Тиждень.ua
НовиниПолітикаЕкономікаСвітСуспільствоКультураІсторіяПодорожіАвтоVIP-хронікиСпецтемиКолонкиАрхівНаш партнер — журнал «Український тиждень»ПошукГалереяІнфографікаВідео
19 листопада, 2012  ▪  Наталя Гуменюк   ▪  США  ▪  Версія для друку

Стівен Пайфер: «На Заході є загальне бачення, що сьогодні Україна вже не демократична держава»

Досвідчений дипломат, посол Сполучених Штатів Америки в Україні у 1998–2000 роках Стівен Пайфер відомий здебільшого стриманими заявами щодо офіційного Києва.
Матеріал друкованого видання
№ 46 (263)
від 15 листопада, 2012

В останньому інтерв’ю Тижню він висловив украй гострі застереження щодо згортання демократії в Україні й окреслив вплив парламентських виборів на майбутні відносини української влади із Заходом.

У. Т.: Як ви прокоментуєте заяву американського Державного департаменту й відгуки інших західних країн на парламентські вибори в Україні?

– У реакції Держдепартаменту США, Євросоюзу та більшості європейських країн помітно серйозне розчарування. Загальне відчуття: Україна зробила істотний крок назад. Річ не в тому, що трапилось у день виборів, голосування пройшло відносно нормально. Влада використовувала адмінресурс упр­о­довж кампанії, кандидати не мали рівного доступу до ЗМІ. Є питання щодо прозорості роботи Центральної виборчої комісії. Та й зрозуміло, щó можна сказати про вибори в країні, де два лідери опозиції – Юлія Тимошенко і Юрій Луценко – перебувають за ґратами. Весь електоральний процес був сумнівним, особливо коли порівнювати із президентськими перегонами 2010 року та парламентськими 2007-го.

У. Т.: Вибори завершилися, Державний департамент США зробив заяву. Що далі?

– Треба трохи зачекати. Українська влада мала змогу провести чесні й прозорі вибори. Цього було б достатньо, аби покращити відносини із Заходом. З’явився б привід говорити про подальше співробітництво. Цього не сталося. Гадаю, у Вашингтоні та західноєвропейських столицях ті вибори сприйматимуть як черговий доказ, що адміністрація Януковича зійшла із демократичного курсу. Це не означає нічого доброго для України.

У. Т.: Поясніть, що насправді стоїть за останньою заявою Держдепартаменту, а також резолюціями Конгресу й Сенату США?

– Обидві резолюції дуже добре передають, що насправді думає Конгрес про Україну, і вказують на те, що американська влада розглядає можливість санкцій. Найбільше вражає, що остання резолюція сенатора Річарда Дурбіна, підтримана Сенатом у вересні, закликає не видавати візи окремим українським чиновникам. Хтось у вашій державі казав, ніби процес її ухвалення не був легітимним (зокрема, відповідну заяву зробило вітчизняне МЗС. – Ред.). Це просто смішно. Американський Конгрес упродовж 20 років був дуже й дуже доброзичливий до України. І тут жодна людина не виступила проти. Не лишилося нікого, хто захищав би нинішній уряд. Є загальне бачення, що сьогодні Україна вже не демократична держава. Це очевидно.

У. Т.: Коли говорите про санкції стосовно неї, що це означає?

– Мушу уточнити, що йдеться не про українське населення, а про уряд. Обмеження стосуватимуться конкретних людей, відповідальних за регрес та згортання демократії. Так, поки зарано говорити про впровадження санкцій у найближчому майбутньому, але ще рік тому не було й таких розмов.

Читайте також: Андреас Ґросс: «Парламентські вибори засвідчили тенденцію до нарощення авторитаризму в Україні»

У.Т.: Чи є прецедент уживання таких заходів? Досі не проголосовано навіть за «список Маґнітского», який передбачає обмеження на в’їзд до США, а також арешт активів 60 чиновників РФ, причетних до загибелі у в’язниці тамтешнього адвоката?

– Так, щодо справи Маґнітского голосування теж іще не відбулося, але насправді деякі люди зі згаданого списку вже серед тих, кому не видаватимуть віз. США хочуть, щоб це було не адміністративне рішення, а закон, ухвалений Конгресом. 10 років тому такі санкції було застосовано проти Білорусі. Тобто досвід впровадження такого роду адміністративних і законодавчих ініціатив є. Звісно, Україна не Білорусь. Поки. Але варто звернути увагу, наскільки негативною була реакція Москви на «список Маґнітского». Це дієвий захід, і, за моїми спостереженнями, в Конгресі США є люди, готові підтримати такі дії проти Києва.

У. Т.: Що ще окрім виборів може стати приводом ужити санкції?

– В Україні є цілий комплекс проблем, які складаються в невтішну картину. Це, зокрема, знову-таки дві останні електоральні кампанії – парламентська й місцева. Вони не були настільки прозорі, як вибори від 2004-го до 2010-го. Є стурбованість роллю Конституційного Суду, котрий трактує Основний Закон таким чином, що більше влади дістає президент. Крім того, має місце занепокоєність роботою Верховної Ради. Звісно, важлива ситуація довкола арешту Тимошенко й Луценка та інших опозиційних політиків. В Україні ще ніколи не ставалося чогось такого. Лише за нинішньої влади зафіксовано випадки, коли суперники, які програли на виборах, опинилися за ґратами. Зі звинуваченнями, висунутими проти Юлії Тимошенко, а це насамперед зловживання посадовим становищем, можна й посперечатися. Якщо тодішній прем’єр підписала невигідну газову угоду з Росією, то в Європі це вважатимуть не чим іншим, як політичним рішенням. А отже, і її покарання має бути політичним, а вона його зазнала – програла президентські вибори у 2010-му. Ніхто на Заході не розглядає цієї справи як кримінальної. Звісно, сам судовий процес сприймали як фарс. Заяви про те, що все відбувалось у межах українського законодавства, непереконливі. Шкода, але мушу визнати: 2010-го я був серед тих людей, які казали, що Вікторові Януковичу треба дати шанс. Тоді він виграв прозорі вибори. Все було в його руках. На жаль, ми спостерігаємо постійний регрес. Коли Янукович став президентом, у Вашингтоні було розуміння, що Україна не хоче приєднуватися до НАТО. Власне, я не мав певності, що Київ готовий до членства у Північноатлантичному альянсі. Ми з розумінням і повагою поставилися до такого рішення. Тоді ж таки, у 2010-му, було усвідомлення, що Україна хоче співпрацювати з ЄС. Однак згортання демократії робить процес інтеграції з Євросоюзом куди складнішим. Останні парламентські вибори тільки погіршують ситуацію.

Читайте також: Девід Кремер: «Ми надто довго говорили про пряники. Пряники не працюють»

У.Т.: Який вплив на відносини з Україною справить повторна перемога на президентських виборах у США Барака Обами? Чимало експертів стверджують, що через політику перезавантаження з Росією Білий дім готовий розглядати Україну як сферу впливу останньої.

– Категорично не згоден. Мені здається, адміністрація Барака Обами доволі сувора щодо Москви. Кількість заяв щодо Росії, зроблених упродовж останніх чотирьох років, величезна. Певно, їх більше, ніж за Джорджа Буша-молодшого. Додам: є дві причини, чому Україну не варто розглядати лише в контексті відносин із Росією. Перша з них звучить, може, не надто справедливо. Коли США ведуть перемовини з Кремлем, то обговорюють важливіші теми (скорочення озброєнь, Іран, Афганістан), тоді як згортання демократії та порушення прав людини в Росії – це лише одне з багатьох питань. Так, Київ не потрапляє в ціле коло найбільш пріоритетних тем для Вашингтона та Європи. Повторюся: це не зовсім справедливо щодо нього, але така реальність. Друга причина (тут я хочу акцентувати): Віктор Янукович заявив про те, що Україна, на відміну від Росії, прагне приєднатися до ЄС. Це означає, що планка підвищена і що вона поділяє цінності об’єднаної Європи, насамперед коли йдеться про дотримання демократичних стандартів. Такою була заява української влади, а значить до неї інше ставлення та вимоги, аніж до російської.

Я добре знаю: в Україні є люди, які міркують, мовляв, Захід настільки занепокоєний можливістю перетворення їхньої держави на сферу російського впливу, що готовий пробачати все. Це не так. Та я сам не думаю, що Україна аж так хоче бути частиною Росії. Можливо, у якихось геополітичних розрахунках перебування вашої держави у сфері впливу РФ не буде сприятливим для Європи. Однак європейці наразі не дуже цим переймаються. Як на мене, питання в тому, що тісніші стосунки з Росією замість інтеграції з ЄС завдадуть куди більше шкоди Україні, аніж Заходові.


Матеріали за темою:

27
Ви не оцінювали матеріал
Реклама
Останні публікації згорнути
  • Скільки зниклих безвісти в зоні АТО, як рідні самотужки знаходять їх у моргах та про що звітує спеціалізоване пошукове відомство
    сьогодні, Валерія Бурлакова
  • В українській Вікіпедії станом на 17 вересня у статті «Втрати силових структур внаслідок вторгнення в Україну російських військових формувань» наведено дані про 1111 загиблих. Фактично до цієї цифри слід доплюсувати ще не менш ніж 200 жертв, чиї тіла зараз вивозять або знаходять на території самопроголошених «ДНР» і «ЛНР». Не виключено, що цифра може бути ще більшою
    сьогодні, Ярослав Тинченко
  • Три питання, над якими керівникам бізнесу варто замислитись у наступні 50 років
    вчора, The Economist
  • VIP-Хроніки знайшли фотографії Яни Равликовської – єдиної з чотирьох переможиць конкурсу Місс Україна 2014 (а саме - Miss International), яка ще не встигла видалити свої сторінки з соціальних мереж. Як з’ясувалося, не так давно дівчина ще була чарівною білявкою. Коло спілкування, манери і спосіб життя гідні "корони".
    вчора,
  • Життя в Маріуполі на­гадує мирне. Настрої місцевих різні. Однак відвертих симпатиків сепаратистів кореспондентові Тиж­­­­ня зустріти там усе ж не вдалося
    позавчора, Святослав Птіцин
  • Результати партійних з’їздів і затверджені ними списки свідчать про ймовірність масштабного повернення до парламенту «старих облич» під прикриттям презентаційних перших п’ятірок – двадцяток
    позавчора, Олесь Олексієнко
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
работа Харьков оптимизатор любовный гороскоп на год Жеральдин Пайя http://avtosale.ua/
©2007-2014 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS