Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
29 листопада, 2012   ▪   Андрій Скумін   ▪   Версія для друку

Підступна біометрика: під прикриттям виконання вимог ЄС намагаються пролобіювати корупційні інтереси провладного бізнесу

Сьогодні Янукович підписав один з найбільш скандальних законопроектів «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус», більше відомий як «закон про біометричні паспорти».
Підступна біометрика: під прикриттям виконання вимог ЄС намагаються пролобіювати корупційні інтереси провладного бізнесу

З одного боку, даний закон  ніби вписується в сучасний світовий тренд створення електронних баз даних в системі державного управління і розвитку електронного урядування загалом. Так само як створений раніше Державний реєстр виборців,Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України тощо. Проте більшість критиків цієї ініціативи зосереджують свою увагу на її фінансових і корупційних аспектах.

Натомість пропонована до створення цим законом база даних в українських реаліях викликає занепокоєння з точку зору порушення прав людини. Мета її створення — зберігання,захист, обробка, використання і поширення інформації про особу. Виходячи з тексту законопроекту, – законодавець пропонує включити до цієї бази відцифрований підпис особи, відцифрований образ обличчя особи, додаткові біометричні дані, які дозволяють чітко ідентифікувати особу. Перш за все, звісно, це потрібно для видачі різного роду документів – починаючи з внутрішнього паспорта та паспорта для виїзду за кордон і закінчуючи посвідченням водія. Крім того, фіксація біометричних даних – це вимога ЄС в частині ідентифікації осіб, що перетинають кордон Шенгенської зони. Але для цього достатньо формувати відповідну базу даних для осіб, які отримують закордонний паспорт (виходячи з чинної практики, це кілька мільйонів осіб).

Паспорт з біометричними даними – це ліпше, аніж чинний паспорт громадянина України, але вартість його виготовлення – близько 350 грн, причому його планується обмінювати кожні 10 років. Це підживлює інформацію, що прийняття законопроекту – замовлення концерну ЄДАПС, який розраховує на монопольні права у виготовленні таких документів, і керівник якого Василь Грицак є депутатом ВР від Партії регіонів. Ціна питання — кілька мільярдів гривень, які отримає ЄДАПС. Звичайно, для влади, яка може закупити нікому не потрібні відеокамери на виборчі дільниці за 1 млрд грн, такий лобістський проект – не дивина, але нав’язування десяткам мільйонів українців такої послуги в умовах кризи є цинічним.

Ще одне питання, яке виникає при формуванні будь-якої бази даних: хто буде її вести, хто є розпорядником даних? Згідно з законом, головний розпорядник реєстру — центральний орган виконавчої влади з питань реалізації державної політики у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів. Тобто МВС. Якщо зважити, що в Україні мало не відкрито торгують різного роду базами даних, можна не сумніватись, що на ринок випливе рано чи пізно і база персональних даних з біометричними паспортами усіх громадян. А відтак розширяться можливості для їх використання у різного роду махінаціях та кримінальних оборудках.


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Що голосування в Італії, Австрії, Румунії означають для ЄС і України
    8 грудня, Ольга Ворожбит
  • На яких традиціях виховують українських офіцерів і солдатів
    8 грудня, Ярослав Тинченко
  • Нереформована протягом 25 років регуляторна система не просто тягне Україну на дно рейтингу Світового банку «Doingbusiness» (80 місце серед 190 країн), а суттєво ускладнює роботу як національного бізнесу, так і потенційних інвесторів. Тому дерегуляція, а точніше побудова кращої регуляції, у фокусі особливої уваги – на засіданні Уряду скасували 367 постанов та нормативних актів, які обмежують діяльність бізнесу, а перший заступник Міністра економіки Максим Нефьодов анонсував законопроект для кардинального стрибка в рейтингу DoingBusiness на 40+ місць.
    8 грудня, Світлана Майструк
  • Про пріоритетні культпроекти, осучаснення бібліотек та осередків, а також про створення інституцій, які провадили б у майбутньому культурне відродження нині окупованих Донбасу й Криму, в інтерв’ю Тижню розповів міністр культури Євген Нищук.
    8 грудня, Ганна Трегуб
  • Російська пропагандистська машина недарма вбиває в голову своїм громадянам, ніби на Донбасі за Україну воюють найманці якщо не із Сомалі, то з Арабського світу; про участь військ країн НАТО, особливо поляків, вона вже навіть не згадує.
    8 грудня, Анатолій Шара
  • Реформа державного управління ще не набрала обертів, проте навколо неї, традиційно для українського політикуму, вже почали розгорятися скандали.
    8 грудня, Станіслав Козлюк
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено