Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи
30 липня, 2012   ▪   Мілан Лєліч   ▪   Версія для друку

«Країну подолано!»: регіонали хочуть виграти вибори не ділом, а рекламою

Аналіз агітаційної активності Партії регіонів на телебаченні й інтернеті доводить, що влада розповідає виборцям про якусь неіснуючу ідеальну Україну
«Країну подолано!»: регіонали хочуть виграти вибори не ділом, а рекламою
Фотогалерея: Агітація за Партію ****онов у Facebook (зображень: 11)

За рівнем агітаційної активності Партія регіонів останнім часом вийшла на перше місце, потіснивши кількістю своєї реклами традиційних лідерів: Наталію Королевську та Віктора Медведчука, разом із комуністами, що раптово активізувалися. Відеоролики ПР свідчать: партія влади має намір обробляти виборців традиційними для себе методами, розповідаючи про попередників, стабільність і зростання.

Отже, які саме меседжі надсилають виборцям регіонали, і чи хоч якось вони відображають реальність?

Міф перший: «руїну подолано»

Мантри про «політичних попередників, які розкрали країну», та «часи помаранчевого хаосу» регіонали почали співати від перших днів президентства Віктора Януковича. На цьому повністю ґрунтувалася їхня кампанія на місцевих виборах восени 2010 року. Зараз, хоча про попередників ідеться менше, згадка про них була і є для будь-якого регіонала універсальною відповіддю на будь-які закиди щодо зсування країни у прірву.

Те, що цю тезу знову почали активно просувати у цій передвиборчій кампанії означає, що від неї можуть не відмовитися і на президентських перегонах 2015 року, мовляв, «за п’ять років ми не змогли здолати хаос, нам потрібно ще п’ять».

Найцікавіше те, що на першому засіданні свого уряду у березні 2010-го Азаров обіцяв не апелювати до попередників: «Ми не будемо, як попередники, тішити себе і обманювати людей порівняннями з попереднім провальним роком, ми порівнюватимемо з докризовим періодом економічного зростання». Але оскільки обіцяних тоді темпів економічного зростання досягнути не вдалося, єдиним виходом для влади стала апеляція до провального 2009 року, який для неї, здається, став такою самою точкою для порівняння, як для радянської влади 1913 рік.

Міф другий: «досягнуто стабільності»

Цим меседжем регіонали вже не так звинувачують попередників, як вихваляють самих себе – буцімто після всіх перманентних політичних сутичок, які супроводжували президентство Віктора Ющенка, в Україні нарешті запанувала спокійна атмосфера та впевненість у майбутньому. Вочевидь, розуміння стабільності у регіоналів дуже специфічне. Так, приміром, лише за 2011 рік було порушено аж п’ять кримінальних справ за статтею «терористичний акт». Перший вибух стався ще 2010-го, йдеться про так звану справу запорізьких паламарів, останні – зовсім нещодавно, наприкінці квітня у Дніпропетровську.

За увесь час «помаранчевого хаосу» народ жодного разу не штурмував парламент. Лише торік такі атаки, що супроводжувалися масовими бійками з «Беркутом», розбитими вікнами, сльозогінним газом, пораненими, стали регулярними.

Та й загалом уся «стабільність» регіоналів має відверто міліційний присмак. За часів Ющенка протестні акції, як правило, охороняли не такі вже й численні загони звичайних правоохоронців. Поява на вулиці загону бійців якогось спецпідрозділу МВС одразу привертала увагу журналістів та ставала новиною. Нині ж ситуація кардинально змінилася, чинна влада настільки привчила всіх до цілих армій правоохоронців у повному бойовому обладунку, які перебувають на вулицях українських міст під час будь-яких масових акцій, що на них мало хто звертає увагу. Аж поки ці міліціонери не повиймають кийки та газові балончики і не почнуть наводити «стабільність».

Міф третій: «триває економічне зростання»

У цей міф можна повірити, якщо оперувати виключно цифрами Держкомстату, в яких дедалі більше підстав сумніватись. Щодо статистики міжнародної, то підстав для оптимізму значно менше. Так, лише за останній рік Україна втратила 17 позицій у рейтингу економічних свобод, опустившись на 179-те місце, 18 позицій за рівнем корумпованості, опинившись на 152-й сходинці, три позиції у рейтингу сприятливості ведення бізнесу, опустившись теж на 152-ге місце. Міжнародна агенція Standard&Poors змінило прогноз довгострокових рейтингів України зі «стабільного» (до речі, про «стабільність») на «негативний». Щоправда, на сім позицій покращився рейтинг України щодо конкурентоспроможності економіки – але нинішню 82-гу сходинку ми посідаємо між Тринідадом і Тобаго та Намібією.

До того ж Світовий банк погіршив прогнози зростання ВВП України. В грудні того року його аналітики прогнозували, що за 2012-й ВВП зросте на 2,5%, проте нині вважають реалістичними 2%. Експерти банку називають серед причин уповільнення низьку довіру інвесторів до держави, штучне стримування курсу гривні та в цілому незадовільне проведення структурних реформ. Ще одним важливим чинником є борговий тиск. У ІІІ кварталі цього року держава має віддати 17,6 млрд грн, при цьому Мінфін планує позичити 18 млрд.

Міф четвертий: «Піднято соцстандарти», «почато виплату вкладів Ощадбанку СРСР»

Рівень зростання пенсій і мінімальних зарплат і прожиткового мінімуму в Україні за останні два роки справді перегнав (згідно з офіційною статистикою) загальне зростання рівня цін приблизно на 3–5%. Сприяють цьому і так звані соціальні ініціативи президента, що зводяться до збільшення соцвиплат на кілька десятків (дуже рідко – більше сотні) гривень. Втім, статистичні дані дисонують з реальністю – більшість українців скаржиться, що жити вони стали бідніше. В тому, що статистика помиляється, може переконатися кожен, порівнявши власні витрати на харчування з даними Держкомстату, який стверджує, що ціни на продукти харчування за останні півтора року зросли аж… на 0,8%. Так чи інакше «підвищення соцстандартів» лишається безмежно далеким від обіцяного Януковичем перед виборами «покращення життя вже сьогодні». Виплати Ощадбанку – окрема історія. Зрозуміло, що на «Вітіну тисячу» можна купити менше ніж на «Юліну», якщо вірити тому ж таки Держкомстату, ціни за цей час зросли в середньому на 20%. Крім того, багато хто з «щасливих» вкладників, які вже отримали свої гроші, стверджує, що номери отриманих купюр йдуть по черзі, а це означає, що Нацбанк просто увімкнув друкарський верстат.

Міф п’ятий: «вдало проведено Євро-2012»

Сюди ж можна зарахувати і меседж «збудовано величні споруди», бо фактично все глобальне інфраструктурне будівництво, яке тривало в України протягом останніх двох років, відбувалося у пов’язаних з підготовкою до Євро-2012 програмах. По-перше, сам турнір для України виявився абсолютно збитковим, доходи не сягнули і чверті обіцяних Борисом Колесніковим.

По-друге, масштаби розкрадань на Євро вражали і вітчизняних, і закордонних експертів. Порахувати, скільки саме було вкрадено, точно неможливо: держзакупівлі до Євро здійснювали за непрозорими схемами, як і все державне фінансування підготовки чемпіонату. Загалом називалися цифри до кількох десятків мільярдів гривень, які перекочували у кишені вітчизняного чиновництва.

Є й інший аспект: чи будуть після Євро затребувані такі «величні споруди», як готелі та стадіони, адже ні туристичного, ні футбольного буму в Україні немає і не передбачається. Сама логіка апеляції до «величних споруд» теж доволі показова для нинішньої влади – якщо в розвинених країнах пишаються високими технологіями, то у нас – мостами й овочесховищами.

Окремо хотілось би зауважити і спроби Партії регіонів агітувати на досі чужій і апріорі ворожій до себе території – у соціальних мережах, насамперед Фейсбуку (ФБ). Нещодавно регіонали створили свою персональну групу в.ФБ, на яку відразу підписалися з півтори тисячі користувачів, звісно, більшість не з мотивів симпатії до ПР, а задля того, щоб відстежувати оновлення. Повне нерозуміння суті соцмереж регіонали продемонстрували одразу: близько тисячі користувачів були відписані адміністрацією групи з мотивацією «Партія регіонів хоче спілкуватися лише з людьми, налаштованими на конструктивний діалог». У такий спосіб синьо-білі своїми руками зменшили популярність свого ж агітресурсу, залишивши переважно незрозумілих людей, переважна частина яких є іноземцями (вони, мабуть, «налаштовані на конструктивний діалог»).

Здавалось би, агітація в соцмережі, де загалом значно освіченіша та просунутіша публіка, ніж перед телеекранами, має бути значно якіснішою та глибшою.

Креативники регіоналів зробили навпаки. Більшість агітації, які регіонали викладають у своїй групі, оформлена у так званих мікроформатах, тобто у цитатах лідерів ПР з ілюстраціями на відповідну тему. Ці підписи, до речі, винятково російською мовою, вражають своєю примітивністю, очевидністю та совковим стилем. «Спрощення візового режиму з ЄС позитивно вплине на розвиток української економіки та суспільства», – Анатолій Кінах повідомляє користувачам ФБ «сенсаційну» новину. «Сьогодні треба визнати, що ми змінили систему виборів», – ділиться (до речі, з пунктуаційною помилкою) ще більш сенсаційним повідомленням Інна Богословська.

Зрозуміло, такий недолугий креатив призвів до появи сотень пародій, в яких обігрується дисонанс між обіцянками і словами регіоналів та їхніми реальними справами.


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Це може тривати безкінечно. Врадіївка-1, -2, -3, -4, -100, -1000. Назву топоніма можна змінювати, так і робиться. Криве Озеро, Лощинівка, щось буде далі, але ж суть справи не міняється. Самосуд помалу стає чи не єдино можливим способом здобуття справедливості для маленьких українців. Ну або хоча б способом привернення уваги до проблеми й отримання хоч якоїсь сатисфакції після того, як та проблема вже перелилася за вінця кривавим місивом.
    31 серпня, Роман Малко
  • Це було друге з побачених мною невидимих міст. Перше було -- Королевець-Кеніґсберг (і все ще "Калининград"). Я відкрила для себе Королевець десь тоді ж, коли й Дніпрдзержинськ(нині Кам’янське), -- влітку 2009 року. Але зараз ітиметься про моє Мамаємісто.
    31 серпня, Маріанна Кіяновська
  • Тиждень.ua поговорив із двома узбецькими правозахисницями Надєждою Атаєвою та Умідою Ніязовою про можливість зміни еліт в Узбекистані, наступників Іслама Карімова та роль Кремля у цьому виборі
    31 серпня, Ольга Ворожбит
  • Хронічні екологічні проблеми Маріуполя вийшли на гора якраз напередодні візиту президента до міста
    31 серпня, Дарина Феденко
  • В ухвалених парламентом Республіки Польща постановах (Постанова Сенату від 7 липня 2016 р. та Постанова Сейму від 22 липня 2016 р.) польські парламентарі продовжили односторонній перегляд спільної політичної оцінки польсько-українського конфлікту під час Другої Світової війни, яку було раніше погоджено в низці важливих українсько-польських документів, зокрема таких як:
    30 серпня,
  • Завдяки чому модернізують Збройні сили. На що здатні вітчизняні виробники
    30 серпня, Анатолій Шара
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено