дадуть нам гроші іноземні інвестори, чи будуть цікавими у світі українські фінансові зобов’язання.

Читайте також: Скільки в ЄС залишилось прибічників підписання Угоди про асоціацію з Україною

Тиждень.ua: От ми й повернулися до економіки. На вашу думку, Україна ще зможе в наступному році позичати за кордоном в необхідних для підтримки економіки масштабах?

Україна вже зараз позичає дорожче за переддефолтну Грецію. Якщо порахувати приріст зовнішніх запозичень за час правління Януковича, то вийде, що зовнішній борг у середньому зростав на майже 7 мільярдів за місяць.

Оце те, на що вони здатні: брати гроші, поки дають, і витрачати, куди заманеться. Їхнє гасло від «стабільності до добробуту» зазвучало по-новому: за червень 1 % падіння промвиробництва (до відповідного періоду попереднього року), липень – 1,5 %, серпень – 4,5 %, вересень – 7 %... В країні вирує рецесія. Сальдо зовнішньої торгівлі: 2010 рік – мінус майже $ 10 млрд., 2011 – вже $ 14,5 млрд., за дев’ять місяців 2012 року – $11,5 млрд. На кінець року ми цілком можемо вийти на негативне сальдо в 17 мільярдів доларів! Така собі «стабільність» з тенденцією до «покращення».  

У нас 41 % товарів на ринку – імпортні товари. Внутрішній ринок фактично зруйновано.  А кожна імпортна позиція – це експорт наших робочих місць. Коли Янукович приходив до влади, у нас було 68 % сировинної складової в структурі експорту, сьогодні – 70 %. А між тим, сировинні ринки падають найшвидше і найглибше, саме тому Україна в 2008 році втратила майже 15 % ВВП. І що ж? Партія регіонів, отримавши всю повноту влади, не лиш не покращила ситуацію, а навіть погіршила. Чому? Бо сировинна економіка – це джерело забезпечення добробуту диктаторських режимів.

Тиждень.ua: Тобто це свідома діяльність?

Якщо економіка не сировинна, влада має вибудовувати зовсім іншу систему комунікації з малим і середнім бізнесом. А це вже – зовсім інша організація державної влади.

Я в ході виборчої кампанії багато зустрічався з молоддю. І от цих молодих людей питаєш: чому Янукович, маючи всю повноту влади, не вирішує питань реформування вищої школи, забезпечення першим робочим місцем, молодіжного будівництва? Є ж сотні мільйонів на ремонт президентських дач, отже, можна було б знайти і якийсь ресурс для молодіжної політики? А відповідь у тому, що Януковичу молодь нецікава. Вони ж за нього не голосують!

Вони вимагають зовсім іншої якості життя, і зовсім іншої якості політичної влади. Тому така влада, як нинішня, зацікавлена, щоб цих прогресивних громадян було менше, а люмпенізованих – більше. І тому вона відтворює сировинну економіку. До речі, так само, як і в сусідній Росії. Нещодавно подивився статистику – в Росії в структурі експорту сировина 85%, а високотехнологічна продукція складає тільки 4,5 %. Та й те, я гадаю, продукція військово-промислового комплексу. От тому я проти Митного союзу. Чим далі від нього, тим краще.

Тиждень.ua: Для вас це – суто економічне питання, чи ідеологічне також?

Я цим живу. Я намагаюсь щось зробити для того, щоб Україна рухалась іншим цивілізаційним шляхом. Вірте чи ні, але я для того й у політику пішов.


Матеріали за темою:

--> --> -->
Реклама
Новини за темою
Останні публікації згорнути
  • Рік тому 23 травня було вбито командира бригади «Прізрак» так званої «ЛНР» Олексія Мозгового. Його машина спочатку була підірвана на керованому фугасі, а після - розстріляна з кулеметів. Офіційної версії загибелі досі немає, як і будь-яких результатів з боку псевдослідства «МДБ ЛНР». Відразу ж відповідальність за його смерть поспішили взяти на себе партизани загону «Тіні». І з того самого моменту не вщухають пристрасті навколо його смерті.
    24 травня, Павло Василів
  • 5 квітня 1918 року над міською думою Єлисавета, де тепер знаходиться Кіровоградська обласна держадміністрація, вперше замайорів синьо-жовтий або, як тоді називали, жовто-блакитний прапор.
    24 травня, Максим Сінченко
  • Швейцарський політолог, спеціаліст з державного адміністрування Андреас Ладнер в інтерв’ю для Тижня розповів про практики децентралізації та прямої демократії, їхній зв’язок та прямий вплив на ухвалення рішень в країні, а також взаємозалежність рівня життя з делегуванням владних і фінансових компетенцій від центрального на локальні рівні.
    24 травня, Ганна Трегуб
  • Пенсійні проблеми стосуються всіх, і не тільки пенсіонерів
    24 травня, Віталій Мельничук
  • Науковці знайшли спосіб спостерігати за трендами в еволюції людини
    24 травня, The Economist
  • Війна — поняття неймовірно багатобічне. У наш час ми маємо прекрасну нагоду спостерігати всю її різноманітність. Практично для кожного є очевидною війна на Донбасі з її матеріальними наслідками та нівеченням людських доль. Для багатьох безсумнівним є факт інформаційної війни. Але зовсім небагато наших громадян усвідомлюють наслідки, до яких вона призводить.
    24 травня, Любомир Шавалюк
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
работа Харьков оптимизатор любовный гороскоп на год Жеральдин Пайя http://avtosale.ua/
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено