Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи
15 листопада, 2012   ▪   Мілан Лєліч   ▪   Версія для друку

Режим іде ва-банк

Задовго до дня голосування було зрозуміло, що парламентські вибори в Україні не будуть рівними та справедливими.
Матеріал друкованого видання
№ 45 (262)
від 8 листопада, 2012
Режим іде ва-банк

Недопущення до виборчої гонки лідерів опозиції, перекоси (звісно, на користь влади) при формуванні виборчкомів, тотальний адмінресурс, підкуп і залякування виборців не давали волевиявленню шансу бути неспотвореним. Однак усе це не допомогло регіоналам виконати їхнє головне завдання – сформувати більшість у 226 голосів лише за рахунок власних списочників і мажоритарників (та «самовисуванців», які мають партквитки ПР) без комуністів та гуртової закупки тушок вже за перевіреним сценарієм. Та вже перші дні після голосування засвідчили, що регіонали все ж вирішили за будь-яку ціну самостійно сформувати однопартійну більшість у наступній Раді. Тож у хід пішли суди, а в деяких випадках влада просто чинила бєспрєдєл, як це сталося, наприклад, у Первомайську. Тим самим режим Януковича втратив будь-які шанси на визнання виборів чесними і демократичними.

Влада фактично використала весь наявний у неї арсенал впливу на підрахунок голосів: провладні члени комісій почали масово «хворіти» чи кудись зникати (інколи прихоплюючи з собою печатку ДВК чи ОВК); технічні кандидати від влади завалили суди скаргами, а кірєєви пачками штампували рішення на користь кандидатів-регіоналів; окружкоми окупували «журналісти-криміна­ліс­ти» – персонажі кримінальної зовнішності з посвідченнями працівників ЗМІ тощо. Однак найпомітнішим стало активне залучення міліції та спецпідрозділу «Беркут» до «підрахунку» голосів. Ледь не весь світ обійшли кадри штурму окружкому в Первомайську, коли міліція застосувала грубу силу проти людей, якій прийшли захистити свій вибір.

Читайте також: Перша половина виборчої кампанії: летаргійний сон ВР, захоплення окружкомів і бабуся з котом

«Генеральна лінія партії» на здобуття якомога більшої кількості мандатів за будь-яку ціну посилюється особистими амбіціями провладних мажоритарників, які також залучили всі власні ресурси, щоб отримати заповітний мандат. Ті ж Віктор Пилипишин чи Богдан Губський розвернули на своїх округах справжні бойові дії, розуміючи, що без депутатства вони не зможуть втримати власного бізнесу або ж навіть ризикують опинитися у в’язниці.

Влада, втім, здається, ще прагне пограти у демократію і зробила крок назад. Однак 5 листопада, після консультацій (подейкують, голова Центрвиборчкому Володимир Шаповал навіть ходив на

аудієнцію до Януковича), ЦВК вирішила провести повторні вибори у п’яти округах, де ситуація остаточно зайшла у глухий кут. Але одразу ж проявилася недосконалість вітчизняного законодавства, яке не передбачає можливості визнання виборів такими, що не відбулися, за тієї ситуації, що склалася у проблемних округах. Не бажаючи залишитися крайньою, ЦВК переадресувала схвалення рішення про перевибори Верховній Раді, а та вже наступного дня повернула його назад у Центрвиборчком.

Гра у виборчий м’яч відбувається на тлі протестних акцій опозиції під будівлею ЦВК. Одразу було зрозуміло, що в новий Майдан вони не переростуть. Вже на другий день акції мітингувальників біля ЦВК було менше, ніж правоохоронців. Причин цьому кілька. По-перше, акції протесту почалися не відразу після голосування, а лише за тиждень. Як наслідок – неінкорпоровані у політичний процес громадяни вже оговталися від виборів та повернулися до звичного життя, і витягнути їх на вулиці практично неможливо. По-друге, виставлені опозиційними партіями вимоги – визнання перемоги їхніх кандидатів у 13 мажоритарних округах – апріорі не здатні мобілізувати народні маси через порівняну незначущість заявленої мети. Опозиційним лідерам варто було вимагати проведення нових виборів в усій країні з огляду на тотальну фальсифікацією. По-третє, і найважливіше, і Арсеній Яценюк, і Віталій Кличко, і Олег Тягнибок вже мають на думці президентські вибори 2015 року і, схоже, вже розпочали боротьбу за звання головного опозиційного лідера, тобто єдиного кандидата від опозиції у 2015-му. Багато хто вже сприймає нинішні протестні акції як піар-майданчик лідерів трьох опозиційних сил для початку боротьби за президентське крісло. Власне, цю думку підживлює і розрізнена позиція Яценюка, Тягнибока і Кличка щодо того, як треба реагувати на спотворення волевиявлення. 

У будь-якому разі суттєво вплинути на склад майбутньої Ради опозиція вже навряд чи спроможна. Вона знову опиниться під контролем Партії регіонів, а якщо біло-сині таки протиснуть своїх кандидатів по всіх проблемних округах – під контролем монопольним.

А поки цього не сталося, влада про всяк випадок намагається витиснути максимум з досі чинного парламенту і протискує потрібні їй стратегічні рішення, на які в наступному скликанні може забракнути голосів – зміни до регламенту ВР (обрання спікера простою більшістю), закон про референдум (див. «Закон про узурпацію влади?) тощо. Опозиція в її нинішньому становищі зупинити це не може, а можливо, не дуже й хоче. Тому дещо оновленій опозиції вже зараз варто почати якісне перезавантаження, щоби зупинити подальшу узурпацію влади (див. стор. 22)


Матеріали за темою:

--> --> -->
Реклама
Останні публікації згорнути
  • «Це не популізм», — заявив Алессандро ді Баттіста з «Руху 5 зірок» (M5S), коли 5 червня з’явилися результати першого туру місцевих виборів в Італії. «Це не протест. Це хороша політика». Кандидат на посаду мера Рима від M5S Вірджинія Раджі набрала 35% голосів. Це найбільший прорив M5S після загальних виборів 2013-го, коли рух здобув чверть голосів.
    25 червня, The Economist
  • У розмові з Тижнем заступник генерального директора Національного музею мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків з наукової роботи, мистецтвознавець Олена Живкова розповіла про тонку справу музейної атрибуції, яка розкриває секрети експонатів, про музейний аудит та особливості інвентаризації.
    25 червня, Ганна Трегуб
  • Як реформували правоохоронні органи в Польщі
    25 червня, Віталій Рибак
  • На початку війни я не мала жодних чітких уявлень, що буде і як. Колеги активно готували «запасні аеродроми» — місця, де перебудуть час страшних подій.
    25 червня, Яна Вікторова
  • Німецьке суспільство шоковане наслідками британського референдуму. Хтось оцінює збитки, хтось шукає нові можливості у хаосі.
    24 червня, Віталій Рибак
  • Франція спантеличена результатами британського референдуму. Попри недобрі прогнози, Париж відчайдушно сподівався на диво, якого не сталося. Прихильники ЄС закликають до найшвидшого пошуку нової моделі функціонування європейської спільноти, опоненти святкують перемогу.
    24 червня, Алла Лазарева
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
работа Харьков оптимизатор любовный гороскоп на год Жеральдин Пайя http://avtosale.ua/
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено