Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи
20 вересня, 2012   ▪   Олександр Михельсон   ▪   Версія для друку

Закон про наклеп: переплюнути Росію і наздогнати Білорусь

У деяких прогнозах хотілося б помилитися, але не вдається. У попередньому випуску (№ 37) Тиждень перелічив кілька законодавчо-нормативних ініціатив, які нинішня влада може використати для формування в Україні чогось на кшталт поліцейської держави, й припустив, що остаточно вони будуть реалізовані незабаром після парламентських виборів. Не минуло й тижня, як влада це підтвердила, активізувавши закладення підмурків, на котрих у близькому майбутньому цілком може вирости нова Білорусь.
Матеріал друкованого видання
№ 38 (255)
від 20 вересня, 2012
Закон про наклеп: переплюнути Росію і наздогнати Білорусь

Так, 17 вересня на офіційному урядовому сайті з’явилося розпорядження, датоване ще 12 вересня, за яким Кабмін доручав низці підлеглих йому органів «посилити» боротьбу з такими загрозами, як пропаганда тероризму, расової, національної та релігійної нетерпимості, а також із закликами до порушення територіальної цілісності України та/або повалення державної влади. Сама по собі ця ініціатива явно спрямована в пропагандистське річище. Адже СБУ чи МВС, що фігурують у дорученні, повинні всім цим займатися й без спеціальних інструкцій Миколи Азарова. А ось Держтелерадіо також назване серед виконавців і, схоже, є його головним адресатом: тепер чиновникам «від телевізора» доведеться сушити собі голову над питанням, якими такими передачами чи хоча б телероликами відзвітувати Кабміну про успішну боротьбу з потенційними революціонерами-підривниками.

Водночас не можна оминути увагою той факт, що якби влада серйозно намагалася протидіяти небезпечним для цілісності країни тенденціям, то почала б із себе. Наприклад, із таких діячів, як Дмитро Табачник чи Вадим Колесніченко, відомих своїми антиукраїнськими заявами. Та що там – ще на сумнозвісному Сєверодонецькому з’їзді 2004 року чимало нинішніх можновладців наговорили достатньо, щоб ними, згідно з цим розпорядженням Кабміну, зайнялось аж ніяк не Держтелерадіо, а сама СБУ. Проте нічого подібного не відбувалося за помаранчевих, про що вже казати сьогодні. А отже, «протидіятимуть» не загрозам як таким, а тим, кого влада визначить «загрозою». Сказав «Геть Януковича!» – і вже маєш як мінімум «профілактичну бесіду» в межах справи про заклики до повалення державної влади.

А щоб захистити тих самих Табачника і Колесніченка від можливих звинувачень, вводиться інша ініціатива. 18 вересня 244 депутати Верховної Ради схвалили у першому читанні поправки до Кримінального кодексу, запропоновані депутатом від Партії регіонів Віталієм Журавським. Ними до переліку кримінальних злочинів повертається «наклеп», який в Україні перестали зараховувати до них іще 2001-го. За «наклеп» у засобах масової інформації можна дістати виправних робіт на термін до двох років або арешт від трьох до шести місяців. А за «наклеп», пов’язаний зі звинуваченням особи в особливо тяжкому злочині (скажімо, крадіжці в держави «Межигір’я»), – до трьох років позбавлення волі.

Чи є ті або інші відомості «завідомо неправдивими», тобто чи є вони власне наклепом, вирішуватиме найоб’єкивніший у світі український суд, який має великий досвід прийняття за «відомості» звичайних оціночних суджень. Він же вирішуватиме, чи призвело поширення таких суджень до «тяжких наслідків». Неважко уявити, як той самий Колесніченко доводить у Печерському суді, що дана вище характеристика його деяких висловлювань як українофобських заподіяла йому моральних страждань, котрі він оцінює у відповідну суму. Саме за таким принципом у сусідній Росії судили скандально відомих учасниць Pussy Riot: як писала тамтешня преса, «мотивовані» слідством свідки поскаржилися, що вчинок дівчат, котрі станцювали й заспівали у церкві, завдав їм невимовних душевних страждань.

До речі, відповідальність за наклеп віднедавна, а саме з липня, у Росії є теж. Але навіть там максимальне покарання за відповідний злочин не передбачає позбавлення волі, а тільки 320 год примусових громадських робіт. Вочевидь, у своїх спробах наслідувати російське «закручування гайок» українська влада, як і кожен хороший учень, прагне перевершити вчителя.

При цьому адміністрація президента поквапилась відмежуватися від скандального документу. Уже ввечері в середу прес-секретар Януковича Дарка Чепак скликала позачергове засідання міжвідомчої робочої групи з аналізу дотримання законодавства в сфері свободи слова, що включає відомих журналістів та медіа-експертів. На засідання запросили і Віталія Журавського, автора поправок про наклеп. Проте переконати присутніх у тому, що поправки є ініціативою самого парламентаря, а не Банкової, не вдалося. Обговорювати можливе пом'якшення документа, котре обіцяв також присутній на засіданні представник президента в парламенті Юрій Мірошниченко, ніхто не схотів — журналісти однозначно вимагають зняття проекту з розгляду.

Вимога цілком логічна: регіонали та особисто Янукович уже не раз брехали суспільству в подібних ситуаціях, починаючи від обіцянок не чіпати Конституцію три роки тому, й закінчуючи вішанням локшини на вуха українцям під час прийняття закону про мови. Водночас чи прислухаються на Банковій до журналістських вимог? Той же досвід показує, що навряд чи.


Матеріали за темою:

Реклама
Новини за темою
Останні публікації згорнути
  • Літо надихає на мандри. Тому книжки, про які я напишу, теж так чи інакше пов’язані з мандрами й подорожами.
    25 липня, Олександр Стукало
  • Тиждень.ua поспілкувався із комісаром Ради Європи з прав людини Нільсом Муйжнієксом про стан прав людини на Донбасі та в Криму і його подальший план дій щодо цих територій
    25 липня, Віталій Рибак
  • Тиждень поспілкувався з легендарною Дітте Марчер, директором Bodynamic International, засновницею реабілітаційної програми для військових, яка допомогла тисячам людей повернутися до нормального життя після війни. Нині вона допомагає українським солдатам.
    25 липня, Роман Малко
  • Якщо люди-музеї — це здебільшого старше покоління, то в цій підбірці етнографічно-туристичних історій здебільшого свіжа кров. Проекти, що надихають, що з’являються зав­­дяки активній молодій енергії. Може, з роками й вони перетворяться на пам’ятки, але поки що це живі страшенно цікаві організми, котрі навіть диктують свої умови в деяких нішах нашого бідного туристичного ринку.
    24 липня, Богдан Логвиненко
  • Що передбачає й кого зачіпає якісна психореабілітація людей, які повертаються з війни
    24 липня, Ганна Трегуб
  • Найбільші бренди світу потерпають від дрібніших конкурентів
    24 липня, The Economist
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
работа Харьков оптимизатор любовный гороскоп на год Жеральдин Пайя http://avtosale.ua/
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено