Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
7 серпня, 2012   ▪   Олександр Михельсон   ▪   Версія для друку

Сімейний підряд: до Ради прагнуть діти, батьки та подружжя “великих людей”

Кумівство в буквальному сенсі слова для української політики — не новина. Рідних і близьких просувають по державній службі чи по політичній драбині в першу чергу через фактор довіри: на “своїх” у більшості випадків усе-таки можна покластися
Сімейний підряд: до Ради прагнуть діти, батьки та подружжя “великих людей”

Однак бувають й інші резони — скажімо, необхідність захистити бізнес, формально записаний на родичів, або навіть врятувати самих цих родичів від кримінального переслідування.

У лавах кандидатів на депутатство в наступному парламенті, що його обиратимуть 28 жовтня, чимало таких прикладів.

Хрестоматійний випадок бачимо в списку “партії влади”, де під № 22 значиться Віктор Янукович-молодший. Другий син президента уже відбув один депутатський термін, протягом котрого запам'ятався лише тим, що рік тому потрапив під журналістський об'єктив у надзвичайно нетверезому стані (щоправда, було це не в Раді, а на вулиці, до того ж, поводився Віктор Вікторович сумирно). Та ще інтересом до сфери телекомунікацій, котрий раптом охопив законотворця після скандалу з Ex.ua у лютому. В цілому ж, виборцям від таких депутатів ні жарко, ні холодно, тиснути кнопки за вказівкою Михайла Чечетова є кому і так.

Ще не має досвіду законотворчої роботи син прем'єр-міністра Миколи Азарова Олексій. Проте він, принаймні, не здобув теплого місця в партійному списку, і йде на вибори за мажоритарнм округом. З іншого боку, округ цілковито лояльний (у м. Слов'янськ на Донеччині). До того ж, задобрювати виборців Азаров-молодший буде за рахунок бюджету: його новостворена громадська організація “Наш регіон” уже помічена місцевими оглядачами в піарі на проектах, що реалізуються коштом держави.

І, звісно, Азарова-молодшого не спинять каверзні запитання журналістів про його вид на мешкання в Австрії та шикарний будинок там же. Тиждень тому він, перебуваючи в Слов'янську, на цю тему сказав: будинок, фото котрого потрапило в ЗМІ — “просто житловий будинок”, треба так розуміти, не його.

Відсутності досвіду не закинеш братам Клюєвим, котрі багато чого досягли як у бізнесі, так і в політиці та державному управлінні. 48-річний Андрій Клюєв,  в лютому перекинутий з посади першого віце-прем'єра у крісло секретаря Ради нацбезпеки, обіймає в списку “синьо-білих” почесне 4 місце; раніше на різних виборах він успішно очолював виборчий штаб.

Його брат, 43-річний Сергій Клюєв, депутатствує з 2006 року. І, поза всяким сумнівом, підтвердить свій мандат, адже обиратись буде за мажоритарним округом на Донеччині, де розташовано серце бізнес-імперії Клюєвих — завод “Укрпідшипник”.

За мажоритарним округом у Феодосії піде на вибори рідна сестра “не першої, але й не другої людини в державі”, як називають деякі соратники главу адміністрації президента Сергія Льовочкіна. Юлія Льовочкіна початково фігурувала у виборчому списку, але “цілилась” саме на округ: там веде активну діяльність соціальний фонд її імені, а нещодавно місту дали “під вибори” 24 млн. грн. субвенцій із державного бюджету.

Є думка, що в мажоритарники пані Юлія пішла для того, аби, в разі потреби, підстрахувати брата: якщо він втратить нинішню посаду, депутатка може скласти мандат, і тоді пан Сергій обереться до ВР за її “пригодованим” округом.

57 номером від регіоналів утретє піде у Раду Артем Щербань, син колишнього губернатора Донецької та Сумської областей, депутата трьох скликань Володимира Щербаня. Останній “уславився” тим, що після Помаранчевої революції утік до США, де був затриманий, екстрадований в Україну, але незабаром випущений з-під варти під поруку депутатів від ПР. Щербань-старший може обиратися до Ради за мажоритаркою на Сумщині, де володіє харчовими та фарфоровим підприємствами.

Тим часом на тій же Донеччині, неподалкі Азарова-молодшого, обирається діючий нардеп, рідний брат екс-генпрокурора Геннадія Васильєва Олександр. Сам пан Геннадій має в списку ПР цілком прохідне 54 місце. А в Макіївці кандидатом від влади значиться такий собюі Валерій Омельченко — зять померлого торік голови уряду Криму Василя Джарти. Як відомо, кар'єру свою Джарти почав саме в Макіївці, був там мером (до 2002 року), і відтоді завжди мав на місцеві справи вирішальний вплив.

Втім, “сімейний підряд” в мажоритарних округах — це окрема історія.

Повертаючись до основної теми: друга за потенціалом політична сила — Об'єднана опозиція — сьогодні гучно заявляє, що ув'язнена Юлія Тимошенко спеціально наполягала на невключенні до списку її родичів. Мовляв, саме тому там немає її чоловіка Олександра та доньки Євгенії, про що всерйоз розмірковували деякі голови на Турівській ще навесні. Немає й тітки екс-прем'єра Антоніни Ульяхіної, котра давно керує організацією БЮТ на рідній Тимошенко Дніпропетровщині, й котру місцеві оглядачі даремно чекали побачити в ролі кандидата-мажоритарника.

Водночас кидається в око, що всі ці люди були б вірними саме Юлії Володимирівні. А не, скажімо, Олександру Турчинову чи, тим паче, Арсенієві Яценюку.

При цьому в опозиційному списку знайшлось місце для дружини Юрія Луценка Ірини (№ 18). Це зручно з точки зору захисту інтересів сім'ї ув'язненого екс-міністра, в тому числі майнових — адже прокуратура все ще не полишає надії вибити з Луценків збитки, котрих, як вирішив суд, пан Юрій завдав державі під час святкування Дня міліції в 2008 р.

Якщо згадана вище Ульяхіна на цих виборах є “куратором” Дніпропетровщини від центрального штабу опозиції, то безпосередньо штабом в області керує голова обласної організацїі Федерації футболу, раніше не відомий широкому загалові Андрій Павелко. Він має в опозиційному списку 29 позицію. Водночас на 46 місці — бізнесмен Леонід Сергієнко, котрого в пресі називають тестем зазначеного Павелка.

Міні-скандал викликало 55 місце Тетяни Донець. Особливого присмаку скандалові надавав той факт, що до позаминулого року світська красуня Донець перебувала в романтичних стосунках з відомим депутатом-регіоналом Василем Горбалем. Але нині партійців більше дратує той факт, що Тетяна сяде в крісло народного депутата прямо з крісла депутата районної ради (в Шевченківському районі Києва). Тоді як чимало заслужених і досвідчених парламентаріїв прохідних місць не отримали.

Те, що матір Тетяни стояла разом із Юлією Тимошенко біля витоків партії “Громада” ще за часів Павла Лазаренка, для цих партійців виправданням аж ніяк не є. Як і дружба самої Тетяни з дружиною Миколи Мартиненка. До речі, за словами деяких “тимошенківців”, в список Донець вписали не з боку Турівської, а за квотою Арсенія Яценюка.

Високі посади батьків, як і їх заслуги, утім, не завжди є перепусткою у велику політику. Син багатолітньої довіреної помічниці Тимошенко Ольги Трегубової, наприклад, опинився на непрохідному 113 місці. А нинішній народний депутат від БЮТ, донька судді Конституційного суду Віктора Шишкіна Еліна — аж на 156-му. В кожному репортажі зі “з'їзду” опозиції, де просто неба затверджувалися списки, згадано про те, як депутатка не змогла стримати сліз.

Від того ж Кличка в київському окрузі № 222 на Солом'янці висувається телеведуча Рена Назарова. Очевидно, вона має мовчазне сприяння влади, й до виборів готувалась давно: киянам не перший місяць знайомі її “портретні” біг-борди, що наче б то рекламують її телепрограму. Між тим, чоловік Назарової Юрій Збітнєв у 2004 році висувався кандидатом в президенти. Деякі аналітики вважали його “технічним кандидатом” Віктора Януковича.

В партійному списку Кличка впадають в око не так чиїсь родичі, як чиїсь друзі. Наприклад, № 16 Марія Іонова — подруга Катерини Ющенко. А в Оксани Продан, котра “засвітилась” для широкого загалу під час “Майдану підприємців” півтора роки тому, за даними ЗМІ, чоловік має доступ до самого Дмитра Фірташа. Це вже швидше “родичі друзів великих людей”.

Як уже сказано вище, цікаво виглядає “сімейний” підряд на деяких мажоритарних округах. Найяскравішим його прикладом, мабуть, є суперництво на Вінниччині, де перетнулись інтереси міністра економіки Петра Порошенка та голови митниці Ігоря Калетника. Порошенко йде по одному з місцевих округів, а на іншому просуває свого батька Олексія Порошенка. Водночас за цим другим округом може висуватись двоюрідня сестра Ігоря Калетника Оксана Єлманова, котра спеціально для цього кілька місяців тому повернулась на дівоче прізвище.

Справа в тому, що частина регіону вважається вотчиною Григорія Калетника, батька головного митника і некоронованого “спиртового короля”. Сам він теж іде в депутати за округом на Вінниччині. На початку червня в ЗМІ потрапила фотографія записки, переданої в сесійній залі голові фракції ПР Олександру Єфремову. В записці йшлося, що можливе висунення Оксани Калетник підриває домовленості регіоналів з Порошенком.

Наразі ситуація лишається невизначеною. Цікавий штрих: сам голова Держмитслужби Ігор Калетник обереться до ВР як № 7 виборчого списку Компартії. Злі язики вже не перший рік твердять, що між нинішнім керівником митниці та полум'яними борцями за повернення соціалізму існують тісні фінансові зв'язки.

Тож сімейственість у вузьких колах вітчизняних “небожителів” обіцяє процвітати й надалі. Хоча на завершення треба сказати, що в цих речах важливо не помилитися. Так, нинішній спікер Володимир Литвин висувається в Житомирській області. Водночас від його Народної партії в Кіровоградській області балотуватиметься чинний нардеп Юрій Литвин. Але об'єднує їх тільки спільна партійність та однакове прізвище — жодних родинних зв'язків між двома народними обранцями не існує.


Матеріали за темою:

1
Голосуватиму— 75.7%
 
2
Візьму участь в агітації— 4.18%
 
3
Працюватиму членом комісії(спостерігачем)— 5.22%
 
4
Балотуватимусь у депутати— 2.36%
 
5
Бойкотуватиму вибори— 8.24%
 
6
Ще не визначився— 4.3%
 
Реклама
Останні публікації згорнути
  • Воно не прийме тебе, поки не полюбиш його першим, поки не звикнеш до його характеру, до його камерності й непоказного аристократизму. Замешкати тут — означає зголоситися на те, щоби про тебе тут усі все знали і ти так само все про всіх знав, прийняти неписане правило, що, зрештою, у людей не може бути аж надто багато секретів.
    26 вересня, Ярослава Тимощук
  • Французький політолог розповів Тижню про майбутнє переговорів щодо війни в Україні та перспективи геополітичних змін упродовж наступного року, а також поділився спогадами про власну поїздку на лінію фронту.
    26 вересня, Алла Лазарева
  • Чи й справді найдорожчий у світі шолом для реактивного винищувача такий крутий?
    25 вересня, The Economist
  • 8 вересня, у День звільнення Донбасу, в Макіївці сталася чергова подія, яка ще на енну кількість днів (років?) відсунула від нас перемогу в цій війні. Під перемогою я не маю на увазі українські танки на площі Лєніна в Донецьку з рознесеним вщент пам’ятником, як часто це уявляє собі наша патріотична більшість.
    25 вересня, Станіслав Васін
  • Політичні еліти цього регіону майже не змінюються протягом останніх 20 років і не сформували власного клану
    25 вересня, Богдан Буткевич
  • Як імперські палаци прийшли на зміну маєткам козацької старшини
    24 вересня, Ольга Ковалевська
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено