Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
3 жовтня, 2012   ▪   Олександр Михельсон   ▪   Версія для друку

Війна за спостереження: якщо Захід не визнає українські вибори, Януковичу допоможе Москва

У країнах Європи та Північної Америки політики різного рівня не раз наголошували, що парламентські вибори 28 жовтня стануть для Києва останнім тестом на відданість демократичним цінностям. Прийняти цей тест належить міжнародним спостерігачам
Війна за спостереження: якщо Захід не визнає українські вибори, Януковичу допоможе Москва

До останнього часу, щоправда, іноземці не надто квапились реєструватися в українському Центрвиборчкомі. Після чергового засідання ЦВК в суботу, 29 вересня, кількість офіційно зареєстрованих міжнародних спостерігачів досягла лише 653 осіб. Напередодні заступник голови ЦВК Андрій Магера в інтерв'ю Тиждень.ua спеціально відзначив порівняно невелику активність закордонних інституцій: за його словами, якщо на президентських виборах 2004 року в Україні працювали близько 13 тис. міжнародних спостерігачів, то на цих доводиться очікувати не більше 3 тис.

Андрій Магера: «Ці вибори нагадують 2004-ий, бо такий бруд, як зараз, був хіба що тоді»

Водночас недооцінювати роль закордонних гостей не доводиться: саме вони, як уже сказано, можуть легітимізувати другу половину президентського терміну Віктора Януковича — або ж, навпаки, остаточно дискредитувати його в очах і так уже розчарованого Заходу. Окремі учасники перегонів теж намагаються зіграти на цьому полі: так, лідер Компартії Петро Симоненко, перебуваючи 1 жовтня в Брюсселі на зустрічі представників 45-ти комуністичних партій та лівих рухів з усієї Європи, запросив  однодумців направити до України своїх, так би мовити, “класово вірних” спостерігачів. Проте головну зацікавленість у персональному складі та політичній орієнтації корпусу спостерігачів виявляє партія влади.

Останній, схоже, доводиться чекати мало доброго. Ще 17 вересня Національний демократичний інститут США опублікував украй критичний звіт щодо підготовки українських виборів. Висновки впливової установи ґрунтувались на даних її власних спостерігачів, а також представників Організації з безпеки та співробітництва у Європі (ОБСЄ) та Європейської мережі організацій зі спостереження за виборами (ENEMO).

Експерти NDI наголосили, що в нинішній виборчій кампанії не забезпечено рівний доступ партій до ЗМІ, на місцях використовується адмінресурс, а серед громадян панують протестні настрої. Нагадавши про сумнівну чесність місцевих виборів восени 2010 року, американці фактично прямим текстом заявили, що цього разу все може бути ще гірше.

“Відсіч” заокеанським критикам негайно спробував дати депутат-регіонал Вадим Колесніченко, котрий не знайшов нічого кращого, ніж натякнути, що організація з США підкуплена українськими опозиціонерами. “Ця організація не зацікавлена в об'єктивності... Хто платить, той і замовляє музику. Версію про те, що вибори будуть фальсифіковані, поширює опозиція”, - прокоментував парламентар.

В NDI, котрий фінансується американським агентством з міжнародного розвитку (USAID) — тобто урядом США — цю заяву коментувати не стали. Понад те, західні спостерігачі продовжили “очорнювати” українську політичну дійсність. За тиждень після прес-релізу NDIв ефірі 5 каналу виступив керівник уже згаданої місії ENEMO Пітер Новотни, котрий піддав критиці хід виборчої кампанії. Розмова з паном Новотни показала глядачам, що західні спостерігачі таки добре орієнтуються в ситуації: їм відомо і про “тонкощі” організації виборчих комісій, де провладні сили отримали тотальний контроль завдяки висуненню підставних осіб від маргінальних партій, і про адмінресурс, і про купівлю голосів.

Нарешті, надзвичайно жорстко відгукнувся про хід кампанії голова місії спостерігачів від Парламентської асамблеї Ради Європи Андреас Ґросс. Делегація побувала в Києві 20 та 21 вересня, і пан Ґросс у своєму інтерв'ю журналові “Український тиждень” дав побаченому дуже й дуже відверті оцінки.

Читайте також: Андреас Ґросс: «Україні потрібна нова революція»

Водночас у Євросоюзі прагнуть зберегти обличчя і не наразитись на звинувачення в упередженості. Підтвердженням цього стала історія з формуванням делегації спостерігачів від Європарламенту (ЄП). Засідання, на якому мали сформувати цю місію, протягом вересня переносилось, а коли таки відбулося, дало дещо несподівані для преси результати.

Іще на початку вересня, за даними Тиждень.ua, всі шанси стати головою місії мав голова комітету ЄП із закордонних справ Ельмар Брок. Проте цей представник німецької партії Християнсько-демократичний Союз у підсумку змушений був поступитися місцем полякові Павелу Ковалю, котрий очолює делегацію ЄП щодо співпраці Україна — Європа.

За чутками, це сталося через “надто критичну” позицію пана Брока щодо офіційного Києва. Водночас, така заміна не повинна вводити в оману: делегація ЄП буде не менш критичною, ніж спостерігачі від ОБСЄ чи ПАРЄ.

Підтверджень тому легіон. Той же Павел Коваль, представник європейських консерваторів, є членом фракції “народників”, котра у ЄП виступає офіційним партнером опозиційної “Батьківщини”. Ще один член делегації, Ребекка Хармс, не так давно закликала ввести санкції проти офіційного Києва за ув'язнення провідних опозиціонерів. У цілому, “народники” мають кількісну перевагу в делегації, що налічує 14 осіб. Цікаво, до речі, що шестеро осіб із делегації — громадяни Польщі, а п'ятеро — Німеччини. Фактично, вона сформована депутатами від цих двох країн.

Між тим, наявність серед спостерігачів європейських соціалістів, котрі свого часу підписали угоду про співпрацю з Партією регіонів, теж не є приводом для заспокоєння української влади. Досить згадати польського соціал-демократа Марека Сівєца, що спостерігає за виборами в Україні ще з минулого століття. У 2004 році пан Сівєц не приховував підтримки Помаранчевої революції, і мав добрі стосунки з її вождями, зокрема, з Юрієм Луценком (котрий перезнайомив із євродепутатом чимало українських журналістів, включаючи автора цих рядків). Одним словом, прискіплива увага до всіх деталей виборів Україні гарантована від усіх європейських гостей, незалежно від їхньої партприналежності.

Врешті-решт, згаданий вище Андреас Ґросс теж відноситься до соціалістів. Він навіть очолює відповідну групу в Раді Європи. Але симпатій до чинної української влади не виявив.

Тож надію на легітимізацію виборів влада, вочевидь, покладатиме на міжнародних спостерігачів від СНД. Ще в 2003 році в Росії створили свою, альтернативну до європейських, інституцію спостереження за виборами — CIS-EMO. Ця англійська абревіатура означає в перекладі “Організація зі спостереження за виборами Співдружності незалежних держав” (Commonwealth of the Independent States —Election Monitoring Organization).Першим “бойовим хрещенням” CIS-EMOстали парламентські вибори в Казахстані 2004 року. Але реально попрацювати учасникам установи довелось на президентських виборах — 2004 в Україні.

Тоді голова організацїї Алєксандр Кочєтков багато і актвино виступав на захист офіційного Києва, доводячи, що вибори були чесними, а кандидат Ющенко справді програв у другому турі кандидатові Януковичу. В середовищі українських оглядачів навіть зародилася версія, що CIS-EMOстворена Кремлем “під українські вибори”, аби заперечувати звинувачення у їхньому фальшуванні, широко тиражовані західними спостерігачами.

Проте організація продовжує функціонувати й досі, а до її Вищої Ради входять, окрім колишніх громадян СРСР, також і мешканці Польщі, Німеччини, Франції. Очолює  CIS-EMOвсе той же Алєксандр Кочєтков. За його словами, поточного тижня його організація збільшить кількість своїх спостерігачів на парламентських виборах в Україні вдесятеро проти попередніх планів.

“Украй дивно чути, як декотрі колеги-спостерігачі, ледь приїхавши до країни й не ознайомившися, як слід, із її соціально-політичними реаліями, уже ставлять під сумнів підсумки виборів, котрі відбудуться 28 жовтня”, - заявив у цьому зв'язку пан Кочєтков.

Відтак найближчі українські вибори обіцяють бути не лише змаганням кандидатів, а й змаганням спостерігачів, коли одні вказуватимутиь на “порушення демократичних процедур”, а інші — на “соціально-політичні реалії”... Хоча, наприклад, парламентські вибори 2006 та 2007 років обійшлися без такої боротьби. Принаймні, так одностайно стверджують і “західні”, і “східні” спостерігачі. Але тепер минуле повертається.


Матеріали за темою:

1
Перемоги опозиції— 38.7%
 
2
Перемоги влади— 9.14%
 
3
Другого Майдану— 30.91%
 
4
Жодних змін не станеться— 21.25%
 
Реклама
Останні публікації згорнути
  • Святошинський районний суд продовжує розглядати провадження щодо п’яти колишніх працівників «Беркуту». На черзі – велика балістична експертиза.
    27 вересня, Станіслав Козлюк
  • Перші в історії праймеріз партії Республікаців з великою долею ймовріності визначать майбутнє Франції на найближчі п’ять років.
    27 вересня, Алла Лазарева
  • 26-го вересня ввечері відбувся перший раунд теледебатів між кандидатами у президенти США Гілларі Клінтон та Дональдом Трампом. Перемогу у них медіа однозначно віддали кандидатці від демократичної партії, однак кандидат від республіканців теж знайшов слабкі сторони своєї суперниці.
    27 вересня,
  • Полтавська область справедливо вважається одним із локомотивів української економіки. Якщо вже й сперечатися про те, хто «годує країну», то Полтавщина серед регіонів завжди буде в перших рядах.
    27 вересня, Денис Казанський
  • Минулого тижня світові ЗМІ писали про передачу Україні права проводити фінал Ліги чемпіонів, мододих українських політиків та спростовували чутки про польських військових на Донбасі
    26 вересня, Ольга Ворожбит
  • Воно не прийме тебе, поки не полюбиш його першим, поки не звикнеш до його характеру, до його камерності й непоказного аристократизму. Замешкати тут — означає зголоситися на те, щоби про тебе тут усі все знали і ти так само все про всіх знав, прийняти неписане правило, що, зрештою, у людей не може бути аж надто багато секретів.
    26 вересня, Ярослава Тимощук
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено