Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
24 грудня, 2010   ▪   Андрій Лаврик   ▪   Версія для друку

«Кіотська» справа екс-прем’єра

Влада шукає правові важелі для знищення Тимошенко як політика
Матеріал друкованого видання
№ 52 (165)
від 24 грудня, 2010
«Кіотська» справа екс-прем’єра

Обвинуваченою у справі про нецільове використання 2,32 млрд грн з 3,3 млрд грн, отриманих Україною в межах Кіотського протоколу (див. довідку), офіційно стала Юлія Тимошенко. Цілком імовірно, що вирок суду буде звинувачувальним, але кинути екс-прем’єрку за ґрати влада навряд чи ризикне.

Колообіг грошей у природі

Гроші, нецільове використання яких закидають Юлії Тимошенко, насправді не зникли й досі лежать мертвим вантажем на рахунках державних фінустанов. Тобто де-факто їх нікуди не витратили. І водночас, теж де-факто, нецільове використання мало місце – уряд ці кошти знімав і використовував для виплати пенсій (пізніше аналогічні суми повернулися на рахунки), попри те що цільове призначення «кіотських» грошей інше.

У 2009 році уряд в особі Національного агентства екологічних інвестицій України уклав угоду з чотирма японськими компаніями та Міністерством довкілля, сільськогосподарських та морських справ Іспанії угоду про продаж квот із викиду парникових газів у межах Кіотського протоколу. Загальна сума контракту – 3,3 млрд грн.

За протоколом, кошти, отримані від реалізації квот на викиди, можна спрямовувати лише на екологічні програми. На впровадження чистих енергозберігальних технологій у промисловості, наприклад. Однак в умовах кінця 2009 року, коли в державній скарбниці гуляв вітер і не було чим платити пенсії та розраховуватися за блакитне паливо із Газпромом, екологічними програмами ніхто не переймався – «кіотські» гроші перекинули в Пенсійний фонд. До того ж на носі були президентські вибори, і залишити голодними кілька мільйонів пенсіонерів означало забезпечити собі під час голосування не просто програш, а грандіозне фіаско.

Як згадувалося вище, згодом «екологічні» гроші повернули за рахунок подальших надходжень до держбюджету. Але це вже не принципово: факт нецільового використання (нехай і з абсолютно благородною метою) мав місце. Доведення його в суді де-юре залежить лише від політичної волі президента Віктора Януковича. З виконавцями проблем не виникне – і прокуратура, і судочинство укомплектовані перевіреними донецькими кадрами, які за першим же сигналом із Банкової встановлять будь-яку справедливість.

М’яка посадка

Звісно, якби нинішня влада була зацікавлена у встановленні законності, то справа про обставини приватизації Віктором Януковичем резиденції «Межигір’я» вже півроку як була б у суді. Справа проти Тимошенко більше політична, ніж кримінальна. У таборі регіоналів дедалі голосніше говорять про необхідність проведення виборів до Верховної Ради вже наступного року, тож усунення «Батьківщини» з політичної карти країни для них вельми актуальне.

«Підписка про невиїзд обмежує пересування Юлії Володимирівни як по країні, так і за кордон, де вона може доносити свою позицію та критику влади, – розмірковує політолог Вадим Карасьов. – А крім того, паралізує участь «Батьківщини» у виборах, робить її неповноцінною. Бо без свого лідера партія буде обезголовленою, Тимошенко замінити не зможе ніхто, особливо на передвиборчих мітингах. Тож я впевнений, що вся ця справа робиться чітко під виборчі перегони, щоб ЮВТ не могла ані балотуватися, ані отримати депутатський мандат».

«Прогнозую, що якраз ця справа має всі шанси дійти до логічного завершення – суду, – каже Юрій Якименко, директор політико-правових програм Центру імені Разумкова. – Терміни самого процесу безпосередньо залежатимуть від політичної ситуації – визначення конкретної дати парламентських виборів. Зрозуміло, що справа й судовий процес максимально використовуватимуться для блокування участі БЮТ та її лідера у виборчих перегонах».

Удавшись до кримінального переслідування представників попередньої влади (див. тут), нинішнє керівництво намагається перекласти відповідальність за свої економічні прорахунки на інших. «Це й спроба повернутися до тези, що теперішні проблеми пов’язані зі злочинами минулого режиму», – уточнює Юрій Якименко.

Усі експерти, опитані Тижнем, наголошують, що наразі влада не зацікавлена в арешті Тимошенко. Опинившись за ґратами, лідерка «Батьківщини» в очах електорату може автоматично перетворитися на мученицю (як у 2001-му) й повернути її партії минулу популярність. Вочевидь, у БЮТ скористаються можливістю, щоб донести до виборця: Тимошенко постраждала заради пенсіонерів. До того ж Януковичу буде ще важче шукати спільну мову із західними партнерами – очевидну розправу над опозицією ні Брюссель, ні Вашингтон йому не подарують, попри те що в них запроторюють до в’язниці й за невинніші маніпуляції з бюджетом.

«Дії влади зараз важко спрогнозувати, – зазначає політолог Кость Бондаренко. – Проте чітко зрозуміло, що є установка на остаточне виведення Тимошенко з гри. Чи дадуть їй реальний тюремний термін – велике питання. Адже 2001 рік показав, що 40-денне перебування в СІЗО збільшило її рейтинг майже втричі. Тому найреалістичнішим сценарієм мені видається той, за якого Юлія Володимирівна отримає умовний термін, головним сенсом якого є не дати їй можливості балотуватися до Верховної Ради. Незалежно від того, коли вони відбудуться – в 2011-му чи 2012-му. Звичайно, на меті є й не дати Тимошенко очолити протестні акції проти влади».

Тобто, виходячи зі здорового глузду, партія влади якщо й зацікавлена в позбавленні волі Юлії Тимошенко, то умовному. З одного боку, Янукович і Ко зможе уникнути жорсткої критики за переслідування опозиції, з іншого – кине тінь на саму обвинувачувану. Оскільки українська система правосуддя дискредитована, чимало виборців думають так: «Якщо судили і не посадили, значить, відкупилася».

«Усі попередні влади з часів Леоніда Кравчука використовували неписане правило: можна саджати всіх, аж до заступника міністра, але не вище, – підсумовує Віталій Кулик, директор Центру дослідження проблем громадянського суспільства. – І ця система, якщо посадять Тимошенко, може зламана. Тобто наступна влада після нинішньої не матиме жодних запобіжників перед ув’язненням уже Януковича і Ко».

Довідка
Кіотський протокол – міжнародний документ, ухвалений у Кіото (Японія) 1997 року як доповнення до Рамкової конвенції ООН про зміни клімату. Зобов’язує розвинені країни світу й країни з перехідною економікою зменшити або стабілізувати викиди парникових газів у 2008–2012 роках порівняно з 1990-м. Став першою глобальною угодою про охорону навколишнього середовища, що ґрунтується на ринковому механізмі регулювання – міжнародній торгівлі квотами на викиди. Україна зобов’язалась утримувати викиди парникових газів на рівні 1990 року й має право продавати невикористані обсяги квоти іншим країнам, що ратифікували Кіотський протокол, і зареєстрованим на їхній території компаніям. Додаткові квоти купують держави або їхні резиденти, викиди яких перевищують накладені угодою обмеження.

Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Світові медіа аналізують результати проміжного звіту міжнародної слідчої групи щодо збиття літака MH17 17 липня 2014 року в небі над Україною і роздумують над притягненням до відповідальності кремлівського режиму.
    29 вересня, Ольга Ворожбит
  • Те, що колись видавалося немислимим, сьогодні не таке далеке від реальності
    29 вересня, The Economist
  • Низькі рейтинги нинішнього владного дуумвірату викликають у його учасників приплив політичних амбіцій в умовах певної невизначеності. Поки що приховані, але від того не менш сильні. Тиждень спробував спрогнозувати, у що можуть мімікрувати нинішні партії влади й на які суспільні сили вони спиратимуться.
    29 вересня, Богдан Буткевич
  • Попри прагнення деяких (переважно українських) політиків вилучити тему Волині з українсько-польських відносин, у Польщі кампанія обговорення «злочинів українських націоналістів» набула мистецького підживлення
    29 вересня, Юлія Олійник
  • Георгій Тука, який майже півроку працює в новому Міністерстві тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб, розповів Тижню про своє ставлення до конфлікту переселенців і держави довкола соціальних виплат та боротьби з контрабандою на Донбасі.
    29 вересня, Андрій Голуб
  • Однією з головних новин минулого тижня стала спроба так званого державного перевороту в угрупованні «ЛНР». Після того як лідер луганських сепаратистів Ігор Плотницький 21 вересня заявив, що проти нього готувався заколот, який провалився, багато хто спочатку сприйняв це як чергове інформаційне вкидання чи самопіар сепаратиста. Адже жодних конкретних імен Плотницкий не називав.
    29 вересня, Денис Казанський
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено