Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи
2 серпня, 2012   ▪   Андрій Скумін   ▪   Версія для друку

Вони назвались опозицією

Серед кандидатів у депутати від об’єднаної опозиції немає волкових і жваній, однак без потенційних тушок не обійшлося
Матеріал друкованого видання
№ 31 (248)
від 2 серпня, 2012
Вони назвались опозицією

Надії Партії регіонів, що підняття виборчого ба­р’єра та усунення політичних блоків від парламентської кампанії призведуть до краху в таборі опозиції, не справдилися. Як свідчать результати передвиборчих з’їздів партій, на яких були сформовані виборчі списки, вона змогла мінімізувати збитки від змін правил 2010 року. Зокрема, розпорошення голосів опозиційного електорату на найближчих перегонах за рахунок непрохідних політсил, вочевидь, буде вже не таким суттєвим, як прогнозували раніше. 

На виборах 2012-го буде два формати об’єднаної опозиції: за партійними виборчими списками – єдиний список «Батьківщина» + «Фронт змін» із включенням «Громадянської позиції»; за мажоритарними округами – об’єднана опозиція + «Свобода». Усунення з процесу формування спільного опозиційного списку «УДАРу» не матиме негативного впливу на опозиційний табір, оскільки політсила Віталія Кличка впевнено долає 5% бар’єр самостійно. Понад те, за підрахунками Тижня, рух останньої окремою колоною додасть опозиції щонайменше однин-два десятки мандатів у парламенті (звичайно, якщо ця партія у ВР не піде на блокування з регіоналами). Об’єднана опозиція таки змогла в останній момент знайти компромісну форму участі у виборчому блоці політиків, які мають власні політичні проекти: Анатолію Гриценку, Олександрі Кужель, Миколі Катеринчуку (хоча він цією формою незадоволений – йому доведеться йти за мажоритаркою), які у разі самостійної участі у перегонах могли б розтягнути опозиційні голоси.

Ще одним позитивом формування списку об’єднаної опозиції під брендом ВО «Батьківщина» є залучення на її бік кримських татар. До його прохідної частини включено керівника Меджлісу кримськотатарського народу Мус­тафу Джемілєва (щоправда, інший його лідер Рефат Чубаров – лише на 111-й позиції). Після смерті Василя Джарти і приходу до влади в АРК одіозного Анатолія Могильова очікується зменшення частки кримських татар, які віддадуть свій голос за Партію регіонів. Тому з політичного боку виграш об’єднаної опозиції на півострові від участі представників Меджлісу може бути більшим, ніж прогнозують.

Без олігархів, але з тушками

До очевидних позитивів спільного списку об’єднаної опозиції можна зарахувати відсутність у ньому таких одіозних фігур, як Костянтин Жеваго, Давид Жванія, Олександр Третьяков, а також інших представників великого бізнесу. У кулуарах опозиції протягом останніх двох місяців ходили чутки про включення їх до списку. Щоправда, у його прохідній частині опинився Микола Мартиненко – вочевидь, це данина йому як керівникові фракції блоку НУ–НС у парламенті поточного скликання. Річ у тім, що саме за його підписом здійснюватимуться подання на членів окружних і дільничних виборчих комісій від фракції. Тому його роль на сьогодні надважлива, адже дає змогу об’єднаним контролювати квоту НУ–НС в останніх. Хоча з морально-етичного боку 17-те місце у списку Мартиненка (а фактично 15-те, бо № 1 Юлію Тимошенко та № 5 Юрія Луценка, найімовірніше, не зареєструють кандидатами в депутати) викликає багато запитань. Зокрема, у 2005 році команда екс-прем’єрки зарахувала його до «любих друзів» президента Ющенка, які, за визначенням Юлії Володимирівни, «лише тирять».

Читайте також: Об’єднані опозицією: до прохідної частини «Батьківщини» потрапили потенційні «тушки» і нове покоління «любих друзів»

У списку об’єднаної опозиції також опинився «хлібний барон» Юрій Триндюк, який на сьогодні контролює до 5% ринку хлібобулочних виробів в Україні. Він відомий своєю дружбою з одіозним Святославом Піскуном. Є думка, що Піскун і Триндюк – свояки, принаймні в останнього є спільний бізнес із дружиною колишнього генпрокурора Світланою. 74-й номер Триндюка, напевно, непрохідний, утім, сама його присутність у лавах «Батьківщини» і партійному списку викликає внутрішній протест у багатьох опозиціонерів.

Загалом відчутно, що під час формування останнього лідери об’єднаної опозиції намагалися запобігти «тушкуванню» майбутньої парламентської фракції. За нашими підрахунками, потенційних тушок у прохідній частині списку (орієнтовно перших 60–70 депутатів) не більше ніж 10–12%. Це на порядок менше, аніж їх проходило під виглядом бютівців чи нашоукраїнців у парламенти попередніх скликань. До того ж більшість із них – висуванці за квотою «Фронту змін», який ще не має досвіду участі в парламентській кампанії.

Також схоже, що під час складання об’єднаного списку кандидатів «право вето» партнерів по опозиційному псевдоблоку не мало широкого застосування. Приміром, у багатьох оглядачів і депутатів-опози­ціо­нерів викликало здивування, за які заслуги у список потрапила «група товаришів», які досі до опозиції мали вельми віддалений стосунок. Скажімо, за що така честь Денису Дзендзерському, якому відвели 34-ту позицію? Ще донедавна він був у політраді партії «Єдиний центр» і опозиційної активнос­ті не виявляв.

У групі ризику на перехід до провладної фракції в новому скликанні ВР опинилася політична династія Табалових на Кіровоградщині. У прохідній частині списку (49-те місце) – тамтешній бізнесмен (входить до 200 найбагатших людей України) Олександр Табалов, депу­татом-мажоритарником по Кіровограду (99-й виборчий округ) іде його син Андрій. Олександр Табалов не новачок у політиці. Але ця його діяльність пов’язана із сумнівними, як для опозиціонера, силами: Ліберальною партією Щербаня та Партією регіонів. І хоча сьогодні тандем Табалових пристав до «Фронту змін», є велика ймовірність, що в парламенті вони будуть першими кандидатами на роль тушок.

До цієї самої групи ризику можна зарахувати ще одного висуванця від «Фронту змін» Сергія Файєрмака – він 39-й у списку опозиції. Голова ради директорів ТОВ «Індустріальний метизний союз», він у часи губернаторства Василя Цушка на Одещині був членом Соціалістичної партії України, пізніше став одним зі спонсорів «Фронту змін». Як співвласник «Стальканату», нещодавно був змушений виїхати закордон у зв’язку з наїздом правоохоронних органів. В Одесі має статус помаранчевого олігарха, а проте, за даними Тижня, у нього також хороші стосунки з представниками біло-синіх. Тож парламентська доля потенційного народного депутата Сергія Файєрмака досить прогнозована: податкова чи прокуратура наїжджає на його бізнес (як це було в січні цього року), і наступного дня він переходить у фракцію Партії регіонів або в позафракційні.

Випадкові пасажири

Однозначним позитивом списку об’єднаної опозиції можна вважати непотрапляння до нього тих, хто ще вчора був «квотою Тимошенко», але ніколи не належав до ідейних борців. Насамперед це стосується родичів екс-прем’єрки та її співробітників по ЄЕСУ – її тітку Ульяхіну до списку не включили, Болюра і Шаго посіли місця в непрохідній частині. Саме через цю «ідейно індиферентну» групу БЮТ постійно перебував під пресом критики: по-перше, це в чистому вигляді кумівство, по-друге, зазначена «неідейна» група постійно демонструвала сюрпризи під час парламентського голосування. Приміром, згадані депутати підтримали проект постанови про святкування річниці Комсомолу на державному рівні.  

Читайте також: Повний передвиборчий список об’єднаної опозиції

Однак, як виявилося, бажання ставити родинні інтереси вище від громадських живе навіть у тих опозиціонерів, які сидять у тюрмі. Так, у прохідній частині списку сусідкою Мартиненка є Ірина Луценко, дружина колишнього головного міліціонера. Як стверджують у кулуарах, то було персональне прохання її чоловіка – людини, яка протягом років публічно іронізувала над «кумами Ющенка». Але проблема не тільки в непотизмі. За бортом нового парламенту можуть опинитися кілька найвідданіших і найпослідовніших соратників Юрія Луценка. Зокрема, Юрій Гримчак – один із тих, хто не побоявся активно виступити проти Харківських угод. Йому «виділили» 91-ше місце. Цинізм ситуації в тому, що, позбавлений депутатського мандату, він ризикує піти за кримінальною статтею – на нього в прокуратурі вже зшита справа. Напевне, включення до списку Ірини Луценко можна вважати одним із найбільших гріхів опозиції на виборах 2012 року.

Неадекватним рішенням об’єднаних є також поява у прохідній частині списку Тетяни Донець, основна заслуга якої в тому, що її батьки раніше перебували разом із Юлією Тимо­шенко в партії «Громада». А ще вона героїня світських хронік як колишня пасія депутата-регіо­нала банкіра Василя Горбаля. Без коментарів...

Коли формуються виборчі списки, мали б ураховуватися і «політична профпридатність/непридатність» кандидатів у депутати. Але схоже, що об’єднані опозиціонери не завжди просіювали претендентів за цим критерієм. Так, до прохідної частини списку включено керівника штабу «За Батьківщину» Василя Деревляного. Саме з ним пов’язують провал БЮТ на позачергових виборах до Тернопільської обласної ради у 2008 році. Тоді керівництво тамтешнього БЮТ на чолі з Деревляним спочатку ініціювало відповідне рішення парламенту про дострокове припинення повноважень Тернопільської облради, а коли стало зрозуміло, що кампанію Блок програє, пробував скасувати позачергові вибори. У результаті цього не було зроб­лено, а БЮТ бойкотував їх, таким чином не отримавши жодного мандата. Саме з цих виборів до Тернопільської облради починається поразка Тимошенко на Галичині: якщо на парламентських перегонах 2007-го за «Батьківщину» проголосувало 51,57% електорату, то в першому турі президентських 2010-го лідерку БЮТ підтримало 35,67%. А в 2010-му на виборах до Тернопільської міської ради «Батьківщина» набрала лише 3,3%. Якби не провальна діяльність у базових регіонах БЮТ таких, як Деревляний, Юлія Тимошенко могла б сьогодні сидіти не в СІЗО, а в президентському кріслі. Але, кажуть, Деревляний фанатично відданий Олександру Турчинову і це багато що пояснює…

Ображені

Місць у прохідній частині виборчого списку об’єднаних значно менше, аніж охочих і тих, хто вважає, що заслужив це місце. Логічно, що відразу після затвердження останнього сформувалася ціла когорта ображених. Чинний нардеп від БЮТ Сергій Міщенко емоцій не стримував і влаштував справжню істерику з приводу свого непрохідного міс­ця (142-ге). Він уже заявив про вихід «із моральних мотивів» з фракції «БЮТ-Батьківщина» і публічно «пройшовся» по тих, хто формував список.

Щоправда, серед ображених є ті, чиє невдоволення виправдане. Скажімо, можна по-різному оцінювати продуктивність Андрія Шкіля як парламентарія, але невключення його до прохідної частини виборчого списку (у нього 87-ме місце) означає, що він може повернутися туди, звідки зайшов у парламент, – у СІЗО. Нагадаємо, що над Шкілем досі висить кримінальна стаття за участь в акції «Україна без Кучми» як одного з керівників УНА – УНСО. Ті, хто проходив із ним за однією статтею, а це Микола Карпюк, Ігор Мазур, Олег Бурячок та інші політв’язні, вже давно свої терміни відсиділи, а для Шкіля така загроза стає дуже реальною.

Читайте також: Повний список кандидатів-мажоритарників від об’єднаної опозиції

Неадекватними внеску в опозиційну і законотворчу діяльність є місця у виборчому списку Олега Білоруса, Сергія Шевчука, Василя Куйбіди, Юрія Ключковського та інших. Невиправдано на мажоритарні округи відправили (а фактично позбавили парламентської перспективи) таких активних депутатів, як Сергій Терьохін і Ксенія Ляпіна. Усі вони заслуговували своїм професіоналізмом та ідейністю на те, щоб претендувати на новий мандат депутата, але принаймні їхні заслуги значно більші, аніж, скажімо, в екс-міністра соціальної політики Людмили Денисової (38-ме місце), Ірини Луценко чи Тетяни Донець.

Слід зазначити, що всі ці помилки під час формування виборчого списку об’єднана опозиція може ще виправити. Згідно з ч. 4 ст. 61 Закону «Про вибори народних депутатів України» однією з підстав ухвалення Центральною виборчою комісією рішення про скасування реєстрації кандидата в депутати є відповідне звернення партії, не менше як за 12 днів до дня голосування. Це означає, що рішенням з’їзду найодіозніших «списочників» і мажоритарників опозиція ще може вивести зі своїх лав. 

Без п'яти хвилин тушки

 

Андрій Павелко

(29-те місце)

Голова Федерації футболу Дніпропетровської області, ЗМІ часто пишуть про нього як про особу, близьку до голови Дніпропетровської ОДА Олександра Вілкула. Опозиційні політики називали Павелка на виборах міського голови Дніпропетровська у 2010 році технічним кандидатом Партії регіонів.

 

 

Денис Дзендзерський

(34-те місце)

Донедавна член «Єдиного центру» міністра надзвичайних справ Вік­тора Балоги, в опозиційній діяльності участі не брав. Працює керівником служби безпеки на підприємстві свого батька

 

 

Людмила Денисова

(38-ме місце)

Колишній міністр в уряді Тимошенко, стала героїнею світських хронік у зв’язку з весіллям доньки, вартість якого оцінюють у $600 тис. За інформацією Тижня, має дуже тісні стосунки з представниками ПР. Так і не опанувала української мови.

 

Олександр Табалов

(49-те місце)

Один із найбагатших людей Кіровоградщини, у минулому перебував у лавах Партії регіонів.

 

 

Володимир Шкварилюк

(54-те місце)

Кар’єрист, абсолютно безпринципний політик, який дуже легко здатний змінити політичну орієнтацію.

 

 

Ігор Скосар

(58-ме місце)

Київський бізнесмен, цілковито підконтрольний партії влади, має дружні стосунки з багатьма впливовими фігурами Партії регіонів.

 

 

Тетяна Донець

(55-те місце)

Колишня гьорл-френд одного з лідерів київської Партії регіонів банкіра Василя Горбаля. За особистими відгуками «знаючих людей», абсолютно індиферентна до політичної боротьби.


Матеріали за темою:

1
Голосуватиму— 75.7%
 
2
Візьму участь в агітації— 4.18%
 
3
Працюватиму членом комісії(спостерігачем)— 5.22%
 
4
Балотуватимусь у депутати— 2.36%
 
5
Бойкотуватиму вибори— 8.24%
 
6
Ще не визначився— 4.3%
 
Реклама
Останні публікації згорнути
  • Літо надихає на мандри. Тому книжки, про які я напишу, теж так чи інакше пов’язані з мандрами й подорожами.
    25 липня, Олександр Стукало
  • Тиждень.ua поспілкувався із комісаром Ради Європи з прав людини Нільсом Муйжнієксом про стан прав людини на Донбасі та в Криму і його подальший план дій щодо цих територій
    25 липня, Віталій Рибак
  • Тиждень поспілкувався з легендарною Дітте Марчер, директором Bodynamic International, засновницею реабілітаційної програми для військових, яка допомогла тисячам людей повернутися до нормального життя після війни. Нині вона допомагає українським солдатам.
    25 липня, Роман Малко
  • Якщо люди-музеї — це здебільшого старше покоління, то в цій підбірці етнографічно-туристичних історій здебільшого свіжа кров. Проекти, що надихають, що з’являються зав­­дяки активній молодій енергії. Може, з роками й вони перетворяться на пам’ятки, але поки що це живі страшенно цікаві організми, котрі навіть диктують свої умови в деяких нішах нашого бідного туристичного ринку.
    24 липня, Богдан Логвиненко
  • Що передбачає й кого зачіпає якісна психореабілітація людей, які повертаються з війни
    24 липня, Ганна Трегуб
  • Найбільші бренди світу потерпають від дрібніших конкурентів
    24 липня, The Economist
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
работа Харьков оптимизатор любовный гороскоп на год Жеральдин Пайя http://avtosale.ua/
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено