Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
14 червня, 2012   ▪   Юрій Макаров   ▪   Версія для друку

Європа, але ду-уже східна…

Непідробна й абсолютно загальна, незалежно від політичних уподобань, радість із приводу перемоги над шведами в першому матчі ніяк не перекреслює того факту, що надії, які покладалися на Євро-2012, не справдилися.
Матеріал друкованого видання
№ 24 (241)
від 14 червня, 2012
Європа, але ду-уже східна…

Хто винен? Як завжди, невістка. Непідробна й абсолютно загальна, незалежно від політичних уподобань, радість із приводу перемоги над шведами в першому матчі ніяк не перекреслює того факту, що надії, які покладалися на Євро-2012, не справдилися. Перераховуємо сподівання: а) покращення міжнародного іміджу України; b) залучення іноземних інвестицій; c) вдосконалення інфраструктури – як спортивної (стадіони, тренувальні бази), так і загальної (дороги, транспорт, готелі, громадське харчування); d) приваблення платоспроможних гостей – спершу фанів, а згодом туристів. Про перші три пункти поговоримо трохи згодом, а останнє завдання, схоже, вже зірвано: за неофіційними даними (а хто ж вам розкриє офіційні?), до країни прибуло близько 40 тис. уболівальників замість 800 тис., як очікувалося. Порожні цілі сектори на «Донбас Арені» під час зустрічі англійців із французами підтверджують цю підозру. В чому голова Донецької міськради уже встиг звинуватити журналістів, мовляв, це вони відлякали іноземців. Авжеж, невістка…

Читайте також: Футбол дає відчуття свободи навіть в тоталітарному суспільстві

Варто уточнити: зловтішатися з негараздів своєї країни, хай навіть через неприязнь до її тимчасової адміністрації, я вважаю негідним і ганебним. До того ж оцінка успішності/неуспішності того чи іншого заходу завжди суб’єктивна. Не виключаємо, що серед іноземних уболівальників буде чимало таких, яким загальна дружня атмосфера і дешеве пиво (щоправда, не скрізь – у багатьох київських пабах під час Євро воно коштує навіть дорожче, ніж у тій самій Швеції) компенсують побутові негаразди і які повернуться додому цілком задоволеними перебуванням на чемпіонаті. Ми ж згадуватимемо наші проколи й звичну необхідність червоніти перед іноземцями. За шведський кемпінг на Трухановому острові, який доводили до мінімально прийнятного стану під брехливі переможні рапорти; за захмарні апетити таксистів, які й до того не відзначалися вегетаріанськими схильностями; за ціни в готелях, які змусили обуритися навіть президента УЄФА; за асфальт, який чомусь почав лускати якраз напередодні дня «Д»; за нові «потьомкінські дєрєвні», ефектні, але нікому не потрібні (або, може, й потрібні колись у принципі, тільки не тепер); за міліціонерів, які на запитання англійською, де можна купити мапу Києва, відповідають: «Ноу проблем. Метро там»… Хто вірить, що величезний Донецький аеропорт імені Сєрґєя Прокоф’єва стане транзитним центром? Навіть під час такої масштабної події, як Євро, він зяє пусткою. Звідки візьмуться ті 5 млн пасажирів на рік, на яких він розрахований, якщо досі було вшестеро менше? А блискучий міжнародний термінал D у Борисполі? Якщо його будували до чемпіонату, то чому експлуатація почнеться аж у серпні? Ні, ви поясніть!

Читайте також Євро-2012: замість трону труна

Так, після 1 липня життя триватиме. Ми залишаємося зі своїми спогадами про сильні футбольні емоції, а також із дорогами, останні дірки яких латали під дощем, тож вони невдовзі неминуче вилізуть знову, і незручними потягами, які зіпсували весь інший розклад, тому тепер із Києва до Харкова можна дістатися на кілька годин швидше (якщо пощастить і Hyundai не зламається), натомість із Ніжина до Києва замість години, як колись, доводиться їхати чотири… Далі, що там по пунктах? Інвестиції? Та облиште, за клятої помаранчевої влади в економіку України щомісяця надходило з-за кордону близько мільярда доларів аж до самої кризи, нині – $5 млрд на рік, причому значна частина припадає на Кіпр та інші офшори (себто це те, що було вкрадено в Україні, а тепер повертається у відмитому й парфумованому вигляді). Зрештою, назвіть хоча б одну багатомільйонну інвестицію в наш актив за участю іноземної компанії за останній рік. І це під час підготовки до Євро...  

Ну а що стосується репутації країни, то схоже, що нинішні очільники держави до кінця не розуміють зміст цього поняття. Безумовно, Янукович не міг не помітити, що Меркель на саміті пройшла повз і не привіталася, але це реакція на рівні фізіології. Ну неприємно, але поки що не зачіпає шкурних інтересів. За великим рахунком, головна пастка для влади в тому, що їй, по суті, було б вигідно взагалі не привертати уваги до своєї країни. Геть зовсім, хай лишається чорною плямою. Щоби поточна практика політичної помсти й економічного мародерства не опинялася у фокусі чужої преси. Щоби грядущі передвиборчі маневри й маніпуляції залишалися внутрішніми проблемами. Не чіпайте нас, самі порозуміємося, самі все розхапаємо. А тут, бачите, шведські фани вимагають свободу Юлі, єврочиновники відмовляються приїхати на Євро навіть у приватному порядку, а ще й журналісти кляті каламутять воду: бач, собаки їх турбують, бач, політв’язні, поганий сервіс за захмарними цінами…

Чемпіонат розглядався не в останню чергу як цивілізаційний проект: наблизитися до Європи, підкреслити єдність із нею, стати її частиною, врости в неї. А за попередніми підсумками Україна внаслідок совкових підходів нинішніх можновладців до вирішення «сєрйозних вопросов» підтвердила свою безперечну (поки що) належність до зовсім іншого світу. Третього.

Читайте також Присмак ізоляції: сподівання Банкової на Євро-2012 не виправдовуються


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Медична реформа для Донеччини справа не нова. Ще в 2012 році тут стартував пілотний проект, згідно з яким були розділені гілки медичної допомоги, сформовані центри первинної медицини, що стало пусковим механізмом для змін у сприйнятті лікування як процесу надання послуг.
    27 липня, Єлизавета Гончарова
  • Літо цього року видалося гарячим. Не через погоду, а через інтенсивні події довкола України на міжнародному рівні. Серед ключових цього тижня можна назвати такі: візит у країну спеціального представника Держдепартаменту США з питань України Курта Волкера та телефонні переговори між лідерами «нормандської четвірки». Обидві події пов’язані одним питанням, однак мають різні підходи до вирішення українсько-російської кризи
    27 липня, Юрій Лапаєв
  • У жовтні 2015 року в університетах Південної Африки розпочалися масові протести через підвищення плати за навчання. Утім, це була не єдина причина студентських акцій. Тиждень попросив розповісти про це детальніше дослідницю Центру суспільних змін Університету Йоганнесбурга (ПАР), кандидатку соціологічних наук Анастасію Рябчук.
    27 липня, Ольга Ворожбит
  • Про що свідчать нещодавні інциденти між військовими США та КНР
    26 липня, Юрій Лапаєв
  • Дебати російського опозиційного політика Алєксєя Навального та колишнього лідера бойовиків ДНР Ігоря Стрєлкова (Гіркіна) були досить очікуваною подією не тільки в Росії, але і в Україні. Адже з одного боку в них брала участь людина, яка хвалилася, що особисто почала війну на Сході України, що забрала 11 тисяч життів. А з іншого - ліберальний політик, на якого орієнтується найбільш прогресивна частина російського суспільства і який називає себе майбутнім президентом Росії
    26 липня, Денис Казанський
  • У Печерському районному суді м. Києва досі розглядається справа за обвинуваченням у державній зраді полковника Івана Без`язикова, який торік вийшов з полону. Оскільки полковник не належить до «майданівців», або «добровольців», його справа немає такого широкого резонансу, як в інших випадках, коли йдеться про долі громадських активістів. Водночас, відбувається безпрецедентна у судовій практиці подія: судять полковника Збройних Сил України, який, перебуваючи у полоні, буцімто співпрацював з сепаратистами.
    25 липня, Ярослав Тинченко
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2017 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено