Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи
16 жовтня, 2012   ▪   Олександр Михельсон   ▪   Версія для друку

Валерія Лутковська: Народні депутати хочуть бачитись із Луценком, аби сприяти його виправленню

Омбудсмен в інтерв’ю Тиждень.ua розповіла про своє розуміння статусу політв’язнів, рішення Євросуду, біометричні паспорти і «пропаганду гомосексуалізму»
Валерія Лутковська: Народні депутати хочуть бачитись із Луценком, аби сприяти його виправленню

Уповноважений з прав людини Верховної Ради України — досить серйозна посада, котра повинна бути поза політикою, але дає тим, хто цю посаду обіймає, чимало спокус розвинути політичну кар'єру. Ніна Карпачова обіймала цю посаду не один рік — і пішла у відставку після публікації фотографій Юлії Тимошенко, котру нібито побили в ув'язненні тюремники. Із цього вийшли великий скандал та відставка. Натомість на авансцену правозахисництва, як того й вимагають європейські нормативи, замість звільненої Карпачової вийшла наступниця — Валерія Лутковська.

Тобто річ не в тому, що в європейській країні саме жінка має бути “омбудсменом” (ця посада часто називається голландським словом, адже саме в Нідерландах уперше з'явились більш-менш відповідні функції). Лутковська виграла в конкурентній боротьбі з головою Харківської правозахисної групи, визнаним експертом і активістом у сфері прав людини Євгеном Захаровим. Боротьба була справді сувора: з першого разу, у квітні, Верховна Рада не затвердила жодного кандидата. Але в підсумку пан Захаров сам заявив, що пані Лутковська — не найгірший вибір. Правозахисна та журналістська громадськість, котра навіть влаштовувала на підтримку Захарова пікети під стінами ВР, мовчазно погодилась: напевне, не гірша — від правлячої партії можна було чекати чого завгодно.

 Сама Лутковська воліє говорити не про це, а про те, що офіс омбудсмена сьогодні отримує за рік до 16 тис. скарг від громадян, і що раніше (тобто за пані Карпачової) розглядом цих скарг займалися лише 23 % співробітників офісу, а тепер — близько 80 %, і це — без жодних скорочень штату.

Тиждень.ua, однак, поговорив із Валерією Лутковською не про її реформи, а про все інше. Тим паче, що говорити пані Лутковська уміє. Хоча й щосили намагається бути обережною. Так, єдина правка в інтерв'ю після його вичитки омбудсменом полягала в тому, що вона прибрала із тексту згадку про братів Кличків “у їхній спортивній формі”.  

НЕ РОЗУМІЮ, ЩО ПОВИННО ДЛЯ МЕНЕ ЗМІНИТИСЯ, ЯКЩО ХТОСЬ НАЗИВАЄ КОГОСЬ ПОЛІТВ'ЯЗНЕМ

Тиждень.ua: Валеріє Володимирівно, ваша попередниця на цій посаді, Ніна Карпачова, заявила, що Юлія Тимошенко та Юрій Луценко можуть бути визнані політичними вязнями згідно з визначенням, даним Парламентською Асамблеєю Ради Європи (ПАРЄ). Наскільки це реально з вашої точки зору?

ПАРЄ – це політичний орган міжнародної організації, яка називається Радою Європи. Цей орган має право робити політичні заяви. Я ж, як тільки прийшла в цей офіс, у першу чергу заявила, що цей офіс буде поза політикою. Відповідно, коментувати політичні заяви не входить до моєї компетенції. Як і коментувати заяви екс-омбудсмена.

І, між іншим, я не дуже розумію, що повинно для мене змінитися, якщо хтось називає когось політичним в’язнем. Я повинна ставитись до таких в’язнів якось інакше, аніж до інших? За Конституцією та законом про Уповноваженого з прав людини, до всіх необхідно ставитись однаково.

Тиждень.ua: Як юрист, ви взагалі уявляєте собі процедуру визнання того чи іншого громадянина тієї чи іншої країни політв’язнем згідно з визначенням ПАРЄ?

Ні. Це питання політичне, а я, як ви правильно зауважили, не політик, а юрист.

Тиждень.ua: Ви заявляли, що готові побачитись із Тимошенко в разі звернення від неї самої чи її адвокатів. Таке звернення надходило?

Розумієте, на сьогоднішній день людина перебуває в лікарні. Візьмімо ситуацію Юлії Тимошенко в порівнянні з Юрієм Луценком. Є дві особи, по кожній з яких вироки вступили в законну силу, але одна людина знаходиться під контролем цивільних лікарів, а друга – в колонії, і заявляє, що в неї погіршилося здоров’я. До кого повинен їхати омбудсмен?

Тиждень.ua: До Луценка 2 жовтня ви їздили у відповідь на заяви його дружини та адвокатів?

У Менській колонії, як ви знаєте, ми були й до того, як туди потрапив Юрій Луценко. А цього разу ми мали одразу кілька скарг. Була заява Луценка, оприлюднена «Українською правдою» - отак ми з ним листуємось через Інтернет – про те, що пропав телефонний зв’язок, і 500 в’язнів лишились без можливості ним користуватись. Було декілька заяв дружини про погіршення його стану здоров’я. І були заяви народних депутатів про те, що адміністрація колонії неправильно, на їхню думку, тлумачить ст. 110 Кримінально-виконавчого кодексу, яка регулює питання короткострокових побачень.

Адміністрація вважає, що побачення з народними депутатами підпадає під дію цієї статті, і, відповідно, віднімає час цих побачень від загального обсягу часу, відведеного на зустрічі з рідними й близькими. Депутати ж посилаються на закон про статус народного депутата, за котрим вони мають право відвідувати безперешкодно державні установи, в тому числі установи пенітенціарної системи. Тобто тут є колізія.

Тиждень.ua: Разом із вами до колонії прибула група лікарів. Що це були за лікарі, з якої установи?

Це були фахівці Чернігівської обласної лікарні. Терапевт, невролог, гастроентеролог… Ці фахівці рекомендували провести додаткове обстеження. І воно, як нас поінформували, пенітенціарною службою було проведене, Луценка спеціально для цього вивозили з колонії до лікарні.

І це добре, але чомусь обстеження провели, не повідомивши мене. Тож тепер ми маємо з’ясувати, які конкретно результати цього обстеження, і які рекомендації для лікування Юрія Луценка дано за цими результатами. А також – яким чином колонія буде ці рекомендації виконувати.

Тиждень.ua: Тобто нам чекати на повідомлення вашої прес-служби з цього питання?

Безумовно, але не слід забувати, що стан здоров’я – це конфіденційна інформація, і я її без дозволу Юрія Віталійовича жодним чином оприлюднювати не буду.

Тиждень.ua: А що було з телефонним звязком, зясували?

Так. Була комісія «Укртелекому», котра встановила причину проблеми. Справа в тому, що там послідовне підключення телефонної мережі, й хоча в адміністративному корпусі телефони працювали, таксофони, котрі знаходяться власне на території колонії, вийшли з ладу.

Представники «Укртелекому» знайшли розрив кабеля. Але вони не могли одразу його полагодити, оскільки колонія – режимний об’єкт, і вони не могли просто так вести там роботи. У підсумку сама колонія протягом досить короткого часу провела ремонт своїми силами.

Тиждень.ua: Тобто підступів «антинародного режиму» тут не було?

Ні, не йшлося про жодне бажання навмисно перешкодити спілкуванню тієї чи іншої особи з родичами та близькими. Суто технічна проблема. Як мені сказали, кабель не замінювали близько 20 років.

Тиждень.ua: Ви згадали про колізію щодо побачень із депутатами. Як вона може бути вирішена?

Як я вже сказала, йдеться про два закони. Кримінально-виконавчий кодекс регулює короткострокові побачення ув’язнених «з родичами, близькими та іншими особами». Питання в тому, чи є народні депутати цими «іншими особами»? Чи вони, як депутати, в даному випадку не підпадають під дію Кодексу? Зараз ми чекаємо на роз’яснення пенітенціарної служби, щоб зрозуміти, як це там бачать. Відповідно, далі будемо дивитись, як вирішити це питання не лише з точки зору виправлення засудженої особи – ця мета була прописана в листі народних депутатів – а, швидше, з точки зору всебічного врахування прав та інтересів ув’язненого…

Тиждень.ua: Хвилиночку, я правильно розумію, що народні депутати пояснюють необхідність побачень із Луценком тим, що це сприятиме його «виправленню»?!

Так.

Тиждень.ua: Щодо тих же Тимошенко та Луценка тривають процеси в Європейському суді з прав людини. Що означатиме для кожного з них, наприклад, рішення Суду про порушення їхнього права на захист?

Ви знаєте, я можу перерахувати безліч варіантів того, яким може бути рішення Європейського суду. Тому про наслідки я говорити категорично відмовляюсь, поки не побачу самого рішення. Думаю, в будь-якому разі сумніватись у незалежності й професійності цього органу підстав немає.

Тиждень.ua: Давайте так: уявімо собі абстрактну особу, котра знаходиться під вартою в абстрактній європейській країні. Яке рішення має прийняти Страсбурзький суд, щоб цій особі не просто присудили, скажімо, компенсацію, а таки звільнили з увязнення?

Тут, знову-таки, безліч варіантів. Я багато років працювала з Європейським судом, і знаю величезну кількість його рішень, які є дуже різноманітними, але завжди вирізняються глибоким розумінням прав людини. Я не беру на себе сміливості фантазувати на цю тему.

Тиждень.ua: Але ж були такі рішення, після яких у тій чи іншій країні випускали на волю тих чи інших осіб?

Звичайно.

Тиждень.ua: І як це працює?

Розумієте, Європейський суд – це не апеляційна інстанція. Це – міжнародна субсидіарна інституція, котра зазвичай вимагає, щоб держава сама виправила ту чи іншу помилку, котрої припустилася її судова система. Теоретично передбачається, що, усвідомивши скоєну помилку та виправивши її, зазначена держава більше таких помилок не робитиме.

У випадку України закон передбачає так звані виняткові обставині, коли, у відповідь на рішення Європейського суду, Верховний суд України може переглянути справу, скасувати всі раніше прийняті рішення і направити справу на новий судовий розгляд в суд першої інстанції. Власне, таке вже траплялося величезну кількість разів.

ЗАКОН ПРО БІОМЕТРИЧНІ ПАСПОРТИ  ПОРУШУЄ ОДРАЗУ КІЛЬКА ПРАВ ЛЮДИНИ

Тиждень.ua: Яка взагалі зараз ситуація зі зверненнями українців до Європейського суду?

Згідно з останніми даними Міністерства юстиції, ми традиційно знаходимось на 5 місці в Європі за кількістю звернень. Це нормальна ситуація, у нас кількість населення немаленька. Щодо тематики скарг, то здебільшого звернення пов’язані із застосуванням законодавства. Бо у нас може бути прекрасне законодавство, але, на жаль, ми не завжди ним правильно користуємось. У зв’язку з цим з’являються пілотні рішення Європейського суду...

Тиждень.ua: Що це таке?

Це означає, що у нас є системна проблема, і Суд, розбираючи той чи інший конкретний випадок, водночас вказує нам на цю проблему. Наприклад, систематичне невиконання судових рішень, коли відповідачем є держава.

От є пілотне рішення у справі «Харченко проти України», яке стосується підстав для взяття особи під варту або подовження її утримання під вартою. В даному випадку особу тримали за ґратами тільки на підставі того, що покарання, яке могло бути призначене судом у випадку визнання її винною, становило понад 5 років.

Тобто людину ще не засудили, не визнали винною, але суддя вже постановив узяти її під варту, і потім постійно подовжував термін утримання. Причому без аналізу підстав, а лише спираючись на гіпотетичний вирок, якій цій людині могли винести в майбутньому. Зрозуміло, що так легше правоохоронним органам. Але ж суд не повинен захищати інтереси правоохоронців, він повинен встановлювати істину!

Або, скажімо, людей беруть під варту через те, що вони нібито можуть чинити тиск на свідків, хоча всі свідки вже допитані судом. Який же тоді сенс чинити на них тиск?

Тиждень.ua: Ще однією системною проблемою є наші СІЗО. Якраз нещодавно один з ув’язнених в Лук’янівському СІЗО убив іншого– ви займались цією справою?

Я про неї знаю, але окремо нею не займалась. І я поясню, чому. Справа в тому, що функція омбудсмена – втручатися, коли якийсь державний орган не виконує своїх власних функцій із дотримання прав людини, або порушує ці права. Але в даному випадку, за нашою інформацією, реакція була адекватною, відповідальних осіб відсторонили, триває слідство. Тож підстав для втручання омбудсмена поки нема.

 Тиждень.ua: Чи відстежуєте ви ситуацію довкола закону про біометричні паспорти?

Так. Вже є моє звернення до Президента України з проханням ветувати цей закон. Він порушує одразу кілька прав людини. Наприклад, право на приватність, адже інформація про особу за цим законом буде збиратись і зберігатись централізовано. Або право на недискримінацію за релігійними переконаннями…

Тиждень.ua: Тобто ви берете до уваги і заяви релігійних діячів, котрі виступають проти біометричних документів?

Я можу брати їх до уваги чи не брати, але проблема в іншому. Якщо закон запрацює, ті особи, котрі відмовляться від біометричних паспортів із релігійних міркувань, залишаться взагалі без документів. А це – очевидне порушення їхніх прав, наприклад, права на вільне пересування.

Тиждень.ua: Чи відстежує офіс омбудсмена організацію виборчого процесу? Наприклад, місія спостерігачів із Канади недавно заявила про порушення прав людини в ході кампанії.

Так, ми взяли на себе функції моніторингу виборів. Але ми більше орієнтуємось на відстеження порушень активного виборчого права. Тобто права обирати, а не права бути обраним. Хоча ці права, звісно, іноді перетинаються.

В зв’язку із цим завданням ми зіткнулися з питанням, як проводити цей моніторинг, оскільки кількісного складу представників омбудсмена в регіонах для цього недостатньо. Тому ми звернулись по допомогу до громадських організацій, котрі цим займаються постійно.

Всю інформацію, яку ми отримуємо, ми ділимо на дві частини. Одна – це проблеми, пов’язані з законодавством. Очевидно, до виборів закон міняти ніхто вже не буде, тому ми це лишаємо для звіту Уповноваженого перед парламентом – гадаю, вже перед новообраним. А друга частина – це порушення, на які треба оперативно реагувати.

Тиждень.ua: І як ви бачите цю другу частину на сьогодні? У нас досить чиста виборча кампанія?

Для оцінки цих питань іще замало часу пройшло. Давайте дочекаємось 28 жовтня, і тоді будемо розставляти оцінки. Мені здається, зараз будь-яка оцінка буде маніпуляцією, я цього не хотіла б.

Тиждень.ua: Тим часом парламент напередодні виборів приймає такі цікаві закони, як, наприклад, закон про боротьбу з пропагандою гомосексуалізму. Ви його, пригадую, критикували…

Критикувала. Я багатьом журналістам ставила питання: ви можете пояснити, що таке «пропаганда гомосексуалізму?» Зазвичай це питання залишалось без відповіді.

Тобто ми не можемо уяснити, що забороняється. Всі знають, що таке крадіжка, розбій, убивство. А що таке пропаганда гомосексуалізму? Для мене величезна загадка, як це можна чітко визначити. А без чіткого визначення такий закон просто не має права на існування.

Тиждень.ua: Ви не вбачаєте певного тренду: то спроби криміналізації наклепу, то цей закон, під котрий можна було б підігнати багато інформаційних матеріалів, і потім тиснути на неугодні ЗМІ… Це все випадково?

Мені здається, у випадку із цим конкретно законом все-таки метою було не втрутитись у роботу ЗМІ, а якось припинити поширення інформації про гомосексуалізм як явище…

Тиждень.ua: Гадаєте, його можна так припинити?!

Я особисто взагалі не розумію, навіщо приймати подібний закон. Але ж це не моє питання – це питання парламенту.

Тиждень.ua: Ви займалися справою акордеоніста Завадського, затриманого навесні за звинуваченнями в педофілії, що викликало великий скандал. Можете прокоментувати цю справу?

Я з ним бачилась іще в травні, незабаром після мого затвердження на посаді Уповноваженого. Тоді лунали заяви, що він втрачає зір через травми, яких йому нібито завдали міліціонери при затриманні. Я знаю, що адвокат Завадського активно працює в тому напрямку, щоб порушити кримінальну справу проти цих міліціонерів.

Я в це питання не втручалась. Але справа в тому, що особа перебуває в умовах ізоляції, де не так легко отримати медичну допомогу. Я зустрілась із Завадським, він дійсно мав проблеми із зором. Тож було одразу домовлено з адміністрацією СІЗО про те, що його вивезуть на обстеження і нададуть потрібну допомогу. Керівництво СІЗО поставилось до всього з розумінням.

Тиждень.ua: І таке ще питання. Ваша попередниця Ніна Карпачова пішла з посади після скандалу, пов’язаного з публікаціями фотографій Юлії Тимошенко нібито із синцями, отриманими внаслідок побиття її тюремниками. В тому скандалі фігурували співробітники офісу омбудсмена Селін та Сиротюк, котрі, з одного боку, говорили, що підписали експертний висновок щодо фотографій за вказівкою пані Карпачової, а з іншого – заперечували, що вона чинила на них тиск… Яка зараз доля цих співробітників?

Вони й зараз працюють тут, у департаменті з питань реалізації національного превентивного механізму. Обоє працюють у напрямку пенітенціарної системи.


Матеріали за темою:

--> --> -->
Реклама
Останні публікації згорнути
  • Скільки регіональних осередків має кожна парламентська партія? В яких регіонах найбільше партійних представництв, та яка партія має найбільшу мережу? Відповіді на ці питання шукала Громадянська мережа ОПОРА. Аналіз ґрунтується на інформації, яка була надана на запит до Міністерства юстиції України щодо всіх зареєстрованих в Україні структурних осередків шести парламентських політичних партій, які мають свої фракції у Верховній Раді («Блок Петра Порошенка», «Народний фронт», «Опозиційний блок», Об’єднання «Самопоміч», Радикальна партія Олега Ляшка, Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина»).
    30 травня,
  • Протягом тижня західні ЗМІ писали про політичну кар'єру Савченко, повернення викрадених активів, призначення Андерса Фог Расмуссена радником Порошенка та напади на журналістів в Україні
    30 травня, Віталій Рибак
  • У Франції є прошарок політиків, які демонструють якщо не прихильність до України, то бодай стійкість супроти московських впливів. Із ними можна й треба співпрацювати, принаймні ситуативно
    30 травня, Алла Лазарева
  • Пострадянська автократія намагається перетворити чорне золото на модерність
    29 травня, The Economist
  • За перипетіями Великодня і травневих свят залишилася майже непоміченою одна не менш знакова подія, яку оминули увагою вітчизняні ЗМІ. 6 травня Арсєній Павлов, відомий більшості під позивним Моторола, лідер батальйону «Спарта», що стратив 15 наших бійців в аеропорту, отримав ключі від квартири в самісінькому центрі Донецька у висотній новобудові.
    29 травня, Станіслав Васін
  • Деякі західні оглядачі останнім часом порушують питання про те, чи є Туреччині місце в НАТО і чи надійний вона партнер для Альянсу. Скептики в країні (особливо наближені до влади) також аналізують вигоди від союзництва, яке триває десятки років, та обстоюють більш незалежний підхід до зовнішніх відносин. Утім, останні події показують: сторони потрібні одна одній у контексті масштабних глобальних викликів, щоб успішно пройти період неспокою.
    29 травня, Пінар Севінчлідір
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
работа Харьков оптимизатор любовный гороскоп на год Жеральдин Пайя http://avtosale.ua/
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено