Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
2 жовтня, 2012   ▪   Мілан Лєліч   ▪   Версія для друку

Операція «Наклеп»: влада відволікає увагу суспільства

Суспільство виграло у влади «війну за наклеп». Але, схоже, «переможений» здобув більше бонусів від своєї поразки, аніж «переможець» - від виграшу. Більше того, реванш може відбуватися вже скоро
Операція «Наклеп»: влада відволікає увагу суспільства

Попри всі побоювання журналістів, Партія регіонів не стала демонструвати «красу гри» при відкликанні законопроекту про наклеп. Як і обіцяв напередодні спікер Володимир Литвин, даний документ поставили на розгляд одразу після реєстрації нардепів. «За» проголосували аж 349 нардепи, тобто майже всі присутні, зокрема й комуністи, які до останнього не могли визначитися зі своєю позицією. Журналісти, які до того вивісили в ложі преси банер «STOPзакону про наклеп», зустріли таке рішення не надто радісно – пару разів плеснули в долоні лише кілька журналістів.  

Зрозуміло, що особливих приводів святкувати перемогу у них, як і у суспільства в цілому, немає. Немає сумнівів у тому, що вже наступний парламент знову повернеться до теми кримінальної відповідальності за наклеп.

Власне, це відкрито підтвердила одна з головних спікерів у Партії регіонів Олена Бондаренко, яка заявила, що ПР «не дає гарантій» щодо неповернення до даної теми (читай: обов’язково повернеться) і підкреслила, що адміністративної відповідальності за наклеп недостатньо.

Загалом справжню перемогу можуть святкувати якраз однопартійці пані Бондаренко, які використали «війну за наклеп» як мінімум двома способами.

Читайте також: Валентина Теличенко: “Розмови про відкликання закону про наклеп схожі на намагання приспати громадянську пильність”

По-перше, було повністю переключено дискурс суспільної уваги. Мовне питання, про яке і так говорили чимдалі менше, після появи законопроекту про наклеп було забуте остаточно. Те ж саме стосується і формування окружних та дільничних виборчих комісій, яке припало якраз на розпал «війни за наклеп». Як наслідок, маніпуляції ПР у виборчкомах, які, за свідченнями численних джерел Тиждень.ua, дозволили їм сформувати підконтрольну більшість ледь не в кожній комісії, отримали значно менше висвітлення у ЗМІ, ніж мало би бути.

По-друге, влада отримала хороший шанс представити Януковича великим демократом, який прислухається до думки суспільства – на фоні критичної резолюції Сенату США та за кілька тижнів до виборів це особливо актуально.

Читайте також: Резолюція Cенату США щодо України(повний текст)

Говорити та писати правду, не побоюючись сісти у в’язницю, журналістам та усім громадянам (а закон про наклеп, нагадаємо, стосується далеко не тільки працівників ЗМІ) залишилося недовго – десь до наступної весни. Свою першу сесію новообраний парламент присвятить внутрішній самоорганізації (створенню фракцій, комітетів, формуванню більшості тощо), а вже на наступній, весняній сесії, всерйоз візьметься за остаточне «закріплення стабільності», зокрема і у формі введення кримінальної відповідальності за наклеп.

Тиждень.uaнаводить хронологію «війни за наклеп».

19 липня – Регіонал Віталій Журавський реєструє законопроект №11013 про кримінальну відповідальність за наклеп та образу.

24 липня – Регіонал Владислав Лук'янов називає законопроект Журавського «його особистою позицією» та запевняє, що ПР не має наміру зазіхати на свободу слова

5 вересня – Профільний парламентський комітет рекомендує Верховній Раді відхилити законопроект Журавського.

6 вересня – Журавський відкликає свій законопроект.

12 вересня – Журавський повторно вносить законопроект під там самим номером, виключивши з нього кримінальну відповідальність за образу, але залишивши покарання за наклеп (тобто, назвавши депутата «ідіотом», у в’язницю не потрапиш, а заявивши, що він вкрав підприємство - цілком).

18 вересня – Верховна Рада 244 голосами ухвалює законопроект Журавського у першому читанні. Опозиція заявляє про «смерть української журналістики», влада запевняє, що готова переробити проект до другого читання.

19 вересня – Опозиція обіцяє звернутися до Конституційного Суду щодо закону про наклеп.

19 вересня – ОБСЄ заявляє, що закон про наклеп обмежить свободу ЗМІ в Україні та захистить держслужбовців від критики .

20 вересня – Євросоюз заявляє про негативну оцінку законопроекту Журавського і закликає владу не спішити з його ухваленням.

21 вересня – Радник Януковича Ганна Герман заявляє, що президент накладе вето на законопроект про наклеп в разі його ухвалення парламентом.

25-28 вересня – акції протесту українських ЗМІ: низка інтернет-видань виходять з банерами, які засуджують законопроект про наклеп, кілька друкованих ЗМІ виходять з білими обкладинками та першими шпальтами.

25 вересня – Журавський відкликає законопроект про наклеп.

25 вересня – Віце-прем’єр Борис Колесніков називає законопроект про наклеп «цілковитим ідіотизмом».

26 вересня – Янукович заявляє, що задоволений рішенням Журавського про відкликання законопроекту: «Журавський не випадково прийняв рішення про відкликання. Він почув мою точку зору»

28 вересня – Нардеп і олігарх Рінат Ахметов заявляє, що він «проти того, щоб журналісти опинилися під тиском і за правду сиділи у в'язниці».

1-2 жовтня – Відбуваються вуличні акції протесту журналістів під Верховною Радою. Законопроект про наклеп ставлять на розгляд у другому читанні на 16 жовтня.

2 жовтня – Верховна Рада 349 голосами відхиляє законопроект про наклеп.


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Латвія з-поміж трьох країн Балтії має чи не найбільше зв’язків із Росією, через які остання може шукати канали впливу. Утім, ситуація поступово змінюється
    3 грудня, Ольга Ворожбит
  • Відкриттям екзопланет уже нікого не здивуєш. Наступний крок — спробувати їх зняти
    3 грудня, The Economist
  • Одним із місць відпочинку та дозвілля для луганчан до війни була мережа гіпермаркетів «Епіцентр». Хтось планував там ремонти, хтось шукав подарунки, а хтось просто релаксував: повільно пересувався від відділу до відділу, спираючись на візок. Там справді можна було вбити день і нічого не купити. Просто дивитися, тримати в руках, а потім залишати при собі обраний товар так, ніби він на якийсь час ставав власністю.
    3 грудня, Вікторія Малишева
  • У Литві не говорять про м’яку силу Росії, говорять про пропаганду
    2 грудня, Костянтин Амелюшкін
  • Я дуже люблю свій Бахмут: він теплий та привітний, чистий, сучасний та по-провінційному компактний. У ньому дуже багато квітів і дитячих майданчиків, а влітку повітря стає тягучим, наче липовий мед… Але це дивне місто. Ніби приречене балансувати між тим і цим: у міжчассі, у просторі, між новим і старим, своїм і чужим.
    2 грудня, Єлизавета Гончарова
  • Тіньова економіка об’єднує неймовірно велику кількість і різноманітність видів діяльності
    2 грудня, Любомир Шавалюк
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено