Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи
10 вересня, 2012   ▪   Спілкувалася: Алла Лазарева   ▪   Версія для друку

Генсек Ради Європи: “Суду над Тимошенко не мало б бути”

Генеральний Секретар Ради Європи Турбйорн Ягланд перебуває нині з візитом в Україні. Напередодні поїздки до Києва він розповів Тиждень.ua про своє ставлення до мовного закону, до роботи українського судочинства і парламенту та до перспективи санкцій проти України з боку Страсбурга
Матеріал друкованого видання
№ 37 (254)
від 13 вересня, 2012
Генсек Ради Європи: “Суду над Тимошенко не мало б бути”

ТИЖДЕНЬ.UA: Пане Ягланде, Ви ініціювали масштабну реформу Ради Європи. Що вже вдалося зробити за два роки, крім скорочення постійних працівників організації майже на третину? Чи передбачено також концептуальні зміни в роботі структури, які б дозволили  ефективніше впливати на країни, які не зовсім дотримуються демократичних стандартів?

- Щодо скорочення штату чиновників саме на третину, я не певен, що цифра є точною. Проте ми дійсно вдалися до скорочень, власне, з метою забезпечити кращу ефективність праці. Найважливіше для нас — допомогти країнам-членам здійснити їхні власні реформи. Йдеться про те, щоб країни-члени брали на себе більшу відповідальність та ретельніше дотримувался власних зобов’язань.

ТИЖДЕНЬ.UA:  Остання резолюція щодо Україні, яку було ухвалено ПАРЄ в січні цього року, є досить гострою та передбачає, зокрема, імовірність санкцій, якщо українська влада далі використовуватиме судочинство в політичних цілях. Що Ви думаєте про ефективність інституту санкцій, а також — чи вважаєте Ви, що їх, можливо, буде застосовано проти України?

- Загалом, я не виключаю можливість санкцій відносно будь-якої країни-члена.  Це може статися, якщо не виконуються зобов’язання, або якщо члени організації відмовляться від допомоги організації, спрямованої на виконання зобов’язань. Щодо України, ми намагаємося надавати допомогу з тим, аби відбулися заплановані реформи. Нині настав час дізнатися, чи можливі обіцяні зміни, чи існує на це політична воля. Після цього ми визначатимемося з подальшими діями.

Читайте також: Повний текст резолюції ПАРЄ щодо України

ТИЖДЕНЬ.UA : 4 вересня в Парижі Моніторинговому комітету не вдалося обговорити українську ситуацію, хоч дискусія й була передбачена порядком денним. Частково це відбулося через тривале обговорення російського питання, частково — через зникнення в паризькому офісі електричного струму. Тим не менш, деякі члени комітету сподіваються провести Україну темою позачергових слухань на жовтневій сесії ПАРЄ. Ви підтримуєте такий задум?

- До моїх обов’язків не входить формувати порядок денний Парламентської Асамблеї, з цим питанням визначатиметься її бюро. Проте варто зауважити, що по всіх підструктурах Ради Європи, - від Комітету Міністрів до Парламентської Асамблеї, - ситуації в Україні надається особлива увага. Зокрема, Україна обговорювалася під час кожного без винятку засідання Кабінету Міністрів Ради Європи, - взимку, навесні та влітку.

Читайте також: Співдоповідачка моніторингового комітету ПАРЄ про ситуацію в Україні

ТИЖДЕНЬ.UA: Попри рекомендації Ради Європи, Україна так і не змінила формулювання двох статей Кримінального кодексу, які передбачають кримінальну відповідальність за політичні рішення. Чи будете Ви наполягати на цих змінах кримінального законодавства?

- Насамперед зазначу, що нещодавно Україна ухвалила новий Кримінально-процесуальний кодекс, де було враховано майже всі наші рекомендації. Отже, продуктивний діалог можливий. Натомість, мені дуже шкода, що згадані Вами статті досі фігурують в українському Кримінальному кодексі. Саме ці дві статті дозволили ув’язнити колишнього прем’єра Юлію Тимошенко, яку було засуджено за кримінальною справою, відкритою внаслідок політичного рішення. На мою думку, цього судового процесу взагалі не мало б бути. Йдеться про суто політичну відповідальність за підписання газової угоди з Росією.  Я чудово розумію, що існують різні позиції стосовно наслідків цієї угоди. Але ті, хто вважає договір неприйнятним, мусив ставити питання на обговорення в парламенті, а не подавати на колишнього прем’єра до суду. Треба згадати про умови, за яких пані Тимошенко мусила підписати міжнародний документ. На неї здійснювався колосальний тиск. Росіяни погрожували припинити постачання газу на Захід... Нині втрачена чудова нагода під час виборів дати українському народу можливість визначити своє ставлення до пані Тимошенко. На жаль, Центральна виборча комісія України вирішила інакше. Дві статті, про які ми згадуємо, дозволили владі вдатися до дій, яких не мусило бути в принципі.

ТИЖДЕНЬ.UA: Отже, Рада Європи наполягатиме на переформулювані 364 та 365 статей Кримінального кодексу?

- Однозначно. Ми вважаємо, що вони мусять бути змінені.

ТИЖДЕНЬ.UA: Український парламент нещодавно ухвалив досить контраверсійний закон про мови, який дістав нюансовану і не зовсім схвальну оцінку Венеціанської Комісії. Чи може статися, що Венеціанська комісія повернеться до експертизи цього документу? Його позиції стосовно використання державної мови, а також застосування нового закону щодо мов меншин, наприклад, болгарської в Ізмаїлі, - вельми суперечливі...

- Я чув, що в Україні нині створено спеціальну комісію, котра досліджує застосування цього закону. Отже, влада погодилася з тим, що він потребує доопрацювання. Це — позитивний знак, на мою думку. Рада Європи розробила Хартію на захист міноритарних та регіональних мов. Цей документ є дуже важливим для нас, організація захищає право кожного говорити рідною мовою. Отже, треба шукати такі рішення, які задовольнятимуть носіїв усіх мов, якими розмовляють у державі. Тому аналіз мовного закону, який викликає незадоволення, — потрібна ініціатива. Зазначу, що російськомовна громада в Україні — дійсно численна.

Читайте також: Прогноз щодо наслідків «мовного» закону

ТИЖДЕНЬ.UA:  Як буде організовано нагляд за парламентськими виборами в Україні з боку Ради Європи?

- Як завжди, заплановано місію спостерігачів, які працюватимуть на виборчих дільницях у день виборів. Місія координуватиме свої дії з  Організацією з безпеки та співробітництва в Європі.  Також передбачено передвиборчу місію, 19-22 вересня. Її очолюватиме голова групи соціалістів Андрес Гросс. У місії братимуть участь обидві доповідачки Моніторингового комітету ПАРЄ. Для нас є дуже важливим оцінити ситуацію напередодні виборів, побачити, як зорганізовано кампанії кандидатів та політичних партій, переконатися, чи всі учасники процесу мають рівний доступ до медіа.

ТИЖДЕНЬ.UA: Ельмар Брок, голова комісії з закордонних справ Європейського парламенту, заявив у інтервю Тижню, що через те, що Юлія Тимошенко та Юрій Луценко позбавлені можливості брати участь у виборах, їх уже можна визнавати недемократичними. Юлія Тимошенко висловила з-за ґрат аналогічну думку. Чи поділяєте Ви таку позицію?

- Йдеться про дуже прикрі наслідки останніх подій в Україні. Тож цілком можливо, що з суто технічної точки зору вибори будуть вільними та справедливими, але водночас вони не повністю відповідатимуть політичному стандарту, бо лідери опозиції опинилися поза процесом. Це — наслідок того, що справу Тимошенко вирішували не в парламенті, а в суді. Отже, народ позбавлено права визначитися у ставленні до цього політичного лідера.

Читайте також:  Ельмарк Брок про справи Луценка і Тимошенко

ТИЖДЕНЬ.UA: Ви подавали запит на побачення з Юлією Тимошенко та Юрієм Луценком під час Вашого перебування в Україні?

- Ні, я не робив запитів, бо інші підструктури Ради Європи здійснили візити до пенітенціарних закладів. Зокрема, Комітет з упередження тортур бачив обидвох ув’язнених та склав про це відповідний звіт. Також Європейський суд з прав людини виніс рішення, згідно з яким досудове позбавлення волі Луценка визнане незаконним.

ТИЖДЕНЬ.UA: У Києві Ви передбачили зустріч з Віктором Януковичем, а також — переговори з урядом про запровадження Плану дій щодо України. Можете більше розповісти про цю ініціативу?

- Я ініціював цей План дій рівно рік тому. Нині настав час підбити перші підсумки, подивитися, як виконуються проекти. Йдеться про вельми масштабний комплекс реформ  вартістю в 22 мільйони євро. Сума потребувала справжніх зусиль як з боку організації, так і від декількох країн-членів. За попередньою інформацію, певного прогресу досягнуто, але існують кілька невідповідностей. Я говоритиму про це з Президентом Януковичем та міністром Грищенком.

ТИЖДЕНЬ.UA: Які саме виникли розбіжності, можете уточнити?

- Наведу Вам приклад. Ми щойно говорили про Кримінально-процесуальний кодекс, у якому майже всі наші рекомендації враховані. Але процес потребує розвитку. Після ухвалення нового кодексу треба змінювати закон Про прокуратуру. Тут нема прогресу. Коли ж ідеться про дуже важливі речі: про повноваження Генеральної Прокуратури, які будь-якою ціною треба обмежувати. Реформа прокуратури — необхідна справа, про яку ми будемо говорити в Києві.

ТИЖДЕНЬ.UA: Ви маєте на увазі зобовязання, яке Україна взяла на себе під час вступу до Ради Європи, тобто 17 років тому, - відокремити слідство від нагляду, згідно зі стандартом розвинених демократичних країн?

- Саме так. Реформа необхідна, щоб забезпечити українським громадянам право на справедливе судове розслідування.

ТИЖДЕНЬ.UA: Коли Ви спілкуєтеся з українськими можновладцями, чи маєте відчуття, що Вас розуміють? Наскільки якісним є Ваше спілкування з ними? Французькі політики в численних інтервю називають українську владу “аутичною”...

- Я маю вільний та відкритий діалог з українською владою. Мені видається, що мене розуміють, і я також розумію своїх співбесідників. Звичайно, ми не в усьому згідні, як я щойно пояснював. Але комунікація відбувається без проблем.

ТИЖДЕНЬ.UA: Ви очолюєте не лише Раду Європи, але й Нобелівський комітет. Звичайно ж, визначення переможця відбувається в режимі секретності. Тим не менш, розкажіть, будь ласка, якими людськими якостями, на Вашу думку, має відзначатися майбутній лауерат? Яку систему цінностей відстоювати?

- Дійсно, на нинішньому етапі процедура відбору є секретною. Але якщо звернутися до історії Нобелівської премії, можна зауважити, що її отримували дуже різні люди. Ми ніколи не орієнтуємося на якусь окрему категорію людей або специфічний тип організацій. Ми відштовхуємося від заповіту Альфреда Нобеля: надавати премію тим, хто найбільше зробив, аби зменшити кількість зброї в світі, зміцнити мир між народами та вирішувати конфлікти в мирний спосіб. Ці критерії для нас — провідні.

ТИЖДЕНЬ.UA: Поза тим, номінація Барака Обами була гостро розкритикована. Нобелівському комітету закидали зайву політизацію, наголошуючи, що в світі були кращі кандидатури. Ви погоджуєтеся з цією критикою?

- Дійсно, було чимало незадоволених. Але багато хто схвалив та зрозумів цей вибір. Чому? Бо саме Барак Обама зумів врятувати режим роззброєння. Без його ініціативи відновити переговори з Росією світ ще довго, мабуть, не повернувся б до політики роззброєння в царині стратегічної зброї та в питанні протиповітряної оборони в Європі. На мою думку, з-поміж всіх кандидатів саме він найбільше заслуговував на премію.


Матеріали за темою:

--> --> -->
Реклама
Останні публікації згорнути
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
работа Харьков оптимизатор любовный гороскоп на год Жеральдин Пайя http://avtosale.ua/
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено