Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи
12 жовтня, 2012   ▪   Марина Міщенко ,   Ольга Мелих   ▪   Версія для друку

Світові ЗМІ про Україну: «людожерський режим» Януковича, просування «сім`ї» та провал Росії

Світова преса цього тижня писала про те, як режим Віктора Януковича поступово став «людожерським», його «сім`я» безперешкодно зростає, а Росія прорахувалась, побудувавши Північний потік в обхід України.
Світові ЗМІ про Україну: «людожерський режим» Януковича, просування «сім`ї» та провал Росії

Про «людожерський режим» Віктора Януковича та безперешкодне зростання його «сім`ї», від якого зараз незахищений жоден українець, у своїй статті написав експерт європейського аналітичного центру European Council on Foreign Relations Ендрю Вілсон.

 «Як і у знаменитих скаргах помірних німців 1930-х років («Спочатку вони прийшли за комуністами, але я мовчав, бо я не був комуністом…»), Янукович поступово підвищує ставки. Перші місяці на посаді він віддячував своїм прихильникам. Потім на колишніх олігархів «помаранчевих» натиснули, щоб вони приєдналися до його табору. Потім велика риба почала їсти меншу рибу, використовуючи податкові та регулюючі органи, щоб полегшити свої цілі. Рейдерство вийшло з-під контролю», – пише Вілсон.

«А потім система стала людожерською. Янукович проголосив «рівновіддаленість від олігархів» з бажанням забрати собі їхні імперії замість знищення. Ніхто зараз не захищений від зростання в буквальному і метафоричному сенсі «сім`ї» Януковича. Нині «Сім`я» схрестила мечі з раніше недоторканими олігархами, розширюючи свою сферу впливу в галузі телекомунікацій та сільського господарства», – зазначає експерт. 

Втім, на думку Вілсона, система, створена Віктором Януковичем, розсиплеться, коли він, не маючи жодних друзів, отримає удар в спину.

«Декілька режимів Східної Європи демонструють дестабілізуючі ознаки жадібності своїх правителів. В Україні за правління Януковича політична еліта, схоже, найбільш сильно пішла наперекосяк. Ностальгічні прихильники колишнього президента Кучми згадують, що він більш майстерно грав у гру: олігархів тримали всередині «намету», а сам «намет» (тобто державні інститути) був менш непевним», - відмічає експерт.

«Янукович розраховує на те, що він зробив посаду президента сильнішою, ніж за часів Кучми, але можна здогадатися, як закінчиться процес, коли Янукович, який не має друзів, отримає удар в спину. Тим не менше ніхто не знає, коли це може статися або який збиток буде завдано до того часу», - підкреслює Вілсон.

«У той же час, гра балансів не зникає, вона просто переміщується. Майбутні вибори 28 жовтня є чимось більшим, ніж уряд проти опозиції. Йдеться також про плани Януковича отримати всемогутню більшість у дві третини голосів в парламенті та про поширення ставок олігархів серед тієї більшості, «незалежних» та опозиції», - додає аналітик. 

Між тим американський Інститут Геллапа оприлюднив своє останнє опитування щодо того, чи вважають громадяни 125 країн і в тому числі України, що вибори в їх країнах проходять вільно.

Відповідно до результатів виявилось, що в Україні 16% жінок та 22% чоловіків вірять, що вибори проводяться без порушень, а результати відображають їх волевиявлення. Більшою за Україну впевненість в чесності виборів виявилась в Росії (23% жінок та 21% чоловіків), Молдові (31% жінок і 30% чоловіків), Грузії (41% жінок та 44% чоловіків), Казахстані (54% чоловіків і 54% жінок), Азербайджані (54% чоловіків та 58% жінок) та Таджикистані  (57% жінок та 68% чоловіків).  

EUinside написало, що ЄС повинен чітко визначити свою політику щодо Росії та країн Східного партнерства так щоб російський спротив не заважав їх зближенню з Союзом.

 «Крім питання про те, чи будуть вибори в Україні вільними і справедливими, є ще одне цікаве питання - чи можемо ми розраховувати, що голосування відповість на питання, чи зробить Україна вибір між ЄС та Росією?

На цьому етапі позиція Києва полягає в тому, що європейська інтеграція повинна тривати, не шкодячи відносинам з Росією. Крім того, Україна навряд чи зробить вибір в односторонньому порядку, в той час як відносини Росії і ЄС перебувають в періоді очікування», - пише видання.

«ЄС повинен чітко визначити свою політику по відношенню до Росії, в тому числі і з огляду на Україну та інші країни так званого Східного партнерства, щоб запобігти тому, щоб їх європейська інтеграція стала заручником російського опору. Поки, проте, ЄС стурбований своїми внутрішніми проблемами та має справу з борговою кризою і реформуванням своїх установ», - йдеться в статті.

Генеральний директор Східного комітету німецької економіки - організації, яка об’єднує підприємців Німеччини, Райнер Лінднер інтерв’ю EurActiv заявив, що ключовим моментом для підвищення довіри європейських інвесторів до України є найшвидша ратифікацію угоди про асоціацію.

«Протягом кількох місяців після виборів Україні потрібно відповісти на основні питання. По-перше, як досягти балансу інтересів між Росією і Україною в енергопостачанні? Для бюджету України це є центральним питанням. Ціна у більш ніж €400 за 1 тис кубічних метрів газу з Росії не відповідає можливостям бюджету України. Друге питання - як вийти з глухого кута щодо угоди про вільну торгівлю, від якої Україна повинна отримати велику користь у довгостроковій перспективі? З нашої точки зору, третій аспект: як економіка Німеччини може взяти ще більш активну участь у проектах модернізації в країні?», - зазначив Лінднер.

Представник німецьких підприємців та інвесторів також зазначив, що чіткої й безпосередньої реакції німецьких інвесторів на політичну ситуацію в Україні поки що немає, але через неї все ж «страждає довіра німецьких та європейських компаній на українському ринку, а якщо рішення швидко не знайдуть, не виключені довгострокові наслідки».

Експерт прокоментував сприйняття інвесторами ухваленого Верховною Радою закону, який дозволяє іноземним громадянам та підприємствам з іноземним капіталом купувати землю несільськогосподарського призначення.

«Одного лише закону недостатньо. Нам потрібно більше гарантій для іноземних виробників та інвесторів. Йдеться також про послідовну боротьбу проти корупції. Хоча минулого року в Україні прийняли закон про боротьбу з корупцією, який ми на регулярних зустрічах обговорювали з президентом Януковичем, але на практиці, ще нічого не зроблено. Тобто не має відповідної стійкості. Крім того, нинішнє податкове законодавство також потребує змін. Досі не вистачає такого ж ставлення до біо-енергії як і до традиційних нафти і газу. Захищають лише виробників викопного палива. Ключовим моментом, однак, є найшвидша ратифікація Угоди про асоціацію з ЄС, що залежатиме від внутрішньополітичної обстановки в країні», - підкреслив Лінднер. 

Свою критику стосовно України активізували і депутати німецького Бундестагу.

Так, депутат від Лівої партії Анрей Хунко підкреслив, що ЄС зараз більше непокоїть залежність судової системи в Україні та звільнення політв’язнів, ніж тиск влади на ЗМІ. 

 «ЄС переважно тисне (на Україну – Ред.) з допомогою відмови від ратифікації Угоди про асоціацію. Я запитав послів ЄС, які критерії при цьому застосовуються. Йдеться в першу чергу про Тимошенко і незалежність судової влади. Але в мене не склалося враження, що інші демократичні стандарти такі як свобода ЗМІ або олігархізація грають тут центральну роль», - вважає депутат. 

А депутат з Християнсько-Демократичного Союзу Йоган Вадефуль вважає, що ніхто в Україні зараз насправді не бажає повернутися до Російської імперії.

«Москва готова зробити багато чого, щоб Україна вступила до Митного союзу. Путін навіть обіцяв Януковичу в перспективі зниження цін на газ.

На сьогоднішній день уряд у Києві коливається, і не дарма. Ніхто в Україні насправді не хоче назад до Російської імперії. Для більшості олігархів бажаним є полегшений доступ до ринку ЄС, навіть якщо відповідні правила прозорості матимуть небажані побічні ефекти для їх бізнесової діяльності», - зазначив Вадефуль.

«В цілому, ясно, що для українських можновладців не є ані політично, ані економічно доцільним надати Росії більше влади», - додав німецький депутат. 

Видання Financial Times у свою чергу назвала Північний потік «символом провалу Росії у конструктивних торгових відносин з Україною».

 «З того часу як минулого року запустили Північний потік, і Газпром почав експортувати газ в Європу іншим маршрутом, доходи України від транзиту газу впали на 15% за рік. Ще більші втрати вимальовуються на фоні відкриття нової ланки газопроводу, що послаблює позиції України у переговорах з Росією», - пише видання.

«Україна вдарила у відповідь через більш широке використання своїх величезних запасів вугілля, що має зменшити залежність від газу. Газпром, який страждає через зниження попиту на газ в Європі, навряд чи зможе дозволити собі втратити ринок збуту в Україні, яка завдяки угоді 2009 року є клієнтом, що платить високу ціну.

У цьому світлі Північний потік можна розглядати як символ провалу Росії у розвитку конструктивних торгових відносин з Україною - замість того, щоб витрачати мільярди доларів на нові трубопроводи, використовувати ті активи, які вже є». – зазначає Financial Times. 

Gazeta Wyborcza пише про можливості розширення малого прикордонного руху між Україною та Польщею.

«11 жовтня у Львові було вручено ювілейну картку МПР – документа, за яким українці, із 30-кілометрової зони біля польського кордону можуть їздити до Польщі без візи. Загалом в зоні малого прикордонного руху проживає 840 тис осіб. Угоду про таку зону МПР було підписано ще у 2009 році. Нюансом залишається те, що перебувати в Польщі українці можуть також лише в 30-кілометровій прикордонній зоні», - пише видання.

«Це один з досить вагомих і дієвих інструментів. Які спрощують людям процес переходу кордону, підтримки контактів та родинних зв’язків і ознайомлення з країною. Згідно із відомостями митної служби Республіки Польща. 60% перетинів кордону здійснюється саме в межах угоди про безвізовий перетин для мешканців 30-ти кілометрової зони», зазначив Ярослав Дрозд, Генеральний Консул Польщі у м. Львові. в інтерв’ю PAP.

Дипломат відзначив, що громадяни України, які мають карту малого прикордонного руху, перетинають кордон без закордонного паспорту з візою, а лише із пластиковою карткою.

Генеральний Консул також зазначив, що українці очікують розширення зони малого прикордонного руху (МПР), беручи до уваги приклад із Калінінградською областю Росії, де за підписаним у липні договором, зона МПР була розширеною.

«Зона МПР на сьогодні є дуже малою, що викликає в Україні певні незадоволення, особливо в контексті нещодавно підписаного з Росією договору», - зазначив Ярослав Дрозд.

Дрозд зазначив також, що на урочистому прийомі 11 жовтня було видано 3 карти МПР з символічними номерами 99 999, 100 000, 100 001.


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Чому і як між собою пов’язані питання існування й легалізації приватних музейних колекцій та міжнародна репутація України
    28 серпня, Ганна Трегуб
  • Присутність американських солдатів на чужій землі стає дедалі контроверсійнішою
    28 серпня, The Economist
  • Заповітне право на свободу пересування по ЄС не таке надійне, як здається
    28 серпня, The Economist
  • Можливо, люди в мікрокраїнах Європи поводяться неідеально, але те ж саме можна сказати і про більших сусідів
    27 серпня, The Economist
  • Чим цікаві мислителі Кримського ханства сьогодні
    27 серпня, Михайло Якубович
  • Понад рік тому друзі написали: «Ми придумали, як допомогти! Від нас до вас жінка возить гуманітарку. Брати адресні пакети вона відмовляється, але ми включили тебе в загальний список отримувачів, головне прийти вчасно».
    27 серпня, Яна Вікторова
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено