Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи
7 липня, 2012   ▪   Олесь Олексієнко   ▪   Версія для друку

Врятувати «солдатів режиму»

Всі, хто зараз виконують злочинні вказівки влади, мають усвідомити свою відповідальність за них
Врятувати «солдатів режиму»

«На наметове містечкопротестувальників у Черкасахнапав «Беркут», який побив мітингувальників», «прокуратура Києва порушила чотири кримінальні справи», «протестувальникам під Українським домом погрожують 14 роками в’язниці за побитих беркутівців…» Ці й аналогічні новини поволі насичують українські ЗМІ.

Мета влади цілком зрозуміла – залякати потенційних учасників акцій протесту та застосувати проти них увесь арсенал репресивних засобів. Проте всім тим правоохоронцям, готовим виконувати розпорядження влади про придушення протестів у накоренку, розраховуючи на те, що вона тут надовго, варто було б замислитися.

Україна за своєю природою не може тривалий час залишатися авторитарною, а тим більше такою, в якій пануватиме режим із яскраво вираженою регіональною ідентичністю.

Час грає проти нинішньої влади. Вона втрачає підтримку своїх прихильників та мобілізує опонентів. Сподівання на те, що за браком кращої альтернативи нічого не станеться, невиправдані, оскільки зрештою вибір буде зроблено за принципом «лише б не ці!» Терплячість українців має свою межу, коли спрацює ефект склянки води, що, як відомо, вміщає сотні крапель перш ніж вихлюпнеться від останньої.

Навряд чи влада може почуватися впевнено, коли в столиці має 10–15% реальної підтримки. Адже, що також загальновідомо, революції – привілей столиці, а регіонам в разі чого завжди доводиться вдовольнятися протестом із усіма наслідками, які із цього для них випливають. Що і довели події 2004–2005 років.

Тим часом Україна, як і решта світу, наближається до серйозних економічних проблем. Причому вони завдяки політиці стискання пружини, котру влада провадила протягом останніх двох із половиною років, у наших умовах призведуть до більш руйнівних наслідків, включно із соціальними. Буде значно важче, ніж 2009-го, проте, на відміну від влади тогочасної, ця ще й перебуває у міжнародній ізоляції, за якої розраховувати на підтримку ззовні не може.

Ми спостерігаємо щонайменше екватор цієї влади. Річ лише в тім, чи з наближенням до протилежного полюса вона обере еволюційний чи революційний шлях відходу в історію. Це її справа та її вибір. Світовий досвід, включно із минулим нашого регіону, знає різні способи, як це можна зробити. Останні антиподи – події в Румунії та Угорщині, що сталися наприкінці 1980-х. Але ті, кого режим нині цинічно використовує для утримання влади за будь-яку ціну, – завтра будуть нею покинуті.

Тому правоохоронці та чиновники, які сьогодні погрожують і застосовують силу й тиск проти громадян, мають пам’ятати про наслідки. Адже посилання на те, що, мовляв, вони всього-на-всього солдати і мають виконувати наказ, а відповідальність лежить на тих, хто цей наказ віддає, не виправдає їх.

Виконання злочинного наказу є злочином, тому кожен правоохоронець, держслужбовець чи військовослужбовець мають право такого наказу не виконувати. У кожного є вибір. Щонайменше у відповідь на злочинний наказ покласти рапорт/заяву про відставку/звільнення.

Якщо ж хтось заради збереження посади/підвищення обирає злочин проти народу, який, як відомо, є єдиним джерелом влади в країні, то він має усвідомлювати, що на шальках терезів його особиста доля. Чи хочуть вони повторювати долю Пукача?

Навіть якщо вони діють відповідно до букви закону, то мають пам’ятати його дух. Коли закон надто віддаляється від поняття «справедливість», а влада, вдаючись до маніпуляцій із судом і парламентом, блокує будь-які спроби вирішити ситуацію еволюційно, то проблема завжди (не було іншого в жодній країні Європи, включно навіть у такій специфічній, як Росія) вирішується революційно.

У свою чергу, лідерам опозиційних сил уже час попередити тих, хто зараз працює на державу, що відповідальність за порушення прав громадян лежить на них навіть тоді, коли вони лише рядові виконавці наказів. Це необхідно зробити вже зараз. Принаймні для того, щоб запобігти кровопролиттю в майбутньому.


Матеріали за темою:

--> --> -->
Реклама
Останні публікації згорнути
  • Скільки регіональних осередків має кожна парламентська партія? В яких регіонах найбільше партійних представництв, та яка партія має найбільшу мережу? Відповіді на ці питання шукала Громадянська мережа ОПОРА. Аналіз ґрунтується на інформації, яка була надана на запит до Міністерства юстиції України щодо всіх зареєстрованих в Україні структурних осередків шести парламентських політичних партій, які мають свої фракції у Верховній Раді («Блок Петра Порошенка», «Народний фронт», «Опозиційний блок», Об’єднання «Самопоміч», Радикальна партія Олега Ляшка, Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина»).
    30 травня,
  • Протягом тижня західні ЗМІ писали про політичну кар'єру Савченко, повернення викрадених активів, призначення Андерса Фог Расмуссена радником Порошенка та напади на журналістів в Україні
    30 травня, Віталій Рибак
  • У Франції є прошарок політиків, які демонструють якщо не прихильність до України, то бодай стійкість супроти московських впливів. Із ними можна й треба співпрацювати, принаймні ситуативно
    30 травня, Алла Лазарева
  • Пострадянська автократія намагається перетворити чорне золото на модерність
    29 травня, The Economist
  • За перипетіями Великодня і травневих свят залишилася майже непоміченою одна не менш знакова подія, яку оминули увагою вітчизняні ЗМІ. 6 травня Арсєній Павлов, відомий більшості під позивним Моторола, лідер батальйону «Спарта», що стратив 15 наших бійців в аеропорту, отримав ключі від квартири в самісінькому центрі Донецька у висотній новобудові.
    29 травня, Станіслав Васін
  • Деякі західні оглядачі останнім часом порушують питання про те, чи є Туреччині місце в НАТО і чи надійний вона партнер для Альянсу. Скептики в країні (особливо наближені до влади) також аналізують вигоди від союзництва, яке триває десятки років, та обстоюють більш незалежний підхід до зовнішніх відносин. Утім, останні події показують: сторони потрібні одна одній у контексті масштабних глобальних викликів, щоб успішно пройти період неспокою.
    29 травня, Пінар Севінчлідір
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
работа Харьков оптимизатор любовный гороскоп на год Жеральдин Пайя http://avtosale.ua/
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено