Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи
7 липня, 2012   ▪   Олександр Михельсон   ▪   Версія для друку

«Побачу кожного»: веб-камери на виборах не захистять репутацію влади

«Передбачувані» рішення уряду та парламентської більшості про онлайн-вибори вкотре змушують згадати класичну приказку про наміри, котрі ведуть відомо куди.
«Побачу кожного»: веб-камери на виборах не захистять репутацію влади

Ще в березні регіонал Валерій Коновалюк, відомий шанувальник політики Владіміра Путіна, запропонував запозичити російський досвід і забезпечити всі виборчі дільниці України відеокамерами з трансляцією в Інтернет. Тоді в Росії таке рішення прийняли під вибори президента, на яких Путін мусив за всяку ціну перемогти в першому турі. Тож на обладнання понад 90 тис. дільниць РФ камерами витратили в цілому 28 мільярдів рублів – значно більше 10 мільярдів гривень, за нинішнім курсом.

Відтак в Україні аналогічна ідея підтримки не знайшла: навіть однопартійці Коновалюка висловлювали впевненість, що, хоча у нас дільниць майже втричі менше, таких грошей в українському бюджеті не знайти. Аж раптом 2 липня прем’єр Микола Азаров заявив, що на парламентських виборах 28 жовтня на дільницях всієї країни встановлять 34 тисячі відеокамер, які транслюватимуть хід голосування в Інтернет через супутниковий зв’язок.

«Нам доведеться піти на витрати, бо вже зараз готуються (опозицією – ред.) фільми про те, як ми вкидаємо бюлетені», - пояснив Азаров. А вже за три дні, 5 липня, 259 депутатських «кнопок» підтримали відповідний законопроект.

Що, власне дають відеокамери на виборчих дільницях? В теорії, вони дозволяють зафіксувати вкидання бюлетенів або інші незаконні маніпуляції з ними чи з урнами для голосування. На парламентських вибрах-2002 року, за деякою інформацією, дивовижно високий результат пропрезидентського блоку «За ЄдУ!» на Донбасі підлеглі тодішнього донецького губернатора Віктора Януковича забезпечували в тому числі й прямою заміною вже заповнених урн. Очевидно, перед камерами таке зробити було б складніше.

І все ж виникає ціла низка питань.

Навіть пряме відеосвідчення таки можна поставити під сумнів. В Росії епізод, в якому, за словами глядачів, невідомі вкидали бюлетені в урну ще до відкриття дільниці, офіційно визнали цілком законними діями членів виборчкому з перевірки опечатаної урни. Крім того, навіть на прямий відеодоказ злочину можуть просто не прореагувати відповідні органи. Не реагує ж ніхто на дії тих-таки депутатів, котрі в тому числі й закон про камери приймали, голосуючи чужими картками, чому є години й години відеодоказів…

Нарешті, за новим законом, камери вимкнуться одразу по завершенні голосування. Тобто те, що відбуватиметься з бюлетенями під час підрахунку голосів, так і лишиться таємницею.

Зрештою, пряме вкидання бюлетенів – це одна з найгрубіших, але далеко не єдина технологія фальсифікації. Саме в день прийняття законопроекту міжнародна організація Freedom House оприлюднила звіт, в якому піддала сумніву готовність української влади провести чесні й прозорі парламентські вибори. Але в цьому звіті ані слова не сказано про можливе вкидання бюлетенів. Натомість багато йдеться про принципи формування складу виборчкомів, де в деяких регіонах може зовсім не виявитись представників опозиції, про загрозу зняття неугодних кнадидатів із виборів цими виборчкомами та ручними судами, нарешті, про «системну недовіру» суспільства до влади. Правлячу партію звіт дуже обурив, і зрозуміло, чого: очевидно, такі ходи, як установка відеокамер на дільницях, не повернуть довіри до «режиму» ні за кордоном, ні навіть удома.

Читайте також: Новий звіт Freedom House: “Крихка демократія” і помітний регрес України

Тим часом в опозиції підозрюють, що справа в зовсім іншій «довірі». Мовляв, виборці, котрих, особливо в провінції, вже нині масово підкуповують завтрашні кандидати від провладних сил, боятимуться, що за допомогою камер влада контролюватиме їхній вибір. Прямим наслідком такого ставлення до можновладців може стати зростання числа відданих за них голосів – і це, формально, без жодної фальсифікації…

На завершення не можна не повернутись до згаданих на початку статті фінансових моментів. Як згадувалось, Микола Азаров говорив про 34 тис. камер – по одній на дільницю. Проте закон, прийнятий Радою, передбачає встановлення вже двох камер на кожну дільницю. На це негайно виділили 993,6 млн. грн. Але (так було і в тій же Росії) коли дійде до установки камер та їх підключення, цю суму доведеться підвищувати. Можливо, навіть не раз. Мало того: деякі спеціалісти в своїх коментарях ЗМІ взагалі сумніваються, що всі дільниці вдасться підключити до супутникових каналів, як це обіцяв глава уряду. Але ж хіба це буде бідою для влади, якщо гроші вже будуть освоєні? До речі, цікаво буде побачити, ким. 


Матеріали за темою:

--> --> -->
Реклама
Останні публікації згорнути
  • Скільки регіональних осередків має кожна парламентська партія? В яких регіонах найбільше партійних представництв, та яка партія має найбільшу мережу? Відповіді на ці питання шукала Громадянська мережа ОПОРА. Аналіз ґрунтується на інформації, яка була надана на запит до Міністерства юстиції України щодо всіх зареєстрованих в Україні структурних осередків шести парламентських політичних партій, які мають свої фракції у Верховній Раді («Блок Петра Порошенка», «Народний фронт», «Опозиційний блок», Об’єднання «Самопоміч», Радикальна партія Олега Ляшка, Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина»).
    30 травня,
  • Протягом тижня західні ЗМІ писали про політичну кар'єру Савченко, повернення викрадених активів, призначення Андерса Фог Расмуссена радником Порошенка та напади на журналістів в Україні
    30 травня, Віталій Рибак
  • У Франції є прошарок політиків, які демонструють якщо не прихильність до України, то бодай стійкість супроти московських впливів. Із ними можна й треба співпрацювати, принаймні ситуативно
    30 травня, Алла Лазарева
  • Пострадянська автократія намагається перетворити чорне золото на модерність
    29 травня, The Economist
  • За перипетіями Великодня і травневих свят залишилася майже непоміченою одна не менш знакова подія, яку оминули увагою вітчизняні ЗМІ. 6 травня Арсєній Павлов, відомий більшості під позивним Моторола, лідер батальйону «Спарта», що стратив 15 наших бійців в аеропорту, отримав ключі від квартири в самісінькому центрі Донецька у висотній новобудові.
    29 травня, Станіслав Васін
  • Деякі західні оглядачі останнім часом порушують питання про те, чи є Туреччині місце в НАТО і чи надійний вона партнер для Альянсу. Скептики в країні (особливо наближені до влади) також аналізують вигоди від союзництва, яке триває десятки років, та обстоюють більш незалежний підхід до зовнішніх відносин. Утім, останні події показують: сторони потрібні одна одній у контексті масштабних глобальних викликів, щоб успішно пройти період неспокою.
    29 травня, Пінар Севінчлідір
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
работа Харьков оптимизатор любовный гороскоп на год Жеральдин Пайя http://avtosale.ua/
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено