Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
7 серпня, 2012   ▪   Вікторія Матола   ▪   Версія для друку

Юрій Шаповал: Російське керівництво обрало агресивну лінію щодо українських організацій

Тиждень.ua поспілкувався з українським істориком Юрієм Шаповалом, одним із авторів книги «ЧК - ГПУ - НКВД в Українi: особи, факти, документи» 1997 року, яку в Росії внесли до списку екстремістських на підставі рішення Міщанського районного суду Москви.
Юрій Шаповал: Російське керівництво обрало агресивну лінію щодо українських організацій

Тиждень.ua: Юріє Івановичу, як відреагували на рішення суду щодо Вашої книжки?

– Я сприйняв це досить спокійно, тому що на відміну від багатьох коментаторів розцінюю це як частину операції зі знищення української бібліотеки в Москві. Я не побачив у цьому мотивів більш принципових чи широких, тому що це – дурниці. Очевидно, що наша книжка не є екстремістською, як і інші книжки про Голодомор, які вказані в тому списку. Це частина лінії, яка направлена на те, щоб помножити на нуль цю бібліотеку, скандал довкола якої всім добре відомий.

Втім, найбільш цікаве у всій цій історії – на якій підставі Міщанський суд Москви виносив рішення. Я запитував про це у колег з московського «Меморіалу». Найцікавіше – прочитати цей документ і з’ясовувати більш принципові, ґрунтовні мотиви.До речі, знаю, що «меморіальці» хочуть боронитися і захищати нас в суді.

Тиждень.ua: Ви будете брати участь в цьому процесі?

– Я не вважаю, що ми пишемо антиросійські чи екстремістські книжки. Звісно, право влади іншої держави реагувати на це. Але якби це була розумна реакція, я би прислухався. А в даному разі – це нонсенс. А тому в «меморіальців» є всі шанси виграти судовий процес. Я в це втручатися не буду, оскільки це виглядатиме, що надаю великого значення цій ситуації. Думаю, нам варто продовжувати свою справу, а не витрачати на це життєвий час.

Тиждень.ua: Як Ви загалом можете оцінити ситуацію довкола українців в Росії, зокрема, щодо ліквідації Об’єднання українців?

– Абсолютно як вияв ворожості до українців і до України як держави. І це частина того російського проекту, спрямованого на відродження певних імперських традицій в Росії. Насправді це достатньо агресивна лінія нинішнього керівництва, і я не думаю, що її реалізація матиме великий успіх. Ті люди, котрі сповідують справжній екстремізм, зокрема в політиці, соціум від себе, як правило, відштовхують. Можуть його підкорити, поставити в певні рамки, але ніколи не зможуть перемогти. Це ми бачимо на десятках прикладів такого роду режимів. Тому, звісно, що я різко негативно оцінюю те, що відбувається довкола українських організацій (в Росії – Ред.). Я не вважаю, що вони (українці в Росії – Ред.) відігравали таку суттєву роль в Росії, що були носіями ворожнечі чи націоналізму до росіян. Це – організації, котрі обстоюють інтереси українців.

Читайте також: Сергій Грабовський: Ми - екстремісти

Тиждень.ua: Раніше прослідковувалася така політика щодо українських організацій в Росії?

– Ні, раніше такого не було. Це певна реакція на існування України як держави, бо все таки те, що ми маємо свою понад 20-річну традицію, викликає величезне роздратування. Це спроби довести, що всі ми – єдиний народ. Всі ми –«славянє». Це те, чим закінчуються всі розмови з росіянами. А дехто включно з Путіним ще й Шевченка може почитати, але змінити свою точку зору щодо України не можуть. Вони бачать Україну частиною своєї території і в різні часи ця тенденція посилюється, пом’якшується, але вона ніколи не зникає з політичного середовища. Нинішній стан – це продовження старої тенденції, на превеликий жаль.

Тиждень.ua Чи можна розцінювати таку тактику Росії як продовження протиріччя між керівництвом держав?

– Я так не думаю. Є політична риторика і політичні дії. Те, що влада зробила на догоду агроному Колесніченку з Черкащини з мовою, свідчить, що вона або безголова, або антиукраїнська. Я скоріше схиляюся до другого. Мало того, що ця влада напівкримінальна, так ще й плутається в певних ідеологічних полюсах і не може вибрати з елементарних речей! Хто буде рубати гілку, на якій сидить?! Якраз це вона й робить з мовою.

У цієї влади є одна риса. Майже унікальна. Вона нікого не боїться. Ні суспільства, ні думки людей, я вже не кажу про політичних«фіглярів»типу Ющенка, зрозуміло, що вони – «кишенькові» фігури. І в цьому сенсі вона й Росії не боїться. А це накопичує негативний потенціал в суспільстві в ставленні до цього політичного класу, потенціал нерозуміння того, що робить ця влада.

Тиждень.ua:Розкажіть про заборонену книжку.

– Книга містить нариси про чотирьох впливових чекістів. Два з них – з наркому внутрішніх справ в сталінську добу:Всеволод Балицький та Ізраїль Леплевський. Видання складається з унікальних на той час документів. Дотепер слугує джерелом для багатьох дослідників. Зокрема, містить біографії чекістів. Видання не має оцінок. Є просто біографії, але, як кажуть,«sapientisat» – «розумному досить». Він вичитає те, що потрібно, і зрозуміє роль цих людей. І нарешті – документальна частина книги закінчується законом про Службу безпеки України. Ми з погордою відзначаємо, що нарешті в Україні є закон про спецслужбу, бо в Радянському Союзі такого закону ніколи не було. Спецслужба діяла фактично поза законом, на підставі певних закритих постанов.

Не можу не відзначити своїх співавторів:Вадим Золотарьов – викладач і багаторічний дослідник історії спецслужб з Харкова. А також Володимир Пристайко (покійний) – це колишній заступник голови Служби безпеки, генерал, який до речі служив в КГБ свого часу і був юристом.

Передмову до цієї книжки написав колишній міністр юстиції Сергій Головатий. Післямову – відомий правозахисник Семен Глузман. Зокрема, вони відзначили, що ця книжка – нестандартна і дає значну кількість інформації.

Тиждень.ua:Над чим працюєте нині?

– В інституті (Інститут політичних і етнонаціональних досліджень НАН України) ми розробили книжку«Політична енциклопедія». Цей проект тривав чотири роки. Залучили до його реалізації понад 300 авторів. Можливо, поширимо це видання в інтернеті, оскільки був невеличкий тираж.

А зараз розпочинаємо новий проект, присвячений історії змін України за часи Незалежності. Я думаю, що це буде дуже цікава робота.

Також збираємося видати книжку, присвячену проблемам історичної пам’яті, її формуванню в Україні, сутності знаковим речам. Думаю, також буде цікаво.

Довідка Тиждень.ua.

Юрій Шаповал – український історик, доктор історичних наук (з 1994 року), професор (з 2000 року), керівник Центру історичної політології та завідувач відділу політології Інституту політичних і етнонаціональних досліджень Національної академії наук України. Лауреат премії імені Миколи Костомарова НАН України (1995).


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Світові медіа аналізують результати проміжного звіту міжнародної слідчої групи щодо збиття літака MH17 17 липня 2014 року в небі над Україною і роздумують над притягненням до відповідальності кремлівського режиму.
    29 вересня, Ольга Ворожбит
  • Те, що колись видавалося немислимим, сьогодні не таке далеке від реальності
    29 вересня, The Economist
  • Низькі рейтинги нинішнього владного дуумвірату викликають у його учасників приплив політичних амбіцій в умовах певної невизначеності. Поки що приховані, але від того не менш сильні. Тиждень спробував спрогнозувати, у що можуть мімікрувати нинішні партії влади й на які суспільні сили вони спиратимуться.
    29 вересня, Богдан Буткевич
  • Попри прагнення деяких (переважно українських) політиків вилучити тему Волині з українсько-польських відносин, у Польщі кампанія обговорення «злочинів українських націоналістів» набула мистецького підживлення
    29 вересня, Юлія Олійник
  • Георгій Тука, який майже півроку працює в новому Міністерстві тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб, розповів Тижню про своє ставлення до конфлікту переселенців і держави довкола соціальних виплат та боротьби з контрабандою на Донбасі.
    29 вересня, Андрій Голуб
  • Однією з головних новин минулого тижня стала спроба так званого державного перевороту в угрупованні «ЛНР». Після того як лідер луганських сепаратистів Ігор Плотницький 21 вересня заявив, що проти нього готувався заколот, який провалився, багато хто спочатку сприйняв це як чергове інформаційне вкидання чи самопіар сепаратиста. Адже жодних конкретних імен Плотницкий не називав.
    29 вересня, Денис Казанський
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено