Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи
28 грудня, 2012   ▪   Аріель Коен   ▪   Версія для друку

Чи застосують «закон Маґнітского» до України?

Відповідь залежить від того, в якій формі його буде ухвалено
Матеріал друкованого видання
№ 48 (265)
від 29 листопада, 2012
Чи застосують «закон Маґнітского» до України?

16 листопада минули треті роковини смер­­ті Сєрґєя Маґнітского в російській в’язниці. Комітет із закордонних справ Палати представників Конгресу США відзначив цю подію ухваленням «законопроекту Маґнітского». Зараз його передано на затвердження до Сенату. Це наступний етап у процесі перетворення законопроекту на закон.

Якщо формулювання сенаторів Джона МакКейна (респуб­ліканець, штат Аризона) й Бена Кардіна (демократ, Меріленд) у цьому процесі збережеться, то, не виключено, «закон Маґнітского» можна буде застосувати й до України. Саме від президента й Держдепартаменту залежатиме, хто потрапить до відповідного списку (якщо такий узагалі буде прийнято).

Цей закон вимагає «санкцій проти осіб, відповідальних за арешт, катування або смерть Маґнітского та за інші грубі порушення прав людини в Російській Федерації, а також може бути застосований для інших цілей». Особам, винним у масовому порушенні прав людини, відмовлять у наданні віз, а їхні активи, що перебувають у компетенції американського уряду, буде заморожено.

Політика України стосовно колишніх прем’єр-міністра Юлії Тимошенко й міністра внутрішніх справ Юрія Луценка, як і решти політв’язнів, може підпадати під визначення «інші цілі», придатне до застосування, зокрема, й щодо країн пострадянського простору.

Луценка – ключового союзника колишнього прем’єр-міністра Юлії Тимошенко – засудили до чотирирічного ув’язнення в лютому 2012 року за «розтрату і зловживання службовим становищем». Він, як і Тимошенко, заявляє, що цей вирок було винесено на підставі сфабрикованих звинувачень, висунутих підручними президента Віктора Януковича.

Європейський суд з прав людини відмовився визнавати вирок і зажадав, щоб екс-міністрові сплатили €15 тис. компенсації. Проте Україну не було зобов’язано відпустити 47-річного покараного, поки уряд подаватиме апеляцію на вирок. За словами адвоката Тимошенко Сергія Власенка, «суд постановив, що було порушено Статтю 18 Європейської конвенції прав людини. Вони визнали, що це було переслідування на політичному ґрунті».

Якщо «закон Маґнітского» приймуть у загальній формі і його можна буде використовувати щодо будь-якої держави світу, це може мати дуже серйозні наслідки для Києва. Коли ж, навпаки, цей документ зроб­лять застосовним лише до Росії, то знадобиться куди більше зусиль, щоб пролобіювати схожий саме щодо України.

«Акт Маґнітского» унікальний, бо для його створення знадобилися відданість, енергія та політичний досвід Вільяма Бравдера, колишнього клієнта Маґнітского й засновника британського приватного інвестиційного фонду Hermitage Capital, який і переконав законодавців прийняти цей закон.

Сьогодні у Вашингтоні не видно відкритих захисників Тимошенко або Луценка, які могли б дорівнятися до Бравдера стійкістю й достукатися до Капітолію. Понад те, Адміністрація Януковича колись уже наймала лобістів із Вашингтона й не пошкодує зусиль, аби не допустити законодавчого еквіваленту «акта Маґ­нітского», що був би спрямований проти неї.

Смерть Сєрґєя Маґнітского в російській в’язниці стала трагічним доказом кричущої корупції у найвищих ешелонах тамтешньої державної влади. Було б дуже прикро, якби Україну зарахували до тієї самої категорії, що й Росію.

Наслідки від застосування якогось еквіваленту «Акта Маґнітского» щодо Києва були б катастрофічними. Україна – не Росія. Донедавна ситуація із захистом прав людини була в ній куди краща, ніж у РФ. З урахуванням тяжкого спадку штучного голоду в Україні за Сталіна визнання її серйозним порушником прав людини було б справді трагедією.

На жаль, за даними правозахисних організацій Amnesty International та Human Rights Watch, ситуація з дотриманням прав людини в цій державі стабільно погіршується. Звичним явищем стали тортури в місцях позбавлення волі та міліцейських відділках. На активістів-правозахисників нападають, їх б’ють або залякують. Є чимало повідомлень про утиски біженців, шукачів притулку й мігрантів, коли йдеться про безпідставне затримання, образи расистського характеру, вимагання. Та все ж Україна не Росія.

Навіть після прийняття «акта Маґнітского» РФ усе одно залишиться найбільшою за територією країною на Землі, привабливою для західних інвесторів як джерело вуглеводнів та інших природних ресурсів. Україні не настільки пощастило з нафтою, газом та іншою сировиною, як її північній сусідці. Якщо супроти Києва застосують такий акт, то західному бізнесові доведеться не раз подумати перед тим, як інвестувати в Україну.

До того ж справа Маґнітского не ідентична справам Тимошенко й Луценка. Обидва українські опозиціонери жи­ві, а він загинув. 37-річний Маґнітскій був юристом та бухгалтером і працював у Hermitage, тоді найбільшому в Росії західному приватному інвестиційному фонді. У ході роботи він виявив, як вважав, гігантську корупційну схему, яка включала розкрадання $230 млн із російської державної скарбниці чиновниками правоохоронних органів та податківцями. Після виступу зі звинуваченнями Маґнітского заарештували за сфабрикованими мотивами: нібито через ухиляння від сплати податків та фіскальне шахрайство.

Помер він в ізоляторі московської Бутирської тюрми, жорстоко побитий охоронцями й позбавлений будь-якої медичної допомоги. Розслідування Ради з прав людини при президенті РФ та заяви провідних російських правозахисників все це підтвердили. Проте винуватців і причетних до смерті ув’язненого так і не покарали. Декотрі з тих, хто заслуговує на кару, отримали нагороди або дістали підвищення по службі.

Проте формулювання «зако­нопроекту Маґнітского» спря­­моване проти порушень прав людини не тільки у трагічній справі цього юриста й не тільки в Росії, а по всьому світу. Сполученим Штатам потрібно вживати нових заходів для захисту людських прав у РФ та інших країнах.

Головними цілями повинні стати такі держави, як Іран, Північна Корея, Білорусь і Узбекистан, де політичну опозицію або винищують у таборах смерті на кшталт ГУЛАГу, або катують у в’язницях. Україна до цієї категорії не належить, але може наразитися на таку небезпеку, якщо справи Луценка й Тимошенко не будуть вирішені найближчим часом.

«Вузькопрофільні» закони на зразок «акта Маґнітского» могли б стати ефективним способом змусити Росію та інших порушників поважати права своїх громадян. Проте джерела в Сенаті наголошують, що широке застосування цього закону може відчинити дипломатичну «скриню Пандори» й зашкодити відносинам із такими «важливими» порушниками прав людини, як Китай або Саудівська Аравія.

«Акт Маґнітского» став би сучасним інструментом для виявлення й покарання відвертих порушників прав людини, водночас дозволяючи американським компаніям конкурувати на рівних умовах у Росії та деінде.

У відносинах із РФ та іншими порушниками прав людини Америка повинна зробити чільним серед своїх пріоритетів верховенство права включно з особистими правами, правами людини, боротьбою проти корупції та організованої злочинності. Конгрес може вживати заходів проти тих корумпованих чиновників, які систематично нехтують природними правами громадян – і не лише в Росії, а й по всій планеті. «Акт Маґнітского» не просто дає Конгресові змогу боротися проти таких осіб, він сигналізує: США підтримуватимуть тих, хто цінує верховенство права і свободу в усьому світі. Сподіватимемося, що незабаром Україні не знадобиться увага Конгресу США.

Про автора: старший науковий співробітник програми російських та євразійських досліджень і міжнародної енергетичної політики Центру зовнішньополітичних дослиіджень при  The Heritage Foundation (США)

 


Матеріали за темою:

--> --> -->
Реклама
Останні публікації згорнути
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
работа Харьков оптимизатор любовный гороскоп на год Жеральдин Пайя http://avtosale.ua/
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено