Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Світ у 2018 Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
16 травня, 2012   ▪   Версія для друку

Як Єврокомісія оцінює ситуацію в Україні

Європейська комісія оприлюднила звіт про реалізацію Україною європейської політики сусідства в 2011 році. В документі недвозначно сказано про подальше погіршення ситуації з дотриманням демократичних стандартів та корупцією, тиск та цензуру у ЗМІ, намагання влади придушувати мирні акції протесту
Як Єврокомісія оцінює ситуацію в Україні

Отже, висновки експертів Єврокомісії про:

Вибіркове правосуддя та політичні переслідування:

У сфері демократії та прав людини відбулося подальше погіршення. Залишається значне занепокоєння щодо поваги до верховенства права та посилення судової влади. Справи проти лідерів опозиції та членів колишнього уряду, які не відповідали міжнародним стандартам щодо чесності, прозорості та незалежності судового процесу, підтвердили відчуття того, що правосуддя застосовувалося вибірково та за допомогою політично вмотивованих переслідувань. Окрім великої кількості процедурних недоліків, серйозне занепокоєння висловлювалося щодо відсутності належного медичного лікування, яким могли би скористатися ув’язнені. Відповідно до кількох звітів, влада здійснювала недопустимий тиск на Голову Верховного суду України.

Корупцію:

У відношенні боротьби з корупцією значних результатів досягнуто не було. У 2011 році Україна втратила 18 позицій в Індексі сприйняття корупції Тренсперенсі Інтернешенл (Transparency International), посівши 152-е місце серед 187 країн. У липні 2011 року набули чинності Закон України «Про засади запобігання і протидії корупції» та закон про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо відповідальності за корупційні злочини. Однак прийняте законодавство залишається незавершеним, подекуди двозначним і не повністю відповідає вимогам відповідних інструментів Ради Європи та ООН.

Парламентські вибори:

Виборче законодавство України було переглянуто з урахуванням рекомендацій

Венеціанської комісії Ради Європи та ОБСЄ/БДІПЛ. Однак у новому Законі України

«Про вибори народних депутатів України» не враховано тих рекомендацій Венеціанської комісії, які стосуються запровадження змішаної виборчої системи (мажоритарно-пропорційної), підвищення виборчого бар’єру для політичних партій щодо участі у розподілі мандатів, здобутих у загальнонаціональному виборчому окрузі з 3% до 5%, заборони участі виборчих блоків і запропонованих виборчих обмежень для засуджених громадян. Рішення парламентської більшості, представленої 81% народних депутатів, знехтувати цими питаннями та прийняти закон критикувалося деякими представниками громадянського суспільства. Так само представники громадянського суспільства скаржилися на те, що початковому етапу роботи над новим виборчим законодавством не вистачало прозорості та залучення усіх зацікавлених сторін.

Свободу слова:

Надання ліцензій на цифрове мовлення компаніям, які контролюються провідними

членами нинішньої адміністрації або пов’язаними з ними особами, викликає

занепокоєння щодо майбутнього свободи засобів масової інформації та плюралізму засобів мовлення. Журналісти електронних засобів масової інформації та преси повідомляють про випадки цензури та утисків з боку правоохоронних органів. При Адміністрації Президента була створена міжвідомча робоча група для розгляду повідомлень про порушення прав журналістів. Журналісти привітали цю ініціативу, однак їх турбує відсутність наслідків засідань робочої групи. Розслідування зникнення редактора Василя Климентьєва не продемонструвало видимого прогресу, незважаючи на запевнення Генеральної прокуратури у листопаді 2011 року про те, що справа розглядається. Не було вжито ефективних заходів для створення служби громадського мовлення відповідно до міжнародних стандартів. У червні 2011 року Кабінет Міністрів України завершив роботу над законопроектом про громадське мовлення, який було передано до Ради Європи для оцінки. Законопроект став об’єктом критики з боку незалежних медіа-експертів. Залишається невирішеним питання недостатньої прозорості щодо власників ЗМІ.

Свободу зібрань:

Влада проявляє все більшу ворожість до публічних виявів незадоволення та у деяких випадках намагалася обмежити свободу зібрань. Кількість судових рішень, які

забороняють зібрання, збільшилася у порівнянні з попередніми роками. Потрібні

подальші зусилля для заохочення судів враховувати практику Європейського суду з прав людини, замість того, щоб використовувати правові акти радянської доби для

обґрунтування своїх рішень. Правоохоронні органи використовують різноманітні засоби для стримування демонстрацій, особливо якщо такі проводяться проти нинішнього уряду. У листопаді 2011 року, під час розгону владою наметового містечка на виконання рішення суду, яким було заборонено демонстрацію у Донецьку, помер 70-річний протестувальник.




Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • У 70-х роках минулого сторіччя почалася забудова сходу Луганська. Місто зводило спальні квартали та повну інфраструктуру до них: лазні, гастрономи, ринки, парки, будинки побуту, кінотеатри, бібліотеки, школи, дитячі садки. Отримати житло в тому районі, який розбудовувався відразу та цілком на порожньому місці, було дуже престижно. Школи № 42 і № 24 були близнюками й споруджувалися за кубинським проектом із нульовим першим поверхом: чи то від землетрусів, чи то від повені.
    14 грудня, Вікторія Малишева
  • Заступник міністра освіти і науки розмовляв із Тижнем про реформу української науки, проблеми та завдання на цьому шляху, подолання імітування наукового процесу у сфері захисту дисертацій і сучасний обскурантизм.
    14 грудня, Ганна Трегуб
  • Українська політика за традиціями й за жанром — це цирк і розважальне шоу.
    14 грудня, Роман Малко
  • Дізнайтеся, скільки може коштувати ваша квартира – на DOM.RIA запрацював новий сервіс «Калькулятор вартості нерухомості».
    13 грудня,
  • Як український бізнес завойовує ринок ЄС
    13 грудня, Максим Віхров
  • У момент російської анексії Криму на півострові проживало понад 4 тисячі українських дітей-сиріт. Виїхати вдалося одиницям, решті ж Росія автоматично нав’язала своє громадянство. Україна не отримує жодної інформації про цих дітей і не має механізмів для повернення їх з окупації.
    13 грудня, Ганна Чабарай
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2017 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS

Матеріали, позначені як "Новини компаній" розміщуються на правах реклами. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено.