Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи
26 травня, 2012   ▪   Андрій Дуда   ▪   Версія для друку

Законопроект Колесніченка-Ківалова робить українську мову бездержавною

Реальною метою мовного законопроекту Колесніченка-Ківалова було надання офіційного статусу поновленню політики русифікації на половині території країни включно зі столицею. До речі, навіть Венеціанська комісія дала свій негативний висновок щодо законопроекту Колесніченка-Ківалова саме через його дискримінаційний щодо української мови характер
Законопроект Колесніченка-Ківалова робить українську мову бездержавною
Фотогалерея: Бійка за мову у Верховній Раді (зображень: 25)

Перелік сфер запровадження регіональної мови, свідчить про те, що у більшості областей України за формальної двомовності фактично єдиною державною стане російська, що призведе до подальшого відчуження одних регіонів від інших, подальшого розмивання національної ідентичності. Зокрема згідно з проектом: 

1) в освіту повертається стара-«добра» сусловська норма про вибір мови за заявою «батьків». Згідно з законопроектом, «потреба громадян у мові навчання визначається в обов’язковому порядку за заявами про мову навчання, які надаються учнями (для неповнолітніх – батьками або особами, які їх замінюють), студентами при вступі до державних і комунальних навчальних закладів, а також, у разі потреби, у будь-який час періоду навчання». Коментарі цієї норми, здається, зайві. Саме за цією формулою здійснювалася русифікація в Україні в радянські часи…

2) на територіях, де мові надали регіональний статус, мовою роботи, діловодства і документації органів державної влади та органів місцевого самоврядування, мовою офіційних оголошень, повідомлень може бути виключно регіональна мова, про українську там можна забути. Більше того, у листуванні цих органів з органами державної влади вищого рівня дозволяється застосовувати цю регіональну мову. Як на це глянуть у міністерствах, держслужбах, державних адміністраціях, коли з ними почнуть спілкуватися регіональною мовою – гагаузькою, румунською, угорською тощо. 

3) на території, де прийнята регіональна мова, посадові і службові особи, судді мають спілкуватися з відвідувачами, здійснювати судове провадження регіональною мовою. Варто нагадати, що йдеться про дуже широке коло осіб; скажімо, службовою особою є і сержант патрульно-постової служби МВС. Очевидно, що держава для реалізації даного положення має забезпечити відкриття мовних курсів, з мінімально 10-15 тисячною аудиторією.

4) акти місцевих органів державної влади (тобто, місцевих державних адміністрацій та територіальних органів центральних органів виконавчої влади) та органів місцевого самоврядування приймаються і публікуються або державною, або регіональною мовою. Тому, якщо ви українець, який проживає в Донецькій області, де регіональна мова – російська, то, фактично, можете втратити право ознайомлюватися з актами органів влади державною мовою.

Прийняття рішення щодо надання статусу регіональної мови, згідно з законопроектом, приймається місцевими радами. І хоч чітко не встановлено, які ради мають право приймати такі рішення, з Пояснювальної записки до законопроекту можна зробити висновок, що таке право мають будь-які ради. При цьому встановлюється перевага рішень обласних рад перед рішеннями районних та міських, селищних і сільських (що, до речі, повністю суперечить принципу місцевого самоврядування в Україні в частині поділу компетенції між радами, а крім того, це абсолютно суперечить європейській традиції, яка регіональні мови локалізує на рівні громад (муніципалітетів).

У результаті часто майже виключно україномовним громадам у південно-східних регіонах буде нав'язаноофіційний статус російської, як це уже було в колоніальний період вітчизняної історії. Наприклад, за підрахунками авторів з 27 регіонів російська мова стане регіональною в 13 регіонах України (у т.ч. у столиці!!!); кримськотатарська – в АР Крим, угорська – в Закарпатській області, румунська – в Чернівецькій. Абсурдність такої ситуації дуже добре ілюструється на прикладі Чернівецької та Закарпатської областей – в повністю українських районах службовці органів влади (аж до сільського голови) повинні володіти румунською та угорською мовою. Аналогічна ситуація в переважно (а часто й фактично виключно) україномовних сільських районах Харківської, Сумської, Дніпропетровської, Херсонської, Одеської, Запорізької, Миколаївської областей. Фактично йтиметься про поновлення їх цілеспрямованої русифікації н арівні державної політики.

 Чимало цікавого при аналізі супровідних документів до законопроекту Колесніченка і Ківалова чекає у фінансовому обґрунтуванні законопроекту: «З урахуванням того, що у Державному бюджеті передбачені кошти на забезпечення розвитку і функціонування української мови як державної та на імплементацію Закону України «Про ратифікацію Європейської хартії регіональних мов або мов меншин», введення в дію цього законопроекту не потребує додаткових бюджетних коштів». Для довідки: у Державному бюджеті на 2011 рік на імплементацію Хартії передбачено видатки на суму 1,1 млн грн, а на забезпечення розвитку та застосування української мови – 3 млн грн. Загальна сума, як бачимо, 4,1 млн грн. Виходячи з цього можуть бути варіанти пояснень: 1) у Пояснювальній записці написана відверта брехня; 2) в особі Колісніченка і Ківалова ми маємо неадекватів-непрофесіоналів, які не здатні навіть приблизно порахувати вартість реальної двомовності у 15 регіонах і тримовності у Криму. За нашими найскромнішим підрахунками, реалізація даного законопроекту коштувала б платникам податків не менше  мільярда гривень. в рік (правда, якщо не враховувати навчання посадових і службових осіб регіональним мовам).

Якщо «діячі» від ПР не здатні реально прорахувати витрати бюджету з реалізації закону, то не дивно, що вони не можуть адекватно оцінити суспільно-політичні наслідки у випадку прийняття «мовного» закону. Йдеться про безпрецедентну міжнаціональну напругу, яку може породити така мовна політика, причому про її перенесення з парламенту та ефірів телеканалів на місця, що в рази розширить чисельність залучених до протистояння громадян. Чи усвідомлюють ті, хто надсилав Клюєва до парламенту проштовхувати вибухонебезпечний законопроект можливу ціну мобілізації електорату нехай і напередодні дуже малоперспективних для влади виборів?


Матеріали за темою:

1
Де-факто запровадження російської як другої державної— 32.46%
 
2
Соціальний вибух, новий Майдан— 13.91%
 
3
Розкол країни— 31.06%
 
4
Підняття престижу української як "опозиційної" мови— 4.31%
 
5
Зростання популярності ПР— 2.92%
 
6
Все залишиться, як є— 15.34%
 
Реклама
Останні публікації згорнути
  • Можливо, люди в мікрокраїнах Європи поводяться неідеально, але те ж саме можна сказати і про більших сусідів
    27 серпня, The Economist
  • Чим цікаві мислителі Кримського ханства сьогодні
    27 серпня, Михайло Якубович
  • Понад рік тому друзі написали: «Ми придумали, як допомогти! Від нас до вас жінка возить гуманітарку. Брати адресні пакети вона відмовляється, але ми включили тебе в загальний список отримувачів, головне прийти вчасно».
    27 серпня, Яна Вікторова
  • Від самісінького моменту свого створення обидві «республіки» стали Клондайком для численних аферистів, «кидал» та інших любителів легкої наживи, котрі вміють вчасно зорієнтуватись у новітніх віяннях
    27 серпня, Станіслав Васін
  • Незв'язний пакет пропозицій на заспокоєння тривоги з привожу тероризму
    27 серпня, The Economist
  • Чи справдяться колись сподівання нації на прихід нової еліти, яка допоможе їй вирватися із замкненого кола
    26 серпня, Роман Малко
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено