Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
20 вересня, 2012   ▪   Алла Лазарева   ▪   Париж   ▪   Версія для друку

Україна найгірше в Європі співпрацює з Єврокомісією з ефективності судочинства

Європейська Комісія з Ефективності Судочинства щойно оприлюднила свій дворічний звіт. Дослідивши, як працюють суди, адвокатські служби та органи прокуратури країн-членів Ради Європи, підструктура міжнародної організації визначила провідні тенденції розвитку правового поля Європи
Україна найгірше в Європі співпрацює з Єврокомісією з ефективності судочинства

За оцінками голови робочої групи комісії, французького правника Жана-Поля Жана, Україна є найгіршим учнем в класі: Київ надав менше за всі інші 46 країн-учасниць  інформації та статистичних даних до вивчення.

“Ми не займаємося пенітеціарними закладами, не вивчаємо справедливість проголошених вироків, - відразу попередив журналістів Жен-Поль Жан. - Наше завдання — дослідити, які правові тенденції формуються на Європейському континенті та в кожній його країні  GRECO , наскільки європейські громадяни мають доступ до судів та захисту, скільки коштує судочинство і як воно працює.”

Залишивши вироки Європейському судові з прав людини, а заклади позбавлення волі — Комітетові з упередження тортур, Європейська Комісія з Ефективності судочинства зосередилася на питаннях дієвості слідчих, судових та адвокатських інституцій. “Ми порівнювали між собою лише співставні за схемою розвитку та розмірами країни, - пояснив пан Жан. - Ясно, що не варто співставляти Молдову з Норвегією. Наша мета — підказати країнам, де саме назріли негайні реформи та як краще їх можна було б здійснити”.

На жаль, у численних таблицях, де представлені, наприклад, витрати на судочиноство пропорційно до кількості населення, або доступ громадян до судових інстанцій, Україна не фігурує в принципі. “Україна найгірше співпрацює з нашим Комітетом порівняно до всіх інших держав, - пояснив для Тиждень.ua Жан-Поль Жан. - Це — абсолютний факт. Ми не маємо достатньо інформації та не можемо ефективно оцінити її судочинну систему.”

Читайте також: Президент GRECO про ситуацію в Україні

Очільники підструктури Ради Європи не стали казати, чи бойкотує Київ співпрацю з нею. “Ми не можемо коментувати мотивації української влади, але змушені проконстатувати: Україна — єдина держава, яка  з нами майже не спілкується, і вона одна така у всій Раді Європи. Наші критерії дуже прозорі: це кількість та якість відповідей від кожної країни. Наприклад, Франція та Італія співпрацюють дуже активно. Несподівано покращив деякі показники та пішов на контакт Азербайджан. Хоч ситуація там залишається складною. Цього року ми були з місією в Росії, і дуже хотіли б відвідати якнайшвидше Україну.”

У Комісії з Ефективності Судочинства припускають, що працювати з Києвом, можливо, не виходить через те, що в усіх державах співрозмовником виступає Міністерство юстиції, але в Україні чомусь — Міністерство закордонних справ. “Якщо б змінити відповідальну структуру, може, справи пішли б на краще”, - сказав у розмові з Тиждень.ua Стефан Лейєнбергер, секретар Коміссії.

Проте, навіть ті скупі дані, які Київ переказав на розгляд Європейської Комісії з ефективності правосуддя, дозволили зробити декілька цікавих висновків. Зокрема, наша держава входить до п”ятірки лідерів за кількістю покурорів на душу населення. Українські прокурори, порівняно до середньої платні в країні, мають один з найвищих коефіціентів. За оцінками Ради Європи, українські прокуратури мають значно більше повноважень, ніж аналогічні структури в сусідніх державах. Попри цю концентрацію матеріального та людського ресурсу, до справжньої незалежності судочинства Україні далеко.

Читайте також: У США готуються до санкцій проти української влади


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Як вплине смерть колишнього президента на життя Ірану?
    19 січня, The Economist
  • Як Адміністрація нового президента США працюватиме з американською розвідкою
    19 січня, Едвард Лукас
  • Як Україна відповідає на виклики, що постали у віртуальному просторі
    19 січня, Юрій Лапаєв
  • Оцінка першого півріччя Терези Мей при владі
    19 січня, The Economist
  • Велике потрясіння, яким стала для Донбасу війна, мало б виявитися точкою неповернення, моментом, коли старі еліти, причетні до розв’язання конфлікту, нарешті були б відсторонені від влади. Але, на жаль, відновлення через нарощування впливу проукраїнських партій не відбулося. Тобто деякі партії почуваються тут непогано, але чи є вони саме на Донбасі представниками українських інтересів — це ще те питання…
    19 січня, Єлизавета Гончарова
  • Суд у справі про вбивство людей 20 лютого 2014 року на вулиці Інститутській у Києві, певно, чи не найвідоміший з усіх, що пов’язані з подіями Майдану. Втім, не раз висувалися претензії щодо часу, впродовж якого тривають засідання. Найвідоміша теза, яку озвучували представники «стурбованої громадськості», звучала так: «Чому за три роки немає вироку? Чому так довго?».
    19 січня, Станіслав Козлюк
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2017 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено