Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
30 серпня, 2012   ▪   Олександр Крамар   ▪   Версія для друку

Неадекватність. Україна розплачується за припинену Януковичем євроінтеграцію

Міжнародна ізоляція, в якій режим Януковича опинився внаслідок своєї антидемократичної внутрішньої політики, робить Україну беззахисною перед зовнішнім тиском
Матеріал друкованого видання
№ 35 (252)
від 30 серпня, 2012
Неадекватність. Україна розплачується за припинену Януковичем євроінтеграцію

Свідченням цього стала чергова безрезультатна зустріч Януковича з Путіним, що відбулася 25 серпня. Віктор Федорович злітав до російського президента в Сочі з метою «змінити формат газових відносин», але знову-таки успіхів не здобув. Попри всі реверанси в бік Москви, як, приміром, вияв інтересу до спільного просування продукції на зовнішніх ринках та зближення з російськоцентричними інтеграційними структурами на кшталт ЄЕП. Проігнорувавши попередні односторонні поступки Януковича, зокрема, здачу українських інтересів у Керченській протоці, ратифікацію Верховною Радою вигідної насамперед Росії Угоди про зону вільної торгівлі в межах СНД (чого, до речі, саме з цієї причини досі не зробила жодна держава Співдружності, крім Білорусі) та продавлювання закону Колесніченка-Ківалова про русифікацію України, на чергову їх порцію Кремль відповів подальшим тиском, метою якого, вочевидь, є остаточне доведення Банкової до повної та безумовної капітуляції, розпочати яку має вступ до Митного союзу та здача ГТС за білоруським сценарієм. Наприклад, 27 серпня міністр економіки Петро Порошенко від імені України підписав Меморандум про співпрацю з питань торгівлі з Євразійською економічною комісією, яка є постійним регуляторним органом Митного союзу Росії, Білорусі та Казахстану. Мета – активізація економічних відносин із цими країнами. Але вже 29 серпня заступник начальника Головного управління федеральних митних доходів і тарифного регулювання Федеральної митної служби Росії Рустам Хакімов заявив, що з

1 вересня із вироблених в Україні авто сплачуватиметься «утилізаційний збір», що буде фактично додатковим, за своєю суттю забороненим, ввізним митом, розмір якого може сягнути 30%. Це рішення лише підтвердило, що Москва в жодному разі не розглядатиме нинішню українську владу як рівноправного партнера і лише користуватиметься з її слабкості і недолугості.

Замість того щоб робити висновки та шукати шляхи подолання ізоляції з боку ЄС, президент і прем'єр своїми заявами підтверджують відмову від європейського та переорієнтацію на азійський шлях інтеграції, вочевидь, продовжуючи наївно сподіватися на успіх подібного шантажу з погляду тиску на ЄС. Наприклад, під час зустрічі з Путіним у Сочі Янукович виступив із ініціативою набуття Україною статусу спостерігача в Шанхайській організації співпраці (ШОС), провідні позиції в якій належать Китаю та Росії, «щоб мати можливість брати участь у тих інтеграційних процесах, які відбуваються в організації». Водночас у День Незалежності Віктор Федорович пригрозив ЄС, що йому не потрібна євроінтеграція, якщо вона супроводжуватиметься «втручанням у внутрішні справи», тобто критикою авторитаризму, політичних репресій і згортання свободи слова в Україні. А Микола Азаров 27 серпня переклав відповідальність за затягування із ратифікацією Угоди про асоціацію та зону вільної торгівлі з ЄС на європейців, відрізавши на запитання журналістів щодо її перспектив: «Угоду парафовано... Запитання не до мене, а до ЄС, коли ЄС збирається провести процедуру ратифікації».

Тож Україна продовжує розплачуватися за припинену адміністрацією Януковича (а саме на нього, як відомо, за Конституцією покладена вся відповідальність за зовнішню політику) інтеграцію з ЄС і заблоковане підписання Угоди про асоціацію та зону вільної торгівлі. Попри те, що єдиним дієвим засобом посилення позицій України у відносинах із Росією залишається подолання євроізоляції та відновлення курсу на європейську інтеграцію, Банкова продовжує діяти з точністю до навпаки. Про це свідчать і нещодавні рішення судів вищих інстанцій у справах Юрія Луценка та Юлії Тимошенко (див. «Без права на справедливість»), які вже дістали негативну реакцію з боку Єврокомісії, ПАРЄ та уряду Великої Британії, зокрема, з’явилися вимоги єврочиновників до українського керманича особисто втрутитися в ситуацію та констатація, що їхнє подальше ув'язнення саме по собі поставить під сумнів результати парламентських виборів. А також загальний наступ на свободу слова (відключення ТВі від кабельних мереж у низці регіонів, вилучення серверів харківського опозиційного видання «Головне», відновлення темників для державних і низки приватних ЗМІ тощо), використання правоохоронних органів для тиску на керівників опозиційних виборчих штабів (про що, зокрема, свідчать останні випадки з лідерами «Батьківщини» на Харківщині та УДАРу на Донеччині), маніпуляції з формуванням персонального складу окружних виборчих комісій, які, складається враження, покликані забезпечити монопольний контроль влади над ними, а отже, і створити умови для фальсифікації результатів голосування (див. стор. 10). Зрозуміло, що в очах європейців усе це не компенсує застосування путінської технології «прямої відеотрансляції виборів» за допомогою встановлених на дільницях відео­камер, завезених із Росії (в Партії регіонів наполягають, що саме вони є чи не єдиним індикатором чесності виборів). Зрештою, в РФ відеокамери не завадили їх зімітувати.


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • За якою траєкторією вже понад 25 років іде студентський рух у країнах колишнього СРСР
    23 липня, Арсеній Сітніков
  • Хіт-парад 12-2, «Червона рута» в Севастополі, касети-фірмачі та інші радощі середини 1990-х
    22 липня, Сергій Харинович
  • Погодьтеся, вести довгі розмови про систему правосуддя в невизнаній «республіці» доволі дивно. Які закони можуть бути на території цілковитого беззаконня та невизнаності? І саме це найбільша перешкода з усіх можливих. Можна запастися ліками, можна подбати про харчі, але як можна будувати життя там, де не дотримують законів?
    22 липня, Вікторія Малишева
  • Сильна кураторська команда готує в Америці нову виставку сучасного мистецтва, яку вже готові «авансом» порівнювати з німецькою Документою. Втім, із останньою цьогоріч не все так райдужно, як прогнозували на початку літа.
    21 липня, Олена Кухар
  • Молоду людину араби називають словом «шаб» або «шаба». Множина «шабаб» (молодь) вживається дуже часто і в літературній, і в розмовній мові, а також у різних діалектах: «шабаб хоче того», «шабаб протестує», «шабаб мігрує».
    21 липня, Михайло Якубович
  • Ще з часів Середньовіччя університети вважалися особливим середовищем, а ті, хто там навчався, нерідко конфліктували з містом. В Університеті Болоньї перший студентський рух виник ще в XIII столітті, більше ніж за 500 років до того, як схожа солідарність з’явилася в будь-якому іншому університеті. Звісно, у студентів тієї епохи вимоги були значно меркантильнішими, ніж у їхніх наступників у XX столітті, й стосувалися передусім власної безпеки. Тоді вони ще не прагнули впливати на викладачів чи міняти світ.
    21 липня, Ольга Ворожбит
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2017 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено