Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи
2 жовтня, 2012   ▪   Мілан Лєліч   ▪   Версія для друку

Операція «Наклеп»: влада відволікає увагу суспільства

Суспільство виграло у влади «війну за наклеп». Але, схоже, «переможений» здобув більше бонусів від своєї поразки, аніж «переможець» - від виграшу. Більше того, реванш може відбуватися вже скоро
Операція «Наклеп»: влада відволікає увагу суспільства

Попри всі побоювання журналістів, Партія регіонів не стала демонструвати «красу гри» при відкликанні законопроекту про наклеп. Як і обіцяв напередодні спікер Володимир Литвин, даний документ поставили на розгляд одразу після реєстрації нардепів. «За» проголосували аж 349 нардепи, тобто майже всі присутні, зокрема й комуністи, які до останнього не могли визначитися зі своєю позицією. Журналісти, які до того вивісили в ложі преси банер «STOPзакону про наклеп», зустріли таке рішення не надто радісно – пару разів плеснули в долоні лише кілька журналістів.  

Зрозуміло, що особливих приводів святкувати перемогу у них, як і у суспільства в цілому, немає. Немає сумнівів у тому, що вже наступний парламент знову повернеться до теми кримінальної відповідальності за наклеп.

Власне, це відкрито підтвердила одна з головних спікерів у Партії регіонів Олена Бондаренко, яка заявила, що ПР «не дає гарантій» щодо неповернення до даної теми (читай: обов’язково повернеться) і підкреслила, що адміністративної відповідальності за наклеп недостатньо.

Загалом справжню перемогу можуть святкувати якраз однопартійці пані Бондаренко, які використали «війну за наклеп» як мінімум двома способами.

Читайте також: Валентина Теличенко: “Розмови про відкликання закону про наклеп схожі на намагання приспати громадянську пильність”

По-перше, було повністю переключено дискурс суспільної уваги. Мовне питання, про яке і так говорили чимдалі менше, після появи законопроекту про наклеп було забуте остаточно. Те ж саме стосується і формування окружних та дільничних виборчих комісій, яке припало якраз на розпал «війни за наклеп». Як наслідок, маніпуляції ПР у виборчкомах, які, за свідченнями численних джерел Тиждень.ua, дозволили їм сформувати підконтрольну більшість ледь не в кожній комісії, отримали значно менше висвітлення у ЗМІ, ніж мало би бути.

По-друге, влада отримала хороший шанс представити Януковича великим демократом, який прислухається до думки суспільства – на фоні критичної резолюції Сенату США та за кілька тижнів до виборів це особливо актуально.

Читайте також: Резолюція Cенату США щодо України(повний текст)

Говорити та писати правду, не побоюючись сісти у в’язницю, журналістам та усім громадянам (а закон про наклеп, нагадаємо, стосується далеко не тільки працівників ЗМІ) залишилося недовго – десь до наступної весни. Свою першу сесію новообраний парламент присвятить внутрішній самоорганізації (створенню фракцій, комітетів, формуванню більшості тощо), а вже на наступній, весняній сесії, всерйоз візьметься за остаточне «закріплення стабільності», зокрема і у формі введення кримінальної відповідальності за наклеп.

Тиждень.uaнаводить хронологію «війни за наклеп».

19 липня – Регіонал Віталій Журавський реєструє законопроект №11013 про кримінальну відповідальність за наклеп та образу.

24 липня – Регіонал Владислав Лук'янов називає законопроект Журавського «його особистою позицією» та запевняє, що ПР не має наміру зазіхати на свободу слова

5 вересня – Профільний парламентський комітет рекомендує Верховній Раді відхилити законопроект Журавського.

6 вересня – Журавський відкликає свій законопроект.

12 вересня – Журавський повторно вносить законопроект під там самим номером, виключивши з нього кримінальну відповідальність за образу, але залишивши покарання за наклеп (тобто, назвавши депутата «ідіотом», у в’язницю не потрапиш, а заявивши, що він вкрав підприємство - цілком).

18 вересня – Верховна Рада 244 голосами ухвалює законопроект Журавського у першому читанні. Опозиція заявляє про «смерть української журналістики», влада запевняє, що готова переробити проект до другого читання.

19 вересня – Опозиція обіцяє звернутися до Конституційного Суду щодо закону про наклеп.

19 вересня – ОБСЄ заявляє, що закон про наклеп обмежить свободу ЗМІ в Україні та захистить держслужбовців від критики .

20 вересня – Євросоюз заявляє про негативну оцінку законопроекту Журавського і закликає владу не спішити з його ухваленням.

21 вересня – Радник Януковича Ганна Герман заявляє, що президент накладе вето на законопроект про наклеп в разі його ухвалення парламентом.

25-28 вересня – акції протесту українських ЗМІ: низка інтернет-видань виходять з банерами, які засуджують законопроект про наклеп, кілька друкованих ЗМІ виходять з білими обкладинками та першими шпальтами.

25 вересня – Журавський відкликає законопроект про наклеп.

25 вересня – Віце-прем’єр Борис Колесніков називає законопроект про наклеп «цілковитим ідіотизмом».

26 вересня – Янукович заявляє, що задоволений рішенням Журавського про відкликання законопроекту: «Журавський не випадково прийняв рішення про відкликання. Він почув мою точку зору»

28 вересня – Нардеп і олігарх Рінат Ахметов заявляє, що він «проти того, щоб журналісти опинилися під тиском і за правду сиділи у в'язниці».

1-2 жовтня – Відбуваються вуличні акції протесту журналістів під Верховною Радою. Законопроект про наклеп ставлять на розгляд у другому читанні на 16 жовтня.

2 жовтня – Верховна Рада 349 голосами відхиляє законопроект про наклеп.


Матеріали за темою:

--> --> -->
Реклама
Останні публікації згорнути
  • 16 січня 2015-го десантники 25-ої бригади отримали наказ здійснити марш зі свого місця розташування до південно-західної околиці Авдіївки (мікрорайон Хімік). Разом з десантниками в цей сектор висунулися й бригадні артилерійські підрозділи.
    28 червня, Анатолій Шара
  • Хто і як сьогодні змінює Конституцію України? Який зв’язок між цими нововведеннями та ключовими реформами в державі? Про це Тижню розповів експерт із конституційного та адміністративного права, голова правління Центру політико-правових реформ Ігор Коліушко
    28 червня, Анна Корбут
  • Протягом тижня західні ЗМІ писали про візит Володимира Гройсмана до Берліну, значення Brexit для України, стабілізацію української економіки та переклад книги Олега Шинкаренка на англійську
    28 червня, Віталій Рибак
  • Багато блогерів та журналістів вже не раз робили аналіз справ «молодих, але невизнаних» республік. Хтось перевіряв бюджети, дехто слідкував за темпами виробництва на окупованих територіях. Інших цікавив політичний бомонд Донецьку чи Луганську.
    28 червня, Павло Василів
  • Чи варто змінювати Конституцію, порушуючи її, і чому нинішні інновації не доведуть до добра? Колишній генпрокурор, суддя КСУ у відставці Віктор Шишкін на прохання Тижня проаналізував новітній конституційний процес в Україні
    28 червня, Роман Малко
  • Чимало проблем, пов’язаних з українським Основним Законом, стали результатом спроб вибудувати його на ґрунті радянської конституційної спадщини, яка не відповідає новим реаліям
    27 червня, Олександр Крамар
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
работа Харьков оптимизатор любовный гороскоп на год Жеральдин Пайя http://avtosale.ua/
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено