Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
9 серпня, 2012   ▪   Олександр Крамар   ▪   Версія для друку

Фальстарт: опозиція так і не об'єднаналась перед виборами

Отже, виборча кампанія офіційно стартувала. Усі основні опозиційні сили подали до ЦВК свої списки, причому не лише партійні, а й мажоритарні. Кожна окремі
Матеріал друкованого видання
№ 32 (249)
від 9 серпня, 2012
Фальстарт: опозиція так і не об'єднаналась перед виборами

А це свідчить про те, що проголошена на Софійській площі в Києві 22 січня угода про їхні спільні дії фактично не виконана. Тиждень уже тоді застерігав, що лідерам опозиції важливо не прагнути бути «хитрішим серед хитрих», адже перехитрувати самих себе – давня проблема українських лідерів. Зокрема, звертав увагу на загрозу повторення досвіду «канівської четвірки». Війна за мажоритарні округи може мати трагічні наслідки: усі вони ризикують перетворитися на один великий «Обухів», де владний кандидат на виборах мера міста переміг саме завдяки розпорошеності сил опозиції.

Загроза такого сценарію стає дедалі реалістичнішою, причому навіть у найперспективніших для опозиції регіонах. Своїми діями об’єднані, висуваючи за низкою округів людей, сумнівних як із погляду здатності перемогти, так і з погляду стійкості до потенційної зваби стати тушками в майбутньому парламенті, сформували пул кандидатів-самовисуванців зі зневажених, популярність і послідовна опозиційність яких не викликає сумнівів у суспільстві. Не погодили спільних кандидатів і з УДАРом Віталія Кличка, який, своєю чергою, також поставив чимало неавторитетних людей у регіонах, де вони планують балотуватися. До багатьох із них є чимало запитань щодо їхньої готовності дотримуватися партійної дисципліни у ВР наступного скликання .

Боротьба опозиції з опозицією на мажоритарних округах небезпечна ще й тим, що може виявитися спусковим гачком для початку війни на знищення в загальнонаціональному масштабі. З погляду політичних сил та особливо їхніх лідерів метою виборів, цілком природно, є здобуття найбільшого представництва своєї політсили в парламенті. Проте вона має узгоджуватися з метою всього суспільства, що полягає в усуненні від влади антиукраїнського режиму, а для цього потрібна максимально можлива кількість депутатів, готових працювати на її досягнення після обрання. У будь-якому разі парламентська більшість з опозиційних сил матиме очевидні переваги для суспільства порівняно з більшістю регіоналів та їхніх сателітів.

Читайте також: Вони назвались опозицією

Нинішні опозиційні сили можуть виявитися неспроможними реалізувати програму модернізації та європейської інтеграції країни, але вони цілком здатні виконати першочергові завдання з демонтажу тієї «вертикалі», яку розбудував нинішній режим, відновити демократичні механізми формування, функціонування, ротації та відповідальності влади перед електоратом, не допустити сповзання до російської моделі, покласти край дискримінації українців у власній країні та спинити повзучий процес втрати державного суверенітету. За наявності зазначених передумов можна буде вести мову про зміну теперішньої опозиції в майбутньому ефективнішими з погляду суспільства політичними силами, спроможними здійснити глибинні перетворення.

Натомість у разі цементування нинішнього режиму і збереження динаміки та напрямку тих його потворних мутацій, які спостерігалися впродовж першої половини президентського терміну Януковича, такі можливості будуть значно ускладнені або надовго відкладені. Тому з огляду на загальнонаціональні інтереси ключовими завданнями опозиції мають бути уникнення взаємопоборення та зрив планів Банкової, що «кодло перегризеться».

Насамперед таки домовитися щодо єдиних кандидатів у мажоритарних округах. Інакше можливе повторення досвіду 2002 року, коли влада, здобувши на виборах 16% за партійними списками «За єдину Україну» та СДПУ (о), все ж сформувала більшість за рахунок майже 80% усіх депутатів-мажоритарників. Навіть у разі, коли на міжпартійному рівні досягнути домовленості не вдасться, питанням політичної відповідальності для політсил та окремих кандидатів має стати відмова брати участь у кампанії, якщо за три-чотири тижні до дня голосування вони напевне не матимуть шансів перемогти/подолати виборчий бар’єр.

Усім трьом реально прохідними опозиційним партіям – «Батьківщині», УДАРу та «Свободі» – необхідно вже зараз розробити механізми координації зусиль для контролю за підрахунком голосів на виборчих дільницях, щоб мінімізувати фальсифікації, а також адекватних дій на випадок їх повторення у масштабах 2004 року. Завданням опозиції на жовтневих виборах має стати перемога – одна на всіх. Якщо її навіть і не вдасться здобути в більшості мажоритарних округів, то вона має бути очевидною й незаперечною за партійними списками, щоб зафіксувати реальну підтримку і забезпечити можливість матеріалізувати її в перемогу на президентських перегонах, чергових чи позачергових.


Матеріали за темою:

1
Голосуватиму— 75.7%
 
2
Візьму участь в агітації— 4.18%
 
3
Працюватиму членом комісії(спостерігачем)— 5.22%
 
4
Балотуватимусь у депутати— 2.36%
 
5
Бойкотуватиму вибори— 8.24%
 
6
Ще не визначився— 4.3%
 
Реклама
Останні публікації згорнути
  • Це місце невідь-чому завжди уявлялось мені краєм світу. Надто важкодоступним, щоб отак, просто захотівши, скоро до нього дістатися. Я не помилилась. П’ять годин від Одеси вибоїстими дорогами, коли підкидає й від цього нудить. Раз за життя можна, – кажу своєму супутникові, іноземцю. Раз за життя треба, – кажу собі, українці.
    6 грудня, Анастасія Левкова
  • Як функціонує схема заволодіння допоміжними приміщеннями в столиці
    6 грудня, Тарас Кінько
  • Недореформована пострадянська Україна забезпечила ідеальні умови для виникнення та відтворення тіньової економіки
    5 грудня, Олександр Крамар
  • Про переваги Hyundai Tucson 2016 року випуску
    5 грудня, Олександр Пархоменко
  • У розмові з Тижнем Девід Кровлі, професор Школи гуманітарних наук Королівського коледжу мистецтв у Лондоні, розповів про старі та нові медіа, постправду й андеграунд у країнах соцтабору.
    4 грудня, Ганна Трегуб
  • Відомий лозунг «Хліба і видовищ!» у «молодих державах» до кінця 2016-го повністю віджив себе. Тепер тут хочуть тільки хліба. Причому видовища, якими так славляться «народні республіки», вже викликають у вчорашніх глядачів лише блювотний рефлекс. Особливо цей рефлекс видно, коли «впарюють» успіхи «республіки».
    4 грудня, Станіслав Васін
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено