Тиждень.ua
НовиниЕксклюзивПолітикаЕкономікаСвітСуспільствоКультураІсторіяПодорожіАвтоVIP-хронікиСпецтемиКолонкиАрхівжурнал «Український тиждень»ПошукГалереяІнфографікаВідео
16 листопада, 2012  ▪  Галина Корба   ▪  Версія для друку

Янукович шукає порятунку в Китаї

Після зміни керівництва Китаю стосунки Піднебесної з Україною можуть активізуватися

15 листопада було обрано нового главу компартії Китаю, яким став Сі Цзіньпін. Для України ці віддалені географічно події ближчі, ніж може здатись на перший погляд.

Після провалу політики "ми дружимо з Росією, але йдемо в ЄС", українсько-китайське співробітництво стало чи не останньою соломинкою для режиму Януковича, коли над ним нависла грізна тінь міжнародної ізоляції на Заході, ще й переговори з Росією про знижку на газ зайшли в глухий кут.

У минулому році держави офіційно стали стратегічними партнерами, закінчується підготовка програми розвитку нового формату відносин до 2016 року, Піднебесна з готовністю говорить про кредити, зростання товарообігу, співробітництво в енергетиці, валютних операціях, інфраструктурних проектах. Але найголовніше – на відміну від Росії, США та ЄС, Китай не ставить "особливих" умов.

Янукович з радістю співпрацюватиме з новообраним лідером — найближчим часом заплановано його візит до КНР. Азіатська модель особливо симпатична президенту: тут не грають за правилами демократії і не звертають уваги на права людини. Як стверджує екс-посол Костенко, саме Янукович був головним ініціатором китайського курсу, в тому числі його політичної складової. "Однозначно це був вибір президента...Він його продавив".

В МЗС визнають — в політичному плані Китай більш зручний партнер. "Китай, на відміну від багатьох інших наших партнерів, дуже ефективний, тому що його політичні вимоги зводяться до того, що він вимагає поважати його принципові інтереси в питаннях Тибету, в питаннях Тайваню, що абсолютно нескладно для України", — зазначає директор департаменту інформаційної політики МЗС Олег Волошин.

Цифри говорять самі за себе. Товарообіг в 2011 році в порівнянні з попереднім значно виріс, склавши, за даними української Митної служби, $8,5 млрд. Китай називає ще більшу цифру — $10,4 млрд. Показово, що її з радістю підхоплюють українські державні мужі. У планах влади до 2015 року подвоїти цей показник. Щоправда відбувається це, як уже писав Тиждень   за рахунок нарощування китайського імпорту та збільшення дефіциту торгівлі товарами для України.

У цьому році досягнута домовленість про залучення $3,6 млрд кредиту у Китаю на заміщення природного газу вугіллям. На думку експертів, в цьому проекті, що передбачає переведення ТЕЦ на вугілля, вельми зацікавлені українські олігархи. Так, наприклад, Рінату Ахметову шляхом приватизації можуть дістатися модернізовані за рахунок китайського позики ТЕЦ, а сам кредит доведеться виплачувати державі. Серед інших проектів — модернізація шахти ім. Мельникова за $85 млн, будівництво парогазової електростанції в Криму вартістю $1,5 млрд та зведення Канівської ГАЕС.

Головний інтерес Китаю полягає в АПК. Цього року сторони домовились про інвестування пріоритетних проектів в сільському господарстві України на суму близько $3 млрд. Китай зацікавлений в постачаннях звідси сої, соняшникової олії, пшениці і кукурудзи, в спільному будівництві підприємств та елеваторів, а найголовніше - в землі. Експерти стверджують, що використання землі сільськогосподарського призначення особливо приваблює Китай, який хоче перепродавати вирощену продукцію або ж ввозити її до себе.

Співпраця з Піднебесною має і зворотний бік, оскільки її кредитування є інструментом експансії. «Надаючи кредитну лінію якомусь уряду, скажімо, на будівництво, вони ставлять умови: матеріали будуть постачатися з Китаю, робочі - з Китаю. Це те, що радикально відрізняє Китай від інших інвесторів», - стверджує політичний аналітик Інституту євроатлантичного співробітництва Володимир Горбач.

В реалізації співпраці також не все безхмарно. Причина для невдоволення - умови кредитування. Китай виділяє зв'язані кредити під 6-7%. Україна ж сподівається отримувати кредити на пільгових умовах. Такі кредити отримує Білорусь і країни Африки, а це 3-4%. Експерти ж вбачають загрозу в такій «благодійності».

"Відомо, що при наданні дешевих кредитів Китай не висуває жорстких умов, на відміну від МВФ та Світового банку, щодо їх цільового використання, прозорості обліку та суворої звітності. Навряд чи коректно звинувачувати Китай в навмисному стимулюванні корупції, але «толерантне» ставлення до місцевої корупції, очевидно, не сприяє її викоріненню", - відзначає співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова Олексій Мельник.


Матеріали за темою:

21
Ви не оцінювали матеріал
Реклама
Останні публікації згорнути
  • Сепаратистський з’їзд, що відбувся 10 років тому на Луганщині, став прообразом подій 2014-го
    вчора, Денис Казанський
  • Слава Рабіновіч – один із небагатьох російських му­ль­­тимільйонерів, які від­крито критикують Путіна за його політику. Нещодавно, після виступу на інвестиційному форумі, який щороку проводить CFA Society Ukraine, пан Рабіновіч погодився поспілкуватися з Тижнем про проблеми та перспективи російської економіки.
    вчора, Любомир Шавалюк
  • Відомий експерт, колишній голова ФДМУ Олександр Бондар, розповів Тижню, що саме заважає уряду робити реформи й чому наша економіка є олігархічною.
    вчора, Денис Казанський
  • Перше засідання Верховної Ради відбулося без несподіванок: депутати очікувано масово підтримали пропоновані кандидатури спікера і прем’єра. Вакантними лишилися міністерські крісла та посади віце-спікерів
    позавчора, Станіслав Козлюк
  • «Більше Європи, більше НАТО в Грузії» пообіцяла новий міністр закордонних справ Тамар Беручашвілі 11 листопада, після першої зустрічі в Тбілісі у ранзі міністра з данським колегою Мартіном Лідеґором. Але ці слова першого дипломата країни багато хто може піддати сумніву. Тиждень тому, 5 листопада, Тамар Беручашвілі, тоді ще заступниця міністра закордонних справ Майї Панджикідзе, разом із нею подала у відставку. Вона поділяла думку свого керівника в тому, що «євроатлантичний курс Грузії в небезпеці». Пізніше цей пасаж Беручашвілі назве «емоційно-солідарним непорозумінням».
    позавчора, Мзія Паресішвілі
  • Що відчувають українські бійці, рідні міста яких окуповані терористами
    позавчора, Валерія Бурлакова
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
работа Харьков оптимизатор любовный гороскоп на год Жеральдин Пайя http://avtosale.ua/
©2007-2014 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS