Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Світ у 2018 Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
17 травня, 2012   ▪   Олександр Крамар   ▪   Версія для друку

Янукович крокує від «багатовекторності» до самотності

15 травня 2012 року має всі підстави увійти в історію як символ банкрутства зовнішньої політики нинішньої української влади. Цього дня прем’єр-міністр і президент одночасно перебували на засіданні Ради з питань співробітництва Україна – ЄС у Брюсселі та неформальному саміті глав CНД у Москві. Обидва візити підтвердили: вітчизняна влада загнала себе в глухий кут.
Матеріал друкованого видання
№ 20 (237)
від 17 травня, 2012
Янукович крокує від «багатовекторності» до самотності

Візиту Азарова передувала серія дипломатичних демаршів з боку європейських лідерів, які не лише перейшли до більш відвертої критики внутрішньої політики Віктора Януковича, а й відмовилися від участі в Ялтинському саміті глав держав Центральної Європи та попередили про можливість бойкоту чемпіонату Євро-2012 в Україні. З’явилася була навіть інформація про можливе скасування запланованого на 15 травня засідання Ради Україна – ЄС, у якому мав взяти участь український прем’єр. І хоч його поїздка таки відбулася, проте від зустрічі з Миколою Яновичем відмовилося керівництво ЄС: Герман ван Ромпей та Жозе Мануел Баррозу. В день його візиту до Брюсселя Єврокомісія оприлюднила звіт щодо реалізації Україною європейської політики сусідства в 2011 році. Цілком очікувано головну увагу в ньому звернено на стрімке погіршення ситуації з демократією та правами людини в державі, насамперед у розрізі вибіркового правосуддя та політичних переслідувань.

Читайте також: Як Єврокомісія оцінює ситуацію в Україні

Напередодні ж у Брюсселі відбулася Рада міністрів закордонних справ ЄС, на якій обговорювалася оптимальна лінія поведінки щодо України, зокрема можливого бойкоту Євро-2012. Від прямого бойкоту вирішили відмовитися. Натомість Віллі Сьовндал, міністр закордонних справ Данії, що саме головує в ЄС, назвав три кроки, які є обов’язковою умовою відновлення повноцінних відносин між Україною та Євросоюзом: вирішення проблеми вибіркового правосуддя (тобто звільнення політв’язнів – представників колишньої опозиції), проведення вільних і справедливих парламентських виборів та реалізація необхідних країні реформ.

Найімовірнішою причиною відтермінування часу «Х» для українського керівництва стало все ж таки сподівання зберегти хоч якісь можливості впливу до парламентських виборів. Так чи інакше після засідання Ради міністрів закордонних справ це дали зрозуміти більшість європейських спікерів, тож, швидше за все, згаданий чинник і став визначальним у переконуванні прихильників жорсткої позиції щодо нашої держави дещо зачекати. Схоже, в ЄС досі сподіваються на можливість еволюційного сценарію переформатування влади в Україні, підтвердженням або спростуванням якого й мають стати жовтневі вибори.

Читайте також Касація Тимошенко: Україна продовжує крокувати до ізоляції

За інформацією європейських ЗМІ, які посилаються на власні дипломатичні джерела, ще однією причиною відмови від бойкоту Євро-2012 та можливих персональних санкцій нібито є побоювання, що занадто жорстка лінія може штовхнути українське керівництво в обійми Кремля. Якщо це справді так, то така позиція засвідчить, що європейці досі не зрозуміли особливостей психології нашого президента і, піддавшись на шантаж з боку Києва (мовляв, ми розвертаємося на Схід), заохотили режим Януковича до подальшого ігнорування вимог щодо припинення політичних репресій та забезпечення демократичних свобод. Адже візит на неформальний саміт глав держав СНД підтвердив, що насправді до «переорієнтування на Москву» на продиктованих Путіним умовах наш гарант не готовий. У відповідь на нагадування нового-старого російського президента про затягування з ратифікацією Угоди про зону вільної торгівлі в межах СНД, що мала відбутися синхронно з РФ, він обмежився загальною обіцянкою про «намір, безумовно, розглядати це питання», а на тему євразійської інтеграції відреагував пропозицією «взаємодії на секторальному рівні».

Фактично візит до Росії завершився безрезультатно. Насправді немає точок дотику: як для типового російського сателіта, Віктор Федорович виявився занадто непоступливим, а на статус рівноправного партнера, тим більше в нинішній ситуації, погіршеній дедалі більшою ізоляцією з боку ЄС та непевними результатами осінніх виборів, в очах Путіна претендувати не може.

Та й для самого Януковича і К° ідеалом насправді є потворний мікс, який включає, з одного боку, прагнення поверхової «європеїзації», можливості користатися перевагами європейського способу життя, мати доступ до тамтешніх ринків збуту, а з іншого – захоплення путінсько-лукашенківським авторитаризмом, бажання збудувати власний варіант «суверенної демократії», але без інтеграції до реставраційного проекту Путіна на пострадянських теренах. Щоб влада Сім’ї в перспективі не була обмежена ані всілякими «зайвими умовностями» на кшталт реального політичного плюралізму, прав людини, свободи слова тощо, ані волею Кремля.

Читайте також Жозе Мануель Пінту Тейшейра: Україна рухається у напрямку, протилежному Європі




Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Foreign Policy досліджує, за що закрили російське диппредставництво у Сан-Франциско.The Guardian звертає увагу на небезпеку від російських військових кораблів для інтернет-кабелів між США та Європою
    18 грудня, Юрій Лапаєв
  • Як Росія перетворюється з основного ринку збуту українських товарів на головного суперника в агросекторі
    18 грудня, Олександр Крамар
  • Москва активно використовує право вето в Радбезі ООН. Що це говорить про її позиції на міжнародній арені
    18 грудня, Олександр Костриба
  • Як відбувається інтеграція України у сфері культури після Угоди про асоціацію з ЄС, які програми підтримують європейці на рівні грантів і як змінюються підходи нашої держави в управлінні культурою. Ці питання стали предметом дискусії на міжнародній конференції “Культурні відносини України та ЄС: перші досягнення”.
    18 грудня, Наталя Петринська
  • Із змінами літом 2014 року у моєму житті відбулася ще одна зміна, яку можна було б передбачити, але до якої теж треба було звикати. З мого життя зникла культурна складова, яка, як виявилося, була важливою частиною моєї довоєнної реальності. Хоча, чого дивуватися, – змін було безліч: зникла робота, поїхали з міста майже всі друзі, змінився режим мого життя, звички, щезли плани… Але зникнення культурної складової мого життя турбувало мене ще тривалий час, бо, як виявилося, звикнути до порожнечі у цій сфері життя було не так просто.
    18 грудня, Вікторія Малишева
  • Перша фаза переговорів про вихід Великої Британії з ЄС виявилася важкою. Але друга ще й не почалася
    17 грудня, The Economist
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2017 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS

Матеріали, позначені як "Новини компаній" розміщуються на правах реклами. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено.