Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи
5 жовтня, 2012   ▪   Спілкувався: Роман Малко   ▪   Версія для друку

Сергій Головатий: "Жоден міжнародний інститут, включно з ООН, досі не мав визначення "політичний політв'язень"

Член української делегації ПАРЄ Сергій Головатий розповів Тиждень.ua про значення нової резолюції про політичних в’язнів
Сергій Головатий: "Жоден міжнародний інститут, включно з ООН, досі не мав визначення "політичний політв'язень"

Тиждень.ua: Сергію Петровичу, як ви оцінюєте резолюцію про визначення терміна «політичний в’язень»?

– Це доволі складне з юридичного боку запитання. Його політизували делегації, які зовсім не були зацікавлені в результаті, отриманому вчора. Дуже добре пам’ятаю, оскільки працюю в Юридичному комітеті, коли німецького депутата Крістофа Штрассера призначили доповідачем звіту про політичних в’язнів в Азербайджані три роки тому. Азербайджанська делегація разом із турецькою та російською, бо й там і там уже на той час були політичні в’язні, виступила категорично проти теми доповіді, заявивши: «Як ви можете говорити про політичних в’язнів, коли немає визначення?» І тоді навіть Моніторинговий комітет, коли писав доповіді про Азербайджан чи інші країни, вживав словосполучення «умовно кажучи». Мусив.

Тиждень.ua: Чому так сталося, що аж до вчорашнього дня Рада Європи не мала відповідного визначення?

– По-перше, для Ради Європи ця тема не була актуальною, оскільки свого часу організація була заснована на спільних цінностях, які визнавали всі. Практично в усіх країнах – членах РЄ, окрім пострадянських, не було такого явища. Воно постало вже як нове на європейському просторі в 1990-х роках. Було вирішено повернутися до розгляду питання політичних в’язнів в Азербайджані після того, як будуть розроблені критерії. На цьому наполягали азербайджанська, турецька, російська делегації. На тому етапі я не сподівався, що Юридичний комітет асамблеї вирішить цю проблему. Тому що це складно. Ні «Міжнародна амністія», ні ООН, де є Комітет з прав людини, ні Міжнародна комісія юристів і ОБСЄ, що займається правами людини – жодна з міжнародних інституцій не опрацювала цього питання. Здавалось би, для ООН це дуже важливо, адже організація опікується Азією, Африкою, Китаєм... Але нікому не вдалося. Були проведені слухання, запрошені експерти, вивчено дуже багато літератури ... І от з’являється доповідь. Вироблені критерії, за якими можна, аналізуючи конкретну ситуацію в конкретній країні, враховуючи юридичну систему цієї країни та певний судовий випадок, і позбавлення волі конкретної особи, в сукупності аналізувати і доходити висновку. І тут раптом ті, хто так просив, щоб їм написали критерії, кажуть, що Асамблея не має права цього робити, це компетенція виключно Європейського суду з прав людини!

Тиждень.ua: Справді, проти виступили переважно азербайджанці, росіяни, турки, чимало іспанців...

– Саме так. Але, по-перше, Європейський суд не дає визначення поняття. Він у кожній конкретній справі встановлює, порушено Конвенцію чи ні, а не займається аналітикою чи теоретичною розробкою. Суд доктрину розвиває, але не дає визначень. Ми не знайдемо у всій спадщині Європейського суду тлумачення поняття «верховенство права», але рішення ухвалюють, ґрунтуючись на критеріях, що визначають: було дотримано верховенство права в країні чи ні. Тобто це спекуляція щодо виняткових повноважень суду. Що тоді робити з тими десятками, а може, й сотнями ув’язнених, які перебувають тривалий час в умовах позбавлення волі? Навіщо тоді Асамблея, котра якраз і покликана на парламентському рівні розбиратися з ситуацією прав людини в кожній країні і висловлювати свою позицію? Хай це буде політичний орган, але він все-таки висловлює свою позицію. Для чого створені Моніторинговий та Юридичний комітети?

Читайте також: Валентина Теличенко про правові наслідки резолюції ПАРЄ щодо політв'язнів

Тиждень.ua: Яке практичне й конкретне значення має схвалена резолюція, які вона має нові правничі можливості?

– Все дуже просто. Як і інші резолюції ПАРЄ, документ входить до системи так званого м’якого права, до якого потрапляють і рекомендації Комітету міністрів Ради Європи. Натомість до так званого жорсткого права належать конвенції. Передусім Конвенція з прав людини. До обов’язків членів Ради Європи входить провадження своєї внутрішньої політики з дотриманням і «жорсткого», і «м’якого» права. Якщо якась країна постійно не дотримується резолюцій Асамблеї, її попереджають про можливість санкцій. Є три види санкцій, передбачених статутом Ради Європи. Перший – нератифікація повноважень делегації, другий – позбавлення делегації права голосу на певний час. Пригадую, як 1999 року були застосовані санкції щодо Російської Федерації, коли спалахнула російсько-чеченська війна. Тоді були зупинені повноваження російської делегації. Якщо це недієві механізми, чому в такому разі всі бояться їхнього застосування? Позавчора була виголошена доповідь щодо Росії, і всі ж були проти того, щоб застосовувати санкції. Отже, вони щось важать? Якщо спікер російської Думи Наришкін за тиждень до обговорення російської доповіді скасовує візит до Асамблеї, це щось значить?

Тиждень.ua: Наскільки справи Тимошенко і Луценка підпадають під визначені критерії «політичних в’язнів»?

– Це вже не мені оцінювати. Для мене, як юриста, критерії дуже чіткі. А особливо для судді, який має високий рівень професіоналізму, знань і покликаний аналітично мислити та вирішувати, це є неабиякою допомогою. Я навіть визнаю, що це – вагомий внесок саме Ради Європи, зокрема її Асамблеї, у розвиток юридичного визначення поняття «політичний в’язень» та юридичної теорії і практики. Це – прорив, те, що називається «динамічне тлумачення Конвенції». Він наразі здійснений політичним органом – Асамблеєю, але це не значить, що Європейський суд не враховуватиме напрацьованих критеріїв. Ця установа, розглядаючи справи, зважає на всі документи. Ті, що схвалює Асамблея, Комітет міністрів, Венеційська комісія... Суд спирається на них, якщо треба, у конкретній справі.

Тиждень.ua: Коли вирішувалася доля нового терміна, голоси в залі засідань розподілилися 89 «за» та 89 «проти»...

– Цей результат дався тяжко, і лише завдяки одному голосу. Це наголошує на тому, що важить один голос. Якщо спроектувати на українську практику, де ніхто не голосує, а лише натискаються кнопки, це – взірець демократії. Один голос вирішив усе.


Матеріали за темою:

Реклама
Новини за темою
Останні публікації згорнути
  • Якщо люди-музеї — це здебільшого старше покоління, то в цій підбірці етнографічно-туристичних історій здебільшого свіжа кров. Проекти, що надихають, що з’являються зав­­дяки активній молодій енергії. Може, з роками й вони перетворяться на пам’ятки, але поки що це живі страшенно цікаві організми, котрі навіть диктують свої умови в деяких нішах нашого бідного туристичного ринку.
    24 липня, Богдан Логвиненко
  • Що передбачає й кого зачіпає якісна психореабілітація людей, які повертаються з війни
    24 липня, Ганна Трегуб
  • Найбільші бренди світу потерпають від дрібніших конкурентів
    24 липня, The Economist
  • Ось відчиняються двері залу, і входить одна людина, радісна та усміхнена. Сотні вітають її такими самими радісними вигуками. Овації і захват. Далі?
    24 липня, Станіслав Васін
  • Як одинаки-аматори створюють варті уваги колекції. Без меценатів і державної підтримки
    23 липня, Богдан Логвиненко
  • От що цього разу? Питаю я себе. Давай уже писати про першу «Червону руту». Давай! Про «Гадів», Чубая, Бурмаку... Про Миколайчука, врешті-решт, лисого, босого, у лєопардовій пов’язці... Про Чернівці 1989 року... Не цього разу. Може, наступного... Так само, у принципі, я думав, коли минулого разу сідав за комп. Тоді мене «відволікли» ВІА. Ансамблі. Вокально-інструментальні... Добре... А зараз шо?
    23 липня, Сергій Харинович
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
работа Харьков оптимизатор любовный гороскоп на год Жеральдин Пайя http://avtosale.ua/
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено