Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи
6 вересня, 2012   ▪   Олександр Леонов   ▪   Версія для друку

Дембельський акорд. Остання сесія нинішньої ВР може виявитися найменш прогнозованою

Верховна Рада, цілковито вмонтована сьогодні у вертикаль президентського абсолютизму, муситиме будь-що демонструвати турботу правлячої партії про інтереси виборців, але водночас брати на себе негатив, бути, так би мовити, хлопчиками для биття.
Матеріал друкованого видання
№ 36 (253)
від 6 вересня, 2012
Дембельський акорд. Остання сесія нинішньої ВР може виявитися найменш прогнозованою
Фотогалерея: Відкриття ХІ сесії Верховної Ради (зображень: 18)

Нова реальність

Її в парламенті створив навіть не старт виборчої кампанії, а результати партійних з’їздів. Оголошення переліку щасливців, які отримають депутатський мандат у новій Верховній Раді, не тільки окреслило контури нового обличчя вищого законодавчого органу, а й породило цілий легіон ображених як у владі, так і в опозиції. Слід гадати, ставлення до роботи й виконання вказівок керівництва у цих народних депутатів буде геть різне, що обов’язково позначиться на діяльності ВР перед виборами.

Вочевидь, для Партії регіонів таке розділення не є критичним – там не раз доводили, що вміють знаходити можливості «переконати» незадоволених як не з першого, то із другого разу. А от для опозиції воно здатне мати серйозні негативні наслідки. Річ у тому, що її найбільш «боєздатні» парламентські одиниці або дістали сумнівний шанс випробувати свою долю в мажоритарних округах, або взагалі опинилися поза прохідною частиною партійного списку, тобто майбутнім парламентом. Це означає, що перша частина займатиметься виборами на окрузі й просто фізично може бути відсутня в сесійній залі, а друга навряд чи захоче лізти на рожен, наприклад блокувати трибуну, особливо якщо за це «світитиме» кримінальне переслідування. Справжніх бійців серед парламентської опозиції (тих, хто «залишився у грі») – одиниці. Отже, якщо й раніше її спроби завадити більшості голосувати за той чи той законопроект рідко були результативними, то тепер, коли ризик ухвалення вигідних владі до­­кументів зросте, протидіяти цьому виявиться ще складніше.

Сумнозвісний мовний закон досить яскраво довів: відсутність переконливих досягнень в економіці, соціальній сфері змушує правлячу партію шукати будь-якого приводу для виправдання свого перебуван­­ня біля керма в середовищі бодай частини своїх традиційних виборців. ПР фактично відмовилася від спроб розширення електорального по­­ля і зробила всю ставку на власне ядро симпатиків. У тактичному сенсі це може означати дальшу ескалацію «лінгвістичного» та інших питань гуманітарного характеру (історія, релігія тощо), які посилюватимуть розкол на «своїх» і «чужих». Але така політична технологія мобілізує не тільки провладний, а й опозиційний електорат. Три літні місяці її активного застосування засвідчили, що рейтинг партії влади або стагнує, або навіть поволі падає (за даними різних соцдосліджень), попри масштабне застосування адмінресурсу, фінансові затрати й усеохопну медійну підтримку, яка фактично сягає створення паралельної реальності для тієї частини суспільства, що користується лише підконтрольними урядові ЗМІ. Для влади це дуже негативні сигнали, які свідчать про загрозу дальшого (наприклад, у разі погіршення ситуації в економіці, зростання цін тощо) падіння її рейтингу. Усе це спонукатиме Верховну Раду грати в імітацію легітимізування виборів (у продовження рішення про використання веб-камер на дільницях) і водночас вести навколоелекторальну гру, спрямовану на забезпечення потрібного результату вже у процесі підрахунку голосів (змінюючи склад Центральної виборчої комісії тощо).

Геополітична складова цих виборів (останні заяви українського президента про неготовність до євроінтеграції «за будь-яку ціну» та про згоду поступатися Кремлю) формує ризики чергових реверансів нинішньої влади в російський бік задля того, аби дістати омріяну зниж­­ку на газ і тим самим засвідчити своєму електорату (здебільшого промосковському) досягнення у відносинах зі «старшим братом». Не можна виключати навіть певного римейку Харківських угод. При цьому парламентська опозиція внаслідок зазначених причин навряд чи успішно протидіятиме «одобрямсам» провладних кнопкодавів і, швидше за все, обмежуватиметься використанням таких рішень для мотивування виборців проголосувати за неї, аби ті можна було скасувати.

Без гальм

Одним із важливих напрямків виборчої кампанії партії влади є пропаганда так званих президентських соціальних ініціатив. Можна очікувати, що в порядку денному парламенту обо­­в’язково з’являться чергові пропозиції змін до бюджету, підвищення соціальних стандартів тієї чи іншої групи населення і т. ін. Банальний, але, на жаль, в українських реаліях зазвичай безпрограшний популістський набір. Тому може виникнути «запит» до Верховної Ради з боку виконавчої влади про пошук «додаткових джерел» фінансування соціальних та інших зобов’язань.

Але водночас на Україну чекає кілька небезпек економічного характеру, які можуть створити серйозний дисонанс відповідним амбіціям влади й дедалі очевидніше свідчитимуть про авантюрність чергового нарощування соціальних видатків у останні місяці й навіть тижні перед виборами, як це вже мало місце 2004 року. І не тільки через ризики зростання інфляції. На ресурсних ринках світу спостерігаються стагнація і навіть ознаки спаду. Якщо зважити на частку сировини й товарів із невисокою доданою вартістю віт­­чизняного експорту, то країна ризикує не дорахуватися помітної частини валютних і бюджетних надходжень. Втрата конт­­ролю над ситуацією в економіці може спонукати виконавчу владу виступати з ініціативами дальшого адміністративного закручування гайок. Вочевидь, Верховну Раду можуть знову наполегливо «просити» посилити й без того вже вельми вагому роль уряду. Причому з «проханнями» на парламентаріїв виходитимуть не тільки члени Кабміну. Ще один кандидат на збільшення своїх повноважень – Національний банк України.

Згідно з постановою № 10696 «Про затвердження календарного плану проведення 11-ї сесії Верховної Ради шостого скликання», склад нинішнього парламенту працюватиме ще півтора місяця після виборів – до 14 грудня 2012 року. Цей, здавалося б, суто технічний момент дає владі змогу уникнути низки проблем, навіть якщо за результатами осінніх виборів Партія регіонів утратить сталу більшість. Оскільки Кабінет Міністрів, за чинним законодавством, не повинен складати свої повноваження відразу після виборів чи навіть звітувати перед новою Верховною Радою, за цей доволі значний проміжок часу в разі необхідності можна буде спо­­кійно й без особливих уск­­ладнень вирішити проблему ротацій в уряді чи силових структурах, прийнявши «правильні» постанови.

Отже, ризик прийняття дивних або відверто одіозних законопроектів на зразок цьогорічних путінських значно зростає. Третє сходження Владіміра Путіна відбулося під знаком прийняття надзвичайно суперечливих законів. Один із них вводить високі штрафи за «наклеп», інший накладає тавро «іноземних агентів» на отримувачів закордонних пожертв. Тим більше що схожі спроби вже простежують­­ся й у Верховній Раді, де, зокре­­ма, зареєстровано законопроект № 11013 народного депутата Віталія Журавського, який пропонує повернути кримінальну відповідальність за наклеп.

Не варто забувати й про можливість швидкого та безперешкодного просування в таких умовах відверто лобістських законів. Водночас не виключено, що, з огляду на згадані економічні проблеми, відразу після виборів «старий» парламент припинить гру в соціальну державу й піде на виконання жорстких умов МВФ (зокрема підвищення тарифів на газ для населення в обмін на кредит), аби уряд уникнув серйозніших проблем на кшталт технічного дефолту.


Матеріали за темою:

--> --> -->
Реклама
Останні публікації згорнути
  • Пострадянська автократія намагається перетворити чорне золото на модерність
    29 травня, The Economist
  • За перипетіями Великодня і травневих свят залишилася майже непоміченою одна не менш знакова подія, яку оминули увагою вітчизняні ЗМІ. 6 травня Арсєній Павлов, відомий більшості під позивним Моторола, лідер батальйону «Спарта», що стратив 15 наших бійців в аеропорту, отримав ключі від квартири в самісінькому центрі Донецька у висотній новобудові.
    29 травня, Станіслав Васін
  • Деякі західні оглядачі останнім часом порушують питання про те, чи є Туреччині місце в НАТО і чи надійний вона партнер для Альянсу. Скептики в країні (особливо наближені до влади) також аналізують вигоди від союзництва, яке триває десятки років, та обстоюють більш незалежний підхід до зовнішніх відносин. Утім, останні події показують: сторони потрібні одна одній у контексті масштабних глобальних викликів, щоб успішно пройти період неспокою.
    29 травня, Пінар Севінчлідір
  • Тиждень поспілкувався з головою Проектного Офісу Реформ Міністерства оборони про перспективи реформування оборонної сфери в співпраці із західними партнерами.
    28 травня, Богдан Буткевич
  • Позаблокова Фінляндія адаптує свою оборонну стратегію відповідно до вимог часу
    28 травня, Анатолій Шара
  • 14 травня у кварталі Сонячний у Луганську в приміщенні супермаркету «Абсолют», що працював ще кілька днів тому, відкрився великий і сяючий новими кольорами «Спар» із величезною вивіскою «7:00 — 22:00». Якщо брати мірки довоєнні, то хіба це подія? Так, відкриття чергового супермаркету у великому місті — майже буденне явище.
    28 травня, Яна Вікторова
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
работа Харьков оптимизатор любовный гороскоп на год Жеральдин Пайя http://avtosale.ua/
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено