Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи
24 липня, 2012   ▪   Святослав Птіцин   ▪   Харків   ▪   Версія для друку

Суд у справі Тимошенко: платні мітингувальники, прості хлопці Кернеса і «незручна» дата наступного засідання

Судове засідання у справі Юлії Тимошенко(так звана справа ЄЕСУ) в Харкові мало розпочатися 23 липня о 10-й ранку. Як прибічники, так і противники колишнього прем’єра до цього ретельно готувалися. Щоправда, майбутнє свято пікетувальникам зіпсували судді, перенісши засідання на кінець липня. Тож довелося імпровізувати
Суд у справі Тимошенко: платні мітингувальники, прості хлопці Кернеса і «незручна» дата наступного засідання

Площа перед обласним судом Харкова була залюднена, адже напередодні слухання справи ЄЕСУ почали ширитися чутки про появу Тимошенко. Тож як опозиціонери, так і провладні громадяни підтягли резерви. У різних кінцях площі перед будівлею суду стали одне проти одного два натовпи, по тисячі людей з кожного боку, – cупротивники та прихильники Тимошенко. Одні тримають портрет екс-прем’єрки, як ту цілющу ікону, що лікує всі хвороби та приносить щастя, інші – навпаки готові цим портретом підлогу мести. По боках площі вишикувалися автобуси, зняті з міських маршрутів. Самі охоронці порядку шикуються в кілька рядів, стаючи перед входом до суду, перед протестувальниками обох таборів. Розстановку сил завершено – час починати виставу!

«Прості харків’яни», керовані Загальновійськовим союзом України пана Олега Калашнікова, встановлюють колонки – шість величезних чорних коробок, поставлених одна на одну. Навколо імпровізованої сцени утворюється кільце охоронців: «прості» м’язисті хлопці, з не надто довгим волоссям, схованим у кепки. Ці молодики спортивної статури підозріло поглядають на тих, хто довкола. Вони готові попередити будь-які спроби перетину кордону власної території. Навколо гуртуються люди в чорних футболках з написами «Юля села», «Юле зону» тощо. Активісти виглядають похмуро й мовчки дивляться поперед себе. Інші дивляться вперед, шукаючи пригод на голови опозиціонерів. Однак на сторожі стоять ласкаві та добрі міліціонери, які пильнують провокаторів, розвернувшись спинами до «калашниківців».

У протилежному ж таборі, серед БЮТівців, спробували встановити апаратуру. Однак добрим людським намірам завадили невідомі спортивні «активісти», які влаштували штовханину в рядах прибічників опозиції. Під гарячу руку розбишак потрапив депутат Юрій Одарченко. Над площею лунає: «Депутатів б’ють!» Щоправда, не довго. Опозиціонери-бютівці, взявшись за руки, стають півколом, даючи змогу «своїм» налаштувати звук. Міліція оточує імпровізовані табори протесту. Мітинги  розпочалися.

А тим часом відбувалося найцікавіше. У приміщенні обласного суду не встигли розпочати засідання, як оголосили про його перенесення на кінець липня, оскільки Тимошенко не з’явилася. Перед цим суддя Костянтин Садовський не забув нагадати, що захворювання колишнього прем’єра «життю не загрожує», тож вона може брати участь у судових засіданнях. Про це ж свідчать і висновки судмедекспертизи. Представники державного обвинувачення запропонували суду дати підсудній час для ознайомлення з матеріалами. Захисник Тимошенко, Сергій Власенко, попросив високий та поважний надати два тижні. Суд, своєю чергою, вислухавши прохання, надав у розпорядження захисників вісім днів. Опозиціонери таким рішенням не задоволені.

«На ознайомлення з матеріалами справи нам необхідно три тижні. Суд натомість дав лише вісім днів. Гіпотетично цього часу замало. Якщо ж ми не встигнемо ознайомитися з матеріалами експертизи, то будемо просити додатковий час», – заявив Сергій Власенко.

 Депутати полишають будівлю. Знадвору «прості харків’яни», ті самі, що з Олегом Калашніковим, зустрічають їх свистом. З кам’яними обличчями парламентарії проходять повз, не звертаючи уваги на прояви народного гніву. В спину можновладцям летять чергові звинувачення в корупції. Жіночка передпенсійного віку, член Загальновійськового союзу України, взявши в одну руку мікрофон, а в іншу – листочок з промовою, виводить на чисту воду всіх і вся, перекрикуючи спікерів опозиції. Бютівці під такий акомпанемент оголошують: суду не буде, засідання перенесене.

«Вони знали про те, що в цей день (31 липня) має відбутися з’їзд партії. Однак ми не залишимо свого лідера! І я запропоную провести засідання нашої партії тут, у Харкові, оскільки саме тут наш лідер!» – обіцяє Кожем’якін з трибуни.

«Антитимошенківц»і починають поволі залишати площу. «Непомітно» групами по 10-20 осіб вони організовано рушають колонами з приблизним інтервалом у 5 хвилин на сусідні вулиці. Спікери пана Калашнікова, здається, цього не помічають й продовжують сипати одкровеннями. Особливе враження справляє пенсіонерка, яка з надривом у голосі попереджає, що Харків не дасть виправдати прем’єра.

«Харків – це перша столиця України. Тут вчені, студенти, найкрасивіші дівчата. І ми не дамо Тимошенко уникнути відповідальності!» – на межі можливостей кричить жінка.

Раптом вона вирішує імпровізувати й читає власний вірш. Про героя-солдата, який б’ється за рідну землю. Про рідну землю, яка сумує за солдатом. І, чомусь, про корупцію та політиків.

«Та спиніть її хоч хтось. А то бабусі стане зле», – зі сміхом у голосі кричить чоловік з табору Тимошенко. Його, правда, не чують.

І в цей момент спіч завершується найгучнішою, найпафоснішою нотою: «Я член Загальновійськового союзу України, виступаю проти корупції! Послужимо Батьківщині!» З колонок на площу опускається така знайома пісня «Єднаймося».

 У парку збираються «професійні» протестувальники, очікуючи на розрахунок від партійних функціонерів. Ті, хто прийшов за покликом серця,  залишають площу, найбільш стійкі – не залишають барикади.

Фінальним же акордом першої частини мітингу став виступ… Олєга Калашнікова. Голос головного лідера ветеранів натхненно виголошував вдячно-викривальну промову. Утім, невідомо для кого. Адже всі тимошенконенависники давно покидали свої пости. Опозиціонери ж зникають з площі пізніше. Вони фотографуються на пам’ять на тлі фонтану та прапорів. Окремі індивіди шукають ворогів навколо.

«Дивіться! Це ж хлопці нашого Кернеса! Бандити!» – кричить жінка поважного віку, вказуючи на кремезних короткострижених чоловіків у білих сорочках, які під час акції спостерігали за тимошенківцями. Хлопці харківського мера, однак, на жінку не зважають. Повз них проносять кілька клунків із національними прапорами. Неподалік в автобуси грузяться міліціонери. Посеред площі сиротливо лишаються шість поставлених одна на одну колонок, залишених після виступу Калашнікова.

Умовна, друга частина протесту, відбувається під воротами Центральної клінічної лікарні Укрзалізниці, де нині перебуває Тимошенко. Зо два десятки активісток похилого віку, почепивши на паркан плакати і прапори БЮТ, очікують на прибуття колишнього президента Європарламенту Пета Кокса. Жінки співають народніх пісні та кидаються на журналістів, звинувачуючи їх у неправильному висвітленні подій.

З’являється адвокат Юлії Тимошенко, Сергій Власенко. Він передає від екс-прем’єра співчуття з приводу смерті Богдана Ступки та біжить до будівлі ЦКЛ. Через п’ять хвилин повз пролітає кортеж із трьох машин: легкового авто ДПС, фургона та ще одного легковика. Бабусі, вишикувавшись вздовж дороги із плакатиками, махають руками та вигукують: «Кокс! Це Кокс приїхав!» Делегація іноземців зникає у напівтемряві лікарняного приміщення. Одразу ж за ними йдуть міліціонери, щоби надто наполегливі особи не шукали контакту з поважними гостями. Тут же ходить чоловік у цивільному, який рекомендує людям залишити приміщення ЦКЛ. Згодом до воріт лікарні приїжджає пан Кожем’якін. Він також зникає за дверима лікувального закладу. Починаються довгі години очікування.

Під деревами, на узбіччі дороги нудяться міліціонери. З півтора десятки охоронців порядку вичікують на завершення візиту колишнього очільника Європарламенту. Поряд блукають пенсіонери. Окремі «відвідувачі» сподіваються на коментарі від іноземця. Та марно. За три години очікувань на обрії з’являються депутати: Бютівці непоквапом ідуть перед кортежем Пета Кокса. Однак щойно вони розходяться, автомобілі набирають швидкість і зникають за поворотом. Сергій Власенко потрапляє в оточення співчуваючих екс-прем’єру.

«Скажіть, як вона почувається? Як її здоров’я?» – сиплються на депутата запитання.

«Ви були присутні на зустрічі? Про що говорили?» – додають журналісти.

«Ви ж знаєте, я не буду коментувати зустріч. Можу сказати одне – ми говорили не лише про справу, а й про політичну ситуацію в Україні. Ніхто спокою не порушував, двері не висаджував, все гаразд. Тож якщо пенітенціарна служба буде говорити щось подібне – це не правда», – відказує депутат.

Він сідає у чорний мерседес і рушає слідом за своїми колегами. Бабусі-опозиціонерки починають згортати прапори. У променях вечірнього сонця із паркану зникають білі стяги із червоними серцями та саморобні плакати. До наступного разу. 


Матеріали за темою:

--> --> -->
Реклама
Останні публікації згорнути
  • Рік тому 23 травня було вбито командира бригади «Прізрак» так званої «ЛНР» Олексія Мозгового. Його машина спочатку була підірвана на керованому фугасі, а після - розстріляна з кулеметів. Офіційної версії загибелі досі немає, як і будь-яких результатів з боку псевдослідства «МДБ ЛНР». Відразу ж відповідальність за його смерть поспішили взяти на себе партизани загону «Тіні». І з того самого моменту не вщухають пристрасті навколо його смерті.
    24 травня, Павло Василів
  • 5 квітня 1918 року над міською думою Єлисавета, де тепер знаходиться Кіровоградська обласна держадміністрація, вперше замайорів синьо-жовтий або, як тоді називали, жовто-блакитний прапор.
    24 травня, Максим Сінченко
  • Швейцарський політолог, спеціаліст з державного адміністрування Андреас Ладнер в інтерв’ю для Тижня розповів про практики децентралізації та прямої демократії, їхній зв’язок та прямий вплив на ухвалення рішень в країні, а також взаємозалежність рівня життя з делегуванням владних і фінансових компетенцій від центрального на локальні рівні.
    24 травня, Ганна Трегуб
  • Пенсійні проблеми стосуються всіх, і не тільки пенсіонерів
    24 травня, Віталій Мельничук
  • Науковці знайшли спосіб спостерігати за трендами в еволюції людини
    24 травня, The Economist
  • Війна — поняття неймовірно багатобічне. У наш час ми маємо прекрасну нагоду спостерігати всю її різноманітність. Практично для кожного є очевидною війна на Донбасі з її матеріальними наслідками та нівеченням людських доль. Для багатьох безсумнівним є факт інформаційної війни. Але зовсім небагато наших громадян усвідомлюють наслідки, до яких вона призводить.
    24 травня, Любомир Шавалюк
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
работа Харьков оптимизатор любовный гороскоп на год Жеральдин Пайя http://avtosale.ua/
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено