Політика

  ▪   Алла Лазарева

Грищенко в Парижі розповів про дружбу Тимошенко з Лазаренком і «майбутнє членство України в ЄС»

У понеділок у паризькій Вищий Військовій Школі відбулась конференція під назвою “Україна — стратегічне перехрестя Європи”. Організаторами заходу виступили французький спеціалізований журнал “Ревю де Дефанс насьональ” (Огляд Національної Оборони) та віденський Інститут Реннера. Поза тим, для запитань та уточнень на запрошеннях стояв бельгійський номер телефону.

У конференції взяв участь український міністр закордонних справ Костянтин Грищенко. І французькою, і англійською він запевнив присутніх у незламній волі офіційного Києва домогтися кандидатства в ЄС.  “Під час виборчої кампанії кандидати зовсім не сперечалися на міжнародні теми, - розповів він. - Чому? Бо всі учасники політичного процесу в Україні мають спільну мету — майбутнє членство в ЄС”. Перераховуючи успіхи влади на шляху до цілі, пан міністр посилався на нові Кримінально-Процесуальний кодекс та Кодекс праці, на “найбільшу в світі сонячну електростанцію, що будується в Криму” та “парафовану й готову до підписання” угоду про асоціацію з Євросоюзом.

Читайте також: Регіонали у Лондоні лякали «Свободою» і співчували Кличку

Очільник австрійської інституції, колишній канцлер Австрії Альфред Гузенбауер виступив із вельми поблажливою до офіційного Києва промовою. “Демократія, - сказав він, - це перемога більшості над меншістю. Дехто з переможених в Україні не може змиритися з поразкою, а звідси і проблеми”. На зауваження колишнього президента Польщі Александра Квасьнєвського, що змішана виборча система “однозначно не підходить ані Україні, ані іншим державам з недостатньо структурованими політичними системами,” пан Гузенбауер зазначив: “Яку б систему виборів не запропонували будь-якій країні, а люди так чи інакше її критикуватимуть”. Жодної згадки про куплені голоси, про тиск на виборців та зловживання адмінресурсом у мажоритарних округах. “Якийсь лобіст від Партії регіонів”, - припустив, слухаючи австрійського гостя, один з міжнародних спостерігачів, що працював в Україні на парламентських виборах.

Читайте також: «Регіонали» в Парижі звинувачують міжнародних спотерігачів у злочинах

Конференція проходила в режимі не стільки дискусії, скільки чергування виступів. На запитання з зали не знайшлося часу, тож питаннями обмінювалися між собою лише виступаючі. Гострих та контраверсійних тем лише торкалися, але лагідно і без докору. “Недосконалості чи все ж фальсифікації? - засумнівався був сенатор Ерве Море, голова групи дружби з Україною у верхній палаті французького парламенту. Його дещо тривожний за тональністю виступ видався найбільш адекватним українським політичним реаліям.

“Чи можна сподіватися, що найближчим часом ви звільните з-за ґрат Юлію Тимошенко? - поцікавився у Костянтина Грищенка модератор, журналіст Жерар Себаг. “Я ж не Бог, щоб знати, коли пані Тимошенко вийде на волю”, - ухилився від розмови Грищенко. І додав: “Ви знаєте, а близький друг Тимошенко, колишній український прем”єр Павло Лазаренко, оце сидить  в американській в’язниці?”

Читайте також: Девід Кремер: «Ми надто довго говорили про пряники. Пряники не працюють»

У той самий час, коли міністр Грищенко переконував своїх слухачів у європейських прагненнях “тих, хто нині при владі в Україні”, за кілька зупинок метро, також у Парижі письменниця та віднедавна народний депутат Марія Матіос розповідала в Інституті Сіхдних мов про власні виборчі враження. Кого краще почули — представника чи опонента влади? Залежить, безперечно, й від слухачів. Але довіра — делікатна субстанція. Вона не завжди відповідає математичній кількості залучених ресурсів.

Престижне приміщення, статусні учасники, висока мета, політкоректний дискурс... Але чогось відверто бракувало на конференції у Вищій Військовій школі . “А що ти хочеш? - зауважив французький колега. - От візьми старий радянський автомобіль, підрихтуй його та винайми найкращих у світі лобістів продавати таку машину. Чи знайдуться покупці? Навряд. Так і з Партією регіонів. Хто б не просував їх на Заході, а правди про фальсифікації та вкрадені перемоги не сховаєш”.

Почути виступ —  ще не означає повірити. Статусна акція — не запорука реального впливу.